ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ АГРОТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Тетяна КОСТЕНКО 

 

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ АГРОТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ

 

У статті узагальнено окремі аспекти розвитку творчого потенціалу студентів агротехнічного коледжу, визначено зміст, уточнено сутність та структуру творчого потенціалу майбутніх фахівців-аграрників.

Ключові слова: творчий потенціал, студент, фахівець, творча діяльність, здатність, компонент.

 

Постановка проблеми. Стрімкий науково-технічний прогрес, процеси глобалізації та євроінтеграції, перебудова економічної системи в країні зумовлюють необхідність запровадження інноваційної моделі розвитку аграрного сектору економіки, що потребує суттєвої модернізації вітчизняної системи професійної освіти, зокрема аграрно-технічної. У зв’язку з цим важливим завданням агротехнічних коледжів є пошук інноваційних підходів до здійснення фундаментальної професійної підготовки техніків-механіків.

У державних освітніх документах [4; 6; 8; 9] визначено, що метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності, вказано на необхідність розвитку творчих здібностей студентів, формування у майбутніх аграрників умінь і навичок самореалізації. Розв’язання вказаних завдань вимагає нової методології підготовки фахівців- аграрників. Відповідно, виникає потреба внесення змін до змісту, методів, форм навчання студентів, зокрема майбутніх техніків-механіків, на засадах цілеспрямованого розвитку творчого потенціалу особистості. Саме тому формування творчого потенціалу майбутніх фахівців-аграрників є надзвичайно актуальною проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Феномен творчого сенсу життя людини, що виявляється у її життєдіяльності,  з давніх часів досліджується філософами, соціологами, психологами, педагогами. Проблема творчості висвітлена у фундаментальних працях вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема за такими напрямами:

•                   філософські аспекти творчості (Алексєєв П., Бєліков В.,  Гершунський Б., Дьюї Дж., Лесевич В., Матюшко Б., Овакімян О.,  Петрушенко В., Семенюк Е., Тарасенко М., Яковлєв В.  та ін.);
•                   психологія творчості (Адлер А., Богоявленська Д., Виготський Л., Гілфорд Дж., Костюк Г., Максимова С., Маслоу А., Матюшкін О., Моляко В., Платонов К., Пономарьов Я., Роджерс Н., Роменець В., Рубінштейн С., Теплов Б., Торренс Е.  та ін.);
•                   структура творчої діяльності (Абульханова-Славська К., Ананьєв Б., Брушлинський А., Леонтьєв О., Ошанін Д., Рибалка В., Савенков О., Хеллер К., Уоллес Г., Шадріков В., Якобсон П. та ін.);
•                   педагогічні аспекти творчості (Амелькін В., Бабанський Ю., Беспалько В., Білієнко Л., Богоявленська Д., Волощук І., Глотова Г., Зязюн І., Поташник М., Романовський О., Я. Рудик,  Савченко О., Сидоренко В., Сисоєва С., Сущенко Т., Яценко С. та ін.);
•                   методи розв’язання творчих задач (Альтшуллер Г., Андрєєв В., Буш Г., Гавриш І., Зайончик В., Зибіна Т.,  Лазарєва Т., Нагаєв В., Попова О., Циканова М.,  Штефан Л.  та ін.). 

Слід зазначити, що творчі професійні якості, технічне мислення, креативність, задекларовані положеннями компетентнісної концепції у професійній освіті, переважно, лишаються поза увагою педагогічної громадськості як в перебігу навчання, так і при державній атестації випускників. Наразі актуальними з цього приводу є думки М. Згуровського [5]: «На жаль, у нашій системі освіти процвітає так звана репродуктивна методика навчання, сенс якої в одному слові «повтори»… У багатьох країнах уже давно ведеться конструктивна або інноваційна методика, ключем для розуміння суті якої слугує слово «створи». Саме від якості творчої діяльності інженерно-технічних фахівців-аграрників залежить, в цілому,  виробництво продукції рослинництва, тваринництва та її переробка.Таким чином, творча самореалізація фахівця є визначальною умовою його успішної професійної діяльності, зокрема, технічної.

Мета дослідження полягає в узагальненні окремих аспектів розвитку творчого потенціалу майбутніх техніків-механіків, конкретизації змісту та уточненні структури даного феномену.

Виклад основного матеріалу.

Поняття «творчий потенціал» стало вживатися на теренах вітчизняного  наукового поля в 90-х роках минулого століття. У словниках потенціал (від лат. рotential –  сила) визначають  як можливість, засіб, джерело, що може бути використано для досягнення мети. Важливим є те, що потенціал співвідноситься з тією роботою, яка ще не виконана, але може бути зробленою.

