«Афганістан – це рана, що не перестає боліти»

Про матеріал
Сценарій присвячений Дню виводу військ з Афганістану. Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати.
Перегляд файлу

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ ЦЕНТР - КОМПЛЕКС ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ

 

 

Сценарій відкритого виховного заходу

на тему:

«Афганістан – це рана,

що не перестає боліти»

 

 

 

 

 

                                                                                             Розробила виховний

                                                                                             захід   Соловйова В.В.,

                                                                                             керівника гуртка

                                                                                             КЗ «МЦКПР»

 

 

 

 

 

м. Марганець

 

 

 

Мета. Ознайомити учнів з трагічною сторінкою нашої історії, виховувати повагу до учасників військових подій в Афганістані, розповісти про людей, що служили в Афганістані, віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям.

 

Обладнання: на сцені напис із назвою заходу «30 років-Афганістан…»,  магнітофон, записи пісень, фотографії загиблих земляків-марганчан Івана Олійника та Володимира Долгова.

 

 

Хід свята:

Звучит фонограма пісні   «Лист сестрі»

Ведучий:                               Давно відгули бої,

                                            Завмерли самотні гори,

                                  А у очах матерів осиротілих — горе!

                                              І не трясеться земля,

                                        Спалена вщент під ногами.

                                                Гаряча жовта імла

                                        Над горами Афганістану.

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\Ведущая.jpgD:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8186.JPG

 

Ведучий: Афганістан… Вже більше 30 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Війна безжально перекреслила тисячі  молодих життів, змінила надії, плани, понівечила тіла і долі.

 

Вихованець:                     Хто ж відповість?

                                       Як захлинався бій останній

                                          І ущухав вогонь атак,

                                       Упав юнак в Афганістані -

                                     Двадцятирічний мій земляк.

                                       Упав, з очей спадали зорі,

                                          Темніла неба пелена…

                                О, боже мій, що тільки творить

                                      Людьми придумана війна.

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\чтец3.jpg

Ведучий: 25 грудня 1979 року Радянські війсь­ка були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Багатьом із них ніколи вже не повер­нутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони поляжуть навіки. Кого поховають товариші, хто пошматований розле­титься в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри.

 

Пісня «А пам’ять жива

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8154.JPG

 

Ведучий: Не відболить це горе, не виплачеться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України.

 

Вірш «Кукушка»

(діти декламують, а в цей час звучить фонограма «Адажіо» Альбіноні.)

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\чтецы2.jpg

Снится часто мне мой дом родной.
Лес о чем то о своем мечтает.
Серая кукушка за рекой,
Сколько жить осталось мне, считает.

Снится мне опушка из цветов.
В снах забытых тихая опушка.
Восемьдесят... Девяносто... Сто...
Что-то ты расщедрилась, кукушка.

Я прижался ласково к цветку,
Стебелек багульника примятый.
И звучит ленивое ку-ку,
Отмеряя жизни моей даты.

Я тоскую по родной стране,
По ее рассветам и закатам.
На афганской выжженной земле
Спят тревожно советские солдаты.

Они тратят силы, не скупясь,
Им привычны холод и усталость.
Сил своих не копят про запас.
Так скажи-ка, сколько их осталось...

Так что ты, кукушка, подожди
Мне давать чужую долю чью то.
У солдата вечность впереди,
Ты ее со старостью не путай.
 

 

 

 

Пісня «А мати жде»

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\IMG_20190216_120718.jpg

 

 

Ведучий: За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. При виконанні інтернаціональног долгу загинуло понад три тисячи українців, серед них і наші земляки : Іван Олійник та Володимир Долгов.

На знак вшанування світлої пам`яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя, схилімо голови і вшануймо їх хвилиною мовчання.

 

(Хронометр відбиває хвилину)

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8205.JPG  D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8206.JPG

 

Вихованець:  Ховали інтернаціоналіста,

Блищала глухо цинкова труна,

Нестерпно пахло тополиним листом

І плач дівочий танув, як струна.

Руда земля розверзлась чорнорота.

Чекає хижо мовчки на своє,

А мати на колінах у болоті

Обмацує труну: «Чи ж там він є?!!»

На хрест сусідній похилився тато,

Похнюпилися братики малі -

В селі ховали воїна-солдата,

У мирному вкраїнському селі.

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\чтец3.jpg

Ведучий: Правда про Афганську війну? Яка вона? Досить різна, нерідко болюча і гірка. І коли ти її почуєш з уст тих, хто сам пройшов цей тернистий шлях , лише тоді зрозумієш, яка вона.

Сьогодні на урочистому заході, присвяченому 30-ій річниці виводу військ з    Афганістану присутній почесний гість, учасник та очевидець ціх подій.

 

Слово надається воїну-афганцю Ткачуку В.В.

 

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8181.JPG D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8225.JPG

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\гость.jpg D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\гость2.jpg

 

(Вручення квітів та подарунків гостю)

 

Ведучий: Рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 18,20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.

 

Пісня: «Здравствуй мама, я опять пишу письмо»

 

Ведучий: 15 люте 1989рік, останній підрозділ 40-ої армії обмеженого контингенту радянських військ був виведений з Афганістану.

Це особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.

 

Звучить пісня  « Хай буде мир на землі»

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\DSCN8232.JPG

 

 

Ведучий: Нашим гостям і всім присутнім в залі бажаю здоров'я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди у великому домі, який називається - Україна!

 Слава вам, воїни-афганці! Низький уклін від усіх земляків. Хай віра, надія ніколи не покидають Вас.

 

Звучить фонограма пісні «Салам бача»

 

 

D:\Папка мамы\Афганистан\Фото заходу\IMG_20190216_124236.jpg

 

 

P.S.  Репертуар пісень може бути змінений.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтернет посилання:

  1. Фонограма -  «Місячна соната»  В.А.Моцарт.

https://usermusic.org/search.

2. Фонограма - «Адажіо» Т.Альбіноні

       https://usermusic.org/search.

  1. Фонограма пісні «Салам бача»

https://usermusic.org/search.

 Додаток

 

Текст пісні « Лист сестрі»

 

Привет сестренка, моя родная, ну как дела.

Зима, наверно, дороги к дому уж замела

А звезды падают над Кандагаром в лучах зари

 Ты только маме, что я в Афгане, не говори

 

Сейчас суббота, белье почищу и черт с войной

И пахнет потом, здесь спят парнишки, был трудный бой

С дружком Олегом, что он вернется держу пари

Ты только маме, что я в Афгане, не говори

 

Своей сестренке я шлю горячий, большой привет.

 Скажи: пусть пишут, давно из дома уж писем нет,

А если спросят, о чем пишу я, ну что ж, соври

Ты только маме, что я в Афгане, не говори.

 

Текст пісні  « А память жива»

  На обличчях незмінна печаль.

Все тихіше суворі слова,

Бо війна не скінчилась, на жаль,

Ветерани - то пам'ять жива.

 

Приспів:

Ветерани, ветерани -

Час не гоїть ваших ран.

Ветерани, ветерани,

Щиро кланяємось вам.

 

Ті пекельні воєнні роки

В ветеранських посіли очах.

Вам завдячують люди усі

І каштани у білих свічах.

 

Приспів.

 

Знову в світі буяє весна,

Знову день настав святий.

І за те, що далеко війна,

Салютуймо в цей ранок ясний.

 

Приспів.

 

 

Текст пісні

«А мати жде»
 


1 куплет
Виряджала мати сина, йди, служи синочку мій,
Рідну землю боронити – це обов’язок святий.
Раптом випав серед літа на троянди білий сніг,
Син із війська не вернувся вже на батьківський поріг.
 

Приспів.
А мати жде, а мати виглядає, 
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.
 

2 куплет
Посивіла з горя мати, болем зойкнула душа,
Бо згадала як, маленьким, син на встріч їй поспішав.
Небо плакало дощами, гасли зорі у горі,
Носять квіти на могили українськи матері.
 

Приспів.
А мати жде, а мати виглядає, 
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.

А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.
 

 

 

 

Текст пісні

« Здравствуй мама, я опять пишу письмо»

 

I куплет
Здравствуй, мама. Вот опять пишу письмо. 
Здравствуй, мама. Все, как прежде, хорошо. 
Все нормально, светит солнце 
А в горах стоит туман. 
Мать не знает, как бывает трудно нам, 
Мать не знает, как мы ходим по горам, 
Как проходят нашей юности года 
В Афганистане где идёт война.

Припев:
Под шум и взрыв гранат шагает наш отряд, 
А где-то далеко в горах стрельба.
Под шум и взрыв гранат, и трассера летят, 
И от разрывов вся дрожит земля.
Взлетают вертолёты, и мы идем вперёд, 
И не отступим мы с тобой назад.

II куплет
Молодыми мы приехали сюда,
В Афганистан, где сейчас идет война. 
Не забыть мне тех суровых майских дней 
И лица погибших парней.


Припев:

III куплет 
Вот мой дембель, вот приехал я домой.
Здравствуй, мама, я вернулся, я живой! 
Посмотрел я своей матери в глаза...
Постарела же она!

Припев:
 

 

 


 

 

 

 

 

Текст пісні

«Салам,бача»

 

Салам, бача, вот мы и встретились с тобой!
Салам, бача, как поживаешь, дорогой?
Дай мне, бача, свою колючую щеку,
Дай, я, бача, тебя покрепче обниму,
Бача, бача...

 

Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!

 

Споём, бача. Споём...
О чём, бача? Обо всём...
И сколькоб нам не осталось жить,
Споём, бача, чтоб вовек не забыть.
Споём, споём...

 

Виват, Кундуз и Баграм,
Виват, Кабул и Саланг,
Виват, Пули-Хумри и Гардез,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!

 

Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!
Виват! Виват! Виват!

 

 

 

 

docx
Додано
9 травня 2019
Переглядів
747
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку