Частини мови. Загальна характеристика

Тема уроку.   Частин мови. Загальна характеристика.

 

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про самостійні й службові частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, визначати їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

– Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку «Загальна характеристика частин мови».

Діти, а для чого нам потрібно вивчати рідну мову, учити частини мови?

Правильно, , щоб бути грамотними, розумними, поповнити свій словниковий запас, правильно складати словосполучення, речення, висловлювати власні думки тощо.

Адже в нашій мові дуже багато слів. І крім наявних, повсякчас народжуються  нові й нові слова.

Проте для опанування мови не досить знати її словниковий склад, треба добре володіти граматикою, яку ще називають Царицею наук.

Таким чином, наша мова – це океан слів і граматика, мудрий господар, володар цього океану. Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших класів – частини мови. Можливо хтось скаже, який розділ мовознавчої науки вивчає частини мови?

Так, правильно. Це – морфологія.

Морфологія – це розділ науки, який вивчає слово в частинах мови.

ІІІ. Повторення та узагальнення окремих фактів, подій, явищ.

Опрацювання опорного плакату “Дерево морфології”

Розділ науки про мову морфологію можна уявити деревом, його гілки – частинами мови, листя на гілках – словами.

Розглядаємо плакат, наводимо приклади слів на кожну з частин мови.

IV. Повторення і систематизація основних теоретичних положень.

Опрацювання таблиці “Частини мови”. Робота в парах

– Скільки в українській мові частин мови?

– На які групи поділяються частин мови??

– Скільки самостійних частин мови?

– Чому ми ці частини мови називаємо самостійними? Чим вони характеризуються?

– Скільки службових частин мови?

– Яка роль службових частин мови?

– Як називається особлива частина мови, що не є ні самостійною, ні службовою?

 

V. Узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення: морфологічні і синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

1. Лінгвістична гра.

Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки.

Знайомий, один, пахучий, обов’язок ,два, дев’яносто, спритний, думка, тридцятий, окуляри, сімсот, світанок, найкращий, вправна, великий, привабливі, дихання, вільний.

Іменник                                     Прикметник                                            Числівник

2. Лінгвістична фізкультхвилинка

  Учитель читає слова різних частин мови. Учні уважно слухають. Почувши іменник – піднімають руки вверх, прикметник – в сторони,  дієслово – вперед, числівник – підносять до плечей, займенник – ставлять руки на пояс, на інші частини мови не реагують.

Мова, рідний, під, чарувати, одна, моя, сім, бо, твій, бринить, солов’їна, ой, колиска, щаслива, наша, говорімо, голосно, дванадцять, звук.

Пояснювальний диктант. Назвати вжиті в реченнях дієслова, з’ясувати вид, особу, час, дієвідміну й синтаксичну роль кожного. Назвати особливі форми дієслова: дієприкметник і дієприслівник, визначити морфологічні ознаки й синтаксичну роль кожного. Назвати прислівники, з’ясувати їхню синтаксичну роль.

І. О весно, весно, де ти забарилась? Уже земля, ждучи тебе, втомилась. Чи ще зима не досить наглумилась? Доволі, вже й діброва зажурилась. (В.Самійленко.) Пило землі цілющі соки весною збуджене стебло. (Б.Дегтярьов.) Пливе з озер мережаний туман. (М.Бажан.) Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі. Очерет перешіптується з осокою, сховавшись у млі. (Леся Українка.)

ІІ. Весна спиняє часу плин, весна магічно всіх чарує. (О.Омельченко.) Надворі зовсім розвеснилось, з тополиного й вербового галуззя обтрушувались пахощі набряклих бруньок. (М.Стельмах.) Лежить в полях блакитний сніг і непомітно тане. (М.Рильський.) Уздовж нерівного русла кипучої ріки трава незаймана росла, ховаючи стежки. (П.Перебийніс.) Голубіє земля, оповита прозорим серпанком. (О.Ольжич.) Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась. (Є.Гуцало.)

 

4. Вибірковий диктант.

Знайдіть займенники, запишіть. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею –
Це музика й пісня народу мого.

Без неї не зміг би на світі прожити,
Не зміг би помітить земної краси,
Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,
З якого стікають краплинки роси.

Вона – джерело й найчистіша криниця,
З якої черпаю натхнення й снагу.
Вона кришталево дзвенить і іскриться,
Я нею тамую духовну жагу.

У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, – це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!

5. Вправа « Знайди зайве речення»

 –  Прочитайте фразеологізми. Поясніть значення кожного з них. Знайдіть числівники та «зайве» речення. Доведіть свою думку.

1. Говорить п‘яте через десяте.
2. Зробить на копійку, а розмов на п’ятак.
3. Сім раз відмір, один раз відріж.

– Що таке числівник ? Наведіть приклади.

– Що таке фразеологізми? Наведіть власні приклади.

6. Вправа «Будь уважним»

Про яку  самостійну частину мови не йшлося на уроці?

Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови? (Незмінний)

Знайдіть прислівник в усмішці:

–        Яку фразу найчастіше говорять учні на уроці?
–        Не знаю…
–        Правильно!
–        Складіть речення з даним прислівником.

7. Поетична хвилинка

З поезії  виписати службові частини мови.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

– Чому ці слова належать до службових частин мови?

– Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?

8. Завдання «ОЙ»

Скласти з вигуком «ОЙ» 5 речень:

1.Дорікання.
2.Страх.
3.Переляк.
4.Горе.
5.Здивування.

VI. Підсумки уроку.

Вправа «Закінчи речення»

–        Сьогодні на уроці ми повторювали…
–        Мені важко далося…
–        Я зрозумів….

Скласти діалог на тему: «Частини мови»

VII. Домашнє завдання.