Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

Про матеріал
Мета: поглибити й систематизувати знання про звертання, їх стилістичну роль у мовленні; розвивати вміння знаходити в реченнях поширені й непоширені звертаня; формувати вміння розставляти розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно їх інтонувати, розвивати творчі здібності, мовлення; виховувати ввічливість, культуру спілкування, шанобливе ставлення до рідної мови. Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Перегляд файлу

Тема. Звертання поширені  й непоширені. Розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

Мета: поглибити й систематизувати знання про звертання, їх стилістичну роль у мовленні;

розвивати вміння знаходити в реченнях поширені й непоширені звертаня;    формувати вміння розставляти розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно їх інтонувати, розвивати творчі здібності, мовлення;

 виховувати ввічливість, культуру спілкування, шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, роздатковий дидактичний матеріал, презентація, мультимедійний  проектор.

 

                                                               Хід уроку

 І. Мобілізуючий етап уроку.

     1. З’ясування емоційного стану учнів і готовності до уроку.

       Погляньте за вікно. Яка сьогодні погода? Яким словом можна висловити настрій? А тепер  посміхніться один одному, мені. Побажайте товаришу успіхів, собі. На душі і в серці стало  краще, сонячно.

  

 2. Первинне знайомство з епіграфом уроку.

                                                                                           Яка ж багата рідна мова!

                                                                                           Увесь чарівний світ у ній!

                                                                                                       Надія Красоткіна      

-         А й справді, чи дійсно багата наша мова?

-         А чим? ( народною творчістю, піснями, мовою, народом)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

  • Діалог ( підготовлені учні).

-         Добрий день, Сергійку.

-         Привіт, лікарю!

-         Як ти почуваєш себе?

-         Все кльово!

-         Температура не піднімається?

-         Я ж кажу, все о’кей!

-         Ну, бувай, на все добре!

-          

  • Бесіда

-         Що ви тільки – но прослухали? (діалог)

-         Що ми називаємо діалогом?

-         Що в цьому діалозі видається смішним чи недоречним?

-         Про що забув один із співрозмовників? ( про правила етикету, ввічливості)

Однією  з ознак вихованості споконвіку вважають уміння дотримуватися норм етикету. Неабияке значення має  й мовний етикет.

-         Що означає слово «етикет» і звідки воно до нас прийшло?

Слово «етикет» походить з французької мови і означає  «ярлик», «етикетка», а з ХVІІ століття «церемоніал». У сучасній українській мові це слово означає встановлені норми поведінки й правила ввічливості в будь – якому товаристві.

-         Знання правил етикету потрібно?

-         Які ви знаєте норми?

-         А про який ми не сказали етикет? Якого не дотримувався один із співрозмовників? ( мовний етикет).

-         Що ми називаємо мовним етикетом? ( Уміння правильно говорити, дотримуватися відповідної інтонації) 

-         У чому це виражається? ( У правильному звертанні один до одного)

Отже,сьогодні на уроці ми будемо говорити про звертання.

 

Давайте з’ясуємо цілі і очікувані результати нашого уроку.

 Знати:  1. Місце вживання звертання в реченні.

               2. Розділові знаки при звертанні.

               3. Різниця між поширеними та непоширеними звертаннями.

               4. Стилістична роль.

 Уміти:   1.  Знаходити звертання в реченнях.

          2.  Правильно розставляти розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

    3.  Будувати речення зі звертаннями.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

  1. Пошукова робота. ( зачитують вірш підготовлені учні). Визначити й виписати звертання.              

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і мудрі чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю!

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

Щоб у душі його сонце цвіло.

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти,

Ти мій порадник, заступник і друг


                                                                                 Надія Красоткіна

                                                                                                                                           

 - Скільки ласкавих і ніжних слів ми можемо  сказати нашим найріднішим людям. Не забувайте про  це. Частіше нагадуйте батькам про те, як ви їх любите, шануєте, поважаєте.

 

  1. Робота з підручником .Давайте пригадаємо, що ми знаємо про звертання. (стор. 128) за варі-антами.
  2. Експрес – опитування.
  • Що таке звертання?
  • Назвіть способи вираження звертання. Кличний відмінок.
  • Місце в реченні.
  • Чи є звертання членом речення?
  • Інтонація.
  • Структура речень зі звертаннями.
  • Розділові знаки.
  • Стилістичні особливості.

 

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

  1.  
  2. Лінгвістичне дослідження. Завдання  за варіантами.

Виписати:

-         І варіант:  речення з непоширеними звертаннями;

       -     ІІ варіант: речення з поширеними звертаннями.

1.О слово рідне! Хто без тебе я?  2.Мово, веселим струмочком біжи та  об’єднай всі джерельця малі! 3.Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє. 4.Рідна мово моя, ти – як хвиля Дніпрова! 5.Не цурайтесь мови, люди, рідного джерельця.

- Доведіть свою думку.

        2.   Пунктуаційний практикум. Списати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Пояснити їх. З’ясувати місце звертання в реченні. Накреслити схеми.

 

О рідна мово ти моя як любо ти звучиш! Ти наше диво калинове кохана материнська мово! Ти в моєму серці Україно думою Шевченка гомониш! Як тебе не любити Києве мій?

 

  1. Творче конструювання (усно). Поширте речення  звертаннями до однокласників. Дайте поради їм.

 

     Стримуй себе у всьому, а найбільше -  у словах.

     Слухай багато, а говори мало.

     Тримай язика за зубами.

     Якщо б помовчав, то залишився б мудрим.

 

  1.  Творче моделювання.

     Серед поданих речень знайти те, яке відповідає схемі:


       І вар. 


____, З , ____ . (?!)

                                                       Скласти власне речення.

         ІІ вар. 

         З ! ____ . (?!)

 

1.  Моя Україно! Як я тебе любив! 2. Україно, я для тебе на світі живу. 3. Вшануйте, друзі, мову! 4.Ти у світі одна, батьківщино моя. 

 

Дифференційний підхід. Знайти звертання в реченнях. Підкреслити поширені звертання двома лініями, непоширені однією. Розставити розділові знаки.

Відроджуйся і розквітай рідна мово!  Ой не ходи Грицю та й на вечорниці. Сестро моя давай заспіваємо. Друже розпочнімо гарну справу!?

 

  1. Творча робота (усно). Поставте у кличній формі слова, сполучення слів.

Пан лейтенант, брат Іван, пан Богдан, колега, товариш, добродій, Марія.

 

 

 

 

V.  Підсумок уроку.

 

1. Усний тест «Так – ні». Відповідь обгрунтувати.

     Звертання може бути головним або другорядним членом речення.

     За будовою звертання бувають непоширені й поширені.

     Звертання завжди стоять на початку речення.

     Вигуки о, ой при звертанні комою не відділяються.

     Звертання виражаються завжди іменниками у формі кличного відмінка.

 

2.  Епіграф.

-  Чи справді багата наша мова? Чим?

 

3.  Поділіться думкою:

   - Чи справдилися ваші сподівання стосовно сьогоднішнього уроку? (Цілі й очікувані результати)

   - Що найбільше зацікавило?

   - Над чим ще треба працювати?

 

  1. Відпочинемо! Пограємо гру "Ми - творці". Перед вами світлини двох людей. Умовно назвемо їх Марія Яківна та Микола Іванович. Працюємо двома групами по рядах.

Завдання: дайте відповідь на запитання:

 

- Як його (її) називають діти?

-Як його (її) називають сусіди?

-Як його (її) називає дружина (чоловік)?

-Як його (її) називають племінники?

-Як його (її) називають друзі?

-Як звернеться незнайомий, щоб запитати котра година?

 

VІ.Домашнє завдання. П. 27, знати правило;  1 група - вправа 241 (5 реч.); 

2 група -  вправа 239;  3 група- написати листа другові з порадами, використовуючи звертання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
8 січня
Переглядів
143
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку