Читання. Такий різний день. С. Пантюк «Ярків день».

Такий різний день. С. Пантюк «Ярків день».

Перевірка домашнього завдання. Розповіді учнів про власні добрі вчинки

Читання прислів’їв. З ким поведешся, того й наберешся. Скажи, хто твій друг, а я скажу, хто ти. Найбільша сила у світі – терпіння. Не роби комусь, що собі не мило. Один за всіх, усі за одного. Учися доброму, погане на ум не прийде. Поясніть, як ви розумієте значення цих висловів. Чого вони навчають вас?

- Розгляньте малюнок. Який час доби зображений на них? Доберіть ознаки, які характерні для кожного часу доби.

Відгадування загадок. Треба слово вам згадати: День і ніч разом назвати. (Доба)Він біжить, не оглядаєтьсяІ ніколи не вертається. (Час)Що було вчора і прийдезавтра? (Ранок, день, вечір, ніч). Вони несхожі за обличчям, Різниця вічна є у них: Він до роботи людство кличе,Вона до сну скликає всіх. (День і ніч)

Чорне полотно лізе у вікно. (Ніч)Чорну бабу проганяє, до роботи підіймає. (Ранок) Що то за гість, що темряву їсть? (Ранок) Махнула птиця крилом –Пів світу накрила чорним рядном. (Ніч) 

Опрацювання вірша С. Пантюка «Ярків день». Робота над заголовком. «Мозковий штурм».- Як ви думаєте, про кого/що цей вірш? Пофантазуйте, про що може йтися в ньому?

Словникова робота - Поміркуйте, чи можуть бути характеристикою людей такі слова, як жваві, світлі, променисті, голосисті, чисті?- Дослідіть, від яких слів утворилися назви-характеристики діток: веселуни, радунці, смішкуни, реготуни, усміхайки, веселятка. Кого ми можемо називати «неслухняниками», «пустунами»? Як ви думаєте, людина, промовляючи ці слова, буде мати гарний настрій? Чи ці слова звучатимуть погрозливо?- У який час доби діток можна назвати «пацькунами», «соненятками», «дрімотулями»?

Від яких слів утворилися нові слова. Смішкуни - Реготуни - Усміхайки - Веселятка - Колисанці - Дрімотуни -

Слухання вірша з установкою: хто по-різному називає діток і чому?Хто по-різному називає діток? Чому? До кого приходять друзі? Як поводять себе друзі маляти вранці? А по обіді? Коли всі заспокоюються?Читання тексту вірша учнями вголос за планом: Веселі гості. Гості-бешкетники. Вечірні дрімотулі.

Робота над виразністю читання. Складання інтонаційно-смислової партитури читання: розстановка пунктуаційних, смислових (логічних) пауз, наголосів. Виразне читання учнями вірша за частинами. Озвучення» малюнків словами вірша.

Робота з методичним апаратом до вірша.

Узагальнювальна робота над змістом вірша. Які почуття викликав у вас вірш? Чи можете ви дати пораду друзям малюка? Яку? З яким настроєм автор писав і ви читали вірш? Чи однакове ваше ставлення до гостей у різний час доби? Що обов’язково ми маємо пам’ятати, коли буваємо в когось у гостях? Яке з прислів’їв, на вашу думку, відповідає змісту вірша?

Підсумки уроку. Чи сподобався вам вірш? Які відчуття він викликав у вас? Які слова використав автор, щоб ми краще відчули настрій героїв вірша? Чи доводилося вам спостерігати за поведінкою гостей? Що найбільше вас вразило? А у вірші?

Домашнє завдання.- С.42-43. Визначте частину вірша, яка найбільше до вподоби, і вивчіть її напам’ять.