Читання і письмо для розвитку критичного мислення

Читання і письмо для розвитку критичного мислення з досвіду роботи вчителя Хорошівської гімназії Мошківської Наталії Олегівни

Сучасні умови життя суспільства ти НУШ диктують нові вимоги до навчання, розвитку та виховання школяра. Сьогодні стає нагальною потребою не лише надання дитині суми необхідних знань, а й формування в неї кола певних навичок та загальнолюдських цінностей.

Багато властивостей, зав’язків і відношень предметів і явищ людина безпосередньо не може відчути й сприйняти. Так, людина  не відчуває звукових коливань із частотою більше за 20000 Гц, рентгенівських променів, не бачить повітря тощо. Однак вона може шукати відповіді опосередковано: зіставляти нові та відомі факти, виокремлювати істотні ознаки, робити висновки. Розвиток критичного мислення - чи не основна умова формування їхньої особистості, здатності самостійно і незалежно приймати рішення в майбутньому.

Іноді поняття «критичне мислення» асоціюють із негативним ставленням людини до певних явищ, фактів, подій, що передбачає суперечку і конфлікт. Натомість критичність мислення – це вміння особистості здійснювати таку мисленнєву діяльність:

•                 об’єктивно оцінювати свої міркування;
•                 усвідомлювати, як на формування власної думки впливають думки інших людей;
•                 перевіряти кожен здогад;
•                 оцінювати переваги і недоліки власної мисленнєвої діяльності.

Щоб навчити учнів мислити критично, у своїй роботі керуюся такими принципами:

•              разом з дітьми виявляємо і озвучуємо припущення;
•              перевіряємо точність фактів;
•              розглядаємо поняття, явища, факти у контексті;
•              шукаємо і аналізуємо альтернативи.

Наприклад, на уроках літературного читання вчу учнів будувати власні монологічні висловлювання, складати діалоги. Вважаю дуже важливим елементом – розвиток емоційної і почуттєвої сфери дітей, вміння висловлювати оцінні щодо прочитаного. 

Приділяю увагу формуванню ключових компетентностей:

вміння вчитися. На цьому етапі діти намагаються, відповідно до поставленої мети, виконувати необхідні дії, контролювати і оцінювати свої результати, та результати своїх товаришів;

соціальні. Вміння особистості продуктивно та результативно співпрацювати з різними партнерами у парі та у групі, виконувати різні ролі та функції у колективі;

громадянські. Формую здатність мислити екологічно, дбайливо ставитися до природи, людей, самого себе.

Під час роботи над казкою Ганса Крістіана Андерсона «Ромашка» на етапі підготовки учнів до сприймання змісту тексту використовую вправу «Стратегія передбачення». Це:

•              робота з заголовком;
•              виразне читання вчителем першої частини казки;
•              наступну частину читають підготовлені учні;
•              решту казки діти читають самостійно напівголосно.

Але при виконанні кожного пункту робимо зупинки, на кожній з яких заповнюємо таблицю, записуючи не розгорнуті відповіді, а лише ключові слова та фрази.

Після первинного сприймання змісту твору застосовую вправу «Бджілка».

Клас ділю на групи. Кожен учень читає визначену для групи частину, колективно готують її переказ з наступною самооцінкою та оцінюванням переказу однокласниками та вчителем.

Складаємо план казки за схемою:

•              Про що читала (перша) група? Перекажіть.
•              Як можна назвати цю частину? (наприклад, ромашка слухає жайворонка)

На етапі осмислення змісту тексту граємо в гру «Клуб Блума».

Завдання – скласти «товсті» запитання. З якої причини…? Навіщо…? Як…? Як ви вважаєте хто…? Поясніть, чому…? Назвіть… Запропонуйте…

«Творча робота в парах». Запишіть свої думки щодо вчинку хлопчиків. Чи відразу ви дійшли згоди щодо погляду на ситуацію? Якщо ні, то що завадило вам домовитися зразу?

Прийом «Ток-шоу»:

•              Об’єднатись у групи, придумати і з’ясувати, чому вчинок хлопчиків можна вважати недолугим і ганебним. Що спричинило загибель і жайворонка, і ромашки? Обґрунтувати свою думку. Розробити правила, яких слід дотримуватись, аби таких випадків у природі траплялося якомога менше. Презентувати своє бачення на плакаті (папір А4).
•              Визначити думку, тему твору.
•              Спікеру групи переконати інших у тому, що ваша точка зору правильна.

Під час проведення уроків української мови намагаюся сформувати здатність учнів переключатися з одного виду роботи на інший.

Для перевірки вивчення попередньої теми використовую індивідуальні картки. При актуалізації опорних знань учнів працюю з словниковими словами. Наприклад, зі словниковим словом «криниця».

1. Робота над загадками.

Серед села стоїть бочка, води повна. (криниця)

Живе джерельна водиця

У чистій глибокій … (криниці)

Л. Павленко

2. Повідомлення Чомучки

Неглибоку копанку на джерелі називають криницею тому, що у викопану яму вставляли великий глек (крин), для захисту від обвалу.

3. Читання та списування вірша.

Під хатою криниця,

Зазирнеш – не видно дна.

У криниці тій водиця

Прохолодна та смачна.

Ф.Петров

4. Вправа «Кластер»

Завдання: складіть «Кластер» до слова криниця.

•              Доберіть ключові слова до слова криниця.
•              Зазначимо поняття, що глибше розкривають зміст:

Криниця

Висновок. Отже, слово криниця охоплює значну кількість інших слів.

5. Показ зображення або короткий відеоролик про криницю.

6. Під час каліграфічної хвилинки звертаю увагу на правильність написання слова «криниця».

7. Робота в групах над народними прислів’ями про криницю.

8. Вправа «Сенкан»

Іменник. Криниця.

Прикметник. Доглянута, глибока.

Дієслово. Манить, вгамовує.

Враження від предмета. У криниці смачна водиця.

Висновок. Хочеш води напитися – не засмічуй криницю.

На етапі сприймання нового матеріалу використовую вправи «Квест-новина» та «Лінгвістична казка».

При виконанні вправ з підручника застосовую диференційований підхід та роботу в парах.

Вправа «Броунівський рух».

На кольорових картках записані диференційовані завдання для самостійної роботи. Учні їх виконують самостійно, потім об’єднуються у групи за кольором картки і спільно перевіряють правильність виконання.

Так як і на будь-якому уроці, під час проведення української мови та літературного читання, завершальний етап – «рефлексія».

•              Що після обговорення проблеми я думаю про неї.
•              Чого я навчився на сьогоднішньому уроці.
•              Як отримана інформація може вплинути на те, що я можу робити ліпше.
•              Яке завдання вам принесло найбільше задоволення?

Отже, коли урок будується за принципами критичного мислення, кожен учень формулює свої ідеї, оцінки і переконання незалежно від однокласників і вчителя. Індивідуальний характер мислення потребує від учнів певних вольових зусиль, спрямованих на самостійні міркування.

Навички і вміння критичного мислення ми формуємо в учнів поступово. Так, активно залучаємо їх до пошуку інформації, зіставлення здобутих знань з власним досвідом, порівняння матеріалу з іншими напрацюваннями за темою, самостійного визначення міжпредметних зв’язків, а головне – зв’язку з життям.

Технологія критичного мислення передбачає партнерські стосунки учнів і вчителів, використовуючи технології критичного мислення ми перетворюємо навчання на спільний і цікавий пошук.