Альбер Камю. Життєвий і творчий шлях письменника. Його філософські і естетичні погляди. Роман «Чума».

Тема уроку: Альбер Камю. Життєвий і творчий шлях письменника. Його філософські і естетичні погляди. Роман «Чума».

  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  Мета урока:

навчальна:ознайомити учнів з головними віхами життєвого і творчого шляху  Альбера Камю. Познайомити з романом  «Чума», ввести в світ естетичних  і філософських поглядів письменника.

розвивальна: розвивати творчі та інтелектуальні здібності учнів;

виховна: прищеплювати інтерес до значних постатей зарубіжної літератури.

Обладнання: портрет Альбера Камю, ілюстрації до творів, опорні схеми, презентація.

Методи уроку: пояснювально - ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький .

Прийоми уроку: робота з опорними схемами: «Особова справа»  письменника, «Учнівський записничок» ( знаЙомство з основними поняттями та термінами), схема ( А. Камю); бесіда, доповідь учнів,  постановка проблемного питання, робота з епіграфом, робота в зошиті,

 робота з текстом, пошуково - досліднецька робота, міні-диспут, читання, «сюжетний ланцюжок», переказ та коментування твору, коментований розбір  опорної схеми, творче завдання, лекція вчителя, інтерактивна вправа «Мікрофон».

                                           План уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФУ УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ,УМІНЬ ТА НАВИЧОК

   1. Вивчення життєвого і творчого шляху письменника, Його філософських і естетичних поглядів.

   1.1    Робота з опорною схемою («Особова справа»  письменника)

   1.2    Бесіда для закріплення знань, розповідь учнів, робота з опорною схемою (А. Камю)

   1.3    Робота з опорною схемою «Учнівський записничок» (вивчення  основних понять та термінів)

   2. Вивчення роману  «Чума».

    2.1. Робота з опорною схемою «Учнівський записничок» (знайомство з основними поняттями та термінами)

    2.2.     Постановка проблемного питання.

    2.3.     Робота з епіграфом.

    2.4.     Робота в зошиті.

    2.5  Робота з текстом (опрацювання  роману за допомогою короткого змісту).

   V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

   -  коментований розбір  опорної схеми

   -  творче завдання. 

   VI. ПІДСУМОК УРОКУ

   -    лекція вчителя.

   -    повернення до проблемного питання

   -    інтерактивна вправа «Мікрофон»

   V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

   VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

                                                 ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФУ УРОКУ

 Тема сьогоднішнього уроку: Альбер Камю. Життєвий і творчий шлях письменника. Його філософські і естетичні погляди. Роман «Чума». Епіграф до уроку:

 Якщо хочеш бути філософом, пиши романи

Альбер Камю

ІІІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Письменникам притаманне розвинуте відчуття часу, яке допомагає їм схопити дух своєї доби. Вони дихають тією атмосферою і не можуть писати поза нею.

Альбер камю – письменник–філософ, який в своєму романі «чума» відобразив страшні події другої світової війни. ті емоції, ту безвихідь і весь жах того часу. Мислячі люди розуміли, що потрібно всі зусилля направляти на боротьбу з фашизмом «коричневою чумою». І в своєму романі письменник яскраво висвітлив те, що відбувається з людьми коли вони опиняються в полоні страшних подій. Сьогодні на уроці миспробуємо зрозуміти все, що письменник намагався донести до читача, до сучасного йому покоління і майбутнього. За це роман камю отримав нобелевську премію. Роман «чума» вважається одним з шедеврів світової літератури.

 ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ,УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Слово вчителя. 

З опрацьованого матеріалу про життєвий шлях письменника, я склала умовну «Особову справу»  письменника, з якої ви маєте змогу познайомитися з життям та творчістю письменника.  (Особова справа може бути такою). Зачитує учень.

07.11.1913 р. – народився в Алжирі, тодішній французькій колонії, в родині сільського наймита, який невдовзі помер від тяжкого поранення, отриманого на фронті Першої світової війни. Навчався в комунальній школі, Алжирському ліцеї, згодом – в Алжирському університеті. Коло його зацікавлень складали література й філософія. Останній була присвячена дипломна робота.

1934 р. – вступив до комуністичної партії, з якої був виключений 1937 р.

1935 р. – організував Театр праці, в котрому виступав як драматург, режисер і актор.

1937 р. – побачила світ перша збірка есе «Виворіт і обличчя».

1938 р. – написав перший роман «Щаслива смерть».

1940 р. – переїхав до Парижа, але внаслідок наступу німців залишив столицю й деякий час вчителював  у Орані. Завершив повість «Сторонній», яка привернула до себе увагу в літературних колах.

1941 р.  – написав есе «Міф про Сізіфа», що вважається програмовим екзистенціалістським твором, а також драму «Калігула».

1943 р. – оселився в Парижі, де приєднався до Руху Опору, співпрацював з нелегальною газетою «Комба», яку очолив після повстання, що викинуло окупантів за межі міста.

 Друга половина 40-х –  перша половина 50-х років – період творчого розквіту, з’являються роман «Чума» (1947), що приніс авторові світову славу, п’єси «Стан облоги» (1948), «Праведні» (1950), есе «Бунтівна людина» (1951), повість «Падіння» (1956), етапна збірка «Вигнання й царство» (1957), есе «Своєчасні роздуми» (1950-1958) та інші.

Останні роки життя були позначені творчим спадом.

04.01.1960 р. – загинув в автомобільній катастрофі.

     Слово вчителя. 

     Поміркуємо над життєвим шляхом письменника

-   Які епізоди життя Альбера Камю вам запам’яталися?

-   Які обставини дитинства та юності письменника вплинули на становлення

його особистості?

-   Чому, на вашу думку, А.Камю зажив слави  «совісті Заходу»?

- Спираючись на опорну схему, підготуйте навелику розповідь про письменника.

Схема № 1

      Слово вчителя. 

   На ваших партах знаходяться ключові поняття і терміни, які знадобляться вам для розуміння сьогоднішньої теми. Прошу звернути на них увагу.

     Схема №2.                                  

                                   Учнівський записничок

Екзистенціалізм – літературна течія, в основі якої лежить зосередженість на особі, що залишилася наодинці з буттям.

Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.

Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.  

Фатальність – невідворотність подій у світі.

Абсурд – безглуздя, нісенітниця. 

     2.  Вивчення роману  «Чума». Сюжет. Головні герої.

        Повідомлення вчителя.

• постановка проблемного питання.

 Перш ніж ми приступимо до вивчення роману, я хочу щоб ви отримали запитання на яке дасте відповідь в кінці уроку: Чому Камю обрав саме чуму для відображення фашизму в своєму романі?

•  робота з епіграфом

Розповідь вчителя, запис плану  до зошита.

  1.   Створення в 1941-1947.

  2.   Має антифашистку направленість.

  3. Побудований у формі хронічки однієї епідемії, що трапилася в містечку Оран.

 4.    Роман – притча.

 5.   Автор досліджує психологію людини в ситуації вибору.

   Робота з текстом (опрацювання  роману за допомогою короткого змісту).

