2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ТА ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ «ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ» ЩОДО ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Про матеріал
Мета статті полягає у тому, щоб зрозуміти сутність і можливості навчальної програми та підручників із «Літературного читання» щодо виховання морально-етичних цінностей молодших школярів.
Перегляд файлу

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ТА ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ «ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ»  ЩОДО ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

А.І. Губрієнко

Актуально  проблемою  сьогодення є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова в освітньому процесі.

Мета статті полягає у тому, щоб зрозуміти сутність і можливості навчальної програми та підручників із «Літературного читання» щодо виховання морально-етичних цінностей молодших школярів.

У програмі з літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що основною метою цього курсу є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовим складником комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. У процесі літературного читання в учнів формуються ключові компетентності: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна [1, с. 20].

Вивченню художнього твору відповідає така змістова лінія, як досвід читацької діяльності.

Таблиця 1.1.

Програмні вимоги щодо виховання морально-етичних цінностей учнів 3 класу на уроках літературного читання

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Досвід читацької діяльності

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрової специфіки творів – упізнавання і називання жанру твору

Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін.

Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.

 

 

Учень/учениця:

усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.;

правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, якими якостями наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (з допомогою вчителя).

Оповідання. Поглиблення знань, удосконалення умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики оповідань.

 

Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Привернення уваги учнів до особистості автора твору

називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів;   пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання;

має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя);

пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки.

Герої (персонажі) байок

має початкове уявлення про жанрові особливості байки як не-великого, здебільшого віршова-ного твору, у якому в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок

Повість, повість-казка як прозові твори, у яких мають місце кілька подій; їх відмінність від оповідання та казки. Герої (персонажі) повістей, повістей-казок.

практично розрізняє повість, повість-казку; пояснює їх відмінність від оповідання та казки; правильно називає героїв повістей, повістей-казок (на прикладі програмових творів)

 

Із таблиці 1.1. видно, що у державних вимогах чітко сформульовано, що повинні вміти робити молодші школярі після опрацювання художніх творів: робити висновки про перемогу добра над злом (з допомогою вчителя); висловлювати оцінні судження  морального і етичного характеру про вчинки героїв; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинки персонажів тощо.

Аналіз художнього твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами літератури як мистецтва слова. Основне завдання смислового і структурного аналізу художнього тексту – сприймання художнього образу, усвідомлення ідеї твору. Усвідомлення смислових зв’язків становить основу початкового уявлення про сюжет і композицію художнього твору, виділення теми та основної думки твору тощо. Цілісне сприймання змісту твору, усвідомлення його ідеї нерозривно пов’язане з умінням сприймати засоби художньої виразності відповідно до їхніх функцій у художньому творі. Під керівництвом учителя молодші школярі навчаються помічати особливості авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, вчинків  героїв.

Оволодіння читацькими уміннями створює умови для розвитку в учнів здатності емоційно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, умінь виразно читати, висловлювати власні оцінні судження, використовуючи адекватні мовленнєві засоби [1, с. 23-24]. Завдяки аналізу творів молодші школярі пізнають морально-етичні цінності та переносять їх на свій життєвий досвід.

У підручнику «Літературне читання» для 3 класу (автор О. Савченко) [3] яскраво представляє твори для дитячого сприймання у таких розділах, як:

  • «Цікава книга природи» (В. Сухомлинський «Соромно перед соловейком»);
  • «З чистого джерела народної творчості (Чарівні казки)»;
  • «Літературні казки та п’єса казка»;
  • «Байки»;
  • «Світ дитинства у поезії та прозі» («Прозові твори») та «Із скарбниці казкарів світу».

 Підручник виступає як модель сучасного процесу навчання, який відповідає доцільності структурування змісту та реалізовано компетентніс- ний підхід (наявність засобів для формування як предметних, так і ключових компетентностей, зокрема кожного зі структурних компонентів – змістового, процесуального та мотиваційного, у тому числі завдань на рефлексію ( самоаналіз та самооцінка), формування ставлення тощо). Також підручник містить такі умовні позначення як: зверни увагу, прочитай правильно, прочитай і подумай, завдання на вибір, зіграймо виставу тощо.

Навчальна книжка є допоміжним інструментом для вчителя і учнів під час формування морально-етичних цінностей. Адже вона містить художні твори, які мають ціннісне значення для дітей молодшого шкільного віку. Слід зазначити, що народні казки мають найкращі можливості для морально-етичного виховання молодших школярів. Саме в цих творах прославляється розум і кмітливість, доброта і працелюбність, сила і мужність; засуджується підступність і злість, зрада і хитрість.

Під час опрацювання творів різних жанрів можна запропонувати завдання на морально-етичне оцінювання:

Таблиця 1.2.

