Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в початкових класах

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в початкових класах

Пріоритетом сучасної освіти, що гарантує його високу якість і результативність, має стати навчання, орієнтоване на самовдосконалення і самореалізацію особистості. Тому на зміну моделі «освіта-викладання» прийшло «освіта-взаємодія», коли особистість учня стає центром уваги педагога. Допомогти учням в повній мірі проявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одна з основних задач сучасної школи. А успішна реалізація цього завдання багато в чому залежить від сформованості в учнів пізнавальних інтересів. Саме це, на мій погляд, і визначає активність школяра в пізнанні себе і навколишнього світу.

Цілі:

 Ефективна і швидка адаптація школярів до навчальної діяльності.

 Підвищення інтересу до предмета «Математика».

 Розвиток основних пізнавальних процесів (уваги, пам'яті, мислення, уяви, сприйняття).

 Розвиток ініціативи, самостійності, творчого потенціалу.

 Включення учнів в пошукову діяльність по предмету.

 Розвиток молодшого школяра як суб'єкта власної діяльності і поведінки, його ефективну соціалізацію.                                                                                    Справжні знання і навички здобуваються в процесі активного оволодіння навчальним матеріалом. Щоб створити умови для формування цієї діяльності, необхідно сформувати пізнавальну мотивацію. Найчастіше, на жаль, панують методи зовнішнього спонукання - відмітка, похвала, покарання. Але справжня мотивація буде мати місце тоді, коли діти будуть прагнути до школи, де їм добре, змістовно і цікаво. А отже, необхідно активізувати пізнавальні процеси, використовуючи різні способи.                                                                                    Активність же при її засвоєнні вимагає уваги до досліджуваного матеріалу, завдань вчителя, формулюванні правил і завдань підручника. Інтерес дитини якнайкраще допомагає легше запам'ятати, підвищує працездатність.                                                                                                                                                          Навчання - це серйозна праця. І саме тому навчання має бути цікавим, так як інтерес викликає здивування, будить думку, викликає бажання зрозуміти явище.                                                                                                                                            Психологами доведено, що знання, засвоєні без інтересу, що не пофарбовані власними позитивними емоціями, не стають корисними - це мертвий вантаж.                                                                                                                                            Активізувати - це значить цілеспрямовано посилювати пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, мислення, уява) в мозку учнів, спонукати їх витрачати енергію, докладати вольові зусилля для засвоєння знань і умінь, долаючи труднощі.

      Існують різні шляхи активізації навчальної діяльності:

 проблемний виклад матеріалу

 коментовані вправи

 самостійна робота учнів

 творча робота дітей

 формування стимулів до навчання.

                   Але можна виділити і інші способи активізації:

 ігрові методи

 моделювання

 цікавість

 проведення нетрадиційних уроків.

        Молодший школяр має специфічні вікові особливості:

 нестійка увага

 переважання наочно-дієвого мислення

 підвищена рухова активність

 прагнення до ігрової діяльності

 різноманітність пізнавальних інтересів.

Все це вимагає творчого підходу до роботи вчителя. Для того, щоб підтримувати протягом усього уроку увагу дітей, необхідна організація активної і цікавої розумової діяльності.

 «... без педагогічної гри на уроці неможливо захопити учнів в світ знань і моральних переживань, зробити їх активними учасниками і творцями уроку »

                                                                                                 Ш. Амонашвілі

  Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку, переконуюся, що найдієвішим серед усіх мотивів навчальної діяльності є пізнавальний інтерес. Він не тільки активізує розумову діяльність в даний момент, але і направляє її до наступного рішення різних завдань. Стійкий пізнавальний інтерес формується різними засобами.

Одним з них є цікавість. Елементи цікавості, гра, все незвичайне, несподіване викликає у дітей багате своїми наслідками почуття подиву, живий інтерес до процесу пізнання, допомагають їм засвоїти будь-який навчальний матеріал.                              Наприклад, в процесі гри на уроці математики непомітно для себе учні виконують різні вправи, де їм доводиться порівнювати, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку, вирішувати завдання. Гра ставить учня в умови пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, а звідси - прагнення бути швидким, зібраним, спритним, вміти чітко виконувати завдання, дотримуватися правил гри. В іграх, особливо колективних, формуються і моральні якості особистості. У них розвиваються почуття відповідальності, колективізму, виховується дисципліна, воля, характер. Гра необхідна і для збереження наступності між дитячим садком і школою.              Велику цінність на уроці являють загадки. К.Д. Ушинський писав, що «загадка заляже міцно в пам'яті, захоплюючи з собою і все пояснюючи до неї прив'язана». На різних етапах уроку я використовую загадки (в основі яких лежить порівняння) в якості прийому, активізує пізнавальний інтерес і розумову діяльність.                                                                                                                                             Дітям подобаються нетрадиційні уроки. За визначенням І.П. Подласова, нетрадиційний (нестандартний) урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру.                                                                                    Думки педагогів про нетрадиційні уроки розходяться: одні бачать в них правильний крок у напрямку демократизації школи, інші вважають такі уроки є порушенням дидактичних принципів, спотворення структури уроку.                            На мій погляд, нетрадиційний урок не тільки може, а й повинен бути використаний в початковій школі, так як є одним із дієвих способів активізації навчальної діяльності.                                                                                                                                            Найбільш поширені типи нетрадиційних уроків - урок-казка, урок-КВК, урок-подорож, урок-спектакль, урок-вікторина, урок-гра, урок-аукціон, урок-конференція, урок-змагання, урок-естафета ...                                                        Нетрадиційні уроки частіше мають місце при перевірці та узагальненні знань учнів, закріпленні і повторенні вивченого матеріалу.                                          Використання ІКТ                                                                                                                              Сучасні інтерактивні засоби навчання дозволяють інтенсифікувати багато традиційних видів навчально-пізнавальної діяльності, полегшити розуміння учнів суті досліджуваних залежностей або відносин, перетворити роботу на уроці в захоплююче заняття по відкриттю нового. Можливості мультимедіа дозволяють зробити урок більш насиченим, продуктивніше, емоційно багатшими. При проведенні уроків використовую комп'ютерні презентації на різних етапах уроку: для проведення усного рахунку, як тренажера при формуванні обчислювальних навичок, для здійснення самоконтролю, при проведенні фізкультхвилинок.

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» - говорить народне прислів'я. Загальновідомо, що більшу частину інформації ми отримуємо візуально. Реалізувати на уроках один з найважливіших принципів дидактики - принцип наочності - значить забезпечити високий рівень засвоєння пропонованого матеріалу.

     При використанні на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ньому як і раніше зберігаються всі основні етапи, зміняться, можливо, тільки їх тимчасові характеристики. Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і несе пізнавальне навантаження.                                                                                                                                Крім того, за допомогою презентації можна використовувати різноманітні форми організації пізнавальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну.

Мультимедійні технології можуть бути використані:

 для оголошення теми уроку;

 при поясненні вчителем нового матеріалу;

 як інформаційно - навчальний посібник;

 для контролю знань.

      Для мене велике щастя бачити як світяться очі зустрічаючих мене дітей. Я черпаю в них сили, натхнення, віру в себе і в те, що зможу подарувати їм сьогодні щось хороше, ну хоча б цікавий урок.