«Афганістан – це рана, що не перестає боліти»
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ ЦЕНТР - КОМПЛЕКС ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ
Сценарій відкритого виховного заходу
на тему:
«Афганістан – це рана,
що не перестає боліти»
Розробила виховний
захід Соловйова В.В.,
керівника гуртка
КЗ «МЦКПР»
м. Марганець
Мета. Ознайомити учнів з трагічною сторінкою нашої історії, виховувати повагу до учасників військових подій в Афганістані, розповісти про людей, що служили в Афганістані, віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям.
Обладнання: на сцені напис із назвою заходу «30 років-Афганістан…», магнітофон, записи пісень, фотографії загиблих земляків-марганчан Івана Олійника та Володимира Долгова.
Хід свята:
Звучит фонограма пісні «Лист сестрі»
Ведучий: Давно відгули бої,
Завмерли самотні гори,
А у очах матерів осиротілих — горе!
І не трясеться земля,
Спалена вщент під ногами.
Гаряча жовта імла
Над горами Афганістану.
Ведучий: Афганістан… Вже більше 30 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, змінила надії, плани, понівечила тіла і долі.
Вихованець: Хто ж відповість?
Як захлинався бій останній
І ущухав вогонь атак,
Упав юнак в Афганістані -
Двадцятирічний мій земляк.
Упав, з очей спадали зорі,
Темніла неба пелена…
О, боже мій, що тільки творить
Людьми придумана війна.
Ведучий: 25 грудня 1979 року Радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Багатьом із них ніколи вже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони поляжуть навіки. Кого поховають товариші, хто пошматований розлетиться в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри.
Пісня «А пам’ять жива”
Ведучий: Не відболить це горе, не виплачеться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України.
Вірш «Кукушка»
(діти декламують, а в цей час звучить фонограма «Адажіо» Альбіноні.)
Снится часто мне мой дом родной.
Лес о чем то о своем мечтает.
Серая кукушка за рекой,
Сколько жить осталось мне, считает.
Снится мне опушка из цветов.
В снах забытых тихая опушка.
Восемьдесят... Девяносто... Сто...
Что-то ты расщедрилась, кукушка.
Я прижался ласково к цветку,
Стебелек багульника примятый.
И звучит ленивое ку-ку,
Отмеряя жизни моей даты.
Я тоскую по родной стране,
По ее рассветам и закатам.
На афганской выжженной земле
Спят тревожно советские солдаты.
Они тратят силы, не скупясь,
Им привычны холод и усталость.
Сил своих не копят про запас.
Так скажи-ка, сколько их осталось...
Так что ты, кукушка, подожди
Мне давать чужую долю чью то.
У солдата вечность впереди,
Ты ее со старостью не путай.
Пісня «А мати жде»
Ведучий: За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. При виконанні інтернаціональног долгу загинуло понад три тисячи українців, серед них і наші земляки : Іван Олійник та Володимир Долгов.
На знак вшанування світлої пам`яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя, схилімо голови і вшануймо їх хвилиною мовчання.
(Хронометр відбиває хвилину)
Вихованець: Ховали інтернаціоналіста,
Блищала глухо цинкова труна,
Нестерпно пахло тополиним листом
І плач дівочий танув, як струна.
Руда земля розверзлась чорнорота.
Чекає хижо мовчки на своє,
А мати на колінах у болоті
Обмацує труну: «Чи ж там він є?!!»
На хрест сусідній похилився тато,
Похнюпилися братики малі -
В селі ховали воїна-солдата,
У мирному вкраїнському селі.
Ведучий: Правда про Афганську війну? Яка вона? Досить різна, нерідко болюча і гірка. І коли ти її почуєш з уст тих, хто сам пройшов цей тернистий шлях , лише тоді зрозумієш, яка вона.
Сьогодні на урочистому заході, присвяченому 30-ій річниці виводу військ з Афганістану присутній почесний гість, учасник та очевидець ціх подій.
Слово надається воїну-афганцю Ткачуку В.В.
(Вручення квітів та подарунків гостю)
Ведучий: Рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 18,20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.
Пісня: «Здравствуй мама, я опять пишу письмо»
Ведучий: 15 люте 1989рік, останній підрозділ 40-ої армії обмеженого контингенту радянських військ був виведений з Афганістану.
Це особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.
Звучить пісня « Хай буде мир на землі»
Ведучий: Нашим гостям і всім присутнім в залі бажаю здоров'я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди у великому домі, який називається - Україна!
Слава вам, воїни-афганці! Низький уклін від усіх земляків. Хай віра, надія ніколи не покидають Вас.
Звучить фонограма пісні «Салам бача»
P.S. Репертуар пісень може бути змінений.
Інтернет посилання:
- Фонограма - «Місячна соната» В.А.Моцарт.
2. Фонограма - «Адажіо» Т.Альбіноні
- Фонограма пісні «Салам бача»
Додаток
Текст пісні « Лист сестрі»
Привет сестренка, моя родная, ну как дела.
Зима, наверно, дороги к дому уж замела
А звезды падают над Кандагаром в лучах зари
Ты только маме, что я в Афгане, не говори
Сейчас суббота, белье почищу и черт с войной
И пахнет потом, здесь спят парнишки, был трудный бой
С дружком Олегом, что он вернется держу пари
Ты только маме, что я в Афгане, не говори
Своей сестренке я шлю горячий, большой привет.
Скажи: пусть пишут, давно из дома уж писем нет,
А если спросят, о чем пишу я, ну что ж, соври
Ты только маме, что я в Афгане, не говори.
Текст пісні « А пам’ять жива»
На обличчях незмінна печаль.
Все тихіше суворі слова,
Бо війна не скінчилась, на жаль,
Ветерани - то пам'ять жива.
Приспів:
Ветерани, ветерани -
Час не гоїть ваших ран.
Ветерани, ветерани,
Щиро кланяємось вам.
Ті пекельні воєнні роки
В ветеранських посіли очах.
Вам завдячують люди усі
І каштани у білих свічах.
Приспів.
Знову в світі буяє весна,
Знову день настав святий.
І за те, що далеко війна,
Салютуймо в цей ранок ясний.
Приспів.
Текст пісні
«А мати жде»
1 куплет
Виряджала мати сина, йди, служи синочку мій,
Рідну землю боронити – це обов’язок святий.
Раптом випав серед літа на троянди білий сніг,
Син із війська не вернувся вже на батьківський поріг.
Приспів.
А мати жде, а мати виглядає,
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.
2 куплет
Посивіла з горя мати, болем зойкнула душа,
Бо згадала як, маленьким, син на встріч їй поспішав.
Небо плакало дощами, гасли зорі у горі,
Носять квіти на могили українськи матері.
Приспів.
А мати жде, а мати виглядає,
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.
Текст пісні
« Здравствуй мама, я опять пишу письмо»
I куплет
Здравствуй, мама. Вот опять пишу письмо.
Здравствуй, мама. Все, как прежде, хорошо.
Все нормально, светит солнце
А в горах стоит туман.
Мать не знает, как бывает трудно нам,
Мать не знает, как мы ходим по горам,
Как проходят нашей юности года
В Афганистане где идёт война.
Припев:
Под шум и взрыв гранат шагает наш отряд,
А где-то далеко в горах стрельба.
Под шум и взрыв гранат, и трассера летят,
И от разрывов вся дрожит земля.
Взлетают вертолёты, и мы идем вперёд,
И не отступим мы с тобой назад.
II куплет
Молодыми мы приехали сюда,
В Афганистан, где сейчас идет война.
Не забыть мне тех суровых майских дней
И лица погибших парней.
Припев:
III куплет
Вот мой дембель, вот приехал я домой.
Здравствуй, мама, я вернулся, я живой!
Посмотрел я своей матери в глаза...
Постарела же она!
Припев:
Текст пісні
«Салам,бача»
Салам, бача, вот мы и встретились с тобой!
Салам, бача, как поживаешь, дорогой?
Дай мне, бача, свою колючую щеку,
Дай, я, бача, тебя покрепче обниму,
Бача, бача...
Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!
Споём, бача. Споём...
О чём, бача? Обо всём...
И сколькоб нам не осталось жить,
Споём, бача, чтоб вовек не забыть.
Споём, споём...
Виват, Кундуз и Баграм,
Виват, Кабул и Саланг,
Виват, Пули-Хумри и Гардез,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!
Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!
Виват! Виват! Виват!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку