Автор: Нестеренко Антоніна Олександрівна, вчителька вищої категорії Пирогівського ліцею Глобинської міської ради
Клас: 8 клас
Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки у реченнях зі звертаннями.
Мета:
-навчальна: поглибити знання восьмикласників про звертання, їхню стилістичну роль у мовленні.
- розвивальна: розвивати вміння знаходити у реченнях звертання, правильно інтонувати речення зі звертаннями; удосконалювати творчі вміння складати речення та зв’язно висловлювати свої думки.
- виховна: виховувати любов і пошану до рідної мови, бажання вивчати й знати її; любов до рідного краю, усної народної творчості, поетичної творчості Т. Шевченка, Д. Білоуса та інших українських письменників.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Засоби навчання:
Підручник «Українська мова. 8 клас». О. Авраменко.
Підручник «Українська література. 8 клас». О. Авраменко.
Робочі зошити учнів.
Картки-завдання для груп.
Інтерактивна дошка
Мобільні телефони
Епіграф до уроку:
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово.
(Дмитро Білоус)
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- Любі учні, добрий день!
Зичу успіхів в навчанні!
А ще, друзі, вам бажаю
Сил, натхнення на весь день!
Оригінальні вітання учнів у парах одне одному ( використовуючи кличну форму імен). Наприклад: - Тетянко, я рада тебе бачити!
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учні записують у зошити число, тему уроку.
Учитель читає вірш Д. Білоуса «Чи всі ми вмієм спілкуватись?»
( Підручник «Українська мова 8 клас. О. Авраменко. ст. 108.)
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Проблемне запитання
- Чи потрібні у нашому мовленні речення, ускладнені звертаннями? Можливо, ми можемо обійтися без таких речень і звертань узагалі?
- Послухайте поетичні рядки Дмитра Білоуса
«Слова покличні – прості й величні».
В джерелах слова – душі криниця,
А рідна мова – як чарівниця.
Звичайний приклад візьму навмисне,
Краса ж така в нім, що серце стисне.
Дивися - в кличнім простім відмінку:
«Ой не стелися, зелен барвінку».
Одвертий кличний – немов дитинний,
Музичний, зичний та ще й гостинний.
Вживеш ти усно чи на папері –
Мов у світлицю одчиниш двері.
Звертання щире, душевне, щедре –
Василю, Павле, Іване, Петре!
І так сердечно, і так ласкаво -
Наталю, Лесю, а чи Любаво!
До зборів, сходки відкрито й радо –
чи товариство,а чи громадо!
А найсвятіше душа приємле –
моя Вкраїно! Кохана земле!
ти, сивий Дніпре,і ти , Дунаю,-
миліших серцю звертань не знаю!
(Дмитро Білоус)
- Знайдіть звертання у цих рядках. Назвіть їх. Зверніть увагу на розділові знаки при звертаннях.
ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Опрацювання теоретичного матеріалу, ст. 108.
- Прочитайте речення, назвіть поширені й непоширені звертання.
3. Опрацювання матеріалу про творення імен людей у формі кличного відмінка. ( Таблиця, ст. 109.)
4. Словниковий творчий диктант.
- Запишіть іменники, утворивши форми кличного відмінка.
Галина, Катерина, Андрій, Сергій, Михайло, Юрій, Петро, Надія, дядько, тітка, хлопець, козак, юнак, учитель, сестриця.
- Риторичне звертання – це риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлювання адресується до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи.
- Із поданих поетичних рядків Тараса Шевченка випишіть риторичні звертання.
1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою.
2. Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!
3.І вам слава, сині гори, кригою окуті.
4. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий!
5. Гуляй же, море, мовчіть, гори!
7. Робота з таблицею «Розділові знаки при звертаннях»
Зв, … О земле рідна, б’ю тобі чолом тобі.
Зв! … О рідне слово! Хто без тебе я?
…, Зв, … Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
…, Зв!(?) Як тебе не любити, Києве мій?
Як я люблю тебе, мій рідний краю!
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
(компетентність продуктивної творчої діяльності).
- Перебудуйте подані речення так, щоб підмети стали звертаннями. Запишіть перебудовані речення, підкресліть у них граматичні основи.
1. Козак не боїться ні тучі, ні грому.
2. Україна бореться за свою свободу і незалежність.
3. Українці вірять у краще майбутнє свого рідного краю.
4. Українська мова звучить у світі гордо, натхненно.
- Запишіть речення, змінивши місце розташування у них звертань. Поставте розділові знаки у перебудованих реченнях.
https://learningapps.org/display?v=pbb9sjgb516
VІ. УСВІДОМЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
- Випишіть звертання у два стовпчики: поширені й непоширені.
1. Місяцю мій ясний, з високого неба сховайся за гору, бо світу не треба.
2.Ідіть, сини, погуляйте, пошукайте долю.
3. Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю.
4. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.
5. Заспівай лиш нам, старий кобзарю!
6. Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так, навмання, розказую, без книжної справи.
7. Постривайте, любі мої, трохи одпочину.
8.Сини мої! Орли мої! Летіть в Україну!
Хоч і лихо зустрінете, так не на чужині!
( Із творів Т. Г. Шевченка)
- На початку навчального року на уроках української літератури ми вивчали розділ «Українські історичні пісні», пісні Марусі Чурай, балади. У них зустрічаються багато звертань. Зараз спробуємо відшукати звертання у рядках історичних пісень.
Відкрийте підручники з української літератури ( 8 клас. О. Авраменко).
У переліку названих пісень відшукайте звертання. Усно назвіть їх.
1.»Ой Морозе, Морозенку», ст.. 16-17.
2.»Чи не той то хміль», ст. 20.
3. «Ой не ходи, Грицю», ст. 24.
4. «Засвіт встали козаченьки», ст..25.
5. Дума «Маруся Богуславка», ст. 32-33.
3. Робота над мовним етикетом учнів.
Вправа 6, ст. 110 (усно).
- Назвіть форми звертання, що порушують мовний етикет, свідчать про низьку культуру спілкування. Виберіть правильні форми звертання до незнайомих людей.
4. Виразне читання учителем поезії Д. Білоуса «Слово давнє й сьогочасне».
- На початку уроку ми ставили проблемне питання: чи потрібні у нашому мовленні речення, ускладнені звертаннями?
- Чи можемо ми обійтися у нашому мовленні взагалі без звертань?
- Прочитаю вам ще одну поезію Дмитра Білоуса
«Слово давнє й сьогочасне».
Скільки є в нас, любі друзі, для звертання ніжних слів –
І до тата й до матусі, до бабусь і дідусів.
І татусю, й мамцю, нене, і дідусю, й бабцю теж –
Миле, ніжне, сокровенне – як ще краще назовеш?
А Федько звертання творить так, що душу виверта:
Замість «мамо» - «ма» говорить, замість «тату» - каже «та»!
В школі Беллу – «Бе!» гукає, а Меланю кличе - «Ме!»
Леле! Школу оглашає белькотіння лиш саме.
Учня він імення знає, та не встигне підійти,
Як за ґудзика хапає і вигукує: «Ей, ти!»
Вдома «Ба-а-а!» кричить бабусі –
( Ліньки повністю назвать ).
Як ви думаєте, друзі, що йому на це сказать?
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
VІІІ. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