Зразки кросенсів для уроків української мови та літератури

Зразки використання кроссенсів на уроках української мови та літератури

Ярова А.В., учитель української мови та літератури

Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Лиманської міської ради Донецької області

1. Українська мова.
2. 10 клас.
3. Розділ програми: «Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови».
4. Тема уроку: «Інтонаційні особливості українського мовлення. Наголос в українській мові, його види, роль у розрізненні слів та їх форм. Паралельне наголошування. Семантико-граматична диференціація лексем за допомогою наголосу».
5. Етап систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.
6. Міжпредметні зв’язки: екологія, технології.
7. Кроссенс «Кулінарія»

8. Фрагмент уроку, на якому використовується кроссенс.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

- Ми продовжуємо підготовку до складання ЗНО. Сьогодні наше завдання знайти лайфхаки  для запам’ятовування  слів із додатку до програми ЗНО з української мови «Перелік слів із нормативним наголосом». Звернімося до нього.

- Згадайте правила запам’ятовування інформації (наприклад, усвідомлення, асоціація образів, особисті коментарі, організація матеріалу, розслаблення, перегляд та часте використання матеріалу).

- Який із них ви б застосували для вивчення цих слів, ураховуючи рекомендації, що прозвучали вже на уроці? (асоціації, утворення пар слів, вивчення скоромовок, знаходження підказок у піснях,  розташування слів із зоровими підказками у своїй кімнаті або місці, де найчастіше перебуваєш тощо).

- Для початку варто було б розподілити слова на інші категорії (не за алфавітом, як у довіднику). Запропонуйте ваші варіанти.

- Як на мене, щоб легше запам’ятати ці слова, можна згрупувати їх тематично: «Природа», «Кулінарія», «Читання», «Родина», «Людина» тощо. Пропоную вам розв’язати тематичний кроссенс «Кулінарія»; промовити кожне слово відповідно до орфоепічних норм, згрупувати дані слова за правилами наголошування.

- Зверніть увагу на картинку, де зображено соломинки для напоїв. Чому обрано саме металеві соломинки? (Пластикові соломинки майже не підлягають вторинній переробці. Металева соломинка багаторазова, не вступає у взаємодію з речовинами та без BPA (один з компонентів виробництва полікарбонатного пластику і епоксидних смол, який додають у пластик харчових контейнерів та пляшки для води).

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати §23, виконати вправу 170; скласти кроссенс, використовуючи слова з довідника наголосів.

9. Приклад розв’язання кроссенса «Кулінарія»

По периметру:

1-2  мережа – багатозначне слово, одне із значень якого «сукупність однорідних закладів» - піцерія – заклад громадського харчування, що спеціалізується на приготуванні піци; мережа нашого регіону «Піца Челентано»;

2-3  піцерія - начинка – суміш продуктів для наповнення випічки (пиріжків, вареників, піци тощо);

3-6  начинка – курятина –  м'ясо курки, один із розповсюджених варіантів начинки;

6-9  курятина – фольга   –   фольга харчова (тонкий металевий лист) використовується для приготування їжі, зокрема запеченої курятини;

9-8   фольга – соломинка – металева соломинка для коктейлів – один із найпопулярніших екотоварів;

8-7   соломинка – напій – спиртні та безалкогольні рідини для пиття;

7-4   напій – лате – кавовий напій;

4-1 лате – мережа – мережа кав’ярень пропонує різноманітні види кавових напоїв..

  По хресту:

5-2 кулінарія – піцерія – важливий аспект естетики харчування – дизайн закладу;  5-6 кулінарія – курятина – кулінарія – це технологія приготування продуктів (курятина варена, запечена, копчена, в’ялена тощо);  5-8 кулінарія – соломинка – при подачі напоїв потрібно дотримуватися правил їх оформлення; 5-4 кулінарія – лате – існують різні рецепти приготування лате.

1. Українська література.
2. 10 клас.
3. Розділ програми: «Українська проза 70 – 90-х років ХІХ століття».
4. Тема уроку: «І.Нечуй – Левицький. «Кайдашева сім’я» - соціально – побутова повість - хроніка. Реалізм твору, вічна актуальність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету і композиції».
5. Етап опрацювання нового матеріалу.
6. Міжпредметні зв’язки: психологія, народознавство
7. Кроссенс за повістю І.Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я»

8. Фрагмент уроку, на якому використовується кроссенс.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

Визначення проблематики твору. «Мозковий штурм»

• Стосунки батьків з дітьми
• Виховання дітей
• Віра в Бога й моральні цінності
• Добро й зло

«Павутинка дискусії»

•                   І.Нечуй – Левицькій у свої повісті порушив вічно актуальну проблему стосунків батьків і дітей. Спробуймо з’ясувати, що призвело до конфлікту між двома поколіннями Кайдашів. Дискусійне питання: «Причини конфлікту батьків і дітей: соціальні чи психологічні?»

Довідкова інформація

Учень-психолог. Як психологічний феномен конфлікти привертали увагу багатьох учених і майстрів художнього слова.

Конфлікт (лат. Conflictus — зіткнення) — зіткнення, боротьба протилежних поглядів, форма вираження протиріччя.

«Насправді серцевиною кожного конфлікту є відчуття «мене не розуміють». Як одна, так і інша сторони конфлікту мають свій погляд на ситуацію. І конфлікт – це якраз спосіб зрозуміти, що хоче інша людина. Адже немає конфліктів лише тоді, коли немає спільних інтересів» (І.Кастран).

Відкритий конфлікт розвивається у формі відкритого протистояння, конфронтації, — це боротьба "на виживання", в якій всі засоби прийнятні. Засобами реалізації відкритого конфлікту є не тільки слова, а й дії.

Прихований конфлікт ґрунтується не стільки на конфлікті дій і протидій, скільки на несумісності в одній системі взаємовідношень: почуттів, рішень, цінностей.

 На думку деяких дослідників, існує п’ять різновидів поведінки людини у конфлікті — протиборство, поступливість, партнерство, співробітництво, втеча.

• співробітництво - дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей;
• протиборство - прагнення наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби, застосування примусу та інших засобів тиску;
• поступливість - орієнтованість на повне задоволення вимог партнера;
• уникнення - прагнення вийти з ситуації, не поступаючись, але й не наполягаючи на своєму, утримуючись від суперечок, від викладення своєї позиції, уникаючи відповідальності за прийняте рішення;
• компроміс - прагнення врегулювати розбіжності, поступаючись у чомусь в обмін на поступки іншої сторони, прийняття "середніх" рішень, що задовольняють обидві сторони повною мірою.

Правильною може бути кожна зі стратегій, усе залежить від ситуації.

Не менш важливим є питання про попередження конфліктів. Існують досить прості, але ефективні правила поведінки, щоб не провокувати конфлікт:

• при поганому настрої чи в момент роздратування обмежте спілкування;
• якщо відчуваєте, що зустріч із людиною чи ситуація можуть викликати у вас роздратування, завчасно підготуйтесь до такого контакту;
• керуйтеся здоровим глуздом і завжди обирайте розумну лінію поведінки;
• ваші слова та дії мають бути правомірними і зрозумілими для оточуючих;
• не прагніть принизити співбесідника, бо в цьому випадку дуже велика ймовірність отримати зворотну реакцію;
• не наполягайте на тому, чого людина безсумнівно не може виконати.

Як же зробити так, щоб конфлікт був конструктивним? Перше – це емоції. Контроль емоцій. Якщо конфлікт іде на підвищених тонах, то це не приводить до рішення. Крик віддаляє людей одне від одного. Взаємна лайка сама себе живить: різке слово викликає грубість у відповідь, докір - стимулює відповідну реакцію

 Друге – це заборона на критику. Якщо починати з образ, то жодного конструктивну не буде. Важливо говорити по суті питання.

Одна ситуація – один конфлікт. Дуже часто, коли відбуваються конфлікти, то починають згадувати не тільки те, що було вчора, а й те, що було багато років назад.

Один плюс один. Тобто не вплутувати треті сторони.

У конфлікті також дуже важливе вміння слухати і чути. Важливо дати можливість опоненту виговоритись, не перебивати його і дати можливість сказати до кінця. Є такий вираз: часто ми слухаємо не для того, щоб почути, а для того, щоб відповісти. Дуже важливе вміння йти на компроміси. Тобто вміння кожної сторони трішки поступитись.

Джерело: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/29374/

https://cheline.com.ua/chelinetv/suspilstvo-video/majster-klas-vid-psihologa-pobutovij-konflikti-shlyahi-virishennya-video-24608 
 

Учень-етнограф. Сім’я є носієм певних моральних установок, до яких дитина прилучається від свого народження. Із давніх-давен серед українців виник і утвердився погляд на сім’ю, рід як на святиню, а на виховання дітей – як на святий обов’язок батьків.

Честь роду зобов'язувала людину поводитися високоморально, бути взірцем для інших. Дуже цінувалася пам'ять про предків і їхні вчинки; від покоління до покоління передавалися матеріальні предмети, залишені ними, — рушники, особисті речі, зображення тощо; ретельно доглядалися могили предків.

Виявом поваги до родини, її єдності були храмові свята, коли члени роду, навіть далекі родичі, які жили в інших селах, збиралися бодай раз на рік — на "храм" — за спільним столом, обмінювалися відомостями про своє життя і так відновлювали духовну єдність роду.

Народна педагогіка - високоморальна. Вона високо підносить достоїнство людини, спонукає її розвивати свої найкращі риси. Уся виховна система спрямовувалась на вихованні людяності, високих моральних почуттів і рис, любові до вітчизни, шанобливого ставлення до людей праці, до всього свого, рідного.

 Із раннього дитинства правильне моральне виховання дитини здійснюється насамперед завдяки піклуванню батьків. Тому особистий приклад батьків є надзвичайно важливим у процесі формування моральних устроїв особистості дитини.

Родинні традиції сприяють формуванню моральних рис особистості:  дитина поступово й постійно виховується непомітно для себе. Виховувати в людині працелюбство, доброту, чесність, справедливість, скромність, повагу до матері й батька, до старших, гостинність, взаємодопомогу, товариськість, любов до України – головна мета виховання на родинних традиціях

 Провідну роль у сімейному вихованні відіграє мати. Саме вона найсильніше впливає на дітей, особливо в сфе­рі духовно-морального виховання. Роль чоловіка-батька визначається його відповідальністю. Справжній чоловік мусить бути відповідальним за себе, за свою сім’ю, роботу, свій народ. Батько — основний годувальник сім’ї. Він повинен навчати своїх дітей, а особливо хлопців, різних ремесел. Адже як вихована дитина, що вона знає, вміє, можна судити про її батьків. Якщо вдома злагода, повага між батьками, то й діти так будуть ставитись до своїх майбутніх чоловіків чи жінок.

Джерело: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2813

https://westudents.com.ua/glavy/51160-deyak-traditsyn-osoblivost-ukransko-rodini.html

1. Робота в малих групах по 4 учні.

Учні об’єднуються, обмінюються думками, доповнюють записи. Вони мають дійти спільного висновку, які ж причини переважають – соціальні чи психологічні, аргументувати власну позицію, записавши висновок.

2. Кожна четвірка представляє свою позицію та аргументи на її підтримку.

Розв’язання кроссенсу «Вічна проблема батьків і дітей»

• Зображення в даному кроссенсі є символічними, прихованими, вам необхідно встановити асоціативні зв’язки для розв’язання цієї головоломки.

Учні пропонують свої варіанти взаємозв’язків між частинами кроссенсу.

• Отже, як бачимо, не можна визначити однієї причини, що породила конфлікт між батьками й дітьми, що призвів до руйнації  родини Кайдашів. Ці причини треба розглядати комплексно. Безперечно, джерелом порушення традиційних родинних звичаїв були соціальні причини, але не можна обійти увагою моральні аспекти проблеми. Люди залежать від навколишніх обставин, проте, з іншого боку, вони самі здатні впливати на них. На жаль, часто людина не знаходить в собі сили стати мудрою, сильною духом і підпорюється загальним настроям, що панують у суспільстві.
•  

9. Приклад розв’язання кроссенса за повістю І.Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я»

По периметру:

1-2 – темою твору є зображення українського села (село Семигори) в пореформену добу на прикладі однієї родини (Кайдашів) – очолюють родину Омелько й Маруся Кайдаші, які повинні бути авторитетом для своїх дітей та онуків та зберігати цілісність сім’ї;

2-3 – зав’язкою повісті є одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім’ї;

3-6  - наростання конфлікту між свекрухою та невістками;

6-9  - одна з причин постійних сварок – боротьба за майно, спадок;

9-8  - наростання ворожнечі, у сварки втягуються всі члени родини;

8-7  - кульмінаційний момент повісті – Мотря в бійці виколола око свекрусі;

7-4  - груша на межі – ще одна причина розбрату, що ділить родину;

4-1  - вічно актуальна проблема батьків і дітей.

  По хресту:

5-2 – проблема батьків і дітей – батьки плекають родинне дерево;  5-6 - проблема батьків і дітей – стосунки свекрухи та невісток;  5-8 - проблема батьків і дітей – Карпо й Лаврін ; 5-4 - проблема батьків і дітей – груша, що розколола родину, 2 варіанти закінчення повісті.