Цікаві розмови на уроках української мови

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали

з досвіду роботи

вчителя української мови

та літератури

Покалівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Гримашевич  Ольги Володимирівни

 

 

 

          Зміст

І. Передмова…………………………………………...3
ІІ. Морфологія ………………………………………………. 4

ІІІ. Веселі римуванки…………………………………………26
        1.Фонетика……………………………………………...27
        2. Лексикологія…………………………………………...31

       3.Фразеологія …………………………………………....33

       4. Будова слова. Словотвір ………………………………..34

      5. Синтаксис  і пунктуація ………………………………  39
      6. Стилістика ……………………………………………44
ІV. Література……………………………………………..  45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

                                                                Гра – це іскра, яка запалює вогник

                                                               допитливості, цікавості.

                                                                                      В.О.Сухомлинський

 

       Любов до рідної мови, прагнення знати її якнайкраще залежить від того,який методичний матеріал буде використано протягом вивчення тієї чи іншої теми. Різноманітні мовні  ігри пожвавлюють урок, викликають зацікавлення в учнів, збагачують їхній словниковий запас,  сприяють глибшому засвоєнню знань.

     Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По – перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По – друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По – третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізації особистості.

    Збірник можна використати як додатковий матеріал на уроках, так і для самостійної роботи учнів удома.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День встає на виднокрузі.

Гей, збирайтесь, любі друзі.

І для знань , й для відпочинку

Нумо вивчим цю лічилку.

Раз іменник: котик, мишка,

Ручка, пензлик, зошит, книжка.

Два прикметник: білий, хмарний,

Синій, вправний, жовтий, гарний.

Дієслово три: сміятись,

Вчити, знати, бігти, гратись.

Далі йдем, скажу вам щиро,

Тож числівник – це чотири:

Вісім, десять, другий, п’ятий,

Шість, дванадцять, сім, дев’ятий.

П’ять займенник: весь, усякий,

Я, ти, він, ніхто, ніякий.

Шість прислівник: добре, близько,

Угорі, далеко, низько.

Сім прийменник: у, навколо,

З – під, із – за, поміж, довкола.

Вісім – тут сполучник скаче:

А, але, хоч, щоб, як, наче.

Дев’ять частка: хай, чи, теж,

Ось, оце, лишень, егеж.

Десять вигук: день, ку – ку,

  Гей, агов, кукуріку.

Хто лічилку буде знати,

 той розумний і завзятий.

 

 

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.

-Хто чи що, - ви запитаєте

І про мене все дізнаєтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка , котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я ? Знайте достеменно:

Називаюсь я …(іменник)

 

 

 

 

Впишіть у клітинки іменники

1

І

2

М

3

Е

4

Н

5

Н

6

И

7

К

1.Особиста назва людини, що дається їй після народження (Ім'я)

2.Косметична мазь (Крем)

3.Твір образотворчого мистецтва, виконаний з натури (Етюд)

4.Механізм для підіймання й переміщення вантажів (Кран)

5.Велика рибальська сітка (Невід)

6.Зимовий віз на полозах (Сани)

7.Кімната в школі, де здійснюється навчальний процес (Клас)

 

 

 

 

 

 

               

 

 

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівнянний;

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно

Відповім я залюбки

На питаннячко – який?

Маю ознаку предмета,

Називаюсь я…(прикметник)

 

 

 

Впишіть у клітинки прикметники, дібравши антоніми до поданих

1

П

2

Р

3

И

4

К

5

М

6

Е

7

Т

8

Н

9

И

10

К

1.Порожній (Повний)

2.Пізній (Ранній)

3.Гігантський (Крихітний)

4.Слабкий (Сильний)

5.Кривий (Прямий)

6.Чорний (Червоний)

7.Голодний (Ситий)

8.Високий (Низький)

9.Солодкий (Гіркий) 10.Довгий (Короткий)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

Його ознаку чи кількість,

Ви вчіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Заперечний і вказівний,

Означальним можу бути,

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я…(займенник)

 

 

 

 

Впишіть у клітинки займенники

1				З			-
2				А
3				Й
			4	М
5				Е
			6	Н
	7			Н
		8		И
			9	К
1.Неозначений (Хтозна -який)
2.Особовий (Вона)
3.Відносний (Який)
4.Особовий (Ми)
5.Зворотний (Себе)
6.Заперечний (Ніякий)
7.Присвійний(Їхній)
8.Особовий (Ви або ти)
9.Означальний (Кожний)

 

 

 

 

Чим від інших я відмінний,

Тим, що є я сам незмінний.

