Бінарний урок "Складні випадки правопису числівників. Планети Сонячної системи"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ДОНЕЦЬКИЙ

ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

Українська мова

Астрономія

Методична розробка

проведення бінарного заняття

Номінація:

                                                                            заняття з української мови

Красногорівка  2021

Укладачі:  Саноян А.О., спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії;

                  Клименко І.В., спеціаліст вищої  кваліфікаційної категорії.

Рецензент: Семікіна Н.М., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист.

У методичній розробці викладено досвід проведення бінарного заняття з використанням мультимедійного обладнання для студентів І курсів, що має на меті узагальнити і систематизувати знання студентів про числівник та про планети Сонячної системи, розвивати комунікативну й філологічну компетентність молоді, виховувати шанобливе ставлення до рідного слова. Структура заняття передбачає застосування новітніх методів навчання; та використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що підвищують ефективність роботи педагога.

Для викладачів вищих навчальних закладів та вчителів словесників загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.

Розглянуто  на  засіданні  циклової  комісії

соціально-гуманітарних  та  загальноосвітніх  дисциплін

Протокол  № 3 від 7 жовтня 2020 року

Голова комісії ___________ /Саноян А.О./

навчально-методична карта заняття

Дисципліна: Українська мова та астрономія

Тема заняття: Складні випадки правопису числівників. Планети сонячної системи.

Тривалість: 90 хв.

Вид (форма) заняття: бінарне заняття

Методи проведення: евристична бесіда, опитування й виконання системи завдань - метод керованої самостійної роботи (дидактична гра, проблемне питання)

Мета дидактична: узагальнити і систематизувати знання студентів про числівник та про планети Сонячної системи; розглянути складні випадки правопису числівників; формувати вміння розпізнавати їх серед частин мови, соціальну компетентність – робота в групах;

Мета розвиваюча: розвивати пізнавальну компетентність, удосконалюючи мовлення студентів шляхом збагачення синонімами, фразеологічними зворотами, розвивати логічне мислення;

Мета виховна: виховувати духовно багату особистість.

Міждисциплінні зв’язки: астрономія, українська мова (за професійним спрямуванням), математика, економіка

Матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, картки із зображенням планет Сонячної системи, авторські презентації: «Складні випадки правопису різних частин мови. Числівник», «За допомогою чого ми рахуємо?», «Особливості відмінювання числівників», «Планети Сонячної системи», відео «Сонячна системи».

Література:

1. Житник Б.О. Методичний порадник: форми і методи навчання. – Харків: Вид. група «Основа», 2005.
2. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
3. Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Р.Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.
4. Кривокінь І. та ін. Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості. – Завуч, № 28, 2008.
5. Передрій Г. Про цікаві завдання й ігрові форми роботи з української мови /Дивослово, № 1, 2005.
6. . Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
7. навчання. Навчально-методичний посібник. / За заг. ред. О.І. Пометун. – К.: «Вид-во А.С.К.», 2004. – 192 с.
8. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови: – Х.: Вид. група «Основа», 2007.

Зміст та хід заняття:

І. Організаційна частина

•   перевірка присутніх, аудиторії;
•   відповіді на питання студентів.

ІІ. Підготовка студентів до проведення заняття.

1. Повідомлення теми, завдань заняття (формування робочого настрою).

2. Повідомлення мети заняття.

3. Мотивація навчальної діяльності (формування позитивного ставлення до теми, що вивчається).

Викладач української мови. Складні випадки правопису числівників –  це дуже важлива тема. Знання з цієї теми вам знадобляться в повсякденному мовленні (акцентуаційні та орфоепічні норми), під час вивчення інших навчальних дисциплін – математики, інформатики, економіки. Адже числівники супроводжують нас усе життя – це правопис дат, грошових сум, кількості предметів тощо.

Викладач астрономії. Планети сонячної системи – це тема, яка допоможе вам осягнути таємниці космосу, краще орієнтуватися в просторі, знаючи проміжні сторони світу. Знання з цієї теми знадобляться вам як у повсякденному житті, так і під час вивчення інших навчальних дисциплін.

4. Епіграф до заняття:

                                                                                  Зібратися разом – це початок.

                Триматися разом – це прогрес.

                                                                                Працювати разом – це успіх.

                                                                                                                      Генрі Форд

                                     Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

                                     Що нас так чекає й збагачує мову.

                                           (Слайд 5)

Поетична хвилинка.

Слово викладача. Послухайте поезію. Поміркуйте, чому автор дав саме такий заголовок. Що для нас є цікаве у даній назві поезії? Поясніть лексичне значення виділеного слова. (Слайд 6)

ТРИ МАТУСІ

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов'їна —

Рідна Україна.

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа Мати — наша Ненька,

Мати всього світу.

Світ – сукупність усіх форм матерії як єдине ціле, всесвіт. (Слайд 7)

Трактування цього слова стане нам в нагоді протягом усього заняття. Адже людина завжди прагнула поглядом, думкою, почуттям осягнути світ, в якому живе, частинкою якого є. Який він – світ? Де його початок, де межа? З чого він складається і за якими законами існує? Що діялось з ним у минулому і що чекає на нього в майбутньому? Тому й створила вона науку про Всесвіт – астрономію. І кілька сторінок її таємниць ми з вами спробуємо відкрити для себе на цьому занятті.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Хвилинка ерудита. Лінгвістичні дослідження, які підготували студенти про походження чисел. (Слайд 8)

За допомогою чого ми рахуємо?

Мистецтво лічби розвивалося разом з людством, так археологічні пам'ятки засвідчують, що 25-30 тисяч років тому люди володіли умінням рахувати. Для цього служили камені, черепашки, зерна, палиці, вузлики, зарубки на деревах тощо. Люди носили з собою спеціальний пристрій, який називався «нос» (від слова «носити»), де на зарубках відображалася числова інформація. Тепер нам зрозуміло, звідки походять вислови – зав'язати вузлик на пам'ять, зарубати на носі.

Проте спочатку кожне число мислилось як певна кількість будь-яких предметів. Ось як, наприклад, здавна пояснюються основні числа:

1 (один) – символ єдності, цілості, Всесвіт, космос.

2 (два) – символ парності й протилежності, зокрема:

• світобудова: небо і земля, ніч і день, матерія і дух;

• антиномії світу: добро і зло, життя і смерть.

3 (три) – символ життя і мислення. Грецький філософ і математик Піфагор вважав це число єдністю початку, середини і кінця. У давнину люди вважали, що Земля тримається на трьох китах. З давньогрецьких міфів ми дізнаємось, що доля людини залежала від трьох мойр, в чиїх руках була нитка життя кожного з нас.

Слов'яни здавна поклонялися Трибогу – верховному богу неба і землі, .   Трояну – богу місяця, ночі й будівництва.

Крім того, в християнстві образ Бога триєдиний, а до сьогодення людина живе за трьома вимірами, які й відображені в граматичній категорії часу: минуле, теперішнє, майбутнє.

4 (чотири) – символ сталості:

• чотири сторони світу – північ, південь, захід, схід;

• чотири стихії – вогонь, вода, повітря, земля;

• чотири стадії людського життя – дитинство, юність, зрілість, старість;

• чотири напрямки руху – вперед, назад, вправо, вліво;

• чотири пори року.

5 (п'ять) – символ праці, це число асоціювали з долонею, рукою. Давні слов'яни рахували п'ятками, тому сьогодні можна почути іронічне звертання «дай п'ять».

7 (сім) – символ святості, здоров'я, небесне число, а інколи це число вважали містичним.

З числом сім пов'язували слово плеяда, бо в Атласа і Плейони було сім дочок, яких звали Плеядами. Вони наклали на себе руки й перетворилися в сузір'я Плеяда. Слово плеяда в переносному значенні почали вживати дуже давно: плеядою називали сім старогрецьких філософів, сім передставників французької поетичної школи часів Відродження XVI ст. До сьогодення існує пам'ять про сім чудес світу, з яких збереглося лише одне (єгипетські піраміди, сади Семіраміди, усипальниця Мавзола, храм Артеміди, колос Родоський, статуя Зевса, маяк на острові Фарос), а для міри найбільшого задоволення, щастя, радості ми використовуємо вислів «на сьомому небі від щастя».

З біблійних оповідей походить розповідь про сім смертних гріхів (заздрість, жадібність, розпуста, ненажерливість, гордощі, лінощі, злість), за які людина приречена довічно каратися в загробному житті.

Це число наші пращури вважали досконалим, оскільки знаємо і донині

• сім планет;

• сім днів тижня;

• сім кольорів веселки;

• сім нот;

• сім основних планет.

12 (дванадцять) – пов'язане передусім з євангельськими притчами:

• дванадцять апостолів Христа;

• дванадцять страв готується на Різдво;

• дванадцять сузір'їв у зодіаку;

• дванадцять місяців складає рік;

• дванадцять годин має день і ніч.

Числівник 40 (сорок) раніше означав конкретний предмет – мішок, в який поміщалося 40 соболиних чи білячих шубок.

Пізніше з розвитком мислення число абстрагується від конкретних предметів та існує незалежно від них.

Наші предки-слов'яни користувалися для передачі чисел спочатку не числами, а буквами: А – 1, Б – 2, Р – 100, Ц – 900, над буквами ставили спеціальний значок – титло. Для позначення більших чисел з'явилося слово тисяча. Вчені пов'язують його із давнім коренем, що мав значення «велика сотня», або «сильна сотня». А в Київській Русі десять тисяч називали тьмою, звідси й вислів «тьма люду»,         100 000 – легіон (військове з'єднання, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон (вічний птах), 100 000 000 – колода (нескінчена вічність).

Сьогодні ж існує така система чисел-гігантів – 10-квадрильйон, 10-квінтильйон, 10-секстильйон, 10-октільйон... 10-гугой. Останнє число ми одержимо, якщо підрахуємо об'єм Землі у міліметрах.

ІV. Актуалізація та застосування придбаних знань і навичок (Слайд 9)

Евристична бесіда за питаннями:

1. Що вам відомо з історії виникнення числівників?

Чи знаєш ти, що…

Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

На шляхах історії числівники «загубили» категорії роду, числа і виокремились в особливий клас слів. У середині ХVІІІ століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і досі. За частотою вживання серед інших мов числівник займає у нашому  мовленні восьме місце.

Опорні знання для вивчення

1. Числівник як самостійна частина мови. (Слайд 10)

2. Поділ числівників за значенням та граматичними ознаками. (Слайд 11)

3. Морфологічні ознаки числівників. (Слайд 12)

4. Початкова  форма числівника (Слайд 13)

5. Синтаксична роль кількісних та порядкових числівників. (Слайд 14-15)

6. Розряди числівників за будовою. (Слайд 16)

7. Складання опорної схеми. (Слайд 17)

8. Як розрізняти числівники й інші частини мови, які мають числове лексичне значення (Слайд 18)

V. Узагальнення, поглиблення знань та формування практичних навичок з теми «Числівник».

Робота з текстом у групах.

Виписати числівники. Підготувати лінгвістичне повідомлення про особливості відмінювання числівників. Зверніть увагу, якого розряду кількісних числівників не було у тексті.

Вигляд зоряного неба – цей діамантовий розсип зір – завжди вабив людину, заворожував її уяву. Колись дуже давно один філософ сказав, що коли б зоряне небо можна було побачити лише в якомусь одному місці Землі, то до цього місця безперервно стікалися юрби людей, аби помилуватися пишним видовищем. Для нас людей, XX століття, диво зоряного неба особливо величне, бо ми знаємо природу зірок; адже кожна з них – сонце, тобто велетенська розжарена газова куля.

У безмісячні вечори на зоряному небі можна побачити широку білувату смугу. Це Чумацький Шлях – велетенська арка, що простяглася через усе небо. Першими це сузір'я пояснили стародавні греки, які вважали, що це молоко, яке розлила богиня Гера. За іншими міфами – це шлях з гори Олімп на Землю. «Небесною річкою» називається Чумацький Шлях у китайських легендах. Та навіть за давніх часів здогадувались і про те, що Чумацький Шлях – це сила-силенна зір, невидимих для неозброєного ока, а телескоп дав змогу з'ясувати природу Чумацького Шляху.

Правильну відповідь на те, що ж являє собою небозвід, дав у XV столітті видатний італієць Леонардо да Вінчі. Дослідник зазначав, що якщо дивитися крізь шар повітря завтовшки декілька метрів, то ми не бачимо його зовсім. А якщо товщина шару сягає декількох кілометрів, ми бачимо серпанок, що огортає віддалені предмети. В цілому ж уся атмосфера утворює ясне блакитне склепіння небозводу. І відбувається це завдяки Ці величезній товщині. Освітлена Сонцем атмосфера розсіює промені світла.

Всі ми знаємо, що наша планета Земля обертається навколо своєї осі, але з якою швидкістю? Повний оберт, тобто поворот на 360°, земна куля здійснює за 23 години 56 хвилин 4,1 секунди, тобто приблизно за 24 години, або за добу. Коли Земля максимально наближується до Сонця, то її швидкість становить 30,2 км/с, цю точку вона проходить в грудні, а коли максимально віддаляється, в червні, то її швидкість сягає 29,2 км/с. У зв'язку з тертям, що виникає в результаті морських припливів та через зміни в земній корі, швидкість обертання Землі зменшується. Наш день кожних 100 років стає довшим на 1/1000 секунди. Це мізерна зміна, однак вчені стежать за нею.

Презентація з астрономії «Планети Сонячної системи»

1.     Будова Сонячної системи.

Сонце обертається навколо своєї осі і центра нашої Галактики. Навколо нього обертаються планети їх супутники, астероїди, комети, метеори, метеорити. Планет є дев’ять: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Усі вони  рухаються навколо Сонця в одному напрямку із заходу на схід по уявних лініях яких називають орбітами. Отже всі ці небесні тіла та їх рух утворюють Сонячну систему.

2.     Рух планет навколо Сонця.

Досліджували планети юні астрономи.

1-й астроном. Меркурій

Найближчою планетою до Сонця є Меркурій. Його відносять до групи планет земного типу. Це дивовижна планета. Вона носить ім’я давньоримського бога.  Діаметр Меркурія 4878 км. Навколо Сонця Меркурій обертається досить швидко за 88 земних діб зі швидкістю 47 км/с, а навколо своєї осі він обертається досить повільно аж за 58 земних діб, середня температура від -17 до +350 С, відстань до Сонця 58 млн. км. Поки на одній стороні планети нестерпна спека, тривалий день, на іншій -  холодна темна ніч. Чому темна? Тому, що Меркурій немає супутників. Отож, вночі крім далеких зір ніщо не посилає світла до його поверхні. Побачити Меркурій із Землі можна дуже рідко перед заходом або перед сходом Сонця.

2-й астроном. Венера.

Другою планетою від Сонця є Венера, яка відноситься до планет земної групи. Її помітили люди ще в давнину і захоплюючись її красою, дали ім’я давньогрецької богині краси. Але красива Венера лише з Землі. Якщо ознайомитися з нею ближче, можна переконатися, що поверхня Венери – розпечена кам’яниста пустеля з температурою близько 500 С. Діаметр планети 12140 км, навколо Сонця робить оберт за 224 земних діб зі швидкістю 35 км/с, а навколо осі рухається у зворотньому напрямку зі сходу на захід, а не з заходу на схід як Земля і більшість інших планет. Період обертання – 243 земні доби. Відстань до Сонця 108 млн. км. Супутників немає.

3-й астроном. Земля.

Земля – це третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Більшість планети покрита водою, це так званий світовий океан. До суходолу відносять материки: Євразія, Африка, Пн. Америка, Пд. Америка, Австралія, Антарктида. За формою наша планета є трохи сплющеною біля полюсів кулею. Сплющення невелике, тому на моделях земної кулі (глобусах) її зображають кулястою. Вона обертається навколо своєї земної осі за 24 години (одну добу)  із заходу на схід. В цей період на одній стороні планети день, на другій ніч. Земна вісь з’єднує дві протилежні точки, які називаються полюсами, Їх два – північний і південний. Вона нахилена під кутом  66,5º. Завдяки цьому півкулі освітлюються нерівномірно. З цим пов’язана зміна пір року. Посередині між полюсами знаходиться екватор, який розділяє планету на дві півкулі – Північну та Південну. Середня відстань від Землі до Сонця становить 150 млн. км. Це число називають астрономічною одиницею. Навколо Сонця рухається зі швидкістю 30 км/с. Повний оберт робить за 365 днів 6 год. Підрахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно, тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб, а з годин, що залишились через 4 роки додають до лютого місяця ще одну добу. Такий рік називають високосним, у ньому 366 діб.

4-й астроном. Супутник Землі - Місяць.

Місяць - це природний супутник Землі. За своєю будовою Місяць схожий на невелику (в чотири рази меншу за Землю) планету - він камя'ний. Середня відстань від Землі до Місяця - 384 тис. км. Навколо нашої планети Місяць здійснює оберт за 28 діб, або за один місяць. Місяць єдине небесне тіло, крім Землі, на якому побували люди.  Залежно від положення Землі, Місяця і Сонця наш супутник набуває різного вигляду, тобто перебуває в різних фазах, яких у нього є чотири: повний місяць, молодий місяць, перша чверть, остання чверть. Якщо Місяць має форму літери "С" то він старіє, або нагадує літеру  "Р" , якщо в уяві домалювати зліва рисочку, то він росте. На Місяці є високі гори, великі рівнини. Повітря і води там немає. Крім яскравого Сонця вдень, вночі Місяць освітлює Земля, яка відбиває сонячне світло.

5-й астроном. Марс.

За Землею здійсню свій рух навколо Сонця червоний Марс. Марс має колір, що нагадує вогонь. Можливо саме за цей колір стародавні римляни дали планеті ім'я бога війни. З нашої планети він має вигляд червоної зорі. Це планета земного типу. На ньому є вулкани, долини та пустелі подібні до земних. Він менший за Землю приблизно  вдвічі за діаметром, і в дев'ять разів за масою. Діаметр його 6800 км, навколо Сонця робить оберт за 687 земних діб зі швидкістю 24 км/с, період обертання Марса навколо своєї осі є ближчим до Землі і складає 24 год 37 хв. Середня температура від -120 до  +25º С. На Марсі є гори, найвища з них має назву Олімп. Планета має 2 супутники Фобос що означає (страх), Демос ( жах).

6-й астроном. Юпітер.

Наступна планета - Юпітер. Його назвали ім'ям давньоримського царя богів. Вона п'ята і найбільша планета Сонячної системи, більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю. Велетенські розміри Юпітера дають йому можливість утримувати навколо себе 10 супутників. Юпітер відносять до зовнішніх газових планет - гігантів яка має тверде ядро.

Уся видима поверхня Юпітера - щільні хмари, розташовані на висоті близько 1000 км над "поверхнею", де газоподібний стан змінюється на рідкий і утворює численні шари жовто-коричневих, червоних і блакитнуватих відтінків. Діаметр Юпітера 142800 км. Рухається навколо Сонця дуже повільно за 12 земних років. зате навколо своєї осі обертається найшвидше серед усіх планет за 9 год 55 хв. Температура до - 150С . Відстань до Сонця 778 млн. км.

7-й астроном. Сатурн.

Сатурн - шоста від Сонця, та друга за розмірами після Юпітера планета Сонячної системи, можливо, найцікавіша. Навколо нього є яскраві кільця, які складаються з дрібних часточок космічного пилу, що обертаються навколо планети. Названа ім'ям давньоримського бога землеробства і врожаю. Відноситься до газових планет.

Сатурн є величезною кулею, що швидко обертається навколо своєї осі за 10 год 23 хв., складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29 років на середній відстані    1 млрд 427 млн км. Температура -180С. Супутників має 18.

Маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів.

8-й астроном. Уран.

Уран — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Названий ім'ям давньогрецького бога неба, має синьо-зелений колір. Один оберт навколо Сонця Уран здійснює за 84земних роки. Період власного обертання Урана складає приблизно 17 годин.

Має 27 супутників. Температура -210С, відстань до Сонця 2 млрд 870 млн. км. Уран, так само як і Венера обертається навколо своєї осі у зворотньому напрямку зі сходу на захід.

9-й астроном. Нептун.

Нептун - восьма за віддаллю від Сонця і четверта за розміром планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Названий ім'ям давньоримського бога морів, має насичений синій колір. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях.

Світло від Сонця доходить до Нептуна трохи більше, ніж за 4 години. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця — 164,земних років, навколо осі за 18 год. Температура - 210С, відстань 4 млрд 500 млн. км. Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. У Нептуна є 8 відомих супутників: 4 маленьких, 3 середніх і 1 великий.

10-й астроном. Плутон.

Останньою, дев'ятою планетою Сонячної системи є Плутон, носить ім'я бога підземного царства. Відкрили його порівняно недавно, у 1930 році. Плутон - льодова пустеля. Це не дивно, адже він знаходиться у 40 разів далі від Сонця, ніж Земля. З Плутона наше Сонце має вигляд зорі. Його діаметр 2300 км, навколо Сонця рухається за 47 земних років, навколо осі за 6 земних діб.

     Бесіда за змістом навчального матеріалу.

1. Скільки планет має Сонячна система?
2. Яка орфограма наявна у правописі числівника «дев’ять»?
3. Давайте провідміняємо цей числівник.

Прийом «Картографічна лабораторія»

Підписати на контурній карті планети Сонячної системи.

Прийом «Планета ерудитів»

Студенти повинні розв’язати кросворд

1. Перша планета від Сонця. (Меркурій)
2. Один із супутників Марса. (Фобос)
3. Мала планета. (Астероїд)
4. Хвостата зірка. (Комета)
5. Наука, що вивчає Всесвіт.(Астрономія)
6. Найближча до нас зоря. (Сонце)

Яке слово утворилося по вертикалі? (Космос)

Тренувальні вправи.

Дидактична гра “Відгадай загадку з числівником”. (Слайд 21)

Знайдіть зайве серед рядків числівників. (Слайд 22)

Колективна робота з текстом. (Слайд 23)

Переписати текст, замінюючи цифри й умовні скорочення повними словами в потрібній формі.

Найближчі до Землі планети: з боку Сонця – Венера, з протилежного боку Марс. Середня відстань Венери від Сонця вимірюється 108 млн км (ста вісьма мільйонами кілометрів), Землі –147 млн км (ста сорока сьома мільйонами кілометрів) на початку січня і 152 (ста п'ятдесятьма двома мільйонами кілометрів) на початку липня, Марса – 227, 8 млн км (двомастами двадцятьма сьома цілими вісьма десятими мільйона кілометрів). Радіус найменшого з них Марса дорівнює приблизно 3 400 км (трьом тисячам чотирьомстам кілометрам), Венери 6 200 км (шести тисячам двомстам кілометрам), Землі – 6 368 км (шести тисячам трьомстам шістдесяти восьми кілометрам). Венера робить повний оберт круг Сонця протягом 224, 7 (двохсот двадцяти чотирьох цілих семи десятих) земної доби, Земля – протягом 365 діб 6 год 9 хв 10 с (трьохсот шістдесяти п'яти діб шести годин дев'яти хвилин десяти секунд), Марс – протягом близько 687 (шестисот вісімдесяти семи) земних діб.

Слово викладача астрономії. А зараз давайте подивимося як відбувається оберт Землі навколо Сонця.

Перегляд відео «Планети Сонячної системи»

Правопис числівників. (Слайд 24-25)

Випишіть підряд у колонку словосполучення в такій послідовності:

1) із вставленим м'яким знаком; 2) без вставленого м'якого знака;

Дев'ят… будинків; п'ят…сот овець; шіст…сот учнів; дванадцят… уроків; п'ят… дощок; девят..сот миль;  п'ят…десят днів; шіст... яблук; міл…ярд  крапель; девят…надцять скринь; сім…десят письменників; міл…йон дітей.

Ключ: в іменниках підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте закінчення вислову Л. Толстого: «Думай добре, і думки визріють…»

Вживання числівників на позначення часу.

Екскурсія навколо світу за одну хвилину. (Слайд 27)

Лінгвістичне повідомлення. Час безперервно спливає, і все в світі змінюється з часом. Потреба виміряти час у людей з'явилася дуже давно, щоденне життя пов'язане зі зміною дня і ночі, але в різних місцевостях час різний, тому полудень чи ніч настає не скрізь однаково. Виникла потреба запровадження поясного часу. (У нашій країні поясний час було запроваджено з 1 липня 1919 року). За спеціальною міжнародною угодою всю земну кулю було поділено на 24 пояси. Кожний часовий пояс простягається за довготою на 15°, або 1 годину; домовлено вважати час в межах одного пояса однаковим. При перетині межі поясу із заходу на схід годинник треба переставити на одну годину вперед, а зі сходу на захід – на одну годину назад. Хвилини і секунди в усіх поясах вважається однаковими. За нульовим вирішили вважати пояс, для якого центральним є Гринвіцький меридіан (поблизу столиці Великобританії м. Лондона), він має довготу 0° 00' 00", а 180-й меридіан ділить добу на нашій планеті, через нього проходить умовна лінія зміни дати, тому різниця в часі за Гринвічем з іншими країнами в України така:

Австралія + 10, Австрія + 1, Аргентина – 3, Бельгія + 2,Бразилія – 4,Венесуелла – 5, Гонконг + 9, Єгипет + 3, Ізраїль + 3, Іспанія + 2, Італія + 2, Канада – 5, Китай + 7-, Мексика – 6, Німеччина + 1, Польша – 1, Португалія – 3, Росія + 1, США – 5, Франція + 1, Швейцарія + 1, Японія + 9.

Подивіться на годинник. Котру годину він показує?

Котра година буде через 15, 20, 30, 45 хвилин? А в інших країнах?

    На змагання викликає фразеологізм. (Слайд 28)

Пояснити значення фразеологізмів кожній групі.

1. Не один пуд солі з'їв.
2. Дві сторони однієї медалі.
3. Від горшка три вершка.
4. Дивитися на чотири ока.
5. Як пяте колесо до воза.
6. За сім верст киселю їсти.
7. Обминати десятою дорогою.

ІV. Узагальнення та систематизація понять (організація діяльності студентів з переводу окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь)

Творчий диктант. Хто більше? (Слайд 29)

Утворіть ряди слів, де б зустрічались корені числівників: один, два, три, чотири, п'ять, десять, сто.

Наприклад: одиниця, одинак, одинокий, одинадцять.

V. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації.

Пояснювальний диктант. (Слайд 30)

Записати числівники, пояснюючи орфограми.

Замість крапок вставте, де потрібно м'який знак.

Шіст...ох, шіст...надцят..., двадцят...ма, дев'ят...ма, вісімнадцят...ма, чотир...ма, вос...меро, дев'ят...сот, п'ят...ома, дев'ят...мастами, тридцяті., шіст...сот,  п'ят...десят...

Бесіда за питаннями.

1. Скільки зір нараховується в нашій Галактиці?

2. Яка найближча до нас зоря?

VІ. Домашнє завдання. Скласти діалог на тему «Якби я побував(ла) у космосі...» з елементами гумору, доречно і правильно вживаючи числівники.

VІІ. Заключна частина заняття.

Слово викладача. Ваша активна робота на занятті, правильне виконання тренувальних завдань свідчить, що переважна більшість студентів засвоїла навчальний матеріал і в подальшому житті буде використовувати набуті знання стосовно числівника та планет Сонячної системи  під час вивчення спеціальних дисциплін та в повсякденному спілкуванні.

Метод «Незакінчені речення».

Продовжити речення: «Cьогодні на занятті я дізнався про...», «Я навчився...», «Мені найбільше запам’яталося...»