Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини у вірші Й.Гете "Нічна пісня подорожнього"

Зарубіжна література 5 клас Панченко Поліна Миколаївна

Урок № ___ Тема уроку: Йоганн Вольфганг фон Гете. «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.

 

Цілі уроку: зацікавити фактами біографії Й.В.Гете;

забезпечити  відпрацювання навичок виразного читання;

розвивати  уміння  і навички учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати ліричний твір, зіставляти віршів Й.В.Гете, Алкмана та М.Ю. Лермонтова,  виявляти у них схожість і відмінності, виявляти  специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);

мотивувати учнів до читання ліричних творів;

сприяти формуванню читацької та мовленнєвої культури;

сприяти пізнанню краси  навколишнього світу, усвідомленню взаємозв’язків  людини і природи (НЛ-1), осмисленню цінність життя (НЛ-3); цінуванню  ініціативності та особистісної  позиції (НЛ-4);

сприяти формуванню естетичних смаків учнів;

сприяти формуванню математичної, соціальної, громадянської компетентностей, уміння вчитися впродовж життя , ініціативності і підприємливості;

 

Обладнання уроку: портрет Й.В.Гете; збірка віршів Й.В.Гете; репродукції картин Реріха з гірськими пейзажами, зображення гірських пейзажів,  аудіозапис Джеймса Ласта «Одинокий пастух»

Тип уроку: Комбінований

Компетенції учнів на уроці:

Основні поняття	Основні знання	Основні вміння
Вірш	Дає визначення поняття «вірш»	Виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори
Тема, ідея	Дає визначення термінів «тема», «ідея»	Розкриває тему та ідею уліричного твору, наводить відповідні цитати
Епітет, метафора уособлення (персоніфікація)	Дає визначення понять «епітет», «метафора», «уособлення» (персоніфікація)	Вирізняє їх у прочитаних текстах, визначає їх роль у розкритті авторського задуму
Пейзаж	Визначає пейзаж як  один із композиційних компонентів художнього твору. Розрізняє пейзажі за  тематикою: лісові, степові, гірські, морські.	Виявляє специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики)
	Визначає ставлення автора до світу природи	Знаходить і коментує відповідні  цитати

 

 

 

Я вдячний, що із року в рік Росту я в лад природи…   Йоган Вольфганг Гете

 

ХІД  УРОКУ

1. Організаційний момент.

 

2. Актуалізація опорних знань.

 

Вчитель. Перш ні ми приступимо до теми уроку давайте пригадаємо, що таке вірш?

Вірш – це синонім слова «поезія» і антонім слова «проза», 

ліричний або ліро-епічний твір, що характеризується ритміко-інтонаційною завершеністю, яка спричиняє обов’язкове відокремлення рядків один від одного кінцевою паузою.

 

Вчитель. Назвіть характерні ознаки вірша.

• Вираження людських почуттів, настроїв, думок;
• Невеликий або середній обсяг;
• Єдність і неподільність змісту (неможливо сприйняти будь-яку частину вірша без урахування цілого);
• Особлива організація (рядки, пауза);
• Наявність ритму (рівномірного чергування впорядкованих звукових,  мовних, зображуваних елементів);
• Спрямування на вираження людського «Я»»
• Наявність яскравого емоційного забарвлення.

 

Вчитель. Пригадайте, що мається на увазі під  поняттям «пейзаж»?.

Опис природи будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу.

 

Вчитель. Які ви знаєте види пейзажів?.

Види пейзажів різноманітні за змістом (лісові, степові, гірські та морські) та за призначенням у творі (утілення почуттів, думок, настроїв; розкриття образу; вираження позиції автора).

 

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Як ви розумієте що таке гори?

Відповіді учнів

Вчитель. Гори – особливе місце на землі. Їхні вершини впираються в небо, на їхніх шпилях відпочивають хмаринки. Люди завжди захоплювалися красою величчю гір,  знали їхню суворість.

 «Краще гір можуть бути лише гори, на яких ти іще не бував» - говорив російський поет і композитор В.Висоцький.

 Недаремно вислів «підкоряти вершини» має не лише пряме, а й переносне значення: досягти успіху, переборовши труднощі і перешкоди.

 Про гори складено багато віршів. І сьогодні ми познайомимося з одним із них.

Запишіть тему сьогоднішнього уроку:

Йоганн Вольфганг фон Гете.

(1749- 1832)

«Нічна пісня подорожнього».

Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини

в поетичному творі.

 

Сьогодні на уроці ми будемо намагатися аналізувати вірш відомого німецького поета, драматурга, філософа і державного діяча Йогана Волфганга фон Гете. Ми побачимо як за допомогою поетичного мовлення можна передати не лише картини природи, а й разом з тим свої почуття і настрої. З’ясуємо які засоби використовує автор для цього. 

 

4. Робота над темою уроку.

Перш ніж познайомитися з творчістю Гете, давайте познайомимося з самим автором.

Мені потрібні два помічника.

 

Я знаю, що у вас у школі є канал на YouTube.

Уявіть, що ________________ кореспондент цього каналу. За допомогою Машини Часу він перенісся у далекий 1831 рік і взяв інтерв’ю у Йогана Вольфганга фон Гете, якого у нас буде представляти __________________.

 

1. «Інтерв’ю з автором»

Кореспондент.  Йогане, розкажіть, будь ласка, про своє дитинство.

Гете. Я народився 28 серпня 1749 року у німецькому місті Франкфурті –на-Майні. Мій батько Йоганн  Каспар Ґете  був імперським радником, колишній  адвокат. Мати — Катерина Елізабет Ґете (уроджена Текстор). Батько був педантичною, вимогливою, неемоційною, але чесною людиною. Від нього мені  передалася тяга до знань. Мати прищепила мені любов до творення оповідей, була для мене  прикладом сердечної теплоти та мудрості.

 Наш гарно обставлений будинок мав велику бібліотеку, завдяки якій япрочитав в оригіналі твори великих авторів античності.

 Батько був із тих, хто намагався дати дітям повноцінну освіту. Домашні вчителі вчили нас грецької, англійської, французької, італійської та латинської мов. Змалку я навчився грати на клавесині і віолончелі, малювати, фехтувати, їздити верхи, танцювати. Я добре орієнтувався у всесвітній історії та історії мистецтва.

 

Кореспондент.  Яку освіту ви отримали?

Гете. Я за бажанням батька у 1765 році вступив до юридичного факультету Лейпцизького університету. Закінчив отримання юридичної освіти я у Страсбурзькому університеті у 1770 році.

 

Кореспондент.  Починаючи з 1771року ви плідно займаєтеся літературою. Це було єдине ваше заняття.

Гете. Ні. У 1775 році я був запрошений до  Саксен-Веймарського герцога Карла-Августа.  Я став першим міністром герцога, отримав титул таємного радника. Від'їжджаючи до Веймара, я плекав надію домогтися радикального поліпшення суспільних відносин хоча б на невеликому клаптику німецької землі, у володіннях Карла-Августа, для того, щоб цей клаптик землі послугував зразком для всієї країни, і проведені там реформи стали б прологом загальнонаціональної перебудови німецького життя.^.

 

Кореспондент.  Вам це вдалося?

Гете. Нажаль, ні. Поступово я переконався, що це було утопією.

 

Кореспондент.  Як довго ви перебували у Веймарі?

Гете. До 1786 року. Потім я два роки провів в Італії.

 

Кореспондент.  Що найбільше надихає вас на творчість?

Гете. Природа.

 

Кореспондент.  Які квіти ваші улюблені?

Гете. Фіалки.

 

Кореспондент.  Які ще вподобання ви маєте.?

Гете.   Я дуже люблю грати в шахи.

Люблю працювати тільки в герметично закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря.

Терпіти не можу гавкоту собак і запаху тютюнового диму.

 

Кореспондент.  Розкажіть про історію створення вірша «Нічна пісня подорожнього».

Гете.   Цей вірш я написав у 1780 році, коли  я був державним діячем у Веймарі. Мені  виповнилося лише 31 рік. Я був сповнений великих надій, планів і відкриттів.  

 Щоб відпочити від придворного життя, я інколи їздив в Ільменау. Одного разу ми  із моїм слугою піднялися на гору Кікельхан і виявили там мисливський будиночок, де і вирішили переночувати. З другого поверху відкривався прекрасний вид на гори, ліси і долину. Опинившись на лоні природи, я знову відчув приплив творчих сил, усвідомив власну єдність з вічним і водночас молодим світом Природи. Я довго милувався картиною нічний природи і в моїй душі народилися вірші, які я  написав олівцем на дощаній стіні будиночка, під картиною з Тюрінгенський пейзажем. Це і був цей вірш.

 Зараз мені 80 років. Цього року я знову приїхав на те місце, побачив з вікна  той самий краєвид, але зовсім інші думки викликали в мене слова :

«...ти теж спочинеш скоро ..».

 

Кореспондент.  Я дякую моєму співрозмовникові і ми повертаємося назад. Від такого спілкування з природою й народжуються вірші, яким судилося стати гімном її величі та шедеврами світової літератури. Вірш Й.В.Гете «Нічна пісня подорожнього» перекладено 130 мовами світу. Але це не означає, що перекладів цього вірша 130. Лише українською мовою переклад здійснювали 20 митців.

 

2. Первинне прослуховування вірша.

Звучить «Одинокий пастух» Дж. Ласта

Учитель. Заплющить, будь ласка, очі і послухайте вірш Йогана Вольфганга Гете «Нічна пісня подорожнього» у перекладі Миколи Бажана.

 

 

На всі вершини

Ліг супокій.

Вітрець не лине

В імлі нічній.

Замовк пташиний грай.

Не чути шуму бору.

Ти теж спочинеш скоро –

Лиш зачекай.

 

Відкрийте ваші очі і розкажіть яка картина постала у вас перед очима.

 

3. Словникова робота

Як ви розумієте слова:

        «супокій» - спокій;

        «імла» - легкий туман, сутінки;

        «грай» - галас, ігри, крики, співи;

        «бір» - ліс.

 

Яким настроєм пронизана поезія? (Вірш навіює душевний спокій, обіцянка якого втілюється в останніх рядках)

 

Що зображує автор у вірші?

( Гете змальовує у своєму вірші картину світу: спочатку постають гірські верхів’я, потім – рослинний світ, а далі - тваринний світ (пташки).  А наприкінці ми бачимо людину.)

 

Так, поезія має два плани: зовнішній, на якому вимальовується величний гірський пейзаж із постаттю подорожнього на його тлі,  і внутрішній – (емоції, відчуття мандрівника) - слова, адресовані Богом (який не називається у вірші) стомленій людині, яка прагне спокою.

 

З якою інтонацією ми читаємо вірш?

(Спокійний, притишений голос, паузи)

 

Чи можна його прочитати з іншою інтонацією? Наприклад, весело, бадьоро?

(Ні. Картина ночі, що зображується, сама по собі вже пропонує таку інтонацію)

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Повторне читання твору учнями

Учитель. Я пропоную вам прочитати  по чотири рядки та спробувати проаналізувати їх.

На всі вершини Ліг супокій. Вітрець не лине В імлі нічній.	Яку картину природи змальовано у вірші? (Нічний пейзаж)   Який рядок це підтверджує? (В імлі  нічній)   Які образи передають непорушну тишу ночі? (ліг супокій, вітрець не лине)   Які художні засоби використовує автор? Діти повторюють  поняттям «Епітет»  (Епітет: імла нічна, пташиний грай. Діти повторюють  поняттям  «Метафора» Метафора: ліг супокій, вітрець не лине)
Замовк пташиний грай. Не чути шуму бору. Ти теж спочинеш скоро – Лиш зачекай.	Які образи передають непорушну тишу ночі?  (замовк пташиний грай,   не чути шуму бору)   Наскільки глибока ніч? (Це тільки початок ночі, адже ще є той , хто не спить)   Хто в «Нічній пісні мандрівника» приховується за займенником «ти»? (Стомлений мандрівник, який теж хоче скоро спочити) Він не спатиме всю ніч? (Ні, автор поезії впевнений, що і його незабаром зморить сон)

 

 

 

Давайте  проаналізуємо  образи  природи  у  вірші.

 

Виконується на розкладках

 

Образи у вірші Гете

«Нічна пісня подорожнього»

 

Центральний образ – нічний пейзаж

 

Зорові образи-картини   (Що ми бачимо?)	Слухові образи-картини   (Що ми чуємо?)	Образи-відчуття та емоції   (Що відчуваємо, які емоції?)
вершини нічна імла бір	пташиний грай (замовк)   не чути шуму бору	вітрець, що не лине   супокій

 

 

Отже, яка тема нашого вірша  –

 

Діти знайомляться з поняттям «Тема»

 

(Опис краси  і спокою нічного  пейзажу та  неспокою людини)

                                

 

                                  А його ідея?

 

Діти знайомляться з поняттям «Ідея художнього твору»

 

(Гармонійний зв’язок  людини  з природою)

 

 

 

 

 

 

 

5. Закріплення знань, умінь та навичок

 

1. Порівняння віршів Гете і Алкмана.

Як уже зазначалося - багато митців зверталися до теми ночі. У вас на партах знаходяться тексти - вірші грецького поета Алкмана «Сплять усі верховини гірські»

 

Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,

Всі байраки, всі провалля,

Нори, де плазуни, що їх чорна земля зростила,

Робуче плем’я бджіл, хижий звір у пущі,

Страховищ у глибинах моря сон пойняв,

Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство…

 

            Словникова робота

Стрімчасті — високі й тонкі вершини;

байраки — яри, порослі лісом;

плазуни — змії, ящірки;

робуче — робоче, працьовите;

пуща — густий ліс;

віти — гілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Давайте спробуємо їх порівняти:  раздать детям заготовки

Автор	Гете	Алкман
Що описує?   Наявність рими та ритму. Як висловлює свою думку.   Які художні засоби використовує?	Опис ночі   Є рима й ритм   Короткі та прості фрази, стислий виклад   Епітет: імла нічна, пташиний грай.   Метафора: ліг супокій, вітрець не лине.	Опис ночі     Немає рими-проза; є ритм   Розгорнутий зміст                                                                     Епітет:  робоче плем’я, верховини гірські,стрімчасті скелі,чорна земля,хижий звір Метафора: сплять верховини, скелі, байраки, провалля, нори; земля зростила, сон пойняв.

 

«Нічна пісня мандрівника» — це вірш-враження. Ліричного героя вражає природа, що ніби заснула. Ґете переспівує давньогрецького поета Алкмана, а пізніше самого Ґете переспівує російський поет М. Лєрмонтов.

Горные вершины

Спят во тьме ночной;

Тихие долины

Полны свежей мглой;

Не пылит дорога,

Не дрожат листы...

Подожди немного,

Отдохнёшь и ты.

 

Якою зображена природа у всіх трьох поетів?

 Який спільний прийом усі вони використовують?

 (Природа ніби оживає:   ліг супокій,

                                                 Сплять усі верховини,

                                                                Горные вершины спят)

 

Для всіх поетів характерним є «олюднення» природи, сприйняття її як живої істоти. Цей прийом називається уособленням або персоніфікацією.

 

 

Дійсно, давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра слова Й. В. Ґете, російського співця М. Ю. Лєрмонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. Чому? Тому що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних з національністю, місцем проживання. Всіх людей завжди єднала краса, що є вічною й нетлінною. І щасливий той, хто вміє осягнути її серцем і душею.

 

Давайте спробуємо сформулювати ідею їхніх творів:

• Уславлення краси природи, гармонії в ній
• Природа – натхнення і розрадниця мандрівника
• Гармонія природи - гармонія душі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Рефлексія

1. «Кольоровий калейдоскоп»

 

Я зараз роздам вам картинки розмальовки.

Ми сьогодні на уроці побачили, що почуття, настрій, думки можна передати різними засобами мистецтва.

 

Скажіть, якщо розфарбовуючи ваші розмальовки, ви захочете зобразити ніч,  які кольори ви використаєте?

 

А якщо треба зобразити вечір, захід сонця?

 

А які кольори знадобляться нам, щоб зобразити ранок, схід сонця?

   

Учням пропонуються зображення гірських пейзажів.

За допомогою  олівців зроби  так, щоб на першому малюнку був свіжий ранок, на другому сонячний день, на третьому – вечір, передвіщує сильний вітер, на четвертому – ніч.

Визнач кольорову гаму, обрану тобою. У таблицю запиши кольори,  які використав. Поясни свій вибір.

 

 

7. Д/з 

Опрацювати стор. 127 – 130,

розфарбувати розмальовку,

вивчити вірш «Нічна пісня подорожнього» напам’ять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Підсумок уроку.

1. Що нового ви дізналися на уроці?

(Дізналися що таке тема та ідея літературного твору, навчилися аналізувати ліричний твір)

 

2. 3 творчістю яких поетів ознайомилися?

 

3. Які спільні риси є в зображенні ночі в усіх трьох віршах?

(«олюднення» природи, зображення почуттів, настрою)

 

4. Як ви думаєте, чим можна пояснити те, що у поетів різних народів і віків зустрічаються спільні теми, настрої, мотиви?

(тема єдності людини і природи, гармонії між ними – це вічні теми, які не мають меж ні в часі, ні в просторі)

 

 

 

«Градусник»

Чи справдилися ваші очікування?

 

Напишіть на наліпці своє ім’я, позначте свої враження від уроку:

0 – нейтральні враження

Вище 0 – сподобалося,  добрі , позитивні враження - червоні наліпки,

Нижче 0 – не дуже добрі враження – сині наліпки.