Авторська розробка на тему : ‘’ Фрагменти уроків читання ( художнього твору, наукового, науково - популярного) з використанням стратегії ‘’ Ромашка Блума‘’ ‘’

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім.  М.В. Остроградського

Авторська розробка

на тему : ‘’ Фрагменти уроків читання ( художнього твору, наукового,

науково - популярного) з використанням стратегії ‘’ Ромашка Блума‘’ ‘’

                                                                                                                        Виконала:

                                                                                                       Розсоха Тетяна Вікторівна,

                                                                                                      вчитель початкових класів

                                                                                                            ОЗ  ‘’Кобеляцький ліцей № 1’’

Полтава

2024

Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є використання інноваційних технологій навчального процесу. Технологія, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Одна із задач учителя на уроках читання – вчити дітей формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших, тобто мислити індивідуально. Розвинути такі уміння в учнів може допомогти вчителю використання на уроках читання стратегії «Ромашка Блума».              Мета цього методу – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу. Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації. В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації.

Як використовувати

Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.                                           

Коли використовувати

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3.Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

Які є варіанти використання

       Організація роботи зі стратегією «Ромашка Блума» передбачає наступне:                                                                                                                                                                        Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з шести пелюсток.                                         

 Крок 2. Учитель складає список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці. Шість пелюсток – шість запитань (завдань): прості (буквальні) – «запам’ятовує»; уточнюючі (на перетворення) – «розуміє»; пояснюючі (на застосування існуючих знань) – «застосовує»; творчі (на витлумачення) – «аналізує»; оцінюючі (на оцінку) – «оцінює»; практичні (на зв'язок з життям) – «створює».                                                                                                  Крок 3. Діти об’єднуються в групи.                                                                                    

 Крок 4. Повторюються правила роботи дітей в групах та інструктаж роботи за стратегією «Ромашка Блума».                                                       

   Крок 5. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і виконати завдання до тексту, з яким працють на уроці.                                                                      

Наприклад, метод можна використати під час роботи з художнім оповіданням М.Трублаїні ‘’ Яшка і Машка ‘’ ( Літературне читання В. Науменко, підручник для 3- го класу.

Прості запитання:

• Де матроси взяли мавпочок?
• Як назвали мавпочок?
• Де відбувалися події?
• Що любила їсти Машка?

Уточнюючі запитання:

• Якщо я правильно зрозуміла, то події відбувалися біля берегів Африки?
• Отже, ви вважаєте, що мавпочкам було добре на кораблі?
• Я можу помилятися, але по – моєму, тваринки не сумували за своїм попереднім господарем?

Інтерпретаційні запитання:

• Чому, на вашу думку, мавпочка вкрала шоколад?
• Які почуття пережив Яшка, коли зустрівся з омаром?

Творчі запитання:

• Як, на вашу думку, розвиватимуться події надалі?
• Що змінилося б, якби боцман упіймав Машку на гарячому?

Практичні запитання:

• Якби ви вчинили на місці боцмана, у якого вкрали шоколад?
• Яке б прислів’я ви використали в цій ситуації?

Оцінюючі запитання:

• Добре чи погано вчинила Машка?
• Як ви ставитесь до вчинку Яшки?
• Чи піклувалися матроси про мавпочок?

Використання ‘’ Ромашки Блума ‘’ під час роботи з науково – популярним твором ‘’ Лелеки ‘’ Г. Демченко ( Літературне читання, В.Науменко, підручник для 3 – го класу )

Прості запитання:

• Хто є головними персонажами твору?
• Де жили лелеки?
• Коли відбувалися події?
• Хто слідкував за поведінкою лелек?
• Яке горе спіткало лелечу сім’ю?

Уточнюючі запитання:

• Отже, ви вважаєте, що зграя лелек була дружньою?
• Чи хвилюєтеся ви за долю молодого лелеки?
• Як ви вважаєте, чи вдасться молодому птахові полетіти з іншими птахами?

Інтерпретаційні запитання:

• Чому лелеки збиралися на луговині?
• Чому Лелечич ослаб і почав відставати?
• У чому виявилася турбота й справжня дружба між птахами?

Творчі запитання:

• Що могло б статися з молодим лелекою, якби до нього поставилися байдуже?
• Чи справилися ваші передбачення?

Оцінюючі запитання:

• Що в цьому оповіданні вам виявилось добре, а що погано?
• Коли автор розповідав про лелек із захопленням, а коли із тривогою?
• Які думки і почуття викликала у вас ця розповідь?

Практичні запитання:

• Якби ви вчинили на місці молодого лелеки?
• Що можна зробити корисного для птахів?
• Який настрій викликало це оповідання?

Використання стратегії ‘’ Ромашка Блума ‘’ під час роботи з науковим текстом

 ‘’Використання води людиною. Охорона води  ‘’ ( Природознавство, Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак, підручник для 3 – го класу).

Прості запитання:

• Які водойми є у вашому краї?
• Як людина використовує воду?
• Як у вашій родині економлять воду?
• Як зберегти воду чистою?

Уточнюючі запитання:

• Отже, ви вважаєте, що люди економно використовують воду?
• Я можу помилятися, але по – моєму люди забруднюють воду?

Інтерпретаційні запитання:

• Чому, на вашу думку, джерельна вода чиста, прозора й холодна?
• Чому треба берегти воду?

Творчі запитання:

• Як ви думаєте, чи зменшується кількість води на землі?
• Що було б, якби запаси води закінчилися?
• Чи достатньо прісної води там, де ви живете?
• Що на ваш погляд слід робити, щоб зберегти воду чистою?

Оцінюючі запитання:

• Чи можна отримати високі врожаї там, де мало вологи?
• Чому в народі кажуть ‘’ цариця – водиця ‘’?

Практичні запитання:

• Як не витрачати воду марно?
• Наведіть докази безгосподарського ставлення до води?
• Які правила збереження води ви змогли б запропонувати?

                                            Висновки

Одним із механізмів формування критичного мислення через використання стратегії  ‘’ Ромашка Блума  ‘’ – навчати учнів розуміти, аналізувати, інтерпретувати текст, відповідати на запитання різного рівня, встановлювати зв’язок між подіями в тексті та житті, висловлювати власне ставлення до прочитаногоЮ давати оцінку позитивних та негативних рос отриманої інформації.

На моу думку, всі види запитань( від простих до практичних ) є важливими та корисними, бо ведуть до мислення різними шляхами крізь широченний простір мисленнєвих процесів, навчального досвіду. Кожний вид запитань розрахований на певний тип мислення й веде до формування певних уявлень, які у свою чергу, сприяють більш тонкому й водночас більш глибокому розумінню прочитаного тексту.

                                  Список використаних джерел

1. Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій.-Харків: Основа, 2010. – 96 с
2. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти 1 – 2 класи, - Київ: ТД ‘’ Освіта – Центр Плюс ‘’, 2018
3. http://www.criticalthinking.expert/usi-materialy/chy-pidemo-na-urok-z-kubykom-ta-kvitkoyu-metody-rozvytku-krytychnogo-myslennya/
4. http://viakiev.blogspot.com/2017/12/blog-post.html