Бінарний урок з зарубіжної літератури і історії України з теми: «Поетичне зображення побуту та звичаїв Київської Русі». О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега». Літописне джерело твору

 

Бінарний урок з зарубіжної літератури і історії України з теми: «Поетичне зображення побуту та звичаїв Київської Русі». О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега». Літописне джерело твору»

Підготовчий етап.

1. Познайомитись зі змістом твору О.С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега».
2. Повторити теоретичний матеріал з розділу «Балада».
3. Підготувати  індивідуальні повідомлення про дитячі роки О.С. Пушкіна, його перебування на Україні; виразне читання балади по ролям.
4. Повторити матеріал з теми «Київська Русь за перших князів»

 

О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега». Літописне джерело твору. Поетичне зображення побуту та звичаїв Київської  Русі.

Мета (зарубіжна література) : дати короткі відомості про російського письменника О.С.Пушкіна, вчити вбачати у літературному творі історичне; розвивати вміння аналізувати прочитаний твір, виразно читати його,передавати засобами виразності особливості тексту; виховувати любов до історичної та літературної спадщини, культуру спілкування.

Мета (історія України): узагальнити знання з теми «Київська Русь за  перших князів»; розвивати навики аналізу писемних історичних джерел, критичне мислення учнів при самостійному опрацюванні навчального матеріалу; виховувати почуття патріотизму, толерантного ставлення до протилежної думки.

Міжпредметні зв’язки: світова література, історія, географія, образотворче мистецтво.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Прийоми роботи: бесіда, робота з таблицею, повідомлення учнів, робота в парі та групі, словникова робота, виразне читання, опитування.

 

 

 

 

 

 

Структура уроку.

І. Організація учнів……………………………………………………. – 5  хвилин

• Запис в зошиті дати проведення уроку, виду роботи
• Оголошення та запис теми уроку, проблемного запитання

ІІ. Мотивація навчальної діяльності……………………………………- 5 хвилин

• Оголошення завдань уроку (мети)
• Робота над проблемним питанням уроку

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу………………………………………..- 23 хв

• Словникова робота – 2 хв
• Повідомлення учнів – 8 хв
• Бліц-опитування – 4 хв
• Розумна  фізкультхвилинка «Знайди пару» - 4 хв
• Виразне читання – 4 хв.
• Робота за репродукціями картин (бесіда) – 4 хв.

ІV. Підбиття підсумків уроку ……………………………………… 5 хв

V. Домашнє завдання……………………………………………….. 2 хв

Хід уроку.

І. Організація колективу.

Вчитель зарубіжної літератури.  Тема уроку - О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега». Літописне джерело твору.

Вчитель історії. Поетичне зображення побуту та звичаїв Київської Русі.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель зарубіжної літератури. Завдання сьогоднішнього уроку: Познайомитися з подіями життя О.С.Пушкіна, які спонукали його до написання «Пісні про віщого Олега».

Вчитель історії. Познайомитися з літописними джерелами створення балади О.С.Пушкіна. Узагальнити тему «Історія Київської Русі за перших князів».

Вчитель зарубіжної  літератури. Зачитати в голос епіграф уроку.                                                                    

                                                                            «Дела давно минувших дней,

         Преданья старины глубокой».

                                                        О.С.Пушкін

Вчитель історії. Інтерес до минулого, до історії пов'язаний з інтересом до сьогодення. Люди хочуть, щоб про їхнє життя знали ті, що прийдуть після них. Разом з тим, їх цікавить і те, як жили раніше. Так було завжди. Так створювалась історія.

Я гадаю, що сьогоднішній урок допоможе  нам поєднати теперішній час з історією нашої держави за часів Київської Русі, ми повернемося в пушкінські часи, адже пам'ять про минуле люди зберегли в творах образотворчого мистецтва, скульптурах, архітектурі, піснях, билинах, баладах.

Вчитель зарубіжної літератури. Балада О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега» допоможе нам зазирнути у далеке минуле Київської Русі. Мабуть,  не має жодної людини, яка б не знала О.С.Пушкіна. Його казки, вірші, повісті, роман у віршах принесли йому всесвітню славу. Немає сумнівів, що це геніальний митець, який подарував шедеври, що і нині, через століття, несуть добро, справедливість, віру в свої сили.

Сьогодні ми ближче познайомимось з генієм російської літератури, дізнаємось про його дитинство. Крім того, опрацюємо «Пісню про віщого Олега» та літописне джерело цього твору.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель зарубіжної  літератури. Зверніть увагу на словник, розташований на дошці. Причитайте його. (Учні читають в слух). Які з цих слів є новими для вас? Запишіть їх у зошит.

Бранний    (військовий);

Волхви  (чаклуни, віщуни, ворожбити, знахарі);

Перун  (бог грому і блискавки, покровитель воїнів, князів у давніх слов’ян);

Хазари  (напівкочові племена, що в І тисячолітті н.е. жили в степах Південно-  

                Східної Європи);

Царгород  (давня назва сучасного Стамбула);

Віщий  (здатний передбачати майбутнє, мудрий, проникливий);

Отроки  (підлітки до 15 років, князівська челядь).

Група літературознавців отримала завдання підготувати повідомлення про окремі факти біографії О.С.Пушкіна, пов’язані із його дитинством та перебуванням на Україні. Будьте уважні. У зошиті відзначайте ті події із життя автора та історичні події, пов’язані  з Київською Руссю,які стали поштовхом до написання балади. Ці дані знадобляться вам при узагальнені матеріалу.

Повідомлення учнів.

Вчитель зарубіжної літератури. Життя О.С. Пушкіна пов’язане з Україною. Зокрема, він побував у багатьох містах: Києві, Черкасах, Катеринославі, Одесі. До творів, що написані на українознавчому матеріалі, належить твір «Пісня про віщого Олега». Перебуваючи в Києві, Олександр Сергійович відкрив для себе світ легенд Київської Русі. Особливо вразила його легенда про київського князя Олега. Після відвідин могили князя, що знаходилася на горі Щекавиці, у Пушкіна виникає задум написати твір про історію загадкової смерті київського князя.

Вчитель історії. Давайте пригадаємо, що відомо вам з попередніх уроків історії про Київську Русь та її князів.

Бліц-опитування вивченого матеріалу. Вправа «Вірю-не вірю» (при варіанті відповіді «Вірю» учні піднімають жовту картку, варіант «Не вірю» - синю).

Питання:

• Олег – великий князь київський княжив 882-912 рр.;
• Олег походив з племені варягів;
• став тимчасовим правителем Русі після смерті князя Рюрика;
• до влади прийшов у результаті вбивства київських князів Аскольда і Діра;
• йому належать слова «Київ – мати міст руських»;
• Олег здійснив два переможні походи на найбільшу імперію середньовіччя – Візантію;
• походи на Візантію відбулися у 907 і 911 рр

 

Вчитель історії. У літописних відомостях про Олега збереглися сліди різних оповідань та вигадок про нього, як про віщого князя, який знає різні хитромудрі речі. Але, на щастя, зберігся документ князювання Олега (882-912), цілком достовірний, який свідчить, що ми маємо справу не з казковим богатирем, а з реальним князем, який правив на початку Х ст. – це був торгівельний договір між Руссю та Візантією.

Розумна фізкультхвилинка (проводить вчитель історії). Дітям дається два комплекта карток, які складаються з дат та подій, що їм відповідають. Необхідно знайти пару і по черзі закріпити їх на дошку.

882	Початок княжіння Олега
912	Загибель князя Олега
907	1-й похід Олега на Візантію
911	2-й похід Олега на Візантію

 

Вчитель зарубіжної літератури. Живопис та література тісно пов’язані між собою. Часто ілюстрації  до художніх творів допомагають нам глибше зрозуміти героїв. Віктор Михайлович Васнєцов (1848-1926) – художник, чия творчість пронизана самобутнім російським духом.  Він створив серію картин до твору О.С. Пушкіна: «Зустріч Олега з волхвом», «Прощання Олега з конем», «Олег і кості коня», «Тризна за Олегом» (демонстрація картин).

Завдання: знайти в тексті і зачитати фрагменти балади, які відповідають зображеному на репродукціях.

Вчитель зарубіжної літератури. Одним з джерел при написанні «Пісні про віщого Олега» стала історична та літературна пам’ятка епохи Київської Русі – «Повість минулих літ», де згадується про Олега. Народна легенда про смерть князя має інтригуючий сюжет. З фрагментом «Повісті…» ми зараз познайомимося, а потім порівняємо з історичними фактами (читання уривка з підручника).

Вчитель історії. Вивчаючи тему «Перші київські князі» на уроках історії, ми з вами зустрілися з суперечливою інформацією щодо долі князя Олега, обставинами його загибелі. Дійсно, літописець Нестор у своєму творі подає відому йому легенду про смерть київського правителя від укусу змії, що вилізла з черепа мертвого коня.

   Нестор – перший історик нашого народу. Його літопис, написаний у ХІІ ст., містить події з історії слов’ян, починаючи з  ІV ст., свідком яких він був. Тому Нестор часто використовує відомості, які дійшли до нього вже зміненими, неточними. Тому сучасні історики ретельно вивчають різні джерела, порівнюють, шукають спільне і відмінне, аналізують і роблять найвірогідніші висновки.

 

Вчитель зарубіжної літератури. Завдання (робота в групах): визначте спільні і відмінні риси між літописним джерелом і «Піснею про віщого Олега».

 

 

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання:     з зарубіжної літератури : скласти план за текстом   

                                                                          «Пісні про віщого Олега»;

                                            з історії України: скласти хронологічну таблицю з     

                                                                          теми «Зовнішня і внутрішня   

                                                                          політика князя Олега».