                                                                            “Чума” А. Камю

  Сюжет роману ґрунтується на подіях чумного року в Орані (Алжир), жахливої епідемії, що штовхнула городян у безодню страждань і смерті. Розповідає про це доктор Ріє – людина, яка визнає лише факти, він керував протичумними заходами в зараженому місті. Чума приходить в місто несподівано. Все починається з того, що на вулицях і в будинках з’являються дохлі щурі. Незабаром вже щодня їх збирають по всьому місту тисячами. У перший же день навали цих похмурих провісників лиха, ще не здогадуючись про небезпеку для міста катастрофи, доктор Ріє відправляє свою давно страждаючу якоюсь недугою дружину в гірський санаторій. Допомагати по господарству до нього переїжджає його мати. Першим помер від чуми воротар в будинку доктора. Ніхто в місті поки не підозрює, що обрушилася на місто чума. Кількість хворих з кожним днем збільшується. Доктор Ріє замовляє в Парижі сироватку, яка допомагає хворим, але незначно, а незабаром і вона закінчується. Префектурі міста стає очевидна необхідність оголошення карантину. Оран стає закритим містом. Одного вечора доктора викликає до себе його давній пацієнт, службовець мерії на прізвище Гран, якого доктор через його бідність лікує безкоштовно. Його сусід, Коттар, намагався покінчити життя самогубством. Причина, що штовхнула його на цей крок, Грану не ясна, проте пізніше він звертає увагу доктора на дивну поведінку сусіда. Після цього інциденту Коттар починає проявляти в спілкуванні з людьми незвичайну люб’язність, хоча раніше був відлюдним. У доктора виникає підозра, що у Коттар нечиста совість, і тепер він намагається заслужити прихильність і любов оточуючих. Сам Гран – людина літня, худорлявої статури, боязкий, насилу підбирає слова для вираження своїх думок. Однак, як потім стає відомо доктору, він протягом вже багатьох років у вільні від роботи години пише книгу і мріє скласти воістину шедевр. Всі ці роки він відшліфовує одну-єдину, першу фразу. На початку епідемії доктор Ріє знайомиться з приїхавшим з Франції журналістом Раймоном Рамбером і ще досить молодою, атлетичної статури людиною зі спокійним, пильним поглядом сірих очей на ім’я Жан Тарру. Тарру із самого свого приїзду в місто за кілька тижнів до подій, що розгортаються веде записну книжку, куди докладним чином вносить свої спостереження за жителями Орана, а потім і за розвитком епідемії. Згодом він стає близьким другом і соратником доктора і організовує з добровольців санітарні бригади для боротьби з епідемією. З моменту оголошення карантину мешканці міста починають відчувати себе, немов у в’язниці. Їм заборонено відправляти листи, купатися в морі, виходити за межі міста, що охороняється озброєними охоронцями. У місті поступово закінчується продовольство, чим користуються контрабандисти, люди подібні Коттар; зростає розрив між бідними, вимушеними тягнути жебрацьке існування, і заможними жителями Орана, що дозволяють собі купувати на чорному ринку втридорога продукти харчування, розкошувати в кафе й ресторанах, відвідувати розважальні заклади. Ніхто не знає, як довго триватиме весь цей жах. Люди живуть одним днем. Рамбер, відчуваючи себе в Орані чужим, рветься в Париж до своєї дружини. Спочатку офіційними шляхами, а потім за допомогою Коттар і контрабандистів він намагається вирватися з міста. Доктор Ріє між тим трудиться по двадцять годин на добу, доглядаючи за хворими в лазаретах. Бачачи самовідданість доктора й Жана Тарру, Рамбер, коли у нього з’являється реальна можливість покинути місто, відмовляється від цього наміру й примикає до санітарних дружин Тарру. У самий розпал епідемії, яка забирає величезну кількість життів, єдиною людиною в місті, задоволеним станом речей, залишається Коттар, оскільки, користуючись епідемією, сколочує собі стан і може не хвилюватися, що про нього згадає поліція і відновиться розпочатий над ним судовий процес. Багато людей, які повернулися з спеціальних карантинних установ, що втратили близьких, втрачають розум і палять свої власні житла, сподіваючись таким чином зупинити поширення епідемії. У вогонь на очах байдужих власників кидаються мародери і розкрадають усе, що тільки можуть понести на собі. Спочатку похоронні обряди відбуваються при дотриманні всіх правил. Однак епідемія набуває такого розмаху, що незабаром тіла померлих доводиться кидати в рів, кладовище вже не може прийняти всіх покійних. Тоді їх тіла починають вивозити за місто, де і спалюють. Чума лютує з весни. У жовтні доктор Кастель створює сироватку в самому Орані з того вірусу, який опанував містом, бо цей вірус дещо відрізняється від класичного його варіанту. До бубонної чуми додається згодом ще й чума легенева. Сироватку вирішують випробувати на безнадійному хворому, синові слідчого Отона. Доктор Ріє і його друзі кілька годин поспіль спостерігають агонію дитини. Його не вдається врятувати. Вони важко переживають цю смерть, загибель безгрішного істоти. Однак з настанням зими, на початку січня, все частіше і частіше починають повторюватися випадки одужання хворих, так відбувається, наприклад, і з Граном. З часом стає очевидним, що чума починає розтискати кігті і, знесилившись, випускати жертви зі своїх обіймів. Епідемія йде на спад. Жителі міста спочатку сприймають цю подію самим суперечливим чином. Від радісного збудження їх кидає у зневіру. Вони ще не цілком вірять у свій порятунок. Коттар в цей період тісно спілкується з доктором Ріє і з Тарру, з яким веде відверті бесіди про те, що, коли закінчиться епідемія, люди відвернуться від нього, Коттара. У щоденнику Тарру останні рядки, вже нерозбірливим почерком, присвячені саме йому. Несподівано Тарру захворює, причому обома видами чуми одночасно. Доктору не вдається врятувати свого друга. Одного разу лютневим ранком місто, нарешті оголошене відкритим, радіє і святкує закінчення страшного періоду. Багато хто, однак, відчувають, що ніколи не стануть колишніми.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

