Антибільшовицький повстанський рух 1920- 1923 роки. Голод 1921-1923 рр. та його наслідки

Про матеріал
Розробка уроку містить матеріал для проведення уроку в 10 класі відповідає вимогам формуванню ключових компетентностей, також формує, розвиває предметні комтетентності з історії. Містить різні форми та методи роботи на уроці, сприяє засвоєнню нового матеріалу Має мультимедійний супровід. Буде корисною для вчителів, що викладають історію в 10 класі.
Перегляд файлу

Тема уроку :Антибільшовицький повстанський рух 1920- 1923 роки. Голод 1921-1923 рр. та його наслідки

Мета    уроку:  І. Формувати ключові компетентності:  спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами,  математичну грамотність, загальнокультурну грамотність, інформаційно-цифрова компетентністьоціальні і громадянські компетентності,  уміння навчатися впродовж життя, екологічну грамотність і здорове життя.  

ІІ.Формувати предметні компетентності: мовленнєву, інформаційну, логічну, комунікаційну, хронологічну,просторову, аксіологічну. громадянську .

ІІІ.Донести до учнів інформацію, явища, історичні факти, діяльність  видатних осіб того часу, ставлення більшовицької влади до повстань українців 1920-1921 рр.,розкрити голодомор 1921-1923 рр., його наслідки для українців. ( предметні компетентності, ключові компетентності) Розвивати вміння та навички, сформовані на попередніх уроках, а саме: аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки.  Вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами та поняттями, висловлювати свою точку зору, доводити її, вчити учнів культурі спіл Основні поняття: отаманщина, воєнний комунізм, голод, голодомор,АРА( Американська адміністрація допомоги), куркульський бандитизм, сільська опозиція.

 Обладнання: мультимедійний комплекс, підручник Історія України. 10 клас, автори В.С.Власов, С.В. Кульчицький , роздатковий матеріал, електронний супровід уроку, атласи з історії України,  колаж «Отаманщина», зошити учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні  зв’язки:всесвітня історія та інформатика.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання, повідомлення теми і мети уроку, повторення правил роботи на уроці. (Слайд 1,2,3.)

ІІ. Актуалізація опорних знань . вмінь і навичок учнів.( Слайд4 таблиця ЗХД) 

Метод мозкового штурму « Ні для кого не секрет, що не Денікін змусив нас залишити межі України [наприкінці 1919 року], а грандіозне повстання, яке підняло проти нас українське сите селянство. Комуну, чекістів, продовольчі загони, комісарів зненавидів український селянин до глибини душі .У ньому прокинувся вільний дух запорозького козацтва і гайдамаків. Це страшний дух, який кипить і вирує, як найгрізніший Дніпро на своїх порогах, і змушує українців творити дива хоробрості".  Л.Троцький  .Вчитель Як ви ставитеся до вислову Л. Троцького?  ( слайд 5)

Чому селянство виступало проти більшовицької політики?(відповіді учнів) 

 Вправа доповни інформацію- знайти особу за описом. .( Слайд  6).

1.«Чекістів бив добре. Якщо в яке село приходили за хлібом, люди одразу до отамана. Червоні як прийшли, так і пішли. А у нього тут в кожній горі - склад зброї, в кожній хаті - друг-товариш. Вибити його з Трипілля - все одно, що от той дуб вирвати".

2. “Вона була у чоботях з острогами, короткій спідниці, синій чумарці і сірій шапці з червоним шликом, уздовж якого виписано чорнилом: “Смерть ворогам України!”

3.Воля або смерть» -гасло його боротьби за краще життя для селян, «Бий красних,  поки  не покрасніють, бий білих, поки не побіліють»

4. Виступи учнів: коментар колажа «Отаманщина»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель.  Вся Україна піднялась на боротьбу проти режиму Більшовиків. Якщо в 1919 і 1920 році йшла боротьба проти білогвардійців, проти ДиректоріЇї, проти більшовиків , то вже в 1921 році народ вів боротьбу проти більшовицької влади. У повстанському русі приймали участь всі селянські верстви, але більшовики твердили, що проти радянської влади виступає заможне селянство –куркулі і називали цей рух «куркульським бандитизмом». Щоб зломити цей рух, був використаний новий вид терору - голод.

ІУ. Усвідомлення нового матеріалу       ( Слайд 7)

 Вчитель. Працюємо з таблицею. Ви заповнили першу колонку( окремі учні зачитують записане в колонку «Знаю»)

Вчитель. Що б хотіли дізнатися?  Запишіть в ІІ колонку  «Хочу дізнатися» Колективна робота учнів метод  « Мозковий штурм»

 Вчитель.  І.Працюємо з  з візуальними джерелами. Як вони відображають причини селянських повстань 19201921 рр.? (Слайд 8і 9) Відповіді учнів.

 Вчитель.  Більшовики  прагнули зберегти владу, вдаючись до деспотичних методів управління, терору проти усіх незадоволених. Створені ними каральні органи отримали широкі повноваження у боротьбі з ворогами більшовиків і здійснювали масові репресії проти усіх незгодних з їхньою політикою.Тож не дивно, що такі дії спричинили збільшення масового невдоволення, котре переросло в антибільшовицький повстанський рух.

  Його основну частину, як і в попередні роки, становили селяни. За статистикою більшовиків, у 1920 р. в Україні налічувалося 200-250 селянських повстанських загонів, тобто 2-3 загони на повіт. Більшовики називали їх бандами. Повстанський рух набув загрозливого для влади розмаху.

В 1921 році продовжується боротьба армії УНР проти більшовиків. Яку форму боротьби використовує Армія УНР?  ( метод підказки: Юрко Тютюнник, Базарська трагедія,Волинська, Бесарабська, Подільська групи) Чим закінчилася ця боротьба? ( відповіді учнів)

 Вчитель , 1921 році продовжує боротьбу і « батько» селянського руху Нестор Махно ( слайди 10-11)

Робота з історичними документами в парах ( створюються малі групи) 

І. Мовою джерела. Нестор Махно:

«... коли революція ця, розгорівшись полум’ям, охопить собою всю Україну та звільнить її від усіх насильників і володарів, — тоді ми, її вірні бійці, розчинимося в міліонних лавах повстанського народу і перейдемо рука об руку з ними до вільного будівництва анархії».

1. Опираючись на документ, визначте ідейну основу махновського руху.

ІІ. Мовою джерела. Проект Декларації Революційної Повстанської армії України (махновців):

«Комунізм, до якого ми прагнули, передбачає свободу особи, рівність самоуправління, ініціативу, творчість, достаток... Фундамент суспільства, який заклали комуністи-більшовики, знищивши всі партії, всіх своїх конкурентів, — нічого спільного з комунізмом не має. Це замкнена напіввійськова секта «солдатів Маркса» зі сліпою дисципліною і претензіями на безпомилковість та безапеляційність, що поставила перед собою мету створення тоталітарної держави без свобод і прав громадян, яка проповідує своєрідний ідеологічний расизм... Вони позбавляють усіх трудівників ілюзій на краще життя, вони створюють поліційне суспільство, найбільш жебрацьке, найнесправедливіше, де будуть вилучені радість праці, творчості, самодіяльності...

Для організованого налагодження нового господарського і громадського життя вільні селяни й робітники... створюють всюди на місцях свої громадсько-економічні організації, сільські комітети або ради».

1. Що було спільного, а що відмінного в поглядах «махновців» та більшовиків на поняття «комунізм»?

 Вчитель дає характеристику  махновського руху 1920-1921рр.  Найактивніше діяла Революційна повстанська армія України (махновці), до якої у вересні 1920 р. входило понад 20 тис. бійців. Н. Махно мав значний авторитет серед селян. Про це заявляли і більшовицькі лідери: «Той факт, що Махно ще існує, той факт, що він, попри всі наші зусилля, й досі не знищений, а розпочинає рейд, який охоплює чотири губернії (Катеринославську, Донецьку, Харківську, Полтавську), пояснюється не стільки геніальністю Махна, скільки підтримкою села»   

 Під час наступу військ П. Врангеля у вересні — жовтні 1920 р. Махно знову пішов на зближення з більшовиками і 2 жовтня 1920 уклав у Старобільську воєнно-політичну угоду з командуванням їхнього Південного фронту (командувач М. Фрунзе). Під час Перекопсько-Чонгарської операції Червоної Армії махновські загони першими форсували р. Сиваш. Проте відразу після прориву до Криму і розгрому військ Врангеля, радянське командування, порушуючи підписану угоду, розпочало раптове оточення та тотальне винищення махновських частин, що разом з ними увійшли на територію Криму. Під час цього загинула найбільш боєздатна частина повстанської армії, лише декілька сотень повстанців зуміли прорватись із Криму і доповісти решті махновців про зраду більшовиків.

З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. Махно розподілив решту повстанців на декілька самостійно діючих формувань, на чолі одного з яких вів виснажливі і запеклі (майже щоденні) бойові дії проти більшовицьких сил, здійснивши ряд походів та рейдів по Азовському узбережжі, на Дон і у Поволжя. 27 червня 1921 р. на засіданні Політбюро ЦК КП(б)У Михайлу Фрунзе було рекомендовано звернути увагу на необхідність терміново вигнати Махна з Полтавщини в одну з голодуючих губерній, якщо ліквідувати його швидко виявляється неможливим 

28 серпня 1921 р. Махно, отримавши важке поранення у обличчя, з 77 бійцями, що вціліли в його бойовому загоні, перейшов кордон з Румунією.

Вчитель. Формою боротьби проти більшовиків стало створення на місцях своєрідних республік. Прикладом є Медвинська республіка (Слайд 12-15)

У серпні 1920 року Медвин вписав   героїчно-трагічну сторінку в історію багатовікової боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. Тут місцеві патріоти створюють Медвинську республіку, покликану захистити рідну землю від грабунків та насильства, яке несла сюди з Москви більшовицька навала. Медвинці стали в один ряд із сотнями тисяч українців, які підняли прапор відчайдушної боротьби проти встановлення в Україні людиноненависницького комуністичного режиму. До них приєднувалися повстанці із сусідніх сіл.

Для придушення повстання погано озброєних, але відчайдушних захисників своєї землі більшовики кинули на Медвин кадрову дивізію. Щодня кількасот червоноармійців з кулеметами штурмували село. Повстанці героїчно захищалися, але протидіяти регулярним військам ворога не могли. 10-13 жовтня 1920 року операція з оточення Медвинської республіки завершилася. Більшовики дуже жорстоко розправилися з тими, хто чинив їм опір. Село підпалили, згоріли 600 хат. Три дні московські посіпаки грабували село. Всіх підозрюваних щодо участі в боях за незалежність України забрали до Сміли. Звідти вони вже не повернулися.

13 жовтня каральний загін більшовиків здійснив один із найжорстокіших злочинів проти медвинців. Були відібрані близько 80 жителів села віком від 18 до 30 років у якості заручників. І цього ж дня більшовицькі карателі вивели їх до урочища Ковтунів і всіх порубали. Сталося це напередодні Покрови.

Загалом же російсько-більшовицькі окупанти знищили у Медвині близько 6 тисяч людей.

Вчитель . Майже  чотири роки тривала боротьба жителів Холодного Яру проти більшовиків. ( слайд 16-17)

 Робота учнів  в парах. Мовою джерела. Звернення «Брати селяни і козаки» «Інформаційного  Бюро Штабу Загону Холодного Яру» (4 червня 1919 р.):

«Брати селяни і козаки! Настав час всім кращим синам України... взятися за зброю. Не на грабунки, не на вбивства лунає цей заклик, ні, він закликає до боротьби... з насильством, неправдою, з якими прийшли до нас комуністи, які самі робити не хотіли, а прийшли до нас, аби жити нашими трудом... Отже, хто любить спокій, хто любить волю, хто любить свій рідний край, хай зараз же іде козаком до Холодного Яру, хай буде дійсно козаком. Хто має зброю, забирай її з собою, хто ж такої не має, але почуває себе здатним до козацтва, хай іде до нас. Гуртом скоріше здобудемо зброю. Знайте, брати, що Холодний Яр дійсно буде нашим оплотом, і він одіб’ється од усіх ворогів...» 1. Визначте, до чого закликали холодноярівці. Яку форму протесту вони обрали?

Вчитель.На початку 1918 року ігуменя тамтешнього Мотронівського монастиря звернулася до місцевих пасіонаріїв, прохаючи захистити обитель від можливих грабіжників. Василь Чучупак, 23річний прапорщик російської армії, який щойно повернувся з фронту, зібрав загін з 22 бійців. А вже до кінця року з допомогою брата Петра, який працював вчителем у тутешніх селах, під знамена самооборонців стали кілька тисяч селян.

Холодноярці охороняли звичне для українців життя в більш ніж 300 селах і містечках. Вдячне населення регіону всіляко підтримувало їх продовольством і одягом. Зброю легко добували у солдатів, які їхали з фронту. У Мельниках створили розгалужену мережу розвідників. До ворожих лав навіть упроваджувалися свої агенти. Наприклад, сотник Андрій Чорнота кілька місяців працював в охороні залізничної станції в Кам'янці. Навесні 1919-го йому вдалося роззброїти гарнізон російських матросів-більшовиків, які везли з Одеси сіль до Москви.

В листопаді більш ніж мільйонні орди червоних вдруге зайняли Київ і околиці. Історик Людмила Гриневич стверджує, що 75% армії більшовиків становили вихідці з внутрішніх губерній Росії. Але в Холодному Яру - а це 7 тис. га лісу - всі загони окупантів просто розчинялися. Ополченці спорудили там мережу підземних баз - за їх зразком у 1940х Українська повстанська армія будуватиме схрони. З допомогою розвідників, найчастіше підлітків, ополченці були готові зустріти противника в кожному підконтрольному їм селі. Перший серйозний удар керівництву Холодного Яру більшовики завдали з допомогою перевербованого осавула Терещенка. Він повідомив червоним про військову раду самооборони на хуторі Крісельці 18 березня 1920 року. Комуністи оточили лідерів ополчення, але живими змогли взяти лише кількох. Василь Чучупак, усвідомлюючи безвихідність становища, пустив собі кулю в скроню.

Опір холодноярців тривав до вересня 1922 року, коли під час чергової спецоперації більшовики змогли заарештувати понад 30 осіб із старшини самооборонців в містечку Звенигородка. Полонених помістили в Лук'янівській в'язниці в Києві. Суд засудив їх до розстрілу - планувалася показова страта "ворогів революції". Однак 23 лютого холодноярці вирвалися з камери і, заволодівши зброєю охорони, спробували звільнитися. Коли стало зрозуміло, що сили для цього недостатньо, вони застрелили один одного.

Вчитель. 1921-1923 роки  в історії України ознаменувалися страшною трагедією- голодом. (слайди 16-20) Більшовики використали його, щоб назавжди покінчити з повстанським рухом селян. Працюємо в групах. Кожна група досліджує такі питання:

І група  - Причини-?

ІІ група  -Масштаби голоду

ІІІ група  -Політика радянської влади

ІУ група-  Наслідки

Прочитати текст підручника С.154-156, записати відповіді в таблицю.  Виступи учнів кожної групи

  Вправа перевір і доповни ( слайди21-24)

 У.Рефлексія

Займи позицію: (Слайд 25)

Голод чи голодомор?  Метод        Прес

 Я вважаю,що…. …тому що….. Наприклад……..

 Отже,        Я думаю, що….

Голодомо́р в Украї́ні 1921—1923 — масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом у південних губерніяХ УСРР в 19211923 роках, спричинений вивезенням хліба Радянською Росією, на тлі посухи та неврожаю на Кубані та Поволжі.

голод — соціальне лихо, викликане тривалою нестачею продовольства, воно призводить до масової загибелі населення на території великих регіонів.(слайд26)

УІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.( слайд27)

УІІ.Домашнє завдання: Опрацювати §37-38, пункт  2, повторити §29-30 пункт 1, §31-321.2 ,4 пункти; вивчити терміни та поняття; записи в зошиті. * Написати відгук на фільм «Холодний Яр. Воля України або смерть»

( слайд 28)

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 лютого
Переглядів
292
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку