"Аудіювання на уроках англійської мови"

Будучи вчителем, почала дослідження педагогічної теми «Аудіювання на уроках англійської мови». Поясненням того, чому я обрала саме цю тему, є те, що в реальних умовах комунікації на аудіювання припадає від 40 до 50% часу. Є дані, які свідчать про те, що даний вид мовленнєвої діяльності у класі займає 57% навчального часу.

У навчальному процесі аудіювання-основне джерело мовних знань та важливий засіб мовленнєвої практики на уроці та в позаурочний час.

Відомо, що аудіювання - це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. Метою даного виду мовленнєвої діяльності є осмислення почутого мовленнєвого повідомлення.

Важливо відмітити, що за характером мовленнєвого спілкування аудіювання відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізують усне безпосереднє спілкування (хоча інформація може передаватись і технічними засобами), і через це протистоїть читанню та писемному мовленню, які реалізують спілкування, опосередковане письмом.

 Продуктом аудіювання є умовивід, а результатом – розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва і не мовленнєва поведінка.

Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю. Воно базується на природній здатності, яка удосконалюється у процесі індивідуального розвитку людини і дає їй можливість розуміти інформацію в акустичному коді, накопичуючи її в пам’яті чи на письмі, відбирати та оцінювати її згідно з інтересами чи поставленими завданнями. Важливими факторами формування такої здатності є :

•                               перцептивні та мовленнєвомоторні передумови,
•                               фактичні знання,
•                               знання та вміння в рідній мові,
•                               іншомовні знання та вміння,

-             мотивація.

Ці фактори складають основу для розвитку специфічних навичок та вмінь; на ній базується  навчання аудіювання згідно з вимогами Державного освітнього стандарту з іноземної мови.

Хотілося б відмітити, що мовленнєвий сигнал як об’єкт смислового сприймання характеризується спільністю смислового та акустичного планів. Цим, очевидно, і пояснюється складність його обробки. Процеси накопичення і переробки смислової та акустичної інформації постійно взаємодіють, в деяких ланках вони відбуваються паралельно, в деяких – послідовно. Сприймання мовлення на слух супроводжується подоланням труднощів, викликаних переважно трьома факторами:

1.              індивідуально-психологічними особливостями слухача;

2.      умовами сприймання;

3.      мовними особливостями мовленнєвого повідомлення. 

Мовні труднощі аудіювання є об’єктивними труднощами і в процесі навчання вони визначаються такими об’єктивними параметрами:  обсягом наявних продуктивних знань, що мають принципове значення для рецептивної мовленнєвої діяльності; обсягом наявних акустичних рецептивних іншомовних знань; діапазоном розуміння різних фонетичних реалізацій.

 Мовні труднощі аудіювання зумовлюються також комунікативною метою цієї діяльності, яка характеризується такими параметрами: рівнем розуміння наявної в аудіотексті інформації; видом аудіотексту(опис, розповідь, повідомлення; монолог); тематикою/темою; обсягом тексту; способом контролю.

Аудіювання різних джерел інформації створює специфічні труднощі сприймання. При безпосередньому спілкуванні аудіювання полегшується позамовними засобами: мімікою, жестами. При використанні технічних засобів ці фактори відсутні.

Для подолання труднощів аудіювання об’єктивного характеру необхідно виходити з факторів, що полегшують сприймання мовлення на слух. Насамперед це ритміка, паузація, мелодика, та логічний наголос (ці фактори є складниками інтонації аудіо тексту). Вони повинні не тільки відповідати змісту, але й виконувати експресивну мовленнєву функцію, тобто виражати емоційне ставлення автора повідомлення до фактів і явищ, про які йдеться в аудіотексті.

У практиці навчання англійській мові я обираю тексти з цікавою фабулою, доступні за змістом, мовним складом.

Хотілося б відмітити, що існує багато цікавих питань пов’язаних з даною темою, над якими я планую продовжити своє подальше  дослідження.