Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови.

Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови.

Фролова І.І., вчитель англійської мови ХЗОШ № 105

 

Проект Ради Європи "Сучасні мови" передбачає підвищення ефективності навчання іноземних мов, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів. Великий інтерес викликають наступні методи:

• дискусійний;
• метод рольових ігор;
• метод проектів;
• використання мультимедійних (комп‘ютерних) технологій.

Ці методи не можна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним. Вони пов’язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, поряд із комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння, які в сукупності складають уміння критичного мислення. Розглянемо зазначені методи.

Дискусія дає можливість:

• активізувати пізнавальну діяльність учнів;
• сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи;
• ставлячи запитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;
• формувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яка назріла, націленість на з’ясування причин її виникнення, а також на її вирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;
• формує культуру творчого оперативного мислення;
• створює умови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань для засвоєння нових.

Прийоми введення в дискусію можуть бути наступні:

• опис конкретного проблемного випадку з життя;
• використання останніх новин;
• рольова гра;
• демонстрація відеокліпу;
• драматизація (моделювання проблемної ситуації);
• звукозапис;
• питання типу (Що? Як? Чому? Що вам відомо про…?).

Етапи організації дискусії:

• виділення "макро" проблеми, поділ на "мікро" проблеми. Поділ учнів на групи. Пояснення стратегії проведення дискусії;
• пояснення правил ведення дискусії. Рекомендації щодо збору матеріалу;
• лексичні вправи (знайомство з новою лексикою);
• попереднє обговорення однієї із "мікро" проблем у всіх групах;
• колективне обговорення;
• звернення до текстового матеріалу, відео-аудіо записів, із метою одержання базової інформації з даної проблеми.

Організація проведення дискусії:

• етапи самостійної роботи групи по підбору та осмисленню матеріалу;
• повідомлення результатів обговорення в малих групах;
• загальна дискусія;
• підведення підсумків.

Тексти та аудіо-матеріали потрібно відбирати таким чином, щоб вони були проникнуті єдиною проблемою, адже вони становлять теоретичну основу для дискусій і повинні містити базову інформацію.

Метою проектної роботи є автономне вивчення окремим учнем того чи іншого матеріалу, який є часткою одного великого розділу.

Сутність проектної методики полягає в тому, що ціль занять і способи її досягнення повинні визначатися власне учнем на основі його інтересів, індивідуальних особливостей, потреб мотивів, здібностей. Внаслідок цього, особисто-орієнтоване навчання, що лежить в основі проектної методики, передбачає зміну традиційної схеми взаємодії учитель-учень, суб’єкт-об’єкт на схему партнерства суб’єкт-суб’єкт.

Основна ціль навчання іноземної мови – мовленнєва діяльність, в якій мовленнєва система виступає тільки я к засіб її реалізації.

Найважливішими факторами, що сприяють формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності при проектному навчанні, є:

• зв’язок ідей проекту з реальним життям;
• наявність інтересу до виконання проекту з боку всіх його учасників;
• ведуча роль консультативно-координуючої функції вчителя.

Проект може бути я к довготривалим, короткотривалим, що займає один урок.

Дослідники наводять основні вимоги до методу проектів:

• наявність вагомої у дослідному, творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення;
• практична, теоретична вагомість можливих результатів;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроках чи в позаурочний час;
• структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів і розподілом ролей);
• використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач, висунення гіпотези їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, висновки.

Дидактична гра на уроках англійської мови є дуже ефективним засобом навчання. Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному уроці. Це активізує діяльність учнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді – так веселіше виконувати навіть складне завдання.

Гра вимагає активності. Учні прагнуть використати цікаві звороти, слова, щоб їхні виступи вийшли цікавими, це спонукає працювати із словником.

Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів. Адже гра має бути цікавою та емоційною, – лише за цих умов можливий максимальний результат.

Ігри можуть використовуватися на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити домашнє завдання, полегшити розуміння навчального матеріалу, закріпити його, перевірити знання учнів перед контролем.

Під поняттям "дидактичні ігри" представлено будь-яку гру або ігрову вправу, спрямовану на оволодіння учнями новими знаннями, уміннями, навичками.

Гра допомагає вчителю англійської мови організувати роботу на уроці, адже за 40-45 хвилин необхідно звертати увагу на граматику, мовлення, читання, писання, аудіювання. Гра допомагає перевірити знання і уміння учнів швидко і цікаво. Адже, учням цікавіше виконувати певне, наприклад завдання із граматики, коли воно подане у вигляді гри (змагання), ніж писати звичайну вправу.

Система освіти, на думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного й політичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи.

Комп'ютер бере на себе левову частину рутинної роботи вчителя, вивільняючи йому час для творчої діяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп'ютеру.

Як відомо, придатність технічних засобів навчання й контролю для використання на заняттях з іноземної мови визначається за наступними критеріями:

• по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу;
• по-друге, забезпечувати негайне й постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;
• по-третє, підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови;
• по-четверте, забезпечувати оперативний зворотний зв'язок і поопераційний контроль дій всіх учнів;
• по-п'яте, мати можливість швидкого введення відповідей без тривалого їхнього кодування й шифрування.

Застосування комп'ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання .

Комп'ютер забезпечує й всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу й виконує функцію зворотного зв'язку між учнем і викладачем. При використанні комп'ютера для контролю якості знань учнів досягається й більша об'єктивність оцінки. Крім того, комп'ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачеві приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.

Необхідно відзначити, що комп'ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як "відповідебоязнь".

Одним із компонентів підвищення мотивації, і я к наслідок активізації пізнавальної діяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання.

Використання Всесвітньої мережі має цілий ряд переваг:

• варіативність застосування на різних етапах навчання;
• можливість застосування на будь-якому етапі роботи на практичному занятті;
• навчальний матеріал краще сприймається і легше запам’ятовується;
• економне використання навчального часу;
• індивідуалізація навчання, визначення глибини і послідовності засвоєння, темпу роботи;
• скорочення видів роботи, що викликають утомлюваність учнів;
• використання різних аудіовізуальних засобів навчання (графіки, звуку) для збагачення і мотивації навчання, наочного та динамічного подання матеріалу;
• розгалуження послідовності навчання на основі аналізу помилок;
• створення комфортного середовища для сучасного навчання;
• активізація навчальної діяльності школяра;
• інтенсифікація навчання та підвищення мотивації рівня мотивації;
• формування самооцінки учня та створення умов для його самостійної роботи.

За допомогою Інтернету учні мають змогу виконувати такі види навчальної діяльності:

• тренуватися у правописі;
• вивчати лексичний матеріал;
• удосконалювати розуміння аудіо тексту;
• розвивати техніку читання;
• вивчати граматику;
• навчатися писемного мовлення;
• тренувати вимову тощо.

Інтернет дозволяє вдало моделювати умови комунікативної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

Нині Всесвітня мережа містить велику кількість сайтів з потенційно цікавим і актуальним матеріалом для освіти.

Teach-Nology

http://www. teachnology. com/teachers/lesson_plans/holidays/

Це дуже корисний сайт, який містить багато цікавих ідей і конкретних планів уроків, які допомагають вчителю навчити учнів іноземній культурі і традицій.

http://www. eslcafe. com;

Цей сайт дозволяє вступати в дискусії з різноманітних запитань, що вас цікавлять.

http://www. rong-chang. com;

Цей сайт – колекція сторінок для тих, хто вивчає мову, і для вчителів. Тут представлені наступні категорії: слухання, читання, граматика, письмо, газети, журнали.

School Projects

http://www. epals. com;

Це веб-сайт, який об’єднує вивчаючих мову у 191 країні для багатомовних поектів і міжкультурного навчання.

http://www. globals-choolnet. org/gsh/pr.

Сайт, який орієнтований на проекти для дітей від 5 до 19 років.

Teen-oriented Internet Web Sites

http://www. teenadviceonline. org;

Сайт, на якому представлена величезна кількість інформації, призначеної для підлітків, яку можна використовувати в класі.

Особливості застосування методу проектів на практиці

Попрацювавши 15 років на учительській ниві, дійшла до висновку: щоб відповідати вимогам часу, учитель має бути творцем, художником, а не просто старанним ремісником. Весь цей час шукала та апробовувала принципи та засоби, які, на мою думку, були б найефективнішими для досягнення кінцевої мети – формування в учнів життєвих компетенцій, адже суспільні умови змінюються – і діти та підлітки мають бути підготовлені до успішної життєдіяльності. Не вміючи плавати, людина потоне, а не маючи необхідних знань і вмінь життєустрою, захлинеться життєвою стихією, не зможе самовизначитись і самоздійснитися.

Інноваційне (лат. іnnovatio - оновлення, зміна) навчання - зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна і освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку форм мислення, творчих здібностей, високих соціально адаптованих можливостей особливостей особистості.

З метою розвитку творчих здібностей учнів поступового й систематичного прилучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями та вчителем недостатньо використовували лише традиційний урок. Тому варто кожному вчителеві подумати над зміною форми уроку в окремих випадках.

Вивчення педагогічної літератури та власний практичний досвід переконують у тому, що засобом досягнення позитивного результату на уроці є забезпечення учителем ситуації успіху. У своїй діяльності намагаюся постійно створювати її, тому що це сприяє високій результативності кожного уроку. Вважаю найефективнішими такі прийоми:

Прийом "Даю шанс" - це заздалегідь підготовлена вчителем ситуація, в якій учень має змогу зненацька для себе розкрити свої можливості.

Прийом "Рушай за нами". Алгоритм цього прийому такий:

• Діагностика інтелектуального фону колективу;
• Вибір інтелектуального спонсора (керівника проекту);
• Наприкінці цей прийом реалізується за допомогою учнів, які "ведуть" за собою невстигаючих.

Прийом "Навмисна помилка" застосовую з урахуванням віку і знань учнів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання.

Створюючи ситуацію успіху я дотримуюсь таких правил:

• у кожної дитини є задатки, які можуть розвинутися у здібності. Побачити їх, відчути, розвинути – вважаю своєю справою;
• ставлюся до дитини як до рівної, що повністю унеможливлює грубість, різкість, образливий тон;
• кількість і різноманітність позитивно і діяльнісно забарвлених, зокрема і спеціально створених мною ситуацій і обставин, у які може потрапити дитина, визначають шляхи її сьогодення та можливі шляхи успіху.

Впроваджуючи проектну технологію, я ставлю собі за мету не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами, а саме: збирати інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висовувати гіпотези, вміти робити висновки.

Практичне втілення проектів включає обов’язкове складання обґрунтованого плану дій кожного з учнів на основі виявлення можливих рішень проблеми і обговорення найбільш оптимального шляху її реалізації. Завдання вчителя при цьому – сприяти більшій самостійності учнів на усіх етапах виконання проекту – від ідеї до втілення її. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучати з цією метою знання різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

Для ефективного використання проектів важливо, щоб вибір того чи іншого типу проекту (а саме: дослідницькі, літературно-творчі, ігрові, розвиваючі, інформаційні, практико-орієнтовані та ін.) був детермінований кількома чинниками, а саме: вік учнів, рівень володіння мовою, творчі здібності, рівень самостійності, ступінь технічного забезпечення школи тощо.

Особливість проектної діяльності навчання іноземних мов полягає в тому, що учні вивчають іноземну мову під час виконання проблемно-пошукових завдань, які вони отримують згідно зі своїми інтересами, здібностями та рівнем володіння мовою. Важливими вимогами до виконання завдань є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати. Слід зауважити, що проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю продемонструвати власні вміння та індивідуальну схильність до творчої діяльності й науково-дослідницької роботи.

В основі методу проектів – розвиток пізнавальної активності школярів, вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, а також розвиток критичного та творчого мислення, формування вмінь співпраці в групі.

Практичний аспект знань слугує найважливішим джерелом стимулювання пізнавальної активності учнів, які на власному досвіді переконуються у тому, що знання допомагають у житті, полегшують практичну діяльність людей; за допомогою знань можна не тільки пізнати світ, але й істотно змінити життя суспільства чи окремої людини.

Педагогічно організований процес пізнавальної діяльності школяра – передумова формування пізнавальної активності учнів. Для підкріплення пізнавального інтересу необхідні досконалі способи навчання, які задовольняють творчу і самостійну пошукову діяльність школярів. У результаті широкого і повного використання всіх джерел інформації в учнів формуються особистісно значущі внутрішні стимули, що активізують пізнавальну активність, інтерес як мотив діяльності (радісні переживання, пов’язані з оволодінням знаннями, засвоєння нових, більш удосконалених способів навчання).

Вважаю за доцільне висвітити методичні аспекти роботи за проектною технологією. У власній практиці я організовую подібну роботу за такими етапами: підготовка, організація роботи, проміжний контроль, власне презентація, підбиття підсумків..

Проекти учнів були визначені такими особливостями:

• практична, теоретична вагомість можливих результатів;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів на уроках чи в позаурочний час.

Актуальним питанням проектної методики є контроль за діяльністю учнів та її оцінювання. Необхідно оцінювати не лише результат, а й сам процес роботи, тому в своїй роботі я використовую як поточний, так і підсумковий контроль .

Особистий успіх у навчанні, підкріплений оцінкою, заохоченням учителя, надає стимулювальну дію пізнавальній активності. Педагогічний оптимізм, віра педагога в пізнавальні можливості своїх учнів підбадьорює останніх, спонукає працювати з максимальним додатком власних сил. Відносини доброзичливості між учасниками навчального процесу створюють "зустрічний процес" викладання і навчання, що позитивно впливає на пізнавальний інтерес учнів.

Результативність навчання з використанням методу проектів можна переглянути в порівняльній таблиці.

Навчання з використанням методу проектів	Навчання з використанням традиційних методів
Учні отримують можливість самостійно опрацьовувати тему, що їх зацікавила;	Діяльність учнів чітко регламентована планом, не виникає проблемних завдань, які б учні самостійно виконували;
Обрана кожним учнем тема проекту цікава особисто йому (їй), отже виникає бажання пізнати нове, здивувати однокласників і вчителя;	Тема однакова для всіх учнів, не враховуючи інтереси чи бажання;
Дослідження і захист обраної теми спонукає до осмисленого вивчення нової лексики.	Лексику учні вчать, здебільшого, щоб отримати оцінку на уроці, тобто спрацьовує короткочасна пам'ять.

 

Практичні роботи, експерименти, творчі пошуки запалюють в очах учнів вогники зацікавленості, які не згасають протягом тривалого часу. Бажання дізнатись про щось нове з кожним днем зростає. Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку креативних здібностей. Хоча процес цей довготривалий і отримати результат одразу неможливо, та вже через кілька тижнів навчання діти розв'язують поставлені завдання не за аналогією, а кожний вибирає свій, зручний йому шлях.

Отже, пізнавальна активність школяра представляє собою складне психолого-педагогічне утворення, що синтезує в собі низку компонентів, про які сказано вище. Особливий зв’язок спостерігаємо між пізнавальною активністю і пізнавальним інтересом учнів, іншими словами, якщо урок не є цікавим, прийоми та методи викладання не приваблюють, не стимулюють до пошуку нової інформації, то дійсно чекати на високу пізнавальну активність вихованців не доводиться. Тому дієвим чинником вирішення окресленої проблеми слугують інноваційні засоби й методи викладання задля формування та розвитку особистісних якостей дітей.