У збірнику міститься цікавий різноманітний матеріал до уроків української мови:загадки, кросворди, ребуси,цікаві римуванки. Зібраний матеріал можна використовувати не тільки на уроках, а й в позакласній роботі
Матеріали
з досвіду роботи
вчителя української мови
та літератури
Покалівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Гримашевич Ольги Володимирівни
Зміст
І. Передмова…………………………………………...3
ІІ. Морфологія ………………………………………………. 4
ІІІ. Веселі римуванки…………………………………………26
1.Фонетика……………………………………………...27
2. Лексикологія…………………………………………...31
3.Фразеологія …………………………………………....33
4. Будова слова. Словотвір ………………………………..34
5. Синтаксис і пунктуація ……………………………… 39
6. Стилістика ……………………………………………44
ІV. Література…………………………………………….. 45
Передмова
Гра – це іскра, яка запалює вогник
допитливості, цікавості.
В.О.Сухомлинський
Любов до рідної мови, прагнення знати її якнайкраще залежить від того,який методичний матеріал буде використано протягом вивчення тієї чи іншої теми. Різноманітні мовні ігри пожвавлюють урок, викликають зацікавлення в учнів, збагачують їхній словниковий запас, сприяють глибшому засвоєнню знань.
Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По – перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По – друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По – третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізації особистості.
Збірник можна використати як додатковий матеріал на уроках, так і для самостійної роботи учнів удома.
День встає на виднокрузі.
Гей, збирайтесь, любі друзі.
І для знань , й для відпочинку
Нумо вивчим цю лічилку.
Раз іменник: котик, мишка,
Ручка, пензлик, зошит, книжка.
Два прикметник: білий, хмарний,
Синій, вправний, жовтий, гарний.
Дієслово три: сміятись,
Вчити, знати, бігти, гратись.
Далі йдем, скажу вам щиро,
Тож числівник – це чотири:
Вісім, десять, другий, п’ятий,
Шість, дванадцять, сім, дев’ятий.
П’ять займенник: весь, усякий,
Я, ти, він, ніхто, ніякий.
Шість прислівник: добре, близько,
Угорі, далеко, низько.
Сім прийменник: у, навколо,
З – під, із – за, поміж, довкола.
Вісім – тут сполучник скаче:
А, але, хоч, щоб, як, наче.
Дев’ять частка: хай, чи, теж,
Ось, оце, лишень, егеж.
Десять вигук: день, ку – ку,
Гей, агов, кукуріку.
Хто лічилку буде знати,
той розумний і завзятий.
Всі на світі добре знають,
Що предмет я означаю.
-Хто чи що, - ви запитаєте
І про мене все дізнаєтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка , котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я ? Знайте достеменно:
Називаюсь я …(іменник)
Впишіть у клітинки іменники
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
І |
|
|
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
М |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
3 |
Е |
|
|
|
|
|||||||||
|
4 |
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
5 |
Н |
|
|
|
|
|||||||||
|
6 |
|
|
|
И |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
7 |
К |
|
|
|
|
|||||||||
1.Особиста назва людини, що дається їй після народження (Ім'я) |
||||||||||||||||||
2.Косметична мазь (Крем) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
3.Твір образотворчого мистецтва, виконаний з натури (Етюд) |
||||||||||||||||||
4.Механізм для підіймання й переміщення вантажів (Кран) |
||||||||||||||||||
5.Велика рибальська сітка (Невід) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
6.Зимовий віз на полозах (Сани) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
7.Кімната в школі, де здійснюється навчальний процес (Клас)
|
||||||||||||||||||
Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний;
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно
Відповім я залюбки
На питаннячко – який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я…(прикметник)
Впишіть у клітинки прикметники, дібравши антоніми до поданих
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
2 |
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
3 |
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
4 |
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
5 |
|
|
|
М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
6 |
|
Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
7 |
|
|
Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
8 |
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
9 |
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
10 |
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
1.Порожній (Повний) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
2.Пізній (Ранній) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
3.Гігантський (Крихітний) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
4.Слабкий (Сильний) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
5.Кривий (Прямий) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
6.Чорний (Червоний) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
7.Голодний (Ситий) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
8.Високий (Низький) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
9.Солодкий (Гіркий) 10.Довгий (Короткий) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Я розрядів вдосталь маю
І предмет я означаю,
Його ознаку чи кількість,
Ви вчіть про мене тільки.
Особовий я й зворотний,
І питальний, і відносний,
Заперечний і вказівний,
Означальним можу бути,
Варто все це не забути.
Частіш згадуйте про мене,
Називаюсь я…(займенник)
Впишіть у клітинки займенники
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
|
|
|
З |
|
|
- |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
Й |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
М |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.Неозначений (Хтозна -який) |
|
|
|
|
|||||||
2.Особовий (Вона) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
3.Відносний (Який) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
4.Особовий (Ми) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
5.Зворотний (Себе) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
6.Заперечний (Ніякий) |
|
|
|
|
|
|
|||||
7.Присвійний(Їхній) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
8.Особовий (Ви або ти) |
|
|
|
|
|
|
|||||
9.Означальний (Кожний) |
|
|
|
|
|
Чим від інших я відмінний,
Тим, що є я сам незмінний.
Розібратись як детально,
Моє значення загальне –
Це найперш ознака дії:
Швидко їде, тихо мріє,
Чи ознака ще ознаки:
Дуже добре, надто м’яко.
А чи ознака предмета:
Це – по- київськи котлета.
Я скажу вам тут дослівно –
Називаюсь я…(числівник)
Впишіть у клітинки словами відповідні числівники
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
1 |
Ч |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
Л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. 4 (чотири) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2. 1 (один) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3. 7 (сім) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4. 1000000(мільйон) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
5. 8 (вісім) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6. 2 (два) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7. 16(шістнадцять) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
8. 3 (три) |
за |
значенням |
(кількісні) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дуже я люблю всі дії
І що хочеш, я умію.
Є у мене вид і час,
Спосіб маю повсякчас.
Лиш учіть мене сумлінно,
Озовусь я неодмінно.
Вмію діяти чудово,
Отже, звусь я…(дієслово)
|
Впишіть у клітинки дієслово |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
Д |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
3 |
|
|
|
Є |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
4 |
С |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
Л |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
6 |
О |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
7 |
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
8 |
О |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1.Наказовий спосіб дієслова, підійшов (Підійди) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
2.Дієслово іти у III особі однини чоловічого роду, минулого часу (Ішов) |
|
|
||||||||||||||||||||
3.Дієслово грати у ІІІ особі однини теперішній час (Грає) |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
4.Наказовий спосіб дієслова стоїть (Стій) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
5.Дієслово принести у ІІІ особі множини минулого часу (Принесли) |
|
|
||||||||||||||||||||
6.Початкова форма дієслова, оволодіють (Оволодіти) |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
7.Дієслово працювати у ІІІ особі однини чоловічого роду, минулого часу (Працював) |
||||||||||||||||||||||
8.Дієслово обрав у ІІІ особі множини минулого часу (Обрали) |
|
|
|
|||||||||||||||||||
4=В
Чим від інших я відмінний,
Тим, що є я сам незмінний.
Розібратись як детально,
Моє значення загальне –
Це найперш ознака дії:
Швидко їде, тихо мріє,
Чи ознака ще ознаки:
Дуже добре, надто м’яко.
А чи ознака предмета:
Це – по- київськи котлета.
