Бінарний урок розвитку зв’язного мовлення й технологій «Дивосвіт української писанки»

Гайдамака В.М. - учитель-методист Полтавського багато-профільного ліцею №1 імені  І.П. Котляревського.

Бережна А. В. - учитель-методист КЗ «Полтавська загальноосвітня І-ІІІ ступенів  школа № 24».

Бінарний урок розвитку зв’язного мовлення й технологій «Дивосвіт української писанки»

 

 

МЕТА: познайомити учнів з історією виникнення писанки та традицією писанкарства, із звичаями, обрядами, пов’язаними з писанками, вивчити легенди й пісні, у яких вони оспівуються; ознайомити учнів з технологіями декорування яєць до Великодня як минувшини, так і сьогодення; вивчати  техніки виготовлення «мальованки», «аплікативної текстильної» та «аплікативної сучасними матеріалами»;

розвивати естетичні смаки, виробляти навички компонування на сферичній площині, малювання, підбору гармонійних (відповідно до символіки) кольорів, утілювати задумане в матеріалі; освоїти техніку роботи з акриловими фарбами та сучасними композитними матеріалами;

викликати інтерес до української духовної спадщини;  виховувати любов  і повагу до традицій і мистецтва українського народу, бажання їх вивчати, знати, практично освоювати, доповнювати своїм баченням та творчим осмисленням; виховувати любов до України, бажання рости творчою особистістю.

 

Тип уроку.  Вивчення нового матеріалу.

Форма.  Бінарний урок.

Обладнання: ілюстративний матеріал, колекція писанок, фонозаписи веснянок, пісень про писанку.

Матеріали та інструменти: акрилові фарби, композитні матеріали, заготовки яєць (традиційні, натуральні – видуті,  дерев’яні; штучні – пластик, пінопласт); декоративні елементи: нитки, стрічки, паєтки, декоративні наліпки, бісер, буси, стрази, мереживо, тасьма); ножиці, клей, пензлі.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, виразне читання, бесіда, робота в групах, декламація, виконання пісні, народні ігри («Знайди писанку», «У блудька»), складання сенкана, майстер-клас з виготовлення декорованого великоднього яєчка.

 

Яєчко розмальоване, барвисте,                                                           Ним тішиться і старець, і дитя,                                                             Творіння рук людських, святе і чисте,                                                    Маленький символ нашого життя.                                                                                                                                     Н. Кметюк

 

                                    Ой кувала зозуленька,

                                   Як цвіла калина,

                                  Що найкраща писаночка  –

                                 НашаУкраїна.

                                Ми тут зібралися, аби

                               Мистецтво рідне не пропало,

                              Щоб для прийдешньої доби

         Воно Вітчизну прославляло.                                                                                                                                          С. Ганжа.

 

Випереджувальні завдання:

1.Уміти виразно розказати легенди про писанки.
2. Назвати якнайбільше українських вірувань, пов’язаних з писанками та крашанками.

3. Зібрати ілюстративний матеріал про оздоблення  яєць до Великодня.

4. Пояснити символіку та колористику орнаменту українських писанок, мальованок.

5. Вивчити та продекламувати вірші про писанку.

6. Продемонструвати народні ігри, у які

найчастіше грали діти  на Великдень.

7. Вивчити й виконати пісню про писанку.
 

 

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1 . Забезпечення емоційної готовності до  уроку.

Звучить фонозапис  веснянки «Вербовая дощечка» у виконанні українського народного хору «Калина» ПНПУ імені В.Г.  Короленка.

Учитель словесності (на фоні барвистої, сонячної й легкої весняної мелодії).        Таких пісень о цій порі звучало дуже багато в кожному куточку України. Здавалося, співали луки й діброви, гаї та ліси, водилися яскраві, веселі хороводи - люди зустрічали весну, закликаючи її своїми піснями.  Як на мене, саме ця мелодія сопілки, яку ви зараз чуєте, здатна відтворити її перші бентежні, легкі кроки, а нам з вами відчути її подих,  неповторний аромат, наснажитися весняним настроєм і силою.

2. Асоціативний диктант.  Запишіть образи й почуття, які народжуються у вас під час звучання весняної мелодії та асоціюються зі словом «весна».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Робота з текстом (визначити тип і стиль мовлення, виписати зразки простого речення, складносурядного, складнопідрядного, безсполучникового, намалювати їх схеми).

  Весна - пробудження усього живого, початок нового життя. Весну приносили на своїх крилах птахи - божі створіння, які, як ніхто інший, близько піднімалися до нього. Легенда розповідає, що колись однії суворої зими  птахи  не встигли полетіти на південь і  багато з них загинуло на лютому морозі. Люди, які поважали птахів, як Божих створінь, що приносять весну і тепло після холодної зими, забрали всіх їх додому, відігріли й утримували в домівках упродовж цілої зими. Згодом сонечко почало пригрівати сильніше, наближалася весна. Птахи випурхнули з людських домівок і полетіли вдалину, а потім вони повернулися й усім принесли писанки й весну. З того часу  почали люди розмальовувати писанки.

 Учитель словесності: Отже, сьогодні ми поговоримо про унікальний бренд українців, яким ми пишаємося на весь світ, - писанкарство. Кому ж, як не нам, знати про це найбільше?

 Мета уроку - виявити ваші знання про писанку, мальованку її символіку, вірування й обряди, пов’язані з нею, аби передати потім нашим дітям й онукам, а ще долучитися самим до цього магічного дійства, створивши власний декор яйця до Великодня.

Завдання: розтлумачити значення епіграфів до уроку.

 Учитель технологій. Вітання  з Вербною неділею - Вайя.

           Чи знаєте ви, яке завтра свято? Звісно, Свята Вербна неділенька, а  за церковними канонами - Вхід Господа в Єрусалим, ще говорять – неділя Вайя (так називали пальмове віття, яким вітали та  встеляли Господу шлях у Єрусалим). У нас це дерево не росте, йому в нас не комфортно (температура повітря низька), та українці не розгубилися і знайшли гідну аналогію – вербу. Недарма кажуть, що без верби й калини нема України! Тож дозвольте вітати: «Не я б’ю – верба б’є, недалечко червоне яєчко, за тиждень Великдень!» (Обходить дітей, торкаючись вербовою гілочкою.)

Учитель словесності проводить гру «Ерудит».

1. У якій країні  є пам'ятник дорогоцінній святині українського народу – писанці? (Канада,  м. Ве- гревіль, 35 км від Едмонтона, у ньому красується 10-метрова писанка величиною з триповерховий будинок!)
2. У якому українському місті  створено музей української писанки ? (м. Коломия.)

3.У якому українському місті художники створили величезну писанку? (м. Кіровоград).

4. Де і ким була створена велика писанка, присвячена героям Небесної Сотні? (У с.  Петриківці Дніпропетровської області майстрами петриківського розпису.)

 

 

 

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу

Учитель словесності. Отож, традиція декорування яєць сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. У ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати чисте серце, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту. Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці.

Бесіда.

1. Чому малювали саме на пташиному яйці?

О р і є н т о в н і  в і д п о в і д і

*У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку вчених, писанки існували вже за часів антів – наших прародичів /ІІІ – VIII ст. н. е./ і були символом сонячного культу. Птахи – це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка – емблема сонця – життя, народження.

*«Яйце птаха взагалі  – це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало  добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил».

*Мабуть, тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині... Що це? Передбачення? А може, вони знали світобудову? Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство як ідею спасіння душі від мороку з найсвітлішими образами минулого.

                                                                                                                         Учитель словесності. Так виникла писанка – давня ікона – символ життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки – ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну.

2. З якого часу можна було починати створення писанок? (Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) — тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених Свят.)

3. Хто, за традицією, розписував писанки. Яких правил при цьому слід дотримуватися?  (У давнину в Україні писанкарством займалися переважно жінки, воно було огорнене особливою святістю, подібно до релігійного обряду, жінки та дівчата готувалися до цього наперед. Вони мали вгамувати свої думки, заспокоїтися, не тримати зла на когось, не гніватися… Нечисті помисли, гнів, сварка – усе це могло вплинути на писанку, і вона не вдавалася. І справді, для того щоб писанка вдалася, потрібно бути дуже спокійним, урівноваженим, зосередженим, мати добрий настрій, бо інакше щось забудеш замалювати і все зіпсуєш. Погані думки під час писання могли принести нещастя тій людині, якій вона пізніше була подарована.)

Робота в групах. (Учитель роздає кожній групі писанку з прикріпленим до неї завданнями, до яких діти готувалися  заздалегідь.)
Завдання №1. Виразно розказати  легенди про писанки.

Учитель технологій. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі – об'єднувало разом, зміцнювало їх. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свята.

Завдання № 2. Які ви знаєте українські вірування, пов’язані з писанками та крашанками?

Учитель технологій.

Оповідка «Зелена цятка»

                Моя бабуся розповідала, що в їхньому селі Морозівці, що на Полтавщині,  було заведено так: ото розписують дівчата мальованки  мальвами та  все мальвами (так їх у тому краї любили), а поміж них і вліпить якась  знак «зелена цятка». Усі гуртом сміються, уявляючи, як ото Грицько (саме йому те прикре яйце призначене) буде тихенько удавати, що все добре. Бо ви ж не знаєте, що саме ота клята парубками «зелена цятка» має повідомити його, нещасливця, щоб не залицявся до дівчини, бо він їй не любий!  Так тактовно, обережно  попереджали хлопця: «Зась тобі до мене!» Тож, може, хто з вас, дівоньки, скористається давньою традицією?! А ви, хлопці, будьте уважні. Не ловіть гав!

Учитель технологій. Оригінальний орнамент писанок не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Найголовніше правило, яким керуються писанкарі, — вразити глядачів неповторністю й неподібністю вигаданих візерунків та орнаментів, матеріалів і декору. Кожне Великоднє яйце —  ніби маленький світ. Чи розумієте ви його мову?

 Опитування та пояснення:

• Які яйця (декор, традиція) вам запам’яталися під час збору та аналізу матеріалу до уроку? Чому?
• Яке значення саме у вашому житті має великоднє яйце? Хто пам'ятає  перше великоднє яйце, виготовлене власноруч? Розкажіть.
• Де можна знайти інформацію про декорування великоднього яєчка?

Розповідь учнів. Учитель коментує та уточнює відповіді учнів.

 

Техніки декорування яєць:

• різьблення;
• точіння;
• видута зі скла;
• шита «писанка» (пошита з елементів крою);
• металопластика (дріт, модуль);
• ювелірний виріб (яйця Фаберже);
• ліплення (термопластик, кераміка, солоне тісто, віск);
• в’язання гачком, спицями, човником;
• аплікація (нитки, мереживо, стрічки; природні матеріали);
• травлення шкаралупи яйця (хімічні речовини);
• паперопластика (квілінг, орігамі, модульна, авторська-довільна);
• бісероплетіння;
• вишита «писанка» (обвита вишиваним полотном);
• традиційні (крашанка, крапанка, дряпанка, мальованка, писанка).

Пояснення технік та демонстрація Великодніх яєць.

Учитель словесності. Завдання № 3. Слово декламаторам. (Представник кожної групи читає напам’ять вірша про писанку).

Завдання № 4. Пояснити символіку орнаменту українських писанок.

  Учитель технологій. Я хочу запропонувати вашій увазі маловідомий факт, зокрема використання символіки при декоруванні яйця «Майбутній мамі».   Це    суто традиційна техніка: крашанка, декорована  мальованим зображенням за допомогою фарб. Польові квіти - то символ немовлят, що ще народяться,  гарні та пишні. Діти - то наші квіти. Колористика ніжна, ближча за насиченістю до пастельних кольорів (демонстрація яйця).

Учитель словесності. Ми бачимо, що яйце, а особливо пофарбоване, розмальоване, мало велике значення для людей. Розписуючи яйця, українці вкладали в них усі свої мрії, бажання, сподівання на краще майбутнє. Ця традиція жива й досі. Але такий серйозний зміст писанки стосувався переважно дорослих. Дітям же дозволялося гратися готовими писанками і крашанками. Писанка — чудова забавка для дітей, про що свідчать різноманітні ігри.

Завдання № 5: продемонструвати народні ігри, у які найчастіше грали діти на Великдень.  Гра учнів «У блудька».

 

 

 

 

Учитель технологій. (Пояснення та демонстрація.)

 Традиційні техніки та технології  декорування за допомогою фарб:

- крашанка («красити», красивий, прикрашати);

- крапанка (елементарний орнамент, модулем якого є крапка);

- дряпанка (по крашанці гострим предметом продряпується штрих, що є виражальним графічним засобом);

- мальованка (предметне та сюжетне малювання);

- писанка (від «писати символи», «писачок»; високе мистецтво у даній царині).

     Застосування фарб різного походження:

- природні барвники (кора, лушпиння цибулі, коріння кульбаби, калина, бузина, кукурудзяні рильця);

- синтетичні барвники (анілін, акрил).

    Використання  композитних  матеріалів:

- бісер;

- шнур, тасьма (штучного походження);

-  паєтки;

 

 

-декор-наліпка;

- стрази;

- папір;

- пінопласт, пластик (декоративні елементи; як основа для сувеніру - яйце).

 

Термінологія:

*Техніки – різновиди матеріалів та обробки.

*Технології – етапність та секрети виконання виробу; грамотне, доречне застосування матеріалів та інструментів-пристроїв.

Учитель словесності. При розписуванні, декоруванні яєць обов’язково щось проговорювалося, і  до кожного зображення  писанки, мальованки щось своє, або на-співувалися ліричні  веснянки чи гаївки.
Завдання № 6. Виконати пісню про писанку (виконання пісень).

Учитель технологій  проводить майстер-клас (практична складова), демонструючи етапність виготовлення мальованки «Калина»:

• взяли дерев’яну заготовку й затонували жовтою або чорною фарбою (акрил швидко сохне, після висихання не береться  до рук);
• за зразком (малюнок на дошці) пензликом промалюємо гілочку калини – світлою коричневою барвою;
• способом штампування позначимо листочки (барва на пензлі зелена, яскрава);
• на кінчик мізинця наберемо яскравої червоної фарби – штампуємо кінчиком пальця (утворюються круглі «об’ємні») ягідки, формуємо кетяг;
• пензликом, білою фарбою, позначимо відблиски на ягідках;
• за бажанням, напишемо декілька травинок для заповнення сферичної площини яйця.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Учитель технологій. Практична робота Інструктаж до роботи:

• ознайомтеся з «Інструкційною картою»: прочитайте, розгляньте запропонований зразок  виробу; за бажанням зробіть корективи або створіть власний;
• при потребі звертайтеся за консультацією до вчителя;
• дотримуйтеся правил безпечної праці: організуйте робоче місце, щоб не було зайвих предметів; ножицями користуйтеся близько до поверхні столу, давайте їх замкненими та кільцями вперед; голку тримайте у гольниці; слідкуйте, щоб фарби не потрапили до рота  або очей.

Завдання для груп:

№1. «Декорування яйця традиційною технологією мальованка» (суто традиційна техніка: крашанка, декорована  мальованим зображенням за допомогою фарб).

          Матеріали та інструменти: заготовка – видуте яйце; простий олівець; фарби; пензлі; склянка з водою; підставка під яйце.

Етапність виконання роботи:

• нанесіть  барву на  заготовку яйця;
• намітьте олівцем контур малюнку;
• зафарбуйте малюнок яскравими кольорами;
• надайте мальованці завершеності: розмалюйте травинки, завитки, росу.

Мальованка «Майбутній мамі»; польові квіти - то символ немовлят, що народяться,- гарні та пишні. Діти - то наші квіти.

 

 

 

№ 2. «Крашанка, деко-рована аплікативно» (традиційні технології та матеріали (фарбування) поєднати з сучасними (стрази, паєтки, папір).

Матеріали та інструменти: заготовка – дерев’яне яйце; акрилові фарби; стрази; паєтки; паперові смужки «Квілінг»; простий олівець; лінійка; пензлі; склянка з водою; підставка під яйце; клей «Універсальний».

Етапність виконання роботи:

• затонуйте яйце яскравою барвою, що буде контрастом або відповідатиме за кольором декору;
• виконайте розмітку під основні елементи декору - квіти;
• технікою квілінг зробіть пелюстки квітів, приклейте до основи;
• приготуйте «квілінгові» зелені листочки та заповніть проміжки на сферичній поверхні яйця;
• завершіть декор стразами, виготуйте підставку.

 

№3. «Декорування яйця текстилем» (традиційні матеріали з сучасними: нитки, стрічки, тасьма, клаптики тканини).

          Матеріали та інструменти: заготовка – пластикове яйце; нитки; клаптики тканини; тасьма; мереживо; підставка під яйце; клей «Універсальний».

№ 4. Виготовлення великоднього яйця «Писанка Богородиці».

              Матеріали та інструменти: заготовка – цупка плоска форма з картону або об’ємна; акрилові   фарби; простий олівець; лінійка; пензлики; склянка з водою; серветки для  пензлика.

Етапність виконання роботи:

• затонуйте яскравою блакитною барвою основу (колір Діви Марії);
• виконайте розмітку;
• не поспішаючи, замалюйте фарбами жовтого, охристого кольору (колір Бога) символ-зірку «Богородиця»;
• завершіть декор золотом (блискітки, глітер).

             Учні мають можливість змінювати, доповнювати пропоновані інструкції (створення об’ємної  чи плоскої форми листівки, писанки). Повинні вміти пояснити доречне використання  знаків, символів, кольорів.

Під час практичної  роботи звучать  пісні  про писанку.

ІV. Рефлексія. Підсумок уроку.

 Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Продовжіть речення: «Сьогодні на уроці мені стало зрозуміло, що…», «Мені було цікаво…», «Відкрив у собі бажання…», «Ніколи не міг подумати, що я здатен…», «Виявляється, що символи писанки…», «Традиції писанкарства допомогли мені…», «Я не чекав, що зможу майстерно користуватися…», «Я не зміг бути байдужим до …».

Оцінювання. Аргументація оцінок: відповідність задуму; вишуканість виконання виробу; використання традиційних прийомів декорування, символів; власне бачення традиційного в сучасній композиції; творчість, політ фантазії; завершеність виробу.

Створення композиції «Великодній вінок».

Учитель технологій. Пропоную об’єднати ваші розмаїті Великодні вироби в єдине ціле – «Великодній вінок». Я приготувала основу – вінок із зеленого штучного листя, а вам слід прикріпити на ньому  ваші творчі доробки. При створенні даної композиції врахуйте, щоб поруч були різні за кольором, величиною, технікою виконання декоровані яйця. Доповніть композицію різнокольоровими стрічками, що так притаманно українцям (декорування великоднього вінка). Учитель словесності. Складіть сенкан зі словом писанка.

О р і є н т о в н е  в и к о н а н н я.

Писанка.

Мальовнича, загадкова.

Вабить, дивує, захоплює.

Незвичайний витвір народного генія.

Дивосвіт.

Учитель словесності.  Світ навколо нас таємничий, загадковий і прекрасний. Окрилені його довершеністю, ми творимо справжні дива мистецтва, серед них і  писанки – давні українські ікони, які ми виготовляємо власноруч, утілюючи наші мрії, сподівання на добро, на здоров’я, аби українському роду не було переводу!

        Молодці, ви майстерно втілили задум: традиції українського народу не забуті, вони в надійних руках. Зі святом вас!

Учитель технологій.  Свято Великодня –найбільше зі свят Православної церкви, апогей нашого Православ’я. Ми знаємо, що живемо Божою милістю. Знаємо, що Божою милістю буде квітувати наша Україна. У це щиро віримо всі: і дорослі, і діти. Свідченням цього є вірщ вашої ровесниці, яким я хочу завершити наш урок.

Воістину воскресне Україна

Поглянь, аж ген верба гілками виграє,

То квітень поспіша до нас Великим святом.

Святая ніч… Молитви спів проникно обіймає,

У серце Янгол зазирає, край неба смужечка світає.

Зелене все, виблискують травинки,

Вербове гілля всіяли росинки.

Весь світ дорогоцінним діамантом

Яскравих писанок виблискує, так вабить.

Пасхальний дзвін малиново лунає,

Свята вода краплинами спадає,

А сонце в небі грає-грає:                                             

Христос Воскрес!

У небі голуб високо шугає:                                           

Воістину Воскрес!

Допоки молиться народ наш православний,

Допоки писанки квітчають наші люди

Не згине рід наш на Землі. Не згине!

Воістину воскресне Україна!

                                                Пономарь Анастасія.

VІ. Домашнє завдання.

1. Взяти активну участь у декоруванні Великодніх яєць у родинному колі, поділитися набутими знаннями та навичками.

2. Написати твір-роздум з елементами опису про власну писанку, мальованку,  яку ви створите в родинному колі.

3. Відвідати свято Великодня з метою спостереження та аналізу оздоблення Великодніх яєць.

4. Відвідати один з музеїв «Писанки» (безпосередньо чи віртуально). Підготувати (усно) відгук про найцікавіше з історії писанкарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК №1. Легенди про писанку

№1.  Сповнилися слова Ісуса Христа і старозавітних пророків. Ісус зранку третього дня по смерті воскрес із мертвих. Відхилився важкий камінь на могилі Ісуса, з могили засяяло ясне проміння, а над гробом здійнявся воскреслий Христос, осяяний світлом великим, з кривавими слідами ран на руках і ногах.
За хвилину Ісус зник, а труна лишилася порожньою. Перелякані воїни побігли до міста сповістити свого командира про те, що сталося, щоб він їх не карав, бо вони не винні.
– Адже хто може змірятися з незнаною вищою силою, що творить диво? – сказали вони в один голос. Командир сидів саме за столом, збираючись снідати, а на сніданок мав варені яйця. Почувши сю звістку, він розлютився на вояків і почав кричати:

–Ви, певно, позасинали, замість добре вартувати, а злодії вкрали тіло Ісуса! Тепер викручуєтеся, вигадавши якесь «чудо», щоби уникнути смерті! Хіба може чоловік воскреснути з мертвих? Як з мертвого може статися живе, з червоного біле, а з білого червоне? Готуйтеся до смерті!
Воїни присягалися, що кажуть правду, та благали, щоби їм дарували життя. Раптом один із них глянув мимохіть на стіл і вигукнув:
– Ось, командире, поглянь! Чи не сталося з білого червоне? Чи не може бути чудо?
Командир поглянув і собі на стіл та й остовпів з дива. Усі яйця на таці тепер стали червоні. Хвилину не знав він, що з ним діється, а потім велика переміна сталася в його серці. Нарешті він промовив:
– Радуйтеся, бо ви врятовані! Вірю вам тепер, що Той замучений воскрес, і вірю, що Він був Богом. Ідіть з миром, а на спомин свого порятунку візьміть собі по одному червоному яйцю. Вони вас урятували.
Кажуть, що потім врятовані вояки розказували всім про те чудо, яке сталося над гробом Ісуса і в домі командира, а на доказ того показували червоні крашанки. І відтоді всі християни кожного Великодня готують крашанки і писанки та обдаровують один одного на згадку про той день, коли червоні крашанки врятували воїнів від смерті, як Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід.

№2.   Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія – не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила й нічого не їла...
Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро – кілька яєчок і пішла до Марії.
– Маріє! Не плач, не сумуй, - просила вона. – Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
–Знаю, – відповіла Марія. – Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.
Дівчина дала Марії свій подарунок – кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яєчка.
І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям. – Радуйся! – казала вона кожному, коли подавала яєчка, – Христос воскрес! Христос воскрес! Коли вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: – Радуйтесь! Христос воскрес!
Скільки Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами: – Христос воскрес! Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.
На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують, як великі скарби. Поки люди пишуть писанки – диявол безсилий .

 

№3. Поки люди пишуть писанки – диявол безсилий (гуцульська легенда).

                Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола і закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнені на дванадцять залізних замків. Але нечистий ще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить – і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світу кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами "Христос воскрес!" і обдаровують одне одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там за ними дияволу довіку – поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть одне одного з Великоднем.

 

№4. Писанки з каміння (легенда з Київщини).

                Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня.

 

№5. Дяка доброму чоловікові (галицька легенда).

                Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалиму на продаж. Чоловік бачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже розп'яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику всі яйця  пописані та й покрашені. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й сховав як пам'ятку, бо мав те чудо за дяку від Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того пішло крашення та писання яєць на Великдень.
 

 №6.    Коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того як їх разом із великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

 

Додаток 2. Українські вірування

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
• Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер.
• 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.
• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
• Будуючи нову хату, у кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
• Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.
• Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям для того, „щоб краще неслись”.
• Яйце, на якому зображена ПОЛЬОВА КВІТКА дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.
• ЗВІЗДА, або РУЖА, - символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
• Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

 

ДОДАТОК №3. Символіка писанок

Сонце –  джерело світла й тепла, символ Христа.

Хрест – символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує.

Дерево життя – символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю і небо, минуле й майбутнє.

Зоря – знак неба, Богині-Матері, символ Діви Марії: немов рання зоря, вона передвіщає схід Сонця-Христа.

Церква – знак вічності, єднання з небом.

Граблі  –  символ дощу, води, що сходить з неба до землі і єднає їх; у Старому Заповіті дощ – прообраз обіцяного Спасителя, у Новому – символ ласки і благовісті Святого Євангелія.

Гілка – символ родючості, щорічного весняного відродження природи, образ Божої милості.

Пташка – символ єднання земного і небесного, образ душі, птахи символізують чесноти Святих і їхнє вознесіння до Бога.

Півень – провісник дня, котрий сторожує добро від зла, символ світла, що побороло темряву.

Кінь – символ невтомного руху сонця, образ безстрашного вісника віри..

Виноград  –  символ роду, виноградна лоза – символ Христа.

Квіти символізують радість, красу, дітей.

 

ДОДАТОК №4. Вірші про писанку

 

Під зорями весна ще буде спати

Під зорями весна ще буде спати,
Ще місто мла вкриватиме густа,
А ми до церкви підем привітати
Воскреслого Христа.
А в церкві так велично, світло буде,
Заграють дзвони із церковних веж,
і разом з ними заспівають люди:
"Христос воскрес!"
У поле, в ліс, де сніг останній тане,
У досвіток покотиться луна,
А там зі сну прокинеться і встане
Дзвінка весна.
І зійде сонце, наче кругла паска,
Мов писанка, розквітне вся земля -
Радіймо, друзі! Великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!
Співаймо, друзі, в великоднім колі
І Господа воскреслого молім,
Щоб обновивсь весною щастя й долі 
Наш Рідний край, наш Дім.          

                                       Роман Завадович

 

Великдень

Котилася писаночка
Згори на долину,
Прикотилась простісінько
До нас у гостину.
А за нею йде Великдень,
Несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, розсипає
Радощі і ласку.
А на кінці гагілочки
Хороводом в`ються,
Пісеньками видзвонюють,
Гомонять, сміються.
Відчиняймо воротонька,
Гостоньки вітаймо,
"Христос воскрес!" - разом з ними
Усі заспіваймо.         

                                        Роман Завадович

 

 

 

 

 

Великодні дзвони

В небі, в зоряній безодні
Тонуть дзвони великодні
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б'ються, дзвонять тон у тон;
З ними думка в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьми заслон.

Гаснуть зорі.
Знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон.
Вся земля - святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі
Заборон.     

            Григорій Чупринка

 

Великодній привіт

На дзвіниці дзвонять дзвони
Великодні, голосні -
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.
Це Ісус воскрес з могили,
І воскресла з ним весна,
Квіти сині, жовті, білі
Розсипає скрізь вона.
Великодніми піснями
Звеселяйте Божий світ,
Щоб почули й за морями 
Українці наш привіт.   

                                            Роман Завадович

 

Писанки

Виводить  мама  дивним  писачком

по  білому  яйці  воскові  взори.

Мандрує  писанка  по  мисочках

із  цибулиним  золотим  узваром,

з  настоями  на  травах  і  корі,

на  веснянім  і  на  осіннім  зіллі  - 

і  писанка  оранжево  горить

у  філіграннім  сплеті  ліній.

То  вже  вона,  як  дивовижний  світ,

то  вже  дзвенить,  як  згусток  сонця,

буяють  буйно  квіти  у  росі,

олені  бродять  в  березневім  соці.

І  стилізовані  сплітаються  сади

у  маєві  густих  обрамлень,

мереживом  найтоншим  мерехтить

геометричний  космацький  орнамент.

І  я  поплив  у  світ  дитячих  мрій

на  білі  колискові  оболоні...

Котились  писанками  ізгори

ясні  сонця  у  мамині  долоні.

                                                         Калинець Ігор

 

ДОДАТОК №5

 

Народні ігри

Гра «Навбитки». Одна дитина тримає свою крашанку в руці "носком" догори, а друга цокає своїм яєчком, також "носком". У кого "носок" розбився, той повертає яєчко "пухою", а той, у кого крашанка залишилася цілою, продовжує цокати "носком". Побита крашанка зветься "битка", її одержує переможець (той, хто розбив). Буває, в кого трапиться міцна битка, той виграє в других цілу торбину яєчок.

 

Гра «Знайди писанку».   Кладуть кілька шапок, під одну з них - писанку. Хто відгадав - виграв.

 

Гра «Скочування з горбочка». Діти сідають півколом і спускають свої крашанки униз. Вони котячись, «збігаються» і котрась із них, вдаряючись об другу, розбивається. Чия ціла залишилась, той забирає собі й битку.

 

Гра «У блудька».  Кладемо крашанку на стілець, за п’ять кроків від нього стає хлопець, що хоче її  дістати. Хлопцеві зав’язують очі хусткою. Із зав’язаними очима його розкручують на місці, і він має знайти крашанку.