Урок № 70

Тема: Частини мови в українській мові.

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматичні ознаки; виховувати любов і повагу до рідної мови, до фольклору; вдосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант. Виділені слова розібрати за будовою. З’ясувати спосіб творення підкреслених слів.

На межі споришевій  тиховійно узлісся співає. (Г.Михайличенко.) Курна дорога з-під Маланчиних ніг біжить у поле. (М.Коцюбинський.) Там догоря картоплиння руде, в’ється  у небо живими димами. (О.Софієнко.) Маріїне личко, як вона сама, мов на папері та написане. (Нар.творч.) Напружилась і вирвалась до сонця троянда небувалої краси – троянда оксамитова, вишнева. (С.Литвин.)  Дощ блакитними ризами сяє, кропить кропивом  крапель густих. (Є.Гуцало.) Розкине маревом  зеленим  чарівне  плетиво  весна. (Т.Губар.)

* Словниковий диктант. Позначити в словах орфограми.  Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

Морозиво, плетиво, марево, печиво, гарбузиння, хмаровиння, вуличка, криничка, стежечка, ложечка, хлопчичок, кружечок, краєчок, патріотизм, оптимізм, пейзажист, командир, ювелір, фантастичний, комічний.

Словник. Плетиво – що-небудь сплетене, переплетене; плетений мереживний виріб. Оптимізм - світосприймання, перейняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

*Виконання індивідуальних завдань за картками.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Бесіда.

• Що вивчає такий розділ науки про мову, як морфологія?
• За якими ознаками слова поділяють на частини мови?
• У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службовими частинами мови?
• Назвати самостійні частини мови та службові частини мови.
• Які частини мови не змінюються? 
• У чому особливість вигуків?

* Робота з підручником. Опрацювання таблиць “Частини мови”, “Самостійні частини мови”  (с. 229-232).

ІV.  Виконання  вправ на застосування узагальнюючих  правил.

* Прочитати речення. З’ясувати, якою частиною мови є кожне слово. Назвати частини мови самостійні та службові.

Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього неповторний аромат і відтінок барви, а цих  відтінків кожна мова має тисячі. (В.Сухомлинський.) “Ласкавими словами й гадюк чарують”, - каже одна українська приказка, а друга додає: “Слово -  не стріла, а глибше ранить”. (За Б.Антоненком-Давидовичем.)

*Попереджувальний диктант. З’ясувати, до яких частин мови належить кожне слово із записаних речень та яким членом речення воно виступає.

І. Над гніздом  дитинства переліт: перші втрати, перші відкриття. В школі нас навчають вчителі, та екзаменує нас життя. (Н.Поклад.) Нині нам на обох  тридцять п’ять світлих літ, квітне вишня для двох біля наших воріт. (З.Гіленко.)

ІІ. Роди нам, земле, юних  серцем, о земле, велетнів роди! (П.Тичина.) Нехай мене з ніг збиває натхнення дев’ятий вал! (А.Волинська.) Не страшно упасти, а страшно тягтися  на довгім повідді втікаючих літ. (П.Воронько.) Життя стрімкого звихрена хода прощать  гріхів і помилок не хоче. (Б.Дегтярьов.)

* Навчальний диктант. З’ясувати, до яких частин мови належать виділені слова.

Перша спроба

Прихопивши папір і олівець, Миколка  вийшов на дорогу, що вела до ставка. Спочатку йому хотілося намалювати цей став. Кинув оком праворуч –  висока могила проситься під олівець.

Тільки-но приготувався, як почулася неголосна розмова. Чорночубий хлопець вів  діда, і з ходи старого Микола здогадався, що той сліпий. Обоє всілися на могилі під розлогим дубом, хлопець  розстелив полотно, поклав хлібину.

Доки мандрівники полуднували, Миколка малював. Йому вдавалося все: велет дуб, людські постаті,  стрілчата трава. І не було більшої насолоди, як кидати на папір поруч із густою зеленню трави золотисті сонячні зайчики, чітко визначаючи  на блакиті неба химерні контури  хмар.

Дід витягнув із чохла кобзу. Злегка бренькнули струни, старечі пальці моторно побігли по них, а потім... Сліпий заспівав про вечірню зорю, що сходила над горою, а Миколка заворожено слухав. Безмежно жаль стало кобзаря, який не може бачити ні  зорі,  ні темно-зеленого дуба, ні  бистрого птаха.

Увечері юний  Микола Пимоненко довго-довго дивився на вечірню зорю, то світлу, зовсім близьку, то тьмяну, недосяжну (За Б.Чіпом та О.Оганесяном;  160 сл.).

Видатний учений

Наукова спадщина мовознавця Павла Житецького - велика й багатогранна. Він є автором досліджень з історії української літературної мови, історичної фонетики, публікацій давніх пам’яток. Учений брав участь у роботі над словником за редакцією Бориса Грінченка. Безперечно, він був талановитим педагогом, адже створив неперевершені шкільні підручники.

Павло Житецький народився в родині священика, проте  його священницький сан не приваблював. Закінчивши університет, Павло Гнатович працював викладачем словесності спочатку в Кам’янці, а пізніше в Києві. Чесний і порядний, науковець Житецький  завжди мав власну думку, яка не обов’язково вкладалася у загальноприйняті виміри. Тож не доводиться дивуватися з того, що невдовзі за політичну неблагонадійність його було звільнено зі служби.

Ображений Житецький від’їжджає до Петербурга, де вчителює в гімназіях, а пізніше читає лекції студентам. Та подумки вчений лине в Україну, мріючи про повернення на вітчизну. Коли така нагода трапилася, Павло Житецький  повернувся до Києва. Тільки тяжка недуга – параліч – змусила його  відмовитись від викладацької роботи, хоч робота наукова не припинялась до останніх днів життя (З календ.; 155 сл.).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.22, вправи 331 (письм.), 332 (усно).