Система завдань у підручнику «Літературне читання» (О.Савченко)

Назва твору

Завдання

В. Сухомлинський

«Соромно перед соловейком»

  1. Продовж речення:

Соромно перед соловейком тому, що …

 

А. Дімаров «Для чого людині серце»

1.Автор, описуючи вчинок чоловічка з добрим серцем, хотів сказати нам …

2.Який вчинок зробив чоловічок заради замерзлго чоловічка?

«Кривенька Качечка»

1.Що у цій казці схвалюється, а що - засуджується?

Ю. Ярмаш «Місто дружніх майстрів»

1.Як вирішив досягнути перемоги Крос?

2.Чи вдалося йому обманути громадян?

В. Нестайко «Суд у цирку»

1.Чи справедливий був суд над Ромкою?

Л. Глібов «Коник-Стрибунець»

1.Які риси характеру властиві Конику?

2.Чи можна з тексту байки судити про те, кого в ній засуджує автор? Доведіть свою думку.

 

Із таблиці 1.2. видно, що  завдань у підручнику висвітлено невелика кількість для того, щоб сформувати моральні якості у молодших школярів. Для підвищення виховного результату вчителю необхідно використовувати допоміжний матеріал та самостійно створені завдання, щоб закріпити вищі моральні цінності в учнів.

Підручник «Літературне читання» для 3 класу (автор В. Науменко) [2] насичений цікавими різноманітними завданнями, які сприяють розвитку інтелектуальної сфери та вихованню морально-етичних цінностей. Діти розкривають таємниці твору, аналізують їх, порівнюють вчинки героїв. До художніх творів передбачені проблемні питання та вміщені до текстові завдання, які змушують школярів мислити і давати відповіді. Формуванню морально-етичних цінностей сприятиме вивчення таких розділів з підручника «З народного джерела» ( Світ народних казок) та «Із літературної скарбнички» («Світ літературних казок», «Легенди. Байки. Пꞌєси», «Світ гумористичних творів»). Твори вміло демонструють дітям, де представлені добрі риси, а де погані, мають повчальний характер.

Завдання підручника сприяють формуванню у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні тексти різних видів. Зміст художніх текстів насичений такими цінностями, як: справедливість, чесність, добро, працьовитість, товариськість, щирість, сміливість, самообладання, співчуття, поважне та чемне ставлення та ін.Також удосконалюється  культура мовлення у дітей завдяки умінням створювати власні висловлювання за змістом прочитаного чи прослуханого або перед читанням тексту.

Аналіз підручників  «Літературне читання», дозволяє зробити висновок, що укладачі підручників дотримуються основної мети навчальної програми: розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності та формування в учнів умінь сприймати та аналізувати художні твори, які сприяють вихованню морально-етичних цінностей молодших школярів. Адже саме морально-етичні цінності учням допомагають соціалізуватися в соціумі.

Тому саме найголовнішою роллю тут виступає вчитель початкової школи, який за допомогою начального предмета літературне читання формулює початкові уявлення про морально-етичні цінності, якими починають оперувати молодші школярі та намагаються використовувати в соціумі, щоб успішно соціалізуватися у суспільстві.

На уроках літературного читання формується уявлення у молодших школярів про морально-етичні цінності відбувається за допомогою змісту художніх творів спеціально підібраного матеріалу. Щоб досягти успішного виховання цих цінностей, ми повинні спиратися на програму, зміст підручників з літературного читання. Адже система побудови підручників має особистісно-зорієнтований стиль, який допомагає вчителю сприймати учня не лише суб’єктом навчання, а й дає змогу ознайомити з традиціями народу, нормами поведінки, які саме хвилюють наше суспільство. На уроках літературного читання учні ознайомлюються з художніми творами для кращого розуміння загальнолюдських цінностей.

Отже, на основі аналізу змісту підручників можна стверджувати, що формування морально-етичних цінностей молодших школярів найактивніше відбувається під час опрацювання художніх творів різних жанрів. Проблемні запитання допомагають висловити власне ставлення до вчинків героїв, які перебувають у різних життєвих ситуаціях.

Література:

  1. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. Із навчанням українською мовою. 1-4 класи.– К.: Видавничий Дім «Освіта», 2016.–с. 25.
  2. Науменко В. Літературне читання: укр. мова для загальноосвіт. навч. закл. З навчанням укр. мовою: підруч. для 3-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Віра Науменко. – К.: Генеза, 2014. – 176 с.
  3. Савченко О.Я. Літературне читання 3 клас: підруч. для загальноосвітніх навч. закл. /  О.Я. Савченко. ‒ К.: Видавничій дім «Освіта», 2013. ‒ 192с.

Відомості про автора:

Губрієнко Альона Іванівна – студент магістратури психолого-педагогічного факультету КДПУ

doc
Додано
24 березня
Переглядів
161
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку