АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ТА ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ «ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ» ЩОДО ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
А.І. Губрієнко
Актуально проблемою сьогодення є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова в освітньому процесі.
Мета статті полягає у тому, щоб зрозуміти сутність і можливості навчальної програми та підручників із «Літературного читання» щодо виховання морально-етичних цінностей молодших школярів.
У програмі з літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що основною метою цього курсу є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовим складником комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. У процесі літературного читання в учнів формуються ключові компетентності: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна [1, с. 20].
Вивченню художнього твору відповідає така змістова лінія, як досвід читацької діяльності.
Таблиця 1.1.
Програмні вимоги щодо виховання морально-етичних цінностей учнів 3 класу на уроках літературного читання
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Досвід читацької діяльності Особливості опрацювання художнього твору Усвідомлення жанрової специфіки творів – упізнавання і називання жанру твору |
|
Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін. Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.
|
Учень/учениця: усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.; правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, якими якостями наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (з допомогою вчителя). |
Оповідання. Поглиблення знань, удосконалення умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики оповідань.
Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих. Привернення уваги учнів до особистості автора твору |
називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя); пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя |
Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок |
має початкове уявлення про жанрові особливості байки як не-великого, здебільшого віршова-ного твору, у якому в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок |
Повість, повість-казка як прозові твори, у яких мають місце кілька подій; їх відмінність від оповідання та казки. Герої (персонажі) повістей, повістей-казок. |
практично розрізняє повість, повість-казку; пояснює їх відмінність від оповідання та казки; правильно називає героїв повістей, повістей-казок (на прикладі програмових творів) |
Із таблиці 1.1. видно, що у державних вимогах чітко сформульовано, що повинні вміти робити молодші школярі після опрацювання художніх творів: робити висновки про перемогу добра над злом (з допомогою вчителя); висловлювати оцінні судження морального і етичного характеру про вчинки героїв; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинки персонажів тощо.
Аналіз художнього твору ґрунтується на особливостях сприймання молодшими школярами літератури як мистецтва слова. Основне завдання смислового і структурного аналізу художнього тексту – сприймання художнього образу, усвідомлення ідеї твору. Усвідомлення смислових зв’язків становить основу початкового уявлення про сюжет і композицію художнього твору, виділення теми та основної думки твору тощо. Цілісне сприймання змісту твору, усвідомлення його ідеї нерозривно пов’язане з умінням сприймати засоби художньої виразності відповідно до їхніх функцій у художньому творі. Під керівництвом учителя молодші школярі навчаються помічати особливості авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, вчинків героїв.
Оволодіння читацькими уміннями створює умови для розвитку в учнів здатності емоційно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, умінь виразно читати, висловлювати власні оцінні судження, використовуючи адекватні мовленнєві засоби [1, с. 23-24]. Завдяки аналізу творів молодші школярі пізнають морально-етичні цінності та переносять їх на свій життєвий досвід.
У підручнику «Літературне читання» для 3 класу (автор О. Савченко) [3] яскраво представляє твори для дитячого сприймання у таких розділах, як:
Підручник виступає як модель сучасного процесу навчання, який відповідає доцільності структурування змісту та реалізовано компетентніс- ний підхід (наявність засобів для формування як предметних, так і ключових компетентностей, зокрема кожного зі структурних компонентів – змістового, процесуального та мотиваційного, у тому числі завдань на рефлексію ( самоаналіз та самооцінка), формування ставлення тощо). Також підручник містить такі умовні позначення як: зверни увагу, прочитай правильно, прочитай і подумай, завдання на вибір, зіграймо виставу тощо.
Навчальна книжка є допоміжним інструментом для вчителя і учнів під час формування морально-етичних цінностей. Адже вона містить художні твори, які мають ціннісне значення для дітей молодшого шкільного віку. Слід зазначити, що народні казки мають найкращі можливості для морально-етичного виховання молодших школярів. Саме в цих творах прославляється розум і кмітливість, доброта і працелюбність, сила і мужність; засуджується підступність і злість, зрада і хитрість.
Під час опрацювання творів різних жанрів можна запропонувати завдання на морально-етичне оцінювання:
Таблиця 1.2.
Система завдань у підручнику «Літературне читання» (О.Савченко)
Назва твору |
Завдання |
|
В. Сухомлинський «Соромно перед соловейком» |
Соромно перед соловейком тому, що …
|
|
А. Дімаров «Для чого людині серце» |
1.Автор, описуючи вчинок чоловічка з добрим серцем, хотів сказати нам … 2.Який вчинок зробив чоловічок заради замерзлго чоловічка? |
|
«Кривенька Качечка» |
1.Що у цій казці схвалюється, а що - засуджується? |
|
Ю. Ярмаш «Місто дружніх майстрів» |
1.Як вирішив досягнути перемоги Крос? 2.Чи вдалося йому обманути громадян? |
|
В. Нестайко «Суд у цирку» |
1.Чи справедливий був суд над Ромкою? |
|
Л. Глібов «Коник-Стрибунець» |
1.Які риси характеру властиві Конику? 2.Чи можна з тексту байки судити про те, кого в ній засуджує автор? Доведіть свою думку. |
|
Із таблиці 1.2. видно, що завдань у підручнику висвітлено невелика кількість для того, щоб сформувати моральні якості у молодших школярів. Для підвищення виховного результату вчителю необхідно використовувати допоміжний матеріал та самостійно створені завдання, щоб закріпити вищі моральні цінності в учнів.
Підручник «Літературне читання» для 3 класу (автор В. Науменко) [2] насичений цікавими різноманітними завданнями, які сприяють розвитку інтелектуальної сфери та вихованню морально-етичних цінностей. Діти розкривають таємниці твору, аналізують їх, порівнюють вчинки героїв. До художніх творів передбачені проблемні питання та вміщені до текстові завдання, які змушують школярів мислити і давати відповіді. Формуванню морально-етичних цінностей сприятиме вивчення таких розділів з підручника «З народного джерела» ( Світ народних казок) та «Із літературної скарбнички» («Світ літературних казок», «Легенди. Байки. Пꞌєси», «Світ гумористичних творів»). Твори вміло демонструють дітям, де представлені добрі риси, а де погані, мають повчальний характер.
Завдання підручника сприяють формуванню у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні тексти різних видів. Зміст художніх текстів насичений такими цінностями, як: справедливість, чесність, добро, працьовитість, товариськість, щирість, сміливість, самообладання, співчуття, поважне та чемне ставлення та ін.Також удосконалюється культура мовлення у дітей завдяки умінням створювати власні висловлювання за змістом прочитаного чи прослуханого або перед читанням тексту.
Аналіз підручників «Літературне читання», дозволяє зробити висновок, що укладачі підручників дотримуються основної мети навчальної програми: розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності та формування в учнів умінь сприймати та аналізувати художні твори, які сприяють вихованню морально-етичних цінностей молодших школярів. Адже саме морально-етичні цінності учням допомагають соціалізуватися в соціумі.
Тому саме найголовнішою роллю тут виступає вчитель початкової школи, який за допомогою начального предмета літературне читання формулює початкові уявлення про морально-етичні цінності, якими починають оперувати молодші школярі та намагаються використовувати в соціумі, щоб успішно соціалізуватися у суспільстві.
На уроках літературного читання формується уявлення у молодших школярів про морально-етичні цінності відбувається за допомогою змісту художніх творів спеціально підібраного матеріалу. Щоб досягти успішного виховання цих цінностей, ми повинні спиратися на програму, зміст підручників з літературного читання. Адже система побудови підручників має особистісно-зорієнтований стиль, який допомагає вчителю сприймати учня не лише суб’єктом навчання, а й дає змогу ознайомити з традиціями народу, нормами поведінки, які саме хвилюють наше суспільство. На уроках літературного читання учні ознайомлюються з художніми творами для кращого розуміння загальнолюдських цінностей.
Отже, на основі аналізу змісту підручників можна стверджувати, що формування морально-етичних цінностей молодших школярів найактивніше відбувається під час опрацювання художніх творів різних жанрів. Проблемні запитання допомагають висловити власне ставлення до вчинків героїв, які перебувають у різних життєвих ситуаціях.
Література:
Відомості про автора:
Губрієнко Альона Іванівна – студент магістратури психолого-педагогічного факультету КДПУ