Адам Міцкевич "Альпухара"

ЛАЗОРЕНКО В.П.

Кременчуцький ліцей №4

 

7-А клас       03 жовтня 2016 року                             

 

УРОК 10.

ТЕМА: Позакласне читання.

Адам Міцкевич (1798-1855)

«Альпухара» (з поеми «Конрад Валленрод»).

Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади.

 

Мета:

познайомити зі змістом балади - вставної частини поеми А. Міцкевича, її образною системою; розкрити психологізм твору;

 вдосконалювати роботу над виразним читанням і текстологічним аналізом твору;

виховувати культуру мовлення, культуру виразного читання.

 

Обладнання: портрет А. Міцкевича.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент (відсутні, психологічна пауза).

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Індивідуальні завдання: встановити відповідність плану творів до змісту, визначити тему та ідею (за вивченими творами: билина «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», балади «Про Робін Гуда», «Король Лір та його дочки», Ф.Шиллер «Рукавичка», А.Міцкевич «Світязь»).

2.Бліц-опитування (метод: закінчи речення).

- Билина – це …;

- За тематикою билини діляться на …;

- Основні цикли билин …;

- Балади бувають …;

- Слово «балада» походить …;

- Балада це …

3.Перевірка індивідуального завдання та домашньої роботи.

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

 

ІV. Формування нових знань, умінь і навичок учнів.

1.Учитель:

Яка тема об’єднує більшість вивчених нами балад ?

(Тема героїчного минулого).

2. Довідка вчителя про баладу «Альпухара» - вставний елемент у поему «Конрад Валленрод».

Літературний коментар.

Поема «Конрад Валленрод» написана А.Міцкевичем після розгрому декабристів (1825 р.).

Автор проголошує безоглядність дій в ім’я свободи Вітчизни, аж до самозабуття і самозречення, оскільки людина не може бути щасливою,

коли Батьківщина в неволі. Його герой-одинак ціною власного життя знищує ворогів – хрестоносців, які гнобили Литву, й здобуває незалежність рідній землі. Сучасники А.Міцкевича вважали, що поема є не закликом до помсти, а навпаки – до взаєморозуміння між людьми. Саме уривок із поеми буде в центрі нашої уваги.

Історичний коментар.

Історична основа балади - події  Реконкісти в Іспанії («Реконкіста», з іспанської – відвойовувати, повертати).

Іспанці і португальці відвойовували загарбані в них арабами у VIII столітті землі на Пірінейському півострові. Боротьба тривала до XV століття.

Альпухара - гориста місцевість на півдні гір Сієрра-Невада в Іспанії.

Поет подає художнє переосмислення подій: насправді маври (мусульмани) - загарбники, а іспанці захищають свою країну.

Художнє переосмислення твору.

У творі маври захищають рідну землю, а іспанці – загарбники.

Головне у цій баладі - глибокий психологізм сюжету, непередбачуваність подій.

Тому я пропоную вам, читаючи фрагменти, сприймати їх на слух і спробувати скласти свої прогнози.

 

3. Робота над баладою методом «Читання із зупинками»

(Див. додаток - текст за перекладом М.Рильського)

 

1) Читання від слів «Селища маврів у тьмі, у руїні» до «Але чума у Гренаді»

На що слід звернути увагу? (Згадка про чуму)

 

2)Читання від слів «Лиш в Альпухарі, залігши у шанці...» до слів «Намінаретах хрести заблищали»

На чийому боці перемога? Які докази тому маємо? («Взято фортецю останню»)

 

3)Фрагмент «Сам Альманзор, як побачив, що сили

Більше нема в обороні...»

Що зробив командуючий мусульман?

(«Сміло прорвавшись крізь ворога стріли,

Втік од страшної погоні»)

 

4)Читання від слів «Бенкет між трупів почався в іспанців...» до слів «Раптом надвірна сторожа доносить...»

Про що доносить сторожа? Що трапилося?

(«Лицар, що ймення не знати,

З панством найстаршим побачення просить,

Пильне щось має сказати»)

Хто, на вашу думку, той лицар? («То Альманзор був, король мусульманський»)

З чим він прийшов до ворогів?

(«Кинувши сховок безпечний,

Сам оддається він в руки іспанські,

Раб їх і друг їх сердечний»)

 

5)Читання від слів «Я до іспанського,- каже,- порогу...» до слів «Братом молодшим служити»

Як іспанці сприйняли добровільного полоненого й зрадника?

(«Вождь обійняв його, інші вітають,

Друга немовби стрічали»)

Чому так стрічають Альманзора?

 

6) Читання від слів «Всіх Альманзор по черзі обіймає» до слів «В губи цілує сердечно»

Чому він, командуючий розбитою армією, так ставиться до ворогів?

 

7)Читання від слів «Раптом ослаб він...» до слів «Гляньте, гяури! Я гордий і радий...»

Чим пишається і чому радіє Альманзор? («Тим, що відплатив вам відразу»)

Чим відплатив Альманзор?

(«Я обдурив вас: прийшов я з Гренади,

В дар вам принісши заразу»)

 

8)Читання від слів «Так! Поцілунком своїм вам у душу...» до «Сміхом сміється пекельним»

Чому сміється Альманзор?

Що далі сталося з ним?

 

9)Читання від слів «Вмер, сміючись...» до «В рисах його помертвілих»

Що сталося з іспанцями потім?

 

10)Читання від слів «Прудко іспанці біжать...» до кінця

Яка ваша думка про вчинок Альманзора?

Чому присвячується балада?

Чому ми говоримо про психологізм у розгортанні сюжету?

 

4. Проблемне питання:

Хто сильніший: маври чи іспанці?

 

5. Дослідницька робота (робота в зошиті).

- Які прийоми використовує А.Міцкевич у своєму творі?

Психологізм: в основі балади художнє переосмислення історичного факту.

Діалог – заглиблення у внутрішній світ героїв, додає емоційності, динамізму.

- Які інші художні засоби є у творі?

Епітети: розбиті загони, страшна погоня, кволими руками …

Метафори: битва гримить, п'ють утопаючи в винах, моровиця скосила …

Антитеза: чи смерть чи покора, вмер сміючись …

V. Підсумок – узагальнення

1. Назвіть найбільш відомі твори А.Міцкевича.

2.Які особливості зображення образів знайшли відображення в баладі «Альпухара»?

3.Як у баладі знайшли своє відображення волелюбні погляди А.Міцкевича?

4. Які образи запам’яталися? Чому?

VI. Коментар до домашнього завдання

1.До наступного уроку ПЧ:

Лірика О.С.Пушкіна.

2.Усний твір-мініатюра за темами (на вибір):

«Роль балади у житті людства»,

«Яка балада справила на мене більше враження і чому?.

 

VII. Міні-диспут.

Чи є щось схожу між сучасними ісламістами та героєм А.Міцкевича Альманзором?