Бесіда " Ми - діти держави Україна"

Про матеріал
Мета: поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій, розвивати вміння одержувати інформацію; виховувати любов до рідного краю.
Перегляд файлу

Новопразька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів

 

 

 Бесіда на тему:

 

«Ми – діти держави Україна»

 

http://boyarka-dzhereltse.edukit.kiev.ua/files2/images/ukraina.jpg?size=11

 

 

 

 

 

     Підготувала та провела вихователь: Яготин Н А.

 

 

 

 

Мета: поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій, розвивати вміння одержувати інформацію; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: ілюстративний матеріал, ілюстрована карта України, державні символи України (плакати), народні символи (плакати), запис Гімну України, запис пісні «Україна», сл. І муз. Петриненка, заготівки листівок «Я люблю Україну», кольорові олівці, квітка пізнання.

Хід бесіди

І. Актуалізація знань, умінь і навичок.

Вихователь: Добрий день, мої милі діти,

                   Ви підросли і змужніли у нас.

                   Будемо вчитись, дружити, радіти

                   Й називатись 5  клас.

                   Я сьогодні всіх щиро вітаю

                   В нашій школі, у дружній сім ї ,

                   І здоров’я міцного бажаю

                   Й щастя-радості, любі мої.

ІІ.  Повідомлення теми бесіди

    Сьогодні у класі дуже багато квітів. Вони додають усім святкового настрою. І на дошці у нас теж була чарівна квітка-семицвітка – квітка пізнання. Та поки ми були на лінійці, вітерець-пустунець розвіяв усі пелюсточки. Щоб повернути їх. Треба виконати різні завдання. Діти, допоможемо квітці-семицвітці? Тож до роботи.

Ось перша пелюсточка.  Тему бесіди прочитати поспішіть і пропущене слово допишіть.

Отже, діти, сьогодні у нас на уроці піде мова про країну, в якій ми живемо, і про вас, малих школяриків, які зростають у державі Україна. Що ж ви знаєте про Україну, - про це на завданнях наступних пелюсток.

  (Звучить запис пісні «Україна», сл. І муз. Т. Петриненка. )

Сьогодні ми зібралися,

Щоб дива – квіт квітчати,

Щоб всім вам розказати

Про Україну - матір.

Є край, де найкращі у світі пісні,

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

Це дім твій – твоя Україна.

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі.

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти,

А у нас, одна країна,

Найрідніша нам усім - 

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

 

Краю милішого, ріднішого,

Як Україна, - в світі нема.

Слова солодшого, зручнішого,

Як Україна – в світі нема.

 

Вихователь: Діти, а чи знаєте ви, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

І гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найщиріші друзі,

І бджола у веснянім лузі,

Батьківщина – це рідна мова.

Це дотримане чесне слово.

 

Отже, Батьківщина – це та земля, де ми народилися і живемо.

То як зветься наша Батьківщина?

(Україна, Вітчизна, край, рідна земля, держава і т. д.)

Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаєм, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна мова, рідна віра,

Рідний край наш – над усе.

 

2 пелюстка.   Великих і славних міст багато, а ми будемо головне місто України вивчати.

Вихователь: Діти, як ми уже з вами говорили, що в Україні є багато мальовничих сіл та великих міст. Та в кожній країні є одне місто – найкраще, найбільше, найголовніше – це столиця.

  • Як називається столиця нашої України?       (місто Київ,  показують на карті)

В Києві дуже багато старовинних храмів, широких вулиць, великих майданів, затишних парків, висотних будинків, величних пам’ятників. А розташований наш мальовничий Київ на річці, що називається Дніпро. Погляньте, яка ця річка: повноводна, широка, мальовнича. По Дніпру ходять великі кораблі, маленькі човни. Над Дніпром літають білокрилі чайки. У водах Дніпра водяться різні риби: великі і малі.

  • Дидактична гра «Утвори слово».

(Вихователь називає слово, а діти утворюють нове, додавши «най»).

Вихователь: отже, Україна для нас не просто рідна, а найрідніша, не просто мила,а най…, не просто дорога, най…, не просто багата, а най…

3 пелюстка.  А тепер повідомляємо, що про Державні символи ми знаємо.

Загадки про Державні символи України.

  1. Синьо-жовте полотнище

Гордо майорить.

Це – ознака сили й слави

Української держави.    (Прапор).

  1. Знак держави головний –

Всяк його повинен знати.

Воля, слава, сила в нім, -

То ж попробуй відгадати.   (Герб).

  1. Коли звучить він – всі встають,

До серця руку прикладають,

І вголос, й подумки співають,

І Україну прославляють.     (Гімн).

Кожна держава має свої символи. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Послухаємо легенду.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.  Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів імя Гімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський  Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?

Це колір  – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає  Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.

(Звучить запис Гімну України).

 

4 пелюстка.   Треба гарно працювати, щоб загадку відгадати.

Загадка.  Без неї жити неможливо,

                 Для всіх людей вона важлива.

                 Без неї пісні не співати,

                 Без неї й слова не сказати.           (Мова).

Мова – душа народу. Кожному народу дорога його мова, а нам, українцям. Найдорожча й найближча до серця – українська. Ми повинні любити нашу рідну мову.

Вірш.

Мова барвиста,

Мова багата,

Тепла і щедра,

Мов батьківська хата.

Вона є державною мовою України.

Вихователь: Якщо ми живемо в Україні, розмовляємо українською мовою, то як можна нас назвати одним словом?

Діти.     Українці.

5 пелюстка.    Фізкультхвилинка.

Україна (розвести руки в сторони)

Рідний край (піднести руки догори)

Поле, річка (повороти тулуба в сторони)

Синій гай (присідання)

Любо стежкою іти (ходьба на місці)

Тут живемо я і ти (беруть одне одного за руки).

 

6 пелюстка.    А тепер повідомляємо, як національні символи ми знаємо.

До українських національних символів – оберегів -  належить вінок. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вважалося, що вінки з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. А ще вінок на голові і для здоров’я, тому є квіти, які треба обов’язково вплести.

Рушник – ще один національний оберіг, національний символ України. Все життя українця пов’язане з рушниками. Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні – невід’ємний символ хатнього інтер’єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали. Рушником ушановували появу немовлят у родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка і коханого.

Хліб – усьому голова.

Хліб належить до особливо шановних символів українського народу. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику – то найвища ознака гостинності українського народу. А найбільшою святістю вважався хліб на столі. З давніх- давен батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб.

Без верби та калини нема України.

Кожний народ, кожна країна має свої рослинні символи. В Україні – калина та верба. Та й народне прислів’я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: «Без верби і калини нема України». Символ калини оспівував і Т. Г. Шевченко:

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини.

7 пелюстка.    Зі мною грайте, себе перевіряйте.

Гра «Я – патріот».

Вихователь: Дивіться, діти, яка гілочка калини, але чомусь вона має сумний вигляд, а урок наш такий радісний. Ви ще не зовсім втомились? Тоді давайте ще трохи попрацюємо, щоб наша калина стала красунею. (Кожна дитина повинна написати своє ім’я і приклеїти на вільну китицю).

Ви – запорука майбутнього нашої держави, її оберіг, так як і ця калина. Від вас залежить, яким буде майбутнє.

ІV. Підсумок.

Послухайте вірш. А наприкінці доповніть його.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься …  (Україна)

Оформлення міні-листівок «Я люблю Україну».

Діти, ми сьогодні багато з вами говорили про нашу Україну. І я пропоную, щоб кожен з вас намалював сердечко на листівці. Я впевнена, що вони будуть захищати нашу рідну Україну від ворогів, від зла і різних негараздів.

Я молюсь за Україну,

І я вірю, матір Божа

Україні допоможе!

Слава Україні!

 

docx
Пов’язані теми
Позашкільна освіта, Виховна робота
Інкл
Додано
11 січня 2020
Переглядів
2592
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку