Урок № 89

Зв’язне мовлення

Ділові папери. Протокол. Контрольне читання мовчки

Мета: дати інформацію про особливості складання такого ділового папера, як протокол; формувати вміння його складати, дотримуючи вимог ділового стилю; з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, культуру писемного  мовлення.

Обладнання:  підручник, текст для читання мовчки.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* Прочитати заздалегідь записані на дошці речення. В прямому чи переносному значенні вжито виділені слова? Свою думку довести. Назвати відомі вам види ділових паперів. Навіщо кожен із них складається?

Без дозволу, без жодних віз напнеш на човні полотно – і в вічність по хлюпких морях – навпереріз... (П.Тичина.) Чарівний корінь! Щасливий корінь! Не потребує він декларації про вірність рідній землі. Цвіте знай собі, як легенда  весняна. (Л.Левчев.) Учора заява:  не розмовляйте зі мною очима. Сьогодні благання: поговоріть зі мною очима. (Г.Онкович.)

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Політичні, економічні, організаційні питання розглядаються на численних зборах, нарадах, конференціях, пленумах. Ця вкрай необхідна робота, можливо,  не була б результативною, якби не фіксувалась у  протоколі. Адже саме на підставі протоколу від працівників  можна вимагати  виконання доручених  їм  колективом завдань.

У протоколі зазначається:

1. Назва установи чи організації.
2. Назва ділового папера (протокол).
3. Найменування колективного органу (трудовий колектив заводу, педрада, шкільна рада).
4. Вид засідання (збори, нарада, конференція тощо).
5. Дата засідання.
6. Номер ділового папера.
7. Прізвище й ініціали голови та секретаря засідання.
8. Склад присутніх (список або кількість), кількість  відсутніх і причини відсутності.
9. Порядок денний засідання.
10. Зміст  засідання  (хто говорив і про що, прийняті рішення).
11.  Підписи голови та секретаря засідання.
12.  Перелік додатків, якщо вони є (списки, текст  доповіді).

З посібника.

* Робота з підручником. Виконання  вправ  215, 216.

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання  вправ 217, 218.

* Перекласти українською мовою.

Вносить в протокол, заслушать доклад, общее собрание,  действующий закон, доводить до сведения,  сделать заключение, заключительное слово, віносить решение, в заключение необходимо отметить, решать в один голос.

Для довідок. Вписувати  до протоколу; заслухати доповідь; загальні збори; чинний закон; доводити до відома; зробити висновок; кінцеве слово;  вирішувати (ухвалювати постанову); наприкінці треба (слід) відзначити; ухвалювати одноголосно.

V. Проведення читання мовчки.

* Інструктаж щодо проведення читання мовчки.

* Читання учнями тексту мовчки й виконання ними тестових завдань.

* Відповіді  вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

VІ.  Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 334.

Текст  для контрольного читання мовчки

Отто Шмідт

Це була людина легендарної долі. Організатор науки, професор математики, геофізик, астроном, альпініст і мандрівник - першовідкривач нових земель, дослідник Арктики – ось далеко не повний перелік граней його таланту. І в кожній сфері своїх захоплень Отто Шмідт  залишив  яскравий слід.

Становлення особистості й розвиток наукових інтересів Отто Шмідта  відбувалися саме в Києві. Батько Отто – нащадок німецьких селян-колоністів – був купцем у Могилеві.  Тут-таки 1 жовтня 1891 року народився Отто. Пізніше сім’я переїхала до Одеси, звідти – до Києва, де 1907 року батько придбав папірню. Родина оселилася на Татарці. Нині вулиця, де мешкав майбутній науковець, носить ім’я Отто Шмідта.

У Києві Отто став одним з найкращих учнів класичної гімназії. Хлопець мав величезний потяг до музики, спорту, природознавства, і, особливо, до точних наук. Закінчивши навчання із золотою медаллю, юнак вступив на фізико-математичний факультет  університету  Святого Володимира. Отто складає особистий план самоосвіти, врахувавши відвідування музеїв, виставок, театральних вистав  і  концертів. Підрахувавши, що на виконання цього плану  знадобиться 1000 років, Шмідт зменшує список книг для читання, розрахувавши на...  250 років. Розпочався справжнісінький штурм знань.

Ще студентом Отто Шмідт виступає з доповідями на засіданнях фізико-математичного товариства, готує наукову працю “Абстрактна  теорія груп”. За неї Київський університет нагородив  молодого науковця золотою медаллю. Після опублікування в Києві й за кордоном ця робота здобула всесвітню славу. Праця стала магістерською дисертацією, і  1916 року Шмідту було присвоєно звання приват-доцента з математики. Він повністю поринає у викладацьку роботу.

Коли розпочалася перша світова війна, Київ опиняється у прифронтовій зоні. Молодий науковець бере участь в роботі продовольчої управи. Саме тоді в нього виявляється  хист здібного, відповідального й передбачливого організатора. Вважають, що завдяки  Шмідтові  вдалося запобігти голоду, що насувався на киян.

Як викладача університету Отто Шмідта  делегують  на нараду з питань освіти до Петрограда. Відтоді розпочинається епопея його неймовірних наукових звершень і подвигів.

У двадцятих роках минулого століття Отто Шмідт  створює теорію походження Землі, стає організатором Інституту фізики Землі й першим його директором, очолює  науковий журнал “Природа”.

Невтомний мандрівник, 1929 року він очолює першу арктичну експедицію на криголамі “Сєдов”, а 1932 року – на криголамі “Сибіряков”, вивчаючи північні землі. Долаючи Великий Північний шлях, пароплав “Челюскін” був затертий кригою. Члени експедиції живуть на крижині, аж доки їх не врятували літаки.  Серед  героїв-челюскінців був і Отто Шмідт.

Нині ім’я Шмідта носить острів поблизу Північної Землі. На березі північно-східної Азії є мис Шмідта. У Східній Антарктиці знаходиться рівнина Шмідта.  Кратери Шмідта містяться на Марсі і на Місяці.

У Києві  видатний учений бував лише наїздами, проте назавжди зберіг любов до міста, де минала його молодість, де він здобув найперші наукові знання. (За С.Карамашем; 420 сл.)

На кожне питання вибрати правильну відповідь:

1. Становлення особистості й розвиток наукових інтересів Отто Шмідта  відбувалися

а) у Санкт-Петербурзі;

б) у Києві;

в) в Могилеві.

2. Батько Отто Шмідта походив

а) з німців;

б) з французів;

в) з угорців.

3. У Києві родина Шмідтів оселилася

а) на Подолі;

б) на Татарці;

в)  на  Шулявці.

4. В університеті Святого Володимира Отто Шмідт навчався

а) на історико-філологічному факультеті;

б) на природничому факультеті;

в) на фізико-математичному факультеті.

5. На виконання  першого  складеного студентом Шмідтом  особистого плану самоосвіти мало піти

а) 500 років;

б) 750 років;

в) 1000 років.

6. Наукове звання приват-доцента з математики було присвоєне О.Шмідту

а) 1916 року;

б) 1925 року;

в) 1930 року.

7. Отто Шмідт увійшов в історію  як керівник першої арктичної експедиції на криголамі

а) “Сєдов”;

б) “Сибіряков”;

в) “Челюскін”.

8. Переносне  значення слова епопея  таке:

а) хідожній твір, в якому відбито великі історичні події, поставлено проблеми загальнонародного значення;

б) ряд подій, пов’язаних з героїчними подвигами;

в) героїчні народі пісні, думи, поеми, оповіді.

9. Долаючи Великий Північний шлях, був затертий кригою

а) пароплав “Челюскін”;

б) криголам “Сєдов”;

в) криголам “Сибіряков”.

10. Ім’я Отто Шмідта  нині  носять

а) місто, річка, кратери на Марсі й Місяці;

б) острів, мис, рівнина, кратери на  Марсі й  Місяці.

в) острів, мис, рівнина, кратери на Венері та Марсі.

11. Основним типом мовлення опрацьованого тексту є

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис.

12. Текст  має ознаки такого підстилю наукового стилю:

а) власне наукового;

б) науково-навчального;

в) науково-популярного.