      Щоб краще зрозуміти сюжет і композицію роману пропоную знову звернутися до схеми. ( Коментований розбір опорної схеми )

    Схема №3.

  Творче завдання.

  За допомогою короткого змісту та опорної схеми, випишіть всіх героїв, які зустрічаються в романі. (Виступи учнів).

 VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Слово вчителя

   «Чума» - став завершеним втіленням того, що Камю осмислив і пережив у роки суворих випробувань, вираженням значних світоглядних зрушень і відкриттям нових істин. «Чуму» Камю відносять до романів про антифашистську боротьбу, автор прямо проголошував: «Явний зміст «Чуми» –  це боротьба проти фашизму». Говорив він і про те, що прагнув у романі «відбити атмосферу задухи, в якій ми жили, атмосферу загрози й вигнання, в якій скніли». Однак усім цим зміст твору далеко не вичерпується, навіть більше, акцент у ньому зміщено на трактування позачасових філософських проблем буття.

     Роман «Чума» –  хроніка чумного року в Орані, жахливої епідемії, яка вкинула городян у безодню страждань і смерті. Сама ж чума, образ – це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, метафізичне зло, невіддільне від буття.: чума – це й абсурд, який тут осмислюється  і як форма існування зла, і трагічна «доля людська», бо зло нездоланне. «Чума» Камю – роман філософський, і природно, що на першому плані в ньому філософська проблематика, філософське, тобто узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського буття.

   Стан «зачумленості» –  стан, якого майже нікому не вдається уникнути, а його подолання вимагає постійної мобілізації волі, духовних і моральних сил особистості. Бути «зачумленим» за Камю, –  це не тільки чинити насильство, а не повставати проти нього. «Зачумленість» – не лише готовність убивати, а й примиренність із тим, що вбивають.

   Люди доброї волі можуть перемогти конкретне зло. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають їх супроти зла, і знаходить їх передусім у моральній природі людини.

   Повернення до проблемного питання.

   Виступи учнів.   

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Закінчить речення:

1. На цьому уроці мене найбільше здивувало…

2. На цьому уроці мене найбільше вразило…

3. На цьому уроці мене найбільше зацікавило…

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переглянутий фільм  Альбера Камю « Чума ».