Адаптація учнів на уроках інтегрованого курсу літератур у 5 класі

Адаптація учнів на уроках інтегрованого курсу літератур у 5 класі

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.

Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.

Саме педагоги, батьки, фахівці психологічної служби  мають допомогти дітям.

Проблеми:

Психологічні:

- Зміна умов навчання;                                                                                                                                     

- Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваються  до школяра різними вчителями;

- Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

 1) слабка навчальна підготовка у початкових класах.

 2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

 3)Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Наслідки:

- У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.

- Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.

Ознаки успішної адаптації:

-  задоволеність дитини процесом навчання;

-  дитина легко справляється з програмою;

- ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

- задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Чим можна допомогти ?

Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися. Створюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. 

У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність.

Приклади предметних ігор:

Казка «Пензлик Маляна»

1.               Обери з речей ту, що напевно належить Малянові.
2.               4. Уяви, що ти власник крамниці художніх матеріалів. Прорекламуй Малянові свій матеріал, зацікав його можливостями сучасних фарб.
3.               У подібних завданнях предметна гра поєднується з творчою (рольовою) і дидактичною (що має на меті навчити оперувати знаннями, вкладеними у гру).
4.               5. Допоможи поміщикові підготувати промову, яка переконала б Маляна віддати йому чарівний пензлик.

Пейзажна лірика:

Г. Гейне «Задзвени із глибини»

1. Спробуйте виразом обличчя показати сутність епітету «тиха печаль».

2. Аукціон: із яких звуків може складатися «мила пісенька весни»?

3. Оберіть з букету троянд ту, яку, на ваш погляд, пропонує привітати ліричний герой вірша.

Імітаційні ігри – це ігри творчі, в них сюжет є формою інтелектуальної діяльності, а самі вони – не просто розважальний прийом чи спосіб організації навчального матеріалу. Такі ігри мають потужний евристичний та переконуючий потенціал, вони роз’єднують те, що здається цілим, і зближують те, що і в навчанні, і в житті опирається співставленню.

На уроці літератури доцільно використовувати ігри-подорожі. Вони носять характер «експедицій», що відбуваються країнами, сторінками книжок. Такі ігри здійснюються школярами  в уявних умовах. Учні пишуть щоденники, листи, доповнюючи матеріали книжок фантазією. Яскрава риса цих ігор – активність уяви. Їх можна назвати практичною діяльністю уяви, тому що в них вона виявляється у зовнішній дії і безпосередньо залучається до дії. Тобто в результаті гри у дітей народжується теоретична діяльність творчої уяви, яка створює і реалізує проект шляхом зовнішньої діяльності. Відбувається співіснування ігрової, навчальної і трудової діяльності, адже учні повинні багато працювати, вивчаючи твір, довідникову літературу, географічні карти тощо.

Завдання до уроку за казками:

1. Накресли карту маршруту, яким пройшов герой?

2. Розкажи, які реальні (не казкові) небезпечні ситуації могли б трапитися на шляху героя.

3. Склади порадник для героя,який допоможе йому уникнути небезпеки.

4. Напиши лист від імені персонажа про найскладнішу частину його шляху або про перемогу над злими силами й отримання бажаного (лист королевича Єлисея батькові нареченої, лист падчірки до  пані Метелиці після повернення додому тощо).

Такі ігри доречно використовувати під час вивчення чарівних казок (як народних, так і літературних), герої яких багато подорожують, пересуваючись своєю казковою країною або потрапляючи із реального світу в казковий. Можна використати елементи подорожі при вивченні казок «Синдбад-мореплавець», «Пані Метелиця», «Хлопчик-зірка» О. Уайльда, «Казки про мертву царівну та сімох богатирів» О. Пушкіна, у яких персонажі добровільно чи вимушено  вирушають у мандрівку. У сучасній психології особистістю називають людину, яка має певний творчий потенціал. Основою творчості є уява. Тому велика роль відводиться іграм, що розвивають уяву, вчать створювати нові образи, що реалізуються в оригінальних продуктах діяльності.

Приклади імітаційних ігор:

- День народження уроку літератури – перший урок світової літератури у п’ятому класі.

- Подорож по країні «Фольклор».

- Мандрівка сторінками календаря – при вивченні поезії.

Операційні ігри використовуються як засіб розвитку пізнавальної активності, допомагають відпрацювати виконання конкретних специфічних операцій (методику проведення дискусії, конференції, бесіди, диспуту). В них моделюється процес діяльності, і проходять вони в умовах, що імітують реальну обстановку (урок-розслідування, урок-суд). Такі форми навчання вимагають від учня розшифровувати, розплутувати, доводити, а головне – знати предмет. Чим майстерніше складається гра, тим прихованіша навчальна мета. Оперувати вкладеними у гру знаннями школяр учиться мимоволі, граючи. Зрозуміло, що на уроках у п’ятому класі такі ігри можуть тривати не більше 15-20 хвилин. Програмний матеріал літератури сприяє різноманіттю тем і форм цих видів гри: суд над Чандаравою, над мачухою, над злими чарівними істотами, над Хлопчиком-зіркою допоможе не тільки виявити знання тексту (адже свідки повинні оперувати фактами, питання  мають бути пов’язаними з текстом і вирок базується на скоєному), а й вдосконалюють навички зв’язного мовлення (п’ятикласники складають вислови різних стилів і жанрів). Під час гри-розслідування можна відшукати Кая, який так раптово зник, з’ясувати причини хворобливого сну царівни, довідатися  про небезпечні пригоди Синдбада та їх наслідки. А можна на якийсь час стати поетом і взяти участь у лінгвістичному експерименті, змагаючись з Гейне чи Водсвортом  у доборі більш вдалих художніх засобів.  Інші види ігор (конференції,  диспути) можна використовувати епізодично як короткий, але важливий етап уроку, при цьому роль учителя буде помітно провідною.

Завдяки участі в рольових іграх учні відпрацьовують тактику поведінки, дій, виконання функцій. Розподіл ролей – дуже відповідальний момент. Вони можуть бути активними та пасивними, головними та другорядними. Можна при розподілі ролей використовувати ті способи, які давно накопичені ігровою практикою дітей і які є досить демократичними, зокрема лічилки, жеребкування. Але розподіл не повинен залежати від фізичних особливостей дитини, її статі. Вчитель повинен зважати на те, яка роль буде особливо корисною для дитини.

Такі ігри сприятимуть виявленню найкращих здібностей п’ятикласників у адаптаційний період: акторських , лідерських, художніх, мовленнєвих, -  а комусь допоможуть подолати труднощі, викликані несміливістю, сором’язливістю, невпевненістю у своїх силах.

Програма інтегрованого курсу  літератур у п’ятому класі надає безліч можливостей для організації рольових ігор.

КВК за малими фольклорними формами, подорож за казками, що мають мандрівні сюжети (доцільно використати під час уроку позакласного читання), подорож у Тридев’яте царство при вивченні теоретичних відомостей про чарівну казку, заочна екскурсія у зоопарк при вивченні казок про тварин (діти виконують ролі відповідних казкових героїв), композиція з улюблених віршів – ось неповний перелік завдань, що можуть пожвавити хід уроку та зацікавити учнів, байдужих до читання.

Цікаво проходить обмін «передовим досвідом» між казкарями минулого й сучасними. Представники минулого відповідають на питання: як перемогти зло? Чи потрібні чарівники? Підсумком може стати творча робота: «Які казки потрібні сучасним дітям?»

Дуже поширеними є ігри-змагання. Мабуть, немає жодної теми, до якої не можна було б скласти десятки вікторин, придумати велику кількість конкурсів. Але така поширеність цих різновидів навчальної гри інколи слугує їм не користь . Питання повинні не тільки містити навчальний матеріал, а й мати ігровий підтекст: жарт, загадку, таємницю. Бажано, щоб і форма проведення вікторини не була банальною: питання – відповідь, -  інтелектуальне змагання  може відбуватися в театралізованій формі, із залученням інших видів мистецтв.

У змаганні відпрацьовується швидкість мислення,  перевіряється глибина пам’яті. Вікторини можна урізноманітнити,використовуючи цікаві форми, адаптовані для десятирічних дітей.

Форми вікторин:

 «Таємнича валіза». З умовної валізи ведучий або самі учасники гри по черзі виймають речі і визначають, кому з героїв вони «належать».

«Шапка питань»: у три «шапки»  учні складають питання -                                                              1) для перевірки знання тексту;                                                                                                      2) питання, пов’язані зі з’ясуванням того, як учні ставляться до героїв, до їхніх вчинків;                                                                                                                                                 3) питання,  на які той, хто запитує, сам не знає відповіді.

 «Запитання зі старовинної скриньки».

При проведенні вікторини можна використовувати елементи рольових ігор, тобто завдання прозвучать з вуст письменника чи героя.

 «Читацькі ігри»: хто пригадає най більше імен, прізвиськ, кличок героїв? Або назв добрих і злих чарівних істот?

 «Жива картина» - зобразити епізод тексту так, щоб інші впізнали автора і твір.

Окремо у сучасних навчальних технологіях виділяється соціо-ігрова педагогіка, що будується на принципах драмогерменевтики. Ця технологія, одним із « трьох китів» якої є рух, дозволяє школярам обирати природну для них поведінку. Форми й види робіт, що пропонуються драмогерменевтикою, дозволяють усім присутнім на уроці бути учасниками, співавторами уроку. Дуже важливо це для п’ятикласників, які ще небайдуже ставляться до уроків, намагаються виявити свої знання, не бояться спробувати себе у нових видах діяльності.

О. Єршова й В. Букатов вважають головною задачею навчання засвоєння дітьми активних форм життєдіяльності, пізнання й утвердження учнями власної особистості. Досягти таких цілей можна, організуючи урок як гру-життя між мікрогрупами, тобто створюючи такі навчальні ситуації, коли в учасників виникає ефект добровільного навчання.

 Згідно з теорією О. Єршової та В. Букатова, завдання соціо-ігрової педагогіки повинні містити значний елемент невизначеності, навіть загадковості, адже тільки за таких умов виникає бажання творити. Завдання, побудовані на засадах соціо-ігрової педагогіки, враховують вікові особливості вихованців, їх інтереси й допомагають учителеві створити урок, на якому цікаво всім.

Нижче пропонуються приклади завдань, в яких суміщено ознаки кількох моделей ігор, за їх допомогою  формуються різноманітні навчальні навички п’ятикласників  у адаптаційний період і після нього. 

«Перевигадай» казку

Уявіть, що у діжку з фарбою ускочив не шакал, а якась інша тварина (ведмідь, пантера), що теж з’явилася до лісу під іменем радки. Як могли б розвиватися події? Розіграйте нову ситуацію.

Винайди іграшку

Змоделюйте солов’я-іграшку, яка мала б такі властивості, що дійсно могла, на вашу думку, замінити справжнього солов’я. Захистіть свій проект.

Архітектори й будівельники

Завдання для «архітекторів»:спроектуйте палац китайського імператора, обравши свій будівельний матеріал. Спираючись на текст казки Г.К. Андерсена «Соловей», доведіть, що ваш палац кращий.

Завдання для «будівельників»: спростуйте ідею архітекторів і доведіть, що порцеляна – найкращий матеріал для палацу богдихана (оперуючи текстом).

Персоніфікація неживого героя (андерсенівський прийом): історія про олівець, про збірку казок тощо.

Безкінечна історія

По черзі групи розповідають казки. Перемагає група, чия казка найдовша.

«Як би…»(фантастична гіпотеза)

Учням пропонується зустрітися у звичайній обстановці з незвичайними героями (кожна пара розвиває свою гіпотезу, якомога цікавіше і швидше).

Уявний діалог (монолог)

На відміну від попередніх, - індивідуальна робота. Лист казкареві, герою учні пишуть на уроці або вступають з ними у діалог. Роботу у формі діалогу можна проводити в парах, як в усній, так і в писемній формах.

 Цікавим варіантом діалогу може стати завдання «перебрехати »казку, коли один учень переказує відому казку,свідомо міняючи героїв, перекручуючи події, а інший «виправляє» помилки.   

Біном фантазії

Два слова мають бути розділеними дистанцією, щоб їх сполучення здавалося незвичним. Пропонується вигадати історію. Використовуючи, наприклад, такі слова: «ліс» і «лист», «приїзд» і «листівка» тощо.

Круглий стіл «Пасербиця й мачуха в сучасному світі»

Круглий стіл за участю представників різних казок допоможе поглибити знання про «мандрівні сюжети». Брати-місяці, пані Метелиця, Морозко, фея-хрещена матір обміняються досвідом, як допомогти падчірці, отже, як боротися зі злом і несправедливістю.

Конкурс «Чарівне люстерко»

Учням пропонується виготовити «чарівне люстерко», в якому було б видно справжню царицю з «Казки про Білосніжку» Брати Грімм й дати відповідь на її питання: «Я  на світі всіх миліше?».

Конкурс на справжню Шахразаду:

Учням пропонується вигадати власну казку у дусі східних казок і розповісти її. Шахрияр – один і з хлопчиків, можливо, старшокласник.

 «Одягни Снігову королеву»

Завдання полягає в тому, щоб за допомогою одягу змінити характер казкової героїні. Форми виконання можуть бути різними: словесне малювання, твір-опис, рольова гра.

«Сімейна гра»

Під час вивчення теми «Світ дітей» доцільно обговорити питання стосовно шляхів подолання відстані між світом дітей і світом дорослих. П’ятикласникам  пропонується питання: «Що об’єднує сім'ю?». Зазвичай діти відповідають так: «Почуття, піклування, вільний час, що члени сім'ї проводять разом». Чи навряд Том Сойєр сів би грати з тітонькою Поллі у шахи чи шашки або лото, а вона, безперечно, не буде гратися з ним у розбійників, шукачів скарбів…Поміркуйте, яка гра об'єднає сім'ю.

 Використання ігрових технологій на уроках світової літератури сприяє створенню неформальної атмосфери, яка дозволяє учневі розкрити свій потенціал, виявити себе у новій якості,реалізувати навички, отримані в період навчання. Ці технології роблять урок літератури  різноманітним, змістовним. Важливо при цьому пам’ятати, що гра на уроці – не розвага, а праця, складна, але цікава. (приклад уроку з елементами  гри див. у додатку ).