Урок можна проводити до святкування 100-річчя з дня народження В.О.Сухомлинського. Так можна розширити знання учнів про творчість В.О.Сухомлинського та його твори про доброту. Вчити наводити приклади проявів добра в житті людини. Виховувати чуйність, доброзичливість, співчуття до оточуючих, дбайливе ставлення до навколишнього середовища, бажання творити добро.
Літературне читання та християнська етика
(бінарний урок)
3 клас
Людина починається з добра
Конспект підготували:
Іванишин Н.В.(вчитель початкових класів)
Юречко Ю.П. (вчитель християнської етики)
Тема. Людина починається з добра
Навчальні цілі: Розширити знання учнів про творчість В.О.Сухомлинського та його твори про доброту. Вчити наводити приклади проявів добра в житті людини, робити висновки, розуміти наслідки неправильного вибору. Розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати свої думки. Виховувати чуйність, доброзичливість, співчуття до оточуючих, дбайливе ставлення до навколишнього середовища, бажання творити добро.
Очікувані результати
Після уроку учні будуть:
знати: короткі відомості про життя і творчість Василя Сухомлинського, його твори для дітей ;
вміти: виконувати пошукову роботу; висловлювати власну точку зору, аргументувати її;
робити висновки : про роль добра у нашому житті
Тип уроку : бінарний
Методи: бесіда, розповідь, самостійна робота, інсценування, пошукова робота, уявний мікрофон, гра
Обладнання: портрет письменника, девіз уроку, ілюстрації, малюнки до творів, виставка книг, презентація уроку
Структура уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІV. Актуалізація опорних знань
V. Вивчення нового матеріалу
1. Проблемне запитання
2. Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»
3. Розповідь про В.О.Сухомлинського
4. Робота в групах. Опрацювання творів «Суниці для Наталі», «Чому голуби до Олега прилетіли»
5. Фізкультхвилинка «Якщо добрий ти»
6. Інсценізація притчі
VI. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
1. Вправа «Яке добро я можу зробити для …»
2. Гра «Галявина Доброти»
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Організаційний момент
Молитва (спільно)
- Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, тому що з вами буду працювати я і Юрій Петрович. І ми очікуємо від вас плідної праці, сподіваємось, що ви будете активними і гарно працюватимете.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
(На столі вчителя маленька скринька).
- Чи знаєте, що це? Так, це – скринька.
-А як ви розумієте слово «скринька»? (ящичок із замочком, в якому зберігаються речі, різні скарби)
- У кожного з нас є особиста скринька. Це скринька знань, які ми отримуємо при навчанні і зберігаємо все своє життя. А першою сходинкою до знань є урок.
Щоб наш урок був цікавим і повчальним, ви повинні дотримуватись певних правил. (Правила витягую зі скриньки).
Правило
У - уважними (повинні бути)
Р – розумними
О – організованими
К - кмітливими.
- Я впевнена, що сьогодні ваша скринька обов’язково поповниться цікавою для вас інформацією, незвичайними новими словами і поняттями.
А щоб нам усе вдалося, пропоную працювати за девізом:
Девіз: Красиво читаємо,
Чітко відповідаємо,
Мову свою розвиваємо.
Хвилина емоційного настрою.
-А тепер я хочу, щоб ви подарували усмішки один одному, і бажаю вам впевненості в собі, гарного настрою і позитивних емоцій.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Тему нашого уроку ви дізнаєтесь, коли прослухаєте ці рядки:
Слайд
Епіграф
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра. (Л.Забашта)
Отже тема нашого уроку (читаємо разом) «Людина починається з добра»
Завдання уроку:
Сьогодні на уроці ми :
ІV. Актуалізація опорних знань
Першим завданням нашого уроку буде
Учні
Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.
Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.
Учитель
Третій клас вже не дрімає і швиденько промовляє.
Учні
Я читаю, я міркую, зовсім я не байдикую
Учитель
А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок
Учні
Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»
Відказала мишка мишці: «Я шукала казку в книжці.
Буду я книжки читати, щоб усе на світі знати».
На уроках літературного читання ми ще з другого класу почали знайомитися із творами Василя Сухомлинського.
V. Вивчення нового матеріалу
Добро – це безкорислива допомога, за яку людина не чекає винагороди.
Давайте пограємо гру
Якщо ви згодні – плескайте в долоні.
Якщо ти добра людина, то повинен…
- Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
- Берегти природу.
- Шанувати працю інших людей.
- Галасувати, коли хтось відпочиває.
- Обманювати, сваритися, хвалитися.
- Ображати інших.
- Допомагати друзям в біді.
- Бути стриманим, вихованим.
- Красти.
- Захищати слабшого.
3. Розповідь про В.О.Сухомлинського
- Людина починається з добра... Справжня людина - це людина добра, мудра, сердечна, щира і світла, яка вміє співчувати, захистити і приголубити, поважати і порадити. Таким був видатний педагог В.О.Сухомлинський.
Понад тридцять п’ять років працював Василь Олександрович вчителем. Його любили не лише діти, а й батьки. Та як можна було не любити такого вчителя?! За два тижні до початку навчального року він вирішив познайомитися зі своїм шостим класом. Матері не знали, де їхні діти. Він пройшовся селом вздовж річки і побачив як ватага хлопчаків грає у «війну». Молодий вчитель і сам поринув у гру. Коли всі втомилися він заполонив усіх захоплюючими розповідями. Так і подружилися. Усі дивувалися, як такий непосидючий клас може працювати на пришкільній ділянці чи виконувати будь-яке інше завдання?І що наговорив дітям цей Сухомлинський?
Тільки людина з добрим серцем і світлою душею могла чимось зацікавити і здивувати дітей. А на основі своїх спостережень за їх поведінкою створити стільки чудових і повчальних творів.
4. Робота в групах.
Опрацювання творів «Суниці для Наталі»,
«Чому голуби до Олега прилетіли»
А тепер ви будете працювати в групах.
Відкрийте свої посібники, які є в кожного на парті.
І група буде працювати над твором «Суниці для Наталі»
ІІ група буде працювати над твором «Чому голуби до Олега прилетіли»
Уважно читайте, щоб ви змогли коротко передати його зміст і дати відповіді на запитання.
(Мовчазне читання творів.)
І група
(Бути уважними до усіх, хто нас оточує, турботливими. Тому що людям завжди приємно, коли про них піклуються. )
ІІ група
(Піклуватися про тварин, не забувати про те, що вони часто потребують нашої допомоги)
(Обидва оповідання вчать нас бути турботливими, чуйними, спонукають нас творити добро)
5. Фізкультхвилинка «Якщо добрий ти»
А тепер я вам пропоную хвилину відпочинку.
6. Інсценізація притчі
Слово вчителя
Не лише в оповіданнях і казках, зокрема в оповіданнях і казках Василя Сухомлинського, говориться про добро і зло людських вчинків, алей у притчах.
Притча – це теж оповідання, але коротеньке. Однак воно завжди має повчальний зміст. Притча завжди має моральне значення.
Ми підготували одну притчу і зараз інсценізуємо її в ролях.
Одного дня селянин, який жив неподалік від монастиря, підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
Селянин: Брате-воротарю, — сказав селянин, — знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
Монах-воротар : Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
Селянин: Ні! Вам!
Монах-воротар : Мені?!... —Хочете дати його саме мені?
Селянин: Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар (дивлячись на тарілку з виноградом):Який гарний і смачний виноград!.. Чому б не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?
Настоятель: Яке чудове виноградне гроно. Шкода їсти самому. Віднесу я його нашому хворому братові. Нехай він хоч трохи потішиться.
Слабосилий монах: який прекрасний кетяг винограду! Я зроду-віку такого не куштував. Брате кухарю! Іди –но сюди. Ти цілий день пораєшся на кухні, щоб нагодувати всю братію. Нехай цей плід стане малою винагородою за твою працю.
Кухар: Ні, сам їсти не стану… а пригощу я ним монаха –паламаря. – Їж на здоров'я!
Монах–паламар: Спасибі, брате. Однак, сьогодні іменини в нашого наймолодшого брата. Зроблю йому скромний подарунок.
Наймолодший монах: Спаси Боже! Напевно в мене нині будуть ще й інші подарунки, а цей виноград занесу я братові, що при воротях стоїть, бо хто йому нині щось подарує?
I так від монаха до монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло. Коло радості.
Казав Ісус Христос: “І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само”
Любов — це єдиний скарб, що помножується, це єдиний дар, що росте тоді, коли його роздають. Не чекай , щоби хтось інший починав, ти першим маєш почати коло радості.
VI. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
А зараз ми проведемо вправу «Яке добро я можу зробити для …»
На слайдах по черзі відкриваю ілюстрації, а діти висловлюють свої припущення. ( Птахи, люди похилого віку, діти, ліс,школа, рідне село)
(діти підходять до дошки, зачитують риси, які притаманні добрій людині і прикріплюють промінці)
(учні записують одне прислівя на хмаринці, підходять до дошки і прикріплюють хмаринки.)
VІІ. Підсумок уроку
Я пропоную вам сплести павутинку «Чарівних слів». Будемо передавати клубочок з нитками і говорити щось приємне своєму другові, тримаючи нитку в руках,тим самим плести павутинку. Щоб розплутати павутинку, ми будемо говорити слова, в яких висловимо своє прагнення щось змінити у собі, тобто прагнення стати добрішими.
Цей клубок залишиться тут з нами. Він часто буде нагадувати кожному з нас про ці «чарівні слова», які ми говорили.
VІІІ. Домашнє завдання
ІХ. Оцінювання
Додаток
Чому голуби до Олега прилетіли.
Серед подвір’я маленької сільської школи на високому стовпі стоїть гарненька дерев’яна хатка. З віконцями й дверима, наче справжня. Живуть у ній голуби.
Щодня діти приносять їм їсти: хто пшеницю, хто хліб, а хто й гречку. Годують їх по черзі.
Чия черга наспіла годувати, той і гукає голубів до себе: гуль-гуль... Вони їдять, а наближатися до дітей бояться.
— Чого вони до рук не йдуть? — дивуються діти.
В останній день навчання вчителька сказала, щоб улітку теж по черзі приходили діти до школи й годували голубів.
Минуло літо. Настало перше вересня. Кожен, ідучи до школи, подумав про голубів: як вони там живуть? То кожен і набрав у кишеню якоїсь пашниці.
Ось і шкільне подвір’я.
Учитель каже:
— Розсиптеся, діти, на подвір’ї поодинці.
— Хочу побачити, хто годував голубів улітку.
Діти розсипалися на подвір’ї поодинці. Кожен став кликати: гуль-гуль... і пашницю посипати.
Знялись голуби зі своєї хатки й полетіли всі до Олега. Клюють зерно близько-близько від нього, один навіть на плече йому сів, другий на руку.
А інших дітей голуби немовби й не бачили.
Суниці для Наталі
У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже:
Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:
- Соромно мені, не понесу.
- Чому ж тобі соромно? - дивується мама.
Андрійко й сам не знає, чому йому соромно. Наступного дня він все ж узяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав:
- Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні.
Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилася Андрійкові в очі й прошепотіла:
- Дякую...
- Чому ж це щічки у неї стали рум'яні? - подумав Андрійко. - Вона ще не їла суниць...
Притча «Коло радості»
Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі, підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
— Брате-воротарю, — сказав селянин, — знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
— Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
— Ні! Вам!
— Мені?! — монах з радості аж почервонів. —Хочете дати його саме мені?
— Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.
Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставив її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний виноград!
Та ось у нього майнула думка: “Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?”
Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.
Настоятель і справді щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий та хворий
монах, і подумав: “Занесу йому цей виноград. Нехай він хоч трохи потішиться”.
I кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але надовго він там не затримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому.
Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові, котрий вирішив подарувати його іншому монахові.
I так від монаха до монаха той виноград знову повернувся до воротаря.
Отак замкнулося коло. Коло радості.
(Не чекай, щоб хтось інший починав, ти перший маєш почати коло радості. Часто достатньо дуже маленької іскри, щоб вибухнула велика кількість динаміту. Досить іскорки доброти, щедрості і світ почне змінюватися.
Любов — це єдиний скарб, що помножується, це єдиний дар, що росте тоді, коли його роздають.
Любов… Даруй її, розсівай її, випорожнюй свій гаманець, свої кишені… а завтра будеш мати більше, ніж сьогодні.
Слова Ісуса Христа: “І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само”
(Лк. 6, 31).)
1