«АКВАРІУМІСТИКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАНhttps://madamsoapy.com.ua/shop/vodorastvorimaya-bumaga-novogodnie-sobachki-2/НЯ ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ»

Комунальний позашкільний навчальний заклад

«Станція юних натуралістів» міста Павлограда

Назва роботи

«АКВАРІУМІСТИКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ  ШКОЛЯРІВ»

Виконавець:

Мамотенко Юлія Олександрівна,

заступник директора з НВР

КПНЗ «СЮН» м. Павлограда

Павлоград

2020

ВСТУП

Формування природничої компетентності – одне з найважливіших завдань сучасної школи. Школа бере активну участь у вихованні екологічної культури учнів, формує нове покоління з новою природничо-екологічною етикою, що базується на шануванні всіх  живих істот на Землі. Окрім того, формує дбайливе ставлення до багатств природи та суспільства, навички та усталені правила поведінки в природі; розкриває доступні розумінню учнів взаємозв'язки, які існують у природі. У зв’язку з цим активізація екологічної освіти та активна пропаганда екологічного досвіду є найнеобхіднішим терміновим заходом для оздоровлення екологічної ситуації.

У Законі України «Про освіту» та навчальній програмі з біології визначено перелік ключових компетентностей, серед яких є компетентність у галузі природничих наук та технологій. Їх суть полягає в умінні пояснювати явища живої природи; самостійно чи в групі її досліджувати; аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати значення біології для сталого розвитку суспільства. Важливо відповідально та заощадливо використовувати природні ресурси, турбуватися про екологічний стан у місцевій громаді, Україні, світі; бути готовим до вирішення проблем, пов'язаних зі станом довкілля

Актуальність дослідження полягає у вихованні в школярів любові до акваріумних видів тварин, інтересу до їхнього походження; у формуванні прагнення глибше вивчати і пізнавати світ акваріумних мешканців; у виробленні в учнів умінь і навичок пошукової роботи; формуванні світогляду дітей; морально-етичному та естетичному вихованні школярів. Дослідженнями в сфері акваріумістики займалися такі вчені-натуралісти, як: С. В. Буднік, М. Ф. Золотницький, А. М. Колосок, А. А. Набатов, М. П. Рудь та ін. Зокрема, М. Ф. Золотницький написав такі праці, як «Жива природа у школі», «Дитячий акваріум», «Акваріум у школі».

Мета роботи полягає у визначенні місця і ролі акваріумістики в системі навчальних занять, позакласної та позаурочної роботи з біології з учнями загальноосвітньої середньої школи.

Для формування природничих компетентностей в школі використовуються різноманітні навчальні ресурси та засоби навчання (натуральні об’єкти живої і неживої природи, засоби зображення і відображення, технічні і навчально-методичні засоби навчання тощо). Акваріум є одним із таких навчальних ресурсів .

Дана методична розробка містить:

• методичні матеріали по використанню акваріума на уроках біології згідно нової програми з біології в 6, 7 та 11 класах;
• найчастіші проблеми в акваріумістиці та шляхи їх вирішення;
• кілька порад, як почати обладнання акваріума;
• приклад дослідницької роботи з акваріумістики.

«АКВАРІУМІСТИКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ  ШКОЛЯРІВ»

Акваріумістика зародилася ще в сиву давнину. Вже в V-VI тис. до н. е. у стародавньому Єгипті в штучних водоймах утримували різноманітних за кольором, формою та поведінкою риб. Лідерами розведення і виведення нових порід риб вважають східні країни – Китай, Японію, Таїланд. Прикрашати свою домівку акваріумом стало сьогодні досить популярним явищем серед людей, оскільки видовий склад мешканців акваріума значно розширився. У багатьох містах Європи діють щорічні і постійні акваріумні виставки. На сьогодні найбільшими акваріумними центрами в Україні є Київ, Харків, Одеса, Львів.

Отже, акваріум – це одне з чудес, що захоплює людей своєю чарівною красою. Менш як за сто років він перетворився з дорогої забаганки верхівки суспільства у захоплення багатьох мільйонів людей. Він увійшов в інтер'єр наших квартир, став бажаним елементом робочих приміщень, лікарень, шкіл і т.д. В умовах школи акваріум використовується переважно на уроках ботаніки, зоології, загальної біології, а також природознавства у початковій школі.

Кожен акваріум являє собою унікальну екосистему і може слугувати моделлю куточка живої природи – водойми, у якій риби поводять себе, як у природному середовищі. Придбати акваріум можна в спеціальних магазинах або виготовити самостійно. Найбільш цікавим для дітей є другий варіант, оскільки він наочно демонструє учням прикладне значення набутих ними трудових навичок.

Навчальне значення акваріума полягає в тому, що він забезпечує формування реалістичних уявлень про представників рослинного і тваринного світу через постійний і дієвий безпосередній контакт учнів із ними. Адже спостереження дітей у природі є короткочасними. У куточку живої природи акваріум доступний для спостережень протягом всього навчального року. Спостереження сприяє формуванню в дітей пізнавальних інтересів, активності та самостійності. При цьому акваріум є своєрідною лабораторією, де учні можуть виконувати власні дослідження. Наприклад, дослідження поведінки, формування умовних рефлексів, вплив температури води на ріст і розвиток риб. Добре обладнаний, оформлений і правильно доглянутий акваріум, безперечно, є окрасою класної кімнати, що є сприятливим для виховання охайності, естетичних смаків та любові до тваринного і рослинного світу.

Згідно нової навчальної програми з біології  його доцільно використовувати як потужний засіб наочності при вивченні наступних розділів і тем (табл. 1).

Таблиця 1.

Використання акваріума як засоба наочності при вивченні біології у школі

На уроках біології проводяться вікторини, мультимедійні презентації, ігри, екологічні аукціони, написання рефератів, спостереження та досліди над акваріумними рибками. У позаурочний час діти працюють із фотоальбомами, енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, інтернет-ресурсами. У позакласній роботі влаштовують фотовиставки, проводять екскурсії, працюють над проектами та в гуртках юних натуралістів. Наприклад, на уроках із учнями можна проводити ігри: «Що зайве?», «Збери слово», «Упізнай за описом», «Відшукай назви популярних акваріумних рибок»

Акваріум дозволяє вести спостереження за життям акваріумних мешканців. Зокрема, вивчати їх дихання, добування їжі, маскування, співіснування з іншими видами, розмноження, реакції на світлові і звукові сигнали, тощо.

Усі види і форми урочної, позаурочної та позакласної роботи можна використати в ході підготовки та реалізації проекту «Акваріумні риби. Які вони?». Його презентація допоможе учням сформувати адекватну самооцінку, оволодіти методами пошукової діяльності, досліджень, умінню висувати гіпотези, шукати розв'язання проблем, удосконалити вміння працювати в групах на колективний результат.

Отже, акваріумістика є важливим засобом формування природничої компетентності у школярів. Завдяки акваріуму в учнів формуються пізнавальні інтереси, екологічна культура, відповідальне ставлення до навколишнього середовища, загальнолюдські цінності. Акваріум сприяє розвитку особистих здібностей, вдосконаленню навичок дослідницької роботи, розширенню знань про взаємозв'язок живої і неживої природи та екологічні зв'язки в природі.

З досвіду роботи керівника гуртка

«Юні акваріумісти»

Акваріумістика  для дитини – це цікавий нерозгаданий світ з безмежним багатством та невичерпною красою.

Акваріум, як екзотичний острівець природи, дивує і радує око. А акваріумні рибки – це фантастичне багатство фарб і форм. Завдяки своїм граціозним рухам вони дозволяють відпочивати, забувати про негаразди й тривоги

Перший візит до аквакомплексу Павлоградської станції юних натуралістів не залишить байдужим нікого, а особливо дітей. Заглиблюючись у невідомий світ, вибираючи його запахи, барви, спостерігаючи за різними біологічними процесами, які проходять у акваріумі, насолоджуючись гармонією, дитина поринає у світ неймовірних вражень. Спостереження за життям риб і акваріумних рослин, догляд за ними не тільки допомагає вихованцям зрозуміти й полюбити природу, а й виховує вміння бачити її красу, дарує естетичну насолоду, спокій та умиротворення.

Гурток працював за програмою ЮНІ АКВАРІУМІСТИ (автор Леус Ю.В., к.б.н) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (лист Міністерства освіти і науки України від 15.09.2014 №1/11- 14729)

Гурток «Юні акваріумісти» направлений на отримання практичних знань по догляду та вирощуванню за акваріумними рибками. В рамках конкурсу міні-грандів «Місто своїми руками» в кабінеті зоології в 2015 році було створено аквакомплекс. Він представляє собою стелажі з 6 акваріумами розмірами 70 х 40 х 30 см ємністю 80 літрів.

На сьогоднішній день налічується понад 20 видів риб (соми (крапчастий, синодонтис-перевертиш, кларіус, мішкозяберний), астронотус, мечоносці, гуппі, гурамі, декоративні коропи кої, скалярії (блакитна, мармурова), гурамі (блакитна, золота), платідорас смугастий, цихлазоми, декоративні карасі та декоративні креветки

Юннати набувають практичних вмінь по догляду за акваріумними рибками, ведуть спостереження за їх ростом та розвитком.

На перший погляд акваріумістика – спокій та споглядання. Але  за цим усім стоїть рутинна робота. На утримання експозиції риб аквакомплексу  потрібні тони води. Двічі на тиждень воду на чверть потрібно оновлювати. А ще потрібне спеціальне освітлення та догляд за рослинністю в акваріумі.

Акваріумістика - це справа цікава, захоплююча, але вона вимагає не лише допитливості, а й терпіння. Тут є вся необхідна база для того, щоб діти не лише вивчали на практиці різноманіття та біологічні особливості риб, а ставили досліди з їх розмноження. А ще юні акваріумісти вивчають секрети створення акваріумів своїми руками, їх дизайнерського оформлення, наповнення.

На заняттях основна увага приділяється розвитку загальних понять і навичок з основ біології, спеціальних теоретичних знань і практичних умінь з акваріумного рибництва, учні знайомляться з рослинним і тваринним світом водойм, набувають теоретичних і практичних знань з облаштування та утримання акваріума.

Заняття передбачають проведення дослідницької роботи з акваріумними рибами та рослинами. Гуртківці навчаються працювати з літературою, планувати та проводити досліди, оформлювати одержані результати у вигляді повідомлень та рефератів.

Вихованці гуртка вели конспекти занять,  доглядали за акваріумними мешканцями, самостійно проводили розрахунки для створення акваріуму певного об’єму, виготовляли акваріуми, створювали дизайн-проекти власних акваріумів з теоретичним обґрунтуванням використання виду грунту, висадки акваріумних рослин та зариблення.

Найчастіші проблеми в акваріумістиці та шляхи їх вирішення

Помутніння води. Вода втрачає свою прозорість і набуває білуватий відтінок. Найчастіше це відбувається в новому, тільки що заселеному рибками акваріумі. Явище це тимчасове. Розвиток маси бактерій робить воду непрозорою. Це триває два-три дні. При правильному годуванні рибок і оптимальному температурному режимі настає наступний етап у становленні підводного маленького світу – біологічна рівновага між одноклітинними організмами і більш високоорганізованим. Інфузорна муть зникає.

Гниття в грунті. Через деякий час грунт може затягнутися темної плівкою і періодично випускати бульбашки. Відбувається гниття органічних залишків, які потрапили в грунт спочатку або з процесом годування рибок. Щоб не допускати такого, краще недогодовувати вихованців, ніж перегодовувати. Додатковим засобом боротьби з органікою в грунті є равлики.

Зміна кольору води на зелений або коричневий. Таке відбувається через розвиток у воді водоростей: зелених, синьо-зелених або бурих.

Поява нальоту на стінках. Наліт буває зелений або бурий.

Дві ці проблеми взаємопов’язані, часто мають спільні причини, засоби їх усунення теж однакові. Наліт на стінках – велика неприємність в житті акваріума.

Бурий наліт викликаний розвитком бурих водоростей. Причина його утворення – недолік освітленості в акваріумі. Як в будь-якій живій водоймі, в нашому замкнутому підводному маленькому світі є всі види мікроорганізмів, бактерій і водоростей. Порушення рівноваги призводить до бурхливого розвитку того чи іншого організму. Бурий наліт усувається вирівнюванням освітлення до норми. Помити стінки, підмінити трохи воду і додати світла – і все готово.

Проблема з бурими водоростями вирішена. Найчастіше це відбувається через заміщення їх на зелені водорості, як на більш високоорганізовані.

Найвідоміша з шкільного курсу біології – Евглена зелена. Саме ця водорість і є основною причиною позеленіння води. Наліт утворюють зелені водорості вже інших видів – нитчатки едогоніума і ксенококуса.

Це найпоширеніші зелені водорості, якими обростають стінки акваріума і каміння на ґрунті. Боротися з ними набагато складніше, тому розглянемо всі способи.

Головна причина бурхливого розвитку зелених водоростей – надмірне освітлення . Уникайте прямих сонячних променів на акваріум. Відстань до вікна має бути не менше 1,5 метрів. Підберіть лампи штучного освітлення з розрахунку 0,5 Вт/л при тривалості не більше 8 годин на добу. При більш високому pH в акваріумі зелені водорості також розростаються менш інтенсивно.

Також допоможе вирішити проблему регулярне чищення стінок і часткова заміна води. Доглядайте за своїм підводним світом і ви уникнете багатьох проблем. Очищення стінок повинна проводиться м’якою губкою, зрізання лезом – крайній захід. Подряпини на склі дають можливість залишитися частинкам водоростей і продовжувати розмножуватися. Підміна води не повинна бути більше 1/4 від загального обсягу.

Найбільш ефективним є біологічний спосіб очищення. Безліч видів акваріумних риб харчуються водоростями. Практично всі живородні – гуппі, мечоносці, пеціліі і Моллі. Карасики, золоті рибки, вуалехвости, телескопи теж урізноманітнюють свій раціон зеленню. Фахівці кажуть, що чим краще ростуть акваріумні рослини, тим менше розмножуються водорості. Велику допомогу в очищенні стінок і води нададуть різноманітні равлики. Вони поїдають залишки корму, деякі фільтрують воду через себе, харчуючись таким чином одноклітинними водоростями. Ампулярії люблять згризати водорості зі скла. Але, як і у всьому, потрібно знати міру. Дафнії і циклопи можуть швидко очистити весь обсяг, але вони самі є ласою здобиччю для риб.

Метод підсолення води. У морських акваріумах стінки не заростають зеленими водоростями, там свої проблеми. Якщо підкислення води неможливо по причині наявності певних видів риб, то можна спробувати воду підсолити, не більше 1 г/л. Сіль затримає розвиток зелених водоростей у воді.

Останнім способом є хімічна боротьба з нальотом. Антибіотики застосовуються в боротьбі з бактеріями і нижчими водоростями, якщо проблема зайшла занадто далеко і інші методи не допомагають. Лікувати акваріум можна Рибофлавіном, тріпафлавіном, риванолом (0,1 г на 100 л). Але при застосуванні цих речовин страждають равлики і деякі акваріумні рослини з ніжними зеленими листками. Кабомба і кушир скинуть листя відразу після застосування цих ліків. Стрептоміцин і Пеніцилін діють менш жорстко. Рослини і рибки не постраждають. Застосовувана доза Стрептоміцину – 0,3 мг/л на 48 годин, потім воду слід підмінити. Найбезпечніший хімікат для дезінфекції акваріума – 3% перекис водню. Концентрація від 2 до 6 мг/л з посиленою аерацією. Підміна води не потрібна.

Біологічна рівновага – запорука чистоти вашого акваріума

Найпростіший спосіб домогтися чистоти акваріума – це правильно організувати його з самого початку.

У правильно організованому акваріумі встановлюється біологічна рівновага, і воду в ньому можна не міняти роками.

Кілька порад, як почати обладнання акваріума.

Чим більше обсяг, тим легше встановити в ньому біоценоз. Акваріуми від 10 літрів взагалі розглядаються як тимчасові – для відсадження рибок на час санітарних робіт або на час нересту. Ідеальний акваріум – акваріум об’ємом не менше 100 літрів. Тільки в такому водному просторі життя може самоорганізуватися.

Заселеність акваріума рибками повинна бути з розрахунку 1 рибка середньої величини на 5 літрів води, краще трохи більше рідини. Слід враховувати і посадку рослин. Рослини поглинають з води продукти життєдіяльності рибок і равликів, насичують воду киснем переробляючи вуглекислий газ в процесі фотосинтезу. Але в темний час доби рослини самі споживають кисень, а процес фотосинтезу в цей час зупиняється. Тому надлишок рослин може зіграти з недосвідченим акваріумістом злий жарт, хоча це рідкість. Зайва кількість равликів може перетворитися із загону чистильників в натовп забруднювачів, необхідно своєчасно проріджувати їх популяцію.

Купувати рибок, рослини і равликів бажано в спеціалізованих магазинах або у досвідчених заводчиків. Ризик занести інфекцію з природної водойми занадто великий. Це відноситься і до зараження акваріума евгленою в літній період, коли вона інтенсивно розмножується в ставках і озерах.

Годування рибок має бути дуже помірним. Сухий корм повинен з’їдатися за 10-15 хвилин. Перевага, звичайно, свіжому живому корму. Для більшості акваріумних рибок не представляє особливих труднощів постити 3-4 дня. Якщо збираєтеся в подорож на 2-3 дні, не варто насипати корм про запас.

Освітленість. Слід встановлювати акваріум так, щоб на нього не потрапляли прямі сонячні промені, але освітленість була достатньою. Відстань в 1,5 м від вікна буде ідеальною. Сонячне освітлення краще організовувати в ранкові години, а тривалість освітлення 8-10 годин на добу достатня. Недолік сонячного світла можна компенсувати штучним освітленням.

Стала біологічна рівновага в акваріумі характеризується прозорістю води і природною зеленню рослин. Колір правильної води, якщо набрати склянку з акваріума, жовтуватий. Це так звана Fish condition water.

Вода стала живою, біоценоз встановився. Приблизно після тижня функціонування кімнатного підводного світу це має статися. Якщо немає – треба проаналізувати помилки, але панікувати не варто. Природа мудра, треба тільки не заважати їй.

У змісті програми належна увага приділяється питанням виховання етичного ставлення до тварин, формування основ і навичок безпеки життєдіяльності.

Вихованці гуртка є учасниками міських, обласних та Всеукраїнських конкурсів і акцій.

Так, в 2016 році вихованці гуртка посіли ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво аквадизайну» з композицією «В пошуках скарбів»

В 2017 році взяли участь і посіли ІІ місце у Всеукраїнському етапі конкурсу юних зоологів та тваринників з роботою на теми: «Вивчення особливостей утримання та перший досвід розведення сомів кларіус (Clarius batrachus) в умовах акваріума»

Кларієвий сом або кларіус поки що вважається у нас екзотикою і живе в основному в акваріумах, для краси. При цьому, в Європі це один з найпопулярніших видів риби для промислового розведення в гастрономічних цілях. Логіка проста: кларіус дуже швидко зростає (сомики досягають товарних розмірів приблизно за рік, а завдяки генетикам і швидше) і надзвичайно невибагливий. Він витримує дуже високу щільність посадки, до 600 кг риби на тонну води. До того ж, м'ясо кларіуса дуже поживне, гіпоалергенне і насичене корисними жирними кислотами. Все це робить його вирощування дуже економічно привабливим. Єдиний нюанс – розводити його треба не в ставках, а в спеціально обладнаних комплексах.
Ферма для вирощування кларіусів в замкнутому циклі являє собою, по суті, кілька великих акваріумів і систему біологічної фільтрації. Вода, що проходить через фільтри очищується бактеріями від неапетитних і шкідливих продуктів життєдіяльності сомів, збагачується киснем, а потім знову надходить в акваріуми з рибою. Те ж саме відбувається, до речі, в будь-якому великому акваріумі з зовнішнім фільтром. Тому ми вирішили спробувати розвести сомів в домашньому акваріумі ємністю 200 літрів.

Практична цінність:

Кларіуси невибагливі в утриманні і не потребують високих затрат на догляд. Бажаний просторий акваріум. Але посадка риб досить щільна 600 кг на 1 т води. Досягають товарного вигляду за рік.

Годування: ненажерливі, поїдають будь-як живі, так і сухі комбіновані корми. Беруть корм не тільки з дна, але і з поверхні і в товщі води.

Розведення: дозрівають в 2-3 роки. Температура води 28-30°С. Якість води не має значення, тому що це досить витривала риба. Продуктивність більше 500 ікринок. Інкубаційний період 30-40 годин.

Кларієвий сом – дієтична риба, має мало кісток, немає луски. М'ясо соковите та має низький рівень холестерину, нижчий ніж у форелі та скумбрії, містить всі незамінні амінокислоти, омега 3 - кислоти та антиоксиданти, не викликає алергічних реакцій навіть у тих хто має алергію на рибу. Споживання цієї риби знижує рівень холестерину в крові, та використовується для профілактика серцево - судинних захворювань.

Якщо дана риба вирощена в установці замкнутого водопостачання, це дозволяє забезпечити відсутність в ній радіонуклідів, поверхнево активних речовин, важких металів, отрут та токсинів, що потрапляють у річки та озера з площі водозбору. Це екологічно чистий продукт!

Все це робить його розведення економічно дуже привабливим.

Об’єкт дослідження:

Дослідження проводилося в акваріумі ємністю 200 літрів, який обладнано внутрішнім фільтром, регульованим нагрівачем, повітряним компресором, світильником і термометром

Мешканцями даного акваріуму є пара кларієвих сомів (Clarius batrachus).

ІІ Вивчення наукової літератури

Загальні відомості

Відмінністю сома Кларіуса є довгий спинний плавець, що тягнеться від потилиці і до самого хвостового, він також має довгий під хвостовий плавець і вісім вусиків. Два з них в районі ніздрів, 2 на нижній щелепі і 4 знаходяться під щелепою. Тіло сома-Кларіуса веретеноподібної форми (вугреподібне). Є деревовидні додаткові органи на зябрових дугах. Луски і дрібних кісток немає. Населяє Кларіас води Південно-Західної та Південно-Східної Азії і Африки.

Види Claries gariepinas

Формою тіла Кларіус схожий на вугра і сірого сома. Колір шкіри залежить від кольору води, як правило, мармуровий, має сіро-зелений відтінок. Статевозрілим Кларіус стає у віці близько півтора років, в цей час Кларіус важить до 500 грамів і має довжину до 40 сантиметрів. Представники виду Кларіас ростуть до 170 сантиметрів, досягаючи ваги 60 кілограм. Термін життя близько 8 років.

Від зябрових порожнин сома Кларіуса відходить надзябровий орган у вигляді деревовидного розгалуження. Його стінки пронизані кровоносними судинами, що мають дуже велику сумарну поверхню. Іншими словами - це орган, що дозволяє йому дихати, перебуваючи на суші. Надзябровий орган наповнений повітрям і ефективний коли повітря має вологість близько 80%. Якщо повністю виключається зяброве дихання, це може служити причиною загибелі тварини. Кларіуса допускається перевозити без води при достатній температурі, яка виключає переохолодження. Температура нижче 14 градусів призводить сома Кларіас до загибелі.

У сома Кларіус є орган, здатний виробляти електрику. Під час нересту особини Кларіусів спілкуються за посередництвом електричних розрядів. Вони генерують електричні розряди також при появі чужака одного з ними виду, що входить в сигнальну систему риб цього виду. Чужинець може забратися геть або прийняти виклик і, в свою чергу, видати аналогічні сигнали.

Сому виду Кларіус комфортно, коли кількість розчиненого у воді кисню не менше 4,5 мг / літр і вільний доступ до поверхні води. При зміні умов проживання він відповзає в інше озеро.

Досить всеїдний, може харчуватися:

і не гребує падаллю.

Є об`єктом рибальства і рибництва.

Кларіус плямистий (Clarius batrachus)

Інакше його називають лягушковим кларієвим сомом. У неволі виростає до 50 см, в природі досягає 100 сантиметрів. Мешканець озер Південно-Східної Азії. Кларіус плямистий є досить недорогим продуктом харчування в Таїланді.

Є кілька різновидів сома Кларіуса плямистого з різним забарвленням, від сірувато-коричневого до сірого кольору. А також оливкового з сірим животом. В акваріумі популярна альбиносна форма Кларіуса плямистого - білого кольору з червоними очима.

Статеві відмінності: самці сома Кларіуса плямистого забарвлені яскраво, дорослі особини мають сірі плями в кінці спинного плавника. У альбіносів відрізняється форма живота - він у самок більш округлий.

Здатний дихати повітрям. Робити це Кларіасу плямистому дозволяє надзябровий орган. Але в акваріумі ця необхідність виникає тільки після щільного обіду, тоді він піднімається до поверхні води. У природі цей орган дозволяє йому мігрувати з одного водоймища в інше.

Зовнішній вигляд сома Кларіаса нагадує мішкозяберного, але сом Кларіус набагато активніше і нахабніше. Наступна відмінність між ними - спинний плавець. Короткий у мішкозяберного сома, у Кларіуса він - довгий, тягнеться по всій спині. Спинний плавець має 62-67 променів, у анального їх 45 - 63. Ці плавці не досягають хвостового, перериваючись перед ним. Чотири пари вусів розташовані на морді, їх чутливість дозволяє рибі відшукувати їжу. Очі маленькі, але проводилися дослідження, які показали, що в них є колбочки, подібні таким же в очах людини. І це дозволяє рибам розрізняти кольори. Це дивовижний факт, враховуючи, що він проживає у похмурих придонних шарах.

Утримувати сомів Кларіусів плямистих можна як в парі, так і поодинці. Однак потрібно враховувати їх агресивність і ненажерливість. Кларіус пожирає навіть тих, що  живуть разом з ним великих риб. Разом з ним можна утримувати великих Цихлид, паку, аровану, великих сомів, але не факт, що він їх не з`їсть.

Дорослі особини Кларіуса слід тримати в акваріумі не менше, ніж на 200 літрів із кришкою, що щільно закривається, інакше сом неодмінно захоче обстежити квартиру. Без води сом може перебувати близько 30 годин. Беручи його в руки, слід бути обережним - на тілі цього сома є отруйні шипи, контакт з якими призводить до хворобливих пухлин.

Великий і ненажерливий хижак. У природі харчується:

Тому в акваріумі годують його дрібними живородками, хробаками, гранулами, шматочками риби. Також можна давати дрібно нарізані яловиче серце та нежирну яловичину.

Статеве дозрівання наступає при величині 25-30 сантиметрів, тобто до віку приблизно півтора року. В акваріумі розмножують рідко, оскільки розмноження вимагає великих ємностей. Потрібно поміщати в акваріум зграйку сомів і вони самі розділяться на пари, після чого пари потрібно відсаджувати, оскільки вони стають дуже агресивні.

Розмноження

Нерест сома Кларіуса починається шлюбними іграми. Риби в парі плавають по акваріуму. У природних умовах Кларіуси риють ямку в піщаних берегах. В акваріумі вони готують місце нересту, викопуючи в грунті ямку, куди потім відкладають кілька тисяч ікринок. Кладку протягом приблизно доби охороняє самець, а коли проклюнутся ікринки - самка. Як тільки личинки проклюнулися, батьків потрібно відсадити щоб уникнути канібалізму. Мальок підростає досить швидко, вже з цього часу виявляючи схильності ярого хижака. На корм їм потрібні трубочник, дрібний мотиль. Через схильність до обжерливості годувати їх при утриманні потрібно невеликими порціями кілька разів протягом дня.

ІІІ Основна частина

Свою роботу ми почали зі спостереження за парою статевозрілих сомів.

Статевозрілими ці риби вважаються у віці два-три роки. Нашим улюбленцям близько двох років.

Самців можна відрізнити по широкому лобу, більш стрункому тілу і яскравому забарвленню.

Наша пара завжди і скрізь тримається разом. Рибки доглядають один за одним і періодично переплітають вуса, як би цілуючись.

Наш самець став дуже агресивним. З літературних джерел ми знаємо, що у  період нересту у них зростає агресивність, і вони дуже завзято захищають свою територію.

У самки більше провисає черевце, ніж тиждень тому.

Сьогодні ми помітили, що самка почала активно рити ямку в кутку акваріума і активно захищає це місце.

З літературних джерел відомо, що кладка зазвичай налічує близько 300-600, іноді до 1000 ікринок. Новоспечені батьки її активно охороняють, а в розвитку мальків беруть участь обоє батьків. З ікри мальки з'являються через дві доби, а ще через шість здатні самостійно плавати і харчуватися. Продовжуємо спостереження.

На 3 добу з’явилися мальки, їх дуже багато і перелічити поки що немає можливості. Розмір мальків приблизно до 1 см. В літературних джерелах сказано, що батьків і мальків тримають окремо. Але ми спостерігали за поведінкою батьків - вони не проявляють агресії і не намагаються з’їсти мальків, тому ми вирішили поки що не відсаджувати мальків.

Молодняк годуємо мікрокормом. «Розмір» їжі плануємо збільшувати по мірі зростання рибок. Порції даємо невеликі, кілька разів на день через схильність до обжерливості.

Приблизна кількість мальків 500-600 штук. Їх кількість не зменшується, батьки не проявляють агресії та ознак канібалізму, тому вирішено залишити мальків зростати разом з батьками.

Ростуть мальки дуже швидко, на сьогоднішній день їх розміри складають 3-6 см.

В півтора місяця у них формується надзябровий орган. Про це свідчать періодичні підняття мальків  на поверхню води

Висновок

Кларіуси невибагливі в утриманні і не потребують високих затрат на догляд. Температура води 28-30°С. Якість води не має значення, тому що це досить витривала риба.

Годування: ненажерливі, поїдають будь-як живі, так і сухі комбіновані корми. Беруть корм не тільки з дна, але і з поверхні і в товщі води.

Продуктивність більше 500 ікринок. Інкубаційний період 30-40 годин.

У нас мальки утримувалися разом з дорослими особинами, які не проявляли жодних ознака агресії та канібалізму.

Кількість мальків не зменшувалася. Ріст дуже швидкий - за 1,5 місяці розміри мальків збільшилися в 6 разів. Дорослі особини теж збільшилися, але у них темпи росту значно нижчі – самка виросла на 2 см, а самець  - на 1,5 см.

Годували риб невеликими порціями 3-4 рази на день. Розміри корму залежать від розмірів мальків. Спочатку годували артемією, потім дафнією, подрібненим мотильом та трубочником. З місячного віку почали проявляти інтерес до дорослого корму – подрібненої телятини та гранульованого корму для сомів. Не відмовлялися і від рослинного корму, який давали 1 раз на добу – його збирали як дорослі соми, так і малеча.

Утримання сома кларіуса в акваріумі не вимагає створення і підтримки якихось надскладних умов. І якщо вас не лякають великі обсяги акваріума, а головне — є, де його розмістити, то обов'язково спробуйте завести у себе і приручити це диво природи. Це може стати для вас не тільки цікавим і захоплюючим заняттям, а й досить дохідним домашнім бізнесом.

Список використаних джерел:

1. Буднік С. В. Акваріуміст-початківець: навчальний посібник / С. В. Буднік,

А. М. Колосок. – Видавництво 2-ге доповнене. – Луцьк: Вежа-Друк, 2016. – 156 с.

2. Глушковецька Л. Як потрібно доглядати домашніх улюбленців – тварин /

Л. Глушковецька // Початкова школа. – 2018. – №1. – С. 64.

3. Навчальна програма з біології 6-9 класи для загальноосвітніх навчальних (зі змінами,  затвердженими наказом МОНУ від 29.05.2015 № 585) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/programy/

4. Радзимовский В. Д. Рыбы в аквариуме / Радзимовский В. Д., Соколов О. А., Земсков С. Н. – К.: Урожай, 1980. – 184 с.

5. Рудь М. П. Акваріум школяра / М. П. Рудь. – К.: Радянська школа, 1990. – С. 4-6.

5. Ягупа І. Екологічний проект як один із засобів екологічного виховання / І. Ягупа //Початкова школа. – 2017. – №2. – С. 62–63.

Додатки

Дорослі особини

Самка з новонародженим потомством

Проведення вимірів для щоденника спостережень

Мальки в 3 тижні

Мальки в 1 місяць

Розміри в 1,5 місяця

Темпи росту малька

Темпи росту дорослих особин