Я скажу вам тут дослівно –
Називаюсь я…(прислівник)
Впишіть у клітинки прислівники, дібравши до поданих
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
2 |
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
3 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
4 |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
5 |
|
|
|
|
Л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
6 |
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
7 |
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
8 |
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
9 |
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
10 |
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1.Повагом, нешвидко (повільно) |
|
|
|
||||||||||||||||||||
2.Хороше, гарно (добре) |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
3.Недалеко, поруч (близько) |
|
|
|
||||||||||||||||||||
4.Невесело (сумно) |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
5.Радісно, безжурно (весело) |
|
|
|
||||||||||||||||||||
6.Нерано (пізно) |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
7.Блаженно, безхмарно, солодко (щасливо) |
|||||||||||||||||||||||
8.Невисоко (низько) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
9.Нечутно, неголосно (тихо) 10.Поспіхом (швидко) |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і – я сурядний,
Що, немов, як, щоб – підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно,
Називаюсь я…(сполучник)
Впишіть у клітинки сполучники
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
С |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2 |
П |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
4 |
Л |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
5 |
|
|
|
У |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
6 |
Ч |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
7 |
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
||
|
8 |
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
9 |
К |
|
|
|
|
|
|
||
1.Підрядний причинний (оскільки) |
|||||||||||||||
2. Сурядний протиставний (проте) |
|||||||||||||||
3.Підрядний порівняльний (начебто) |
|||||||||||||||
4.Підрядний часовий(ледве) |
|
||||||||||||||
5.Підрядний причинний (тому що) |
|||||||||||||||
6.Сурядний розділовий (чи) |
|
|
|||||||||||||
7.Підрядний часовий (щойно) |
|
||||||||||||||
8. Підрядний часовий (тільки) |
|
||||||||||||||
9.Підрядний умовний (коли) |
|
|
|||||||||||||
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Я буваю лиш одним:
Похідним – непохідним.
Задля, посеред, із-за,
До, над, крім, в, під, по, за.
І для мене це знаменно,
Що всі звуть мене…(прийменник)
Впишіть у клітинки прийменники
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
Й |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
Е |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
К |
|
|
|
|
|
|
1.Похідний, утворений сполучення непохідних (поміж) |
|
|
|
|||||||||||||||
2.Похідний, утворений сполученням непохідних (посеред) |
|
|
||||||||||||||||
3.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (близько) |
||||||||||||||||||
4.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (край) |
||||||||||||||||||
5.Непохідний (між) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
6.Непохідний (без) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
7.Похідний, утворений поєднанням іменника з прийменником (в середині) |
||||||||||||||||||
8.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (навколо) |
||||||||||||||||||
9.Непохідний (при) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
10.Похідний, утворюється шляхом переходу з іншої частини мови (круг) |
||||||||||||||||||
Я буваю, безперечно,
Формотворча, заперечна,
Чи модальна – тільки лише
Без уваги не залишусь.
Хай, нехай, не, ні, ані –
До вподоби що мені.
Точно, власне, мов чи наче –
Дуже гарна я одначе.
Вчіть усі мене, будь ласка.
А зовусь я просто…(частка)
Впишіть у клітинки частки
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
1 |
Ч |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
2 |
А |
|
|
|
|
|
|
||||||||
3 |
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
4 |
Т |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
5 |
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
6 |
|
А |
|
|
|
|
|
|
||||||||
1.Модальна, вивчається для оформлення питання (чи) |
||||||||||||||||||
2.Заперечна (ані) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
3.Модальна, увиразнює значення слів (власне) |
||||||||||||||||||
4.Модальна, вживається для виділення окремих слів, посилення їх значення (тільки) |
||||||||||||||||||
5.Модальна, вживається для виділення окремих слів, посилення їх значення (таки) |
||||||||||||||||||
6.Модальна, вказує на кількість (майже) |
||||||||||||||||||
Я емоцій стільки маю,
Почуття я виражаю:
Ой, ай, о, ого, іч? Ух,
Аж захоплює вмить дух!
А чи окрик, чи звертання,
Чи ще, власне, спонукання:
Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –
Волевиявлення ці.
Ще наслідувати можу
Голоси тварин я гоже:
Няв, ж-ж, пугу, ку-ку,
Гав, ко-ко, кукуріку-у.
Скрізь кручусь, неначе дзиґа,
Маю йменнячко я …(вигук)
Впишіть у клітинки вигуки
|
1 |
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Г |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
У |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
К |
|
|
|
|
|
1. |
Звуконаслідувальне слово, голос тварини (няв) |
||||
2.Волевиявлення, спонукання (цить) |
|
|
|
||
3.Волевиявлення,окрик(гей) |
|
|
|
|
|
5.Звуконаслідувальне слово, голос тварини (ку-ку)
|
|||||
|
|||||
В мене родичі повсюди,
І злічити всіх несила.
Моря сплеск, пташиний щебет,
Плач дощу і вітру шум…
Скрізь і завжди – звуки й звуки.
Та у мові їх чимало.
В українській – 38!
Пам’ятати варто їх.
Бо із звучика малого
Виросла велика мова,
Як з маленької цеглинки
Возвели великий дім.
Чергування приголосних звуків
Коли змінити слово
Або створити нове,
То звук, буває, зміниться –
З новим ім’ям живе.
Це нелегке завдання
Ми звемо чергуванням:
Книга – книжці – книзі,
Рука – ручний – руці.
Якщо запам’ятали,
То всі ви молодці.
В чарівній країні мови
Все цікаво й загадково,
Ми загадки відгадаєм
І цей віршик прочитаєм.
В ньому звуки хитрі дуже,
Але нам це геть байдуже,
Звуки люблять не ховатись,
А мінятись, чергуватись.
Ти літаєш, я лечу,
Випікаєш, я печу.
Косить тато, я кошу,
Носять сіно, я ношу.
Ще загадочка така:
Скажем : ручка і рука,
Бідолаха й бідолашка,
Зграя птахів й ніжна пташка,
Слово жінчин й слово жінка,
Слово крига і крижинка.
Відгадали всі слова?
Тому вправа вже нова.
Спрощення в групах приголосних
Шістнадцять «сміливців» за лижі взялись,
Хвастливо крутнулись і в ліс подались.
Баластний вантаж за плечима – рюкзак,
Минули дубовий, зайшли в березняк,
Присіли спочити на чийсь хворостняк.
Чомусь тут їх сон став пестливо морить…
(Мороз на дворі аж гуде, аж рипить!)
Тут раптом дідище кістлявий з’явивсь
І грізно на тих хвастунів подививсь:
- Замерзнуть у лісі, щось треба робить! –
Чарівний браслет став зап’ястний крутити :
Шістнадцять «сміливців» від сну пробудились,
Побачили діда ,- чкурнули щосили !
А дід Морозенко пустив заметіль, -
Сніжинки посипались тут звідусіль…
Зі снігу форпостні ворота зробив, -
Ніхто в завірюху щоб в ліс не ходив!
Дивуються люди: контрастна погода, -
Тут небо синіло – тут маєш – негода.
Шістнадцять хвастливих кістлявих сомів
Сховали на дно хворостняк від бобрів.
Зап’ястний браслет і пестливі слова –
Такий подарунок сомам від бобра.
Контрастний, баластний у нас хворостняк,
Ти ж дім свій форпостний збудуєш і так.
Чергування голосних звуків
В переливах слів ми раді
Відтінити тут одне:
Там де І в закритім складі,
У відкритім – О та Е.
У закритім складі кінь,
У відкриті тому – коня.
Поміркуй над цим, прикинь –
Не поїдем навмання.
У закритім складі гість,
У відкритім – гостя жди.
У закритім складі шість,
У відкритому – шести.
Не кінець тут прикладам, ‒
Ще раз вам викладем:
Лебідь – лебедя; обід – обода,
Невід – невода, чобіт – чобота…
А є й виняток: хобот – хобота.
Й ще сучасніший: робот – робота.
Але є слова, що в них
Написання голосних
Через наголос, бува,
Перевірить неможливо,
А тому такі слова
Пам’ятати нам важливо.
Я включаю їх у вірш:
Це, наприклад, керувати,
Це – легенда і чекати,
Це – левада і леміш.
Правила вживання апострофа
Швидко в нас настане свято,
І роботи так багато.
Скло на вікнах дуже тьмяне,
І заріс он лан морквяний,
Цвях забити над диваном ,
Зготувати сік медвяний.
Дзвякати немає часу,
Ставить мавпячу гримасу.
Подвоєння приголосних
Що буває спросоння
Зрання будила матуся Миколу:
Спросоння Микола подумав:
«У школу!»
Біг навмання, навпростець, без упину,
Біг попідтинню – і, таким чином,
Вчасно добіг: аж на дверях замок
Хто ж у неділю проводить урок!?
Попідвіконню Микола блукає,
І не кажіть, що спросоння буває.
Правопис слів з ненаголошеними е та и
На леваду шовковисту
Вийшли гуси чередою.
Услід півень гонористий
З червоною бородою:
«Я герой, я чемпіон,
Не зійду з дистанції,
Словом всіх беру в полон
І найкращий в танці я.
Є медалі і диплом,
Ви мені – не рівня…»
Та ніхто з гусей не слухав
Вихваляння півня
Я весела і завзята.
І у будні, і у свята
Слів бадьорих і сумних
Величезний чудо – міх
Адресатам посилаю,
Бо адреси їхні знаю.
Згинь, невдача і тривога!
Дорога мені дорога,
Путівці й стежки круті –
Лексикологія завжди в путі!
Пряме і переносне значення слів
Є слова із значенням,
Що їм завжди властиве:
Ось на тарілці бачимо
Ми солодкі сливи.
Солодкий торт, солодкий мед –
У слів цих значення пряме.
Ми сон солодкий бачимо.
Приємний, любий, милий –
У переноснім значенні
Це слово, зрозуміло.
Такі слова збагачують
Чудову нашу мову,
І ви використовуйте
Їх всі обов’язково.
Антоніми
І чорні, й білі м’ячики
Ми ловимо долонями –
Із протилежним значенням
Слова звуться антоніми.
Біжить струмок вузенький
У наш широкий Норинь,
Вночі тут дуже темно,
А вдень і світло, й ясно.
Омоніми
Звучать слова і пишуться однаково,проте
Лексичне їхнє значення
Ми знаємо: не те.
У лісі, де сунички
Ростуть гриби лисички.
Всі знають хитрі звички
Руденької лисички.
Омонімами звуться
Чарівні ці слова,
І труднощів із ними ніколи не бува.
Звучать вони у жартах,
Що звуться каламбури,
Їх також знати варто
Для мовлення культури.
Синоніми
Чарівні, гарні і прекрасні
Весна дарує квіти.
Приємний, лагідний, ласкавий
Їх пестить вранці вітер.
Синонімами звуться
Подібні ці слова,
Із ними наша мова
Завжди вічно жива.
Вимова й написання
Із різними ознаками,
Але лексичне значення
У слів таких однакове.
Я скажу вам, любі діти,
Годі байдики вам бити,
Ви уроки добре вчіть,
Нумо, задніх не пасіть!
Як недбало працювати,
Через п’яте на десяте,
Можна облизня впіймати.
Щоби раків не пекти,
Йдіть уперто до мети.
Тільки носом ви не клюйте
І увагу всю спрямуйте.
Щоб в знаннях навести лад,
Завітаймо в мовний сад.
Фундамент,стіни,дах, димар…
Милує зір людська будова.
Чіткий порядок – не базар
Установила в слові мова.
Закінчення й основа є.
В основі корінь – серцевина.
І префіксів великий ряд,
І суфіксів – ого! – родина.
На фантазію багатий
Від землі і аж до зір
Світ словесний,
Світ строкатий
Вам відкриє словотвір.
Хата,хатонька,хатинка. Луговий, лужечок, луг…
Ти прислухайся, дитино,
Словотвір – твій добрий друг.
Правопис префіксів роз, без, розі
Дві троянди роз і без в кожнім слові розцвітають.
Перед ка, пе, те, еф, ха – букви зе уже нема.
Розпалити – та спалити,розказати – та сказати,
Безкраїй, але скраю – і я правило вже знаю.
Має тут свій інтерес завжди лише буква ес:
Скопати, спиляти, стиснути, сфотографувати, схилити.
Прогнати хочу хмари я, та їх не подолати,
Тож допоможе буква і ті хмари розігнати.
Я легко слово вимовляю і швидко хмари розганяю,
Я килим можу розіслати, я можу лука розігнути,
Деталь я можу розібрати і свої пальці розімкнути,
Зіграти можу на гітарі й зібрати друзів нерозлучних.
Якщо і з префіксами в парі – звучать слова ці слова ці милозвучно.
Правопис слів з пів
Довго Петрик не умів, як писать частину пів.
Тож маленьке правило його мук позбавило.
Якщо власна назва йде, то дефіс не обійде:
пів – Європи, пів – Черкас,- тут тепер усе гаразд,-
пів – Одеси, пів – Дунаю як писати, я вже знаю.
Якщо після пів стоять букви ї, є, ю та я,
То апостроф перед ними треба швидко написать:
Пів’яблуні, пів’юрти як пишеться, збагнув ти.
Інші всі слова із пів пишем разом, зрозумів?
Правопис префіксів пре, при, прі
Пре і при – немов близнята, як їх розрізнити?
Пам’ятати усім варто, де їм в слові жити.
Пре – ознака вища міри (заміни це слово дуже)
Дуже сірий – це пресірий.
Розібрався, любий друже?
Тож прекрасний, пречудовий, прерозумний і премудрий,
Префікс пре – коли у слові – вже ніколи не забудеш.
З при завжди ми прибуваєм, наближаємось до чогось,
Щось приєднуєм – і маєм пам’ятати про це строго.
З при неповні маєм дії і ознак неповноту.
Ось, притомлена, радіє мала пташечка в саду,
Бо ж додому прилетіла, принесла пташатам їсти,
Приголубить їх і сміло може вже тоді присісти.
Прі ми й так запам’ятаєм, правил тут складних немає.
Префікс прі – самотній птах, лише в деяких словах:
Зустрічається у прірві та у наших прізвищах.
Знайте все це – і знаннями ми здолаєм труднощі.
Основа слова
Я – чарівна основа слова,
І без закінчення чудово
Існую я, та, зокрема,
Є в мене корінь – голова,
І префікс є і суфікс є,
Ніщо мій настрій не псує!
Префікс
Я – префікс і завжди утворюю слова,
Все це чарівно так, що кругом голова,
Я з міри роблю вимір,
З’ єднання – роз’єднання,
Та подругу я з друга для сміху утворю,
До вас одне питання:
“Як я все це роблю?”
Суфікс
Я теж утворюю слова,
Але я після кореня стою.
Всі суфіксом мене назвуть
Я –н-, -енн-, -янн-, та –анн-, люблю!
Я є частина слова,
Частина слів основи!
Корінь
Спільна частина
Споріднених слів,
Коренем зветься –
Матінка їм.
Така ось родина:
День, денний та днина!
А днями, дня, днів
– одне тільки слово,
бо в нього, здається,
незмінна основа.
Закінчення
Служу я для з’язку
Слів в реченні завжди,
Наприклад: є гора,
А стало – дві гори.
Закінченням звуть мене.
Я є частина слова
Я змінне, як взуття.
Я зовсім не основа.
Способи словотвору
Ми уже багато знаєм:
Члени речень розрізняєм,
І усі частини мови
Нам давним – давно відомі.
Отже, тема вже така:
« Як будуються слова».
Можна шити і пришити,
Ще солити й посолити,
Можна лити і полити.
Все робить маленьке звик
Нам знайомий суфікс –ик.
Стіл маленький – це вже столик,
Віл гарненький – це вже волик,
Кажем хлопець й кажем хлопчик,
Горобець й малий горобчик,
Сильний дощ – легенький дощик.
Перебільшить все чимдуж
Нам знайомий суфікс –ющ.
Дуже товстий – це товстющий,
А худий – то це худющий,
Дуже злий – це значить злющий.
А противний? – Противнющий.
Що нам далі говорити,
Вмієм ми слова творити,
А щоб краще все пізнати,
Треба вправу написати.
Я поважний і статечний.
Володінь чимало є.
Запозичень недоречних
Не тримаю – все своє:
Слів сполуки невеличкі,
Речень всяких дружний ряд,
Тексти строгі й поетичні –
Гарний синтаксичний сад!
В моїй сім’ї сама дрібнота:
Лапки, дужки, крапки, тире…
Та роблять всі складну роботу,
Нехай вас сумнів не бере.
Окличний знак підніме військо,
Здивується питальний знак,
Три крапки, завершивши пісню,
Запросять кому на гопак…
Словосполучення
Словосполучення – це я,
А Синтаксис – сім’я моя!
З двох і більше слів складаюся
І зі словом все змагаюся,
Бо слово тільки називає,
А я ще й поясню: коли,кому, куди,
За що, як, де, у чім, чому?
Люблю в словах залежність я,
Тому не дивина: в словосполученні
Завжди є слово-голова.
Та і залежне слово є:
Хоч іноді й брикається,
Та з головним воно завжди
Чи так, чи сяк єднається.
Якщо іменник – голова,
То ІМЕННЕ – ім’я,
( Не сплутай з ДІЄСЛІВНИМ, що дію назива,
Та ще з ПРИСЛІВНИКОВИМ
( незмінні є слова).
Якщо з двох слів складаюся,
То дуже ображаюся,
Бо НЕПОШИРЕНИМ зовусь
І дуже швидко розберусь.
А як поширяться, то й не знають,
Що це ще я, з реченням називають.
Хто ж добре вчив, той добре знає,
У чому тут різниця полягає,
Мій друже, не барися,
Мерщій до синтаксичного розбору
Ти берися.
Речення
“А що таке речення?” –
щоб не розгубиться,
по шпаргалку не тягтись до сумки,
визнач спокійненько:”Мовна одиниця,
засіб формування й висловлення думки”.
Головні члени речення
Підмет
Підмету насамперед
віддаєм велику шану
ми по-справедливості:
означає він предмет
дії певної чи стану,
якості, властивості.
А спитайте в нього: з ким
одним миром мазаний?
Синтаксично завжди з ним
присудок пов’язаний.
Присудок
Присудок – дотямить кожного кебета –
теж не є якимсь пластом непіднятим:
означає дію або стан предмета,
в реченні представленого підметом.
Не введуть нас ув оману
неуважності тенета:
там предмет був дії, стану,
а тут – дія, стан предмета.
Другорядні члени речення
Другорядні теж важливі члени речення,
Тут вони не для прикраси, не для клечання.
Часто гронами рясними в думку просяться.
Але як же з головними співвідносяться?
А підрядними зв’язками з ними зв’язаними,-
Це враховувать ми з вами зобов’язані.
Думку можуть ( помічав це, безумовно, ти )
Пояснити, уточнити і доповнити.
Поділяються, напевне неспроста вони
На означення, додатки і обставини.
Розділові знаки
Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?
Маленька, менша від мачини,
ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
й людини мову зупиню. ( крапка )
Злита з хвостиком ця крапка,
невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? ( кома )
Прямої лінії малесенький відрізок
Не треба, друже, тут сушити мізок,
бо дуже легко відгадати й так:
прямої лінії відрізок –
між слів у мові граматичний знак.
Що це таке? (тире)
Дужки
Вони для речення багато важать:
турботливо обнімуть, як дружки,
вставні слова й цитату вкажуть,
давайте ж назвемо їх.
Це - ( дужки )
Лапки
Коли твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як же я її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки, у пригоді стати можуть –
догадались ви? – ( лапки )
Знак питання
Він після речення, цитати
вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати,
а сам ні пари з уст – мовчок.
Що це таке?(знак питання)
Знак оклику
Що за знак – стрункий, мов спис,
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику.
Хто ж бо він? (знак )
Апостроф
Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім'я –
зразу стану потрібен і я
Як хочете про стиль дізнатись,
нехай вас слово не ляка.
Це грецьке stilos, латинське stilus–
гостренька паличка тонка.
Учили нею недаремно
писать на дощечці тонкій,
покритій воску ніжним шаром,
у Римі й Греції старій.
І не покрилось слово пилом,
все мова в пам’яті трима:
вважали почерк спершу стилем,
пізніш – манеру й лад письма.
Є стиль художній і розмовний
( усім знайомий, не новий ),
є науково-популярний
і офіційно-діловий.
Чи помічав в людей у творчих,-
Чиї б ти твори не зустрів,-
Своя манера, власний почерк,
Свій стиль у кожного з майстрів.
Як стиль Тичини не зрівняєш
Із стилем Рильського, Влизька.
За стилем ти завжди пізнаєш
Твір Винниченка, Головка.
Першопричина не єдина –
Життя людей, суспільний фон.
І звісно:”Стиль – це є людина”,-
Сказав учений Жорж Бюффон.
Література
1. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури /Упорядник К.Ю. Голобородько.-Х. : Вид. група «Основа», 2006 р. -148 с.
2. Д. Білоус «Диво калинове» К. : Видавництво «Веселка», 1988 р.-160 с.
3. Передрій Г. Про цікаві завдання ігрові форми роботи з української мови.
-Дивослово, №1.2005р.
4. Веб-ресурс:http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&slovo
=%D1%CA%C0%CB%C8%D2%C8%C7%D3%C1%C8&skip=2&mode=0
1