У сучасній науковій літературі відсутня єдність думок учених щодо суті творчості як наукового феномена поряд з чисельними спробами схарактеризувати це багатоаспектне явище. Творчість тлумачиться як продукт, діяльність, засіб, процес тощо. Найчастіше учені при визначенні творчості притримуються таких родових понять, як діяльність, стан, процес, аспект, форма казуальності, функція свідомості,  функція особливого органу, дар Божий, особлива форма ірраціональності [2]. Будь-яке нове визначення розкриває нову межу творчості, наближаючи до глибинних, істинних знань цього складного явища.

Наведене положення говорить про те, що у структурі особистісного потенціалу фахівця є, поряд з творчим потенціалом, інші групи властивостей і якостей (рис. 1.), які забезпечують можливість йому (фахівцю) бути суб’єктом професійної діяльності, зокрема: 1) професійні знання, уміння, навички, якості, що обумовлюють професійну компетентність фахівця (кваліфікаційний потенціал); 2) креативні здібності, що виявляються у творчих рисах професійної діяльності (творчий потенціал); 3) інтелектуальні, пізнавальні здібності (освітній потенціал); 4) працездатність (психофізіологічний потенціал); 5) здатність до співробітництва, готовність до роботи в команді, володіння комунікативними якостями (комунікативний потенціал); 6) ціннісно-мотиваційна сфера, основними показниками якої є потреби, почуття, цінності, переконання, ідеали, риси характеру, прагнення розвивати творчі здібності (моральний потенціал) [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Складові особистісного потенціалу

Досить поширеними є дослідження, автори яких вивчають творчий потенціал з позицій інтегративного підходу (О. Алєксєєва, С. Глухова, Г. Глотова, Л. Яренчук, О. Попова, П. Кравчук, О. Матюшкін, А. Саннікова та ін.). Особливо цінним, на нашу думку, є розгляд представниками цієї концепції творчого потенціалу не як сукупності окремих якостей, а як системного динамічного утворення, що виражається у ставленні (позиції, установці, спрямованості) людини до творчості.

Нам імпонують ідеї учених, які в межах організаційно-діяльнісного підходу розглядають творчий потенціал як якість, що характеризує міру можливостей людини здійснювати творчу діяльність (Альтшуллер Г., Жураковський В., Колесникова О., Кравчук П., Мартинюк І., Моляко В., Посталюк Н., Риндак В. та ін.). Зокрема, чітко і конкретно визначає творчий потенціал відомий український психолог В. Моляко [9]. Учений переконливо пов’язує це особистісне утворення з синтезом творчих можливостей людини, її здатностями здійснювати творчу діяльність в цілому. 

Слід зазначити, що не зважаючи на різноманітність напрямів вивчення творчого потенціалу,  більшість дослідників переконані у тому, що творчі здатності, як і інші особистісно-психологічні властивості людини, піддаються розвитку. Ефективність творчого процесу залежить від певних факторів (правові і моральні норми, вимоги людини до самої себе, її інтелект, задатки тощо), а також від тих, що створюються для реалізації творчого потенціалу особистості.

На основі аналізу підходів учених щодо вивчення творчих можливостей людини, характерні ознаки (риси) творчого потенціалу пов᾿язуємо з такими положеннями:

- це властивість особистості, що має інтегрований характер, внутрішній ресурс людини щодо розв᾿язання нестандартних завдань;

- здатність виконувати творчу діяльність,  органічно притаманна кожній людині;

- творчий потенціал як міра можливостей людини здійснювати творчу діяльність крім здатності, характеризується готовністю до творчого самоздійснення (потреби, мотиви, ціннісні орієнтації);

- феномен має системний характер, володіє усіма атрибутами цілеспрямованої системи, що саморозвивається, самоорганізується;

- ядром творчого потенціалу є здатність особистості створювати оригінальне, нове, що ґрунтується на методологічних знаннях.

Таким чином, у нашому дослідженні творчий потенціал майбутнього техніка-механіка визначаємо як інтегративну властивість особистості, органічно притаманну кожній людині як внутрішній ресурс, системна здатність і готовність виконання творчої технічної діяльності через актуалізацію процесів творчої самореалізації засобами методологічного знання.   

На основі аналізу підходів учених до характеристик творчого потенціалу особистості [10] та результатів власного наукового пошуку виокремлюємо такі змістові складові цієї потенційної здатності і готовності майбутнього техніка-механіка:

•                   задатки, схильності, що виявляються у підвищеній чутливості, вибірковості мобільності психічних процесів;
•                   високий рівень загального (сприймання, розуміння, швидкість оцінювання і вибору шляхів розв’язання) та технічного інтелекту;
•                   логічне, образне мислення, динамічність, оригінальність мислення;
•                   послідовність, систематичність в роботі;
•                   уміння комбінувати, знаходити аналоги, реконструювати;
•                   інтуїтизм – здібність до надшвидких оцінок, рішень, прогнозів;
•                   раціональне використання засобів, часу;
•                   схильність до зміни варіантів;
•                   порівняно швидше оволодіння уміннями, навичками;
•                   цікавість, прагнення створити нове, налаштованість на перетворення існуючого світу;
•                   здатність дивуватися, захоплюватися, вирішувати проблеми науково-технічної творчості;
•                   вміння працювати в умовах невизначеності;
•                   схильність до пошуку і розв’язання проблем;
•                   швидкість у засвоєнні нової технічної інформації;
•                   домінування пізнавальних інтересів;
•                   позитивне ставлення до творчої технічної діяльності;
•                   метамотивація (мотивація самоактуалізації);мотивація творчості, потреба самовираження;
•                   вміння критикувати і правильно сприймати критику;
•                   доброзичливість, альтруїзм, вміння працювати в колективі;
•                   вміння організовувати особисту творчу діяльність;
•                   потужна вольова регуляція поведінки й діяльності;
•                   вміння керувати своїм станом, зокрема стимулювати власну творчу активність;
•                   адекватна самооцінка й саморегуляція діяльності, розвинута «Я»-концепція та рефлексивна культура;
•                   система знань про творчий компонент професійної діяльності техніка-механіка;
•                   креативність як особистісна якість;
•                   творча активність студента;
•                   потреба і прагнення до новаторства;
•                   позитивна емоційно-почуттєва спрямованість, оптимізм;
•                   розвинута просторова уява, досвід розв’язання творчих технічних завдань;
•                   здатність концентрувати творчі зусилля;
•                   стійкість, впевненість, наполегливість, антиконформізм;
•                   легкість генерування ідей;
•                   вміння реалізовувати «свій» підхід до завершення виконання завдання;
•                   методологічна і методична підготовка;
•                   усвідомлення соціальної значущості творчої технічної діяльності;
•                   цілеспрямоване вдосконалення своєї діяльності;
•                   здібність переносу знань;
•                   прагнення оволодіти новими знаннями, зокрема технічними;
•                   прагнення досягти успіху, розвинутися;
•                   здібність і прагнення відстоювати свою позицію;
•                   схильність до доведення гіпотез, неперервного аналізу і рефлексії;
•                   високий рівень самооцінки;
•                   працездатність, моторні якості студента;
•                   сміливість і незалежність в судженнях;
•                   готовність до інновацій, орієнтація на нове;
•                   схильність до розумного риску;
•                   інтелектуальна «розкутість»;
•                   сформованість інформаційної культури як уміння орієнтуватися в інформаційних потоках: відбирати, обробляти, зберігати та продуктивно використовувати інформацію;
•                   уміння співпрацювати з оточуючими людьми на основі діалогу, здобувати знання шляхом колективної діяльності, прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;
•                   уміння використовувати нові технології інформації та комунікації.

 Аналіз наведених вище змістових складових переконує, що в структурі творчого потенціалу маємо виділити такі взаємообумовлені та взаємозалежні компоненти:

• мотиваційно-ціннісний,
• когнітивно-діяльнісний,
• інтелектуально-креативний,
• особистісно-рефлексивний.

Зміст мотиваційно-ціннісного компоненту передбачає сформованість ціннісних орієнтацій студента на оволодіння методологічними знаннями, пристрасного бажання займатися технічною творчістю, сформованість  потреби у систематичній творчій діяльності, розвинутої мотивації самоактуалізації (метамотивація), прагнення студента оволодіти новими знаннями, зокрема технічними, настанову на творчий саморозвиток, прагнення до новаторства, налаштованість на перетворення «технічного» світу. Цей компонент виконує функцію стимулювання творчої діяльності майбутнього техніка-механіка.

Ефективно здійснювати творчий процес і, відповідно, розвивати власний творчий потенціал може студент, який  володіє глибокими методологічними знаннями, творчими здібностями і уміннями, сукупністю способів і прийомів генерування нових знань та уміннями їх реалізувати безпосередньо в творчій технічній діяльності.

Когнітивно-діяльнісний компонент творчого потенціалу майбутнього техніка-механіка передбачає добір відповідних прийомів розв’язання творчих, зокрема технічних, проблем, сформованість знань і умінь орієнтуватися в інформаційних потоках (відбирати, обробляти, зберігати та продуктивно використовувати науково-технічну інформацію), умінь організовувати особисту творчу діяльність та працювати в умовах невизначеності. У структурі творчого потенціалу майбутнього техніка-механіка когнітивно-діяльнісний компонент виконує технологічну, інструментальну функцію.

Ефективність творчої діяльності студента прямо залежить від інтелектуальних і креативних здатностей студента. Ці здатності особистості у структурі творчого потенціалу нами виділено як інтелектуально-креативний компонент. Виконуючи безпосередньо інтелектуально-творчу функцію, цей складник передбачає: високий рівень загального (сприймання, розуміння, швидкість оцінювання і вибору шляхів розв’язання) та технічного інтелекту; розвинуте логічне, образне мислення; динамічність, оригінальність мислення; здатність того, хто навчається, концентрувати творчі зусилля; схильність до доведення гіпотез; готовність до інновацій, орієнтацію на нове; інтелектуальна «розкутість» студента тощо.

Особистісно-рефлексивний компонент слугує одним із провідних компонентів творчого потенціалу майбутнього техніка-механіка, він прямо пов’язаний з такими творчими якостями, як: стійкість, впевненість, наполегливість, антиконформізм; пізнавальна самостійність; вольові та світоглядні якості; ініціативність; відповідальність; натхнення; схильність до доведення гіпотез, неперервного аналізу. Цей компонент відображає оцінне ставлення того, хто займається творчістю, зокрема технічною, до перебігу й результатів творчої діяльності і передбачає: крім того, що майбутній технік-механік має володіти вказаними особистісними якостями, він повинен виявляти високий рівень самооцінки, здійснювати саморегуляція творчої діяльності, мати адекватна самооцінку, розвинену «Я»-концепцію [1] та рефлексивну культуру, уміти порівнювати досягнуті творчі результати з наміченими цілями і завданнями тощо. Виокремлені у структурі творчого потенціалу майбутнього техніка-механіка компоненти досить умовні: вони тісно взаємоповязані та поєднані у цілісний інтеграційний конструкт (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Структурні компоненти творчого потенціалу майбутнього техніка-механіка

 

Висновки та перспективи подальших досліджень. В умовах агротехнічного коледжу форми технічної творчості за своїм змістом, методами і технологіями здійснення мають цілеспрямовано ускладнюватися в перебігу підготовки техніків-механіків, перманентно виводити студентів на вищі рівні розвитку їх творчих здатностей.

Визначені у дослідженні зміст та структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, інтелектуально-креативний та особистісно-рефлексивний) творчого потенціалу мають бути для нас тим орієнтиром, що актуалізує розробку критеріально-діагностичного апарату дослідження, спрямовує науковий пошук на обґрунтування теоретичних і методичних аспектів формування цієї важливої цілісної властивості особистості майбутнього техніка-механіка.

Після висвітлення структурних складових творчого потенціалу студентів варто вивчити досвід організації творчої діяльності майбутніх техніків-механіків в умовах навчально-виховного процесу аграрних коледжів. На цих аспектах зупинимо свою увагу у подальших матеріалах нашого дослідження.

 

 

В статье обобщены отдельные аспекты развития творческого потенциала студентов агротехнического колледжа, определено содержание, уточнена сущность и структура творческого потенциала будущих специалистов-аграрников.

Ключевые слова: творческий потенциал, студент, специалист, творческая деятельность, способность, компонент.

 

 

This paper summarizes some aspects of development of creative potential of students of the agricultural College, to determine the content, clarified the nature and structure of creative potential of future specialists to the farmers.

Keywords: creativity, student, professional, creative activity, ability, component.

 

 

Література

 

 

1.               Бех І.Д. Образ “Я” як мета формування і розвитку особистості / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 2. – С. 5-8.
2.               Брушлинский А.В. О субъекте мышления и творчества / А.В. Брушлинский // Основные современные концепции творчества и одаренности. – М.: Молодая гвардия, 1997. – С. 39-56.
3.               Глотова Г. А. Творческая одаренность личности. Проблемы и методы исследования / Г.А. Глотова. – Екатеринбург, 1992.
4.               Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
5.               Згуровський М. З. Інженерна освіта в Україні: стан і перспективи / М. З. Згуровський // Вища школа. – 2001. – № 6. – С. 3–23.
6.               Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / [під заг. ред. О.В.Овчарук]. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
7.               Концепція розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010–2020 рр.) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Національна рамка кваліфікацій. Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341. – [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF
8.               Концепція розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010–2020 рр.) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/main.php?query= education/prof-tech.
9.               Моляко В.О. Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості: монографія / АПН України; Інститут психології ім. Г.С.Костюка. Лабораторія психології творчості / Валентин Олексійович Моляко (наук. кер. авт. кол.). – К. : Педагогічна думка, 2008. – 207 с.
10.          Мося΄ І.А. Зміст та структура самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників  /  І.А. Мося΄ – Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (257), Ч. II. – 2012. – С. 50-58.