Розібратись як детально,

Моє значення загальне –

Це найперш ознака дії:

Швидко їде, тихо мріє,

Чи ознака ще ознаки:

Дуже добре, надто м’яко.

А чи ознака предмета:

Це – по- київськи котлета.

Я скажу вам тут дослівно –

Називаюсь я…(числівник)

 

 

 

 Впишіть у клітинки словами відповідні числівники

1

Ч

2

И

3

С

4

Л

5

І

6

В

7

Н

8

И

9

К

1. 4 (чотири)

2. 1 (один)

3. 7 (сім)

4. 1000000(мільйон)

5. 8 (вісім)

6. 2 (два)

7. 16(шістнадцять)

8. 3 (три) 9.Розряд числівників

за

значенням

(кількісні)

 

 

Дуже я люблю всі дії

І що хочеш, я умію.

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Отже, звусь я…(дієслово)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки дієслово

 

1

Д

2

І

3

Є

4

С

5

Л

6

О

7

В

8

О

1.Наказовий спосіб дієслова, підійшов (Підійди)

2.Дієслово іти у III особі однини чоловічого роду, минулого часу (Ішов)

3.Дієслово грати у ІІІ особі однини теперішній час (Грає)

4.Наказовий спосіб дієслова стоїть (Стій)

5.Дієслово принести у ІІІ особі множини минулого часу (Принесли)

6.Початкова форма дієслова, оволодіють (Оволодіти)

7.Дієслово працювати у ІІІ особі однини чоловічого роду, минулого часу (Працював)

8.Дієслово обрав у ІІІ особі множини минулого часу (Обрали)

 

4=В

 

Чим від інших я відмінний,

Тим, що є я сам незмінний.

Розібратись як детально,

Моє значення загальне –

Це найперш ознака дії:

Швидко їде, тихо мріє,

Чи ознака ще ознаки:

Дуже добре, надто м’яко.

А чи ознака предмета:

Це – по- київськи котлета.

Я скажу вам тут дослівно –

Називаюсь я…(прислівник)

 

 

 

Впишіть у клітинки прислівники, дібравши до поданих

1

П

2

Р

3

И

4

С

5

Л

6

І

7

В

8

Н

9

И

10

К

1.Повагом, нешвидко (повільно)

2.Хороше, гарно (добре)

3.Недалеко, поруч (близько)

4.Невесело (сумно)

5.Радісно, безжурно (весело)

6.Нерано (пізно)

7.Блаженно, безхмарно, солодко (щасливо)

8.Невисоко (низько)

9.Нечутно, неголосно (тихо) 10.Поспіхом (швидко)

 

Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов’язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і – я сурядний,

Що, немов, як, щоб – підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно,

Називаюсь я…(сполучник)

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки сполучники

1

С

2

П

3

О

4

Л

5

У

6

Ч

7

Н

8

И

9

К

1.Підрядний причинний (оскільки)

2. Сурядний протиставний (проте)

3.Підрядний порівняльний (начебто)

4.Підрядний часовий(ледве)

5.Підрядний причинний (тому що)

6.Сурядний розділовий (чи)

7.Підрядний часовий (щойно)

8. Підрядний часовий (тільки)

9.Підрядний умовний (коли)

 

 

 

 

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, із-за,

До, над, крім, в, під, по, за.

І для мене це знаменно,

Що всі звуть мене…(прийменник)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки прийменники

								1	П
				2					Р
						3			И
					4				Й
								5	М
							6		Е
7									Н
								8	Н
						9			И
								10	К

 

1.Похідний, утворений сполучення непохідних (поміж)

2.Похідний, утворений сполученням непохідних (посеред)

3.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (близько)

4.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (край)

5.Непохідний (між)

6.Непохідний (без)

7.Похідний, утворений поєднанням іменника з прийменником (в середині)

8.Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови (навколо)

9.Непохідний (при)

10.Похідний, утворюється шляхом переходу з іншої частини мови (круг)

 

Я буваю, безперечно,

Формотворча, заперечна,

Чи модальна – тільки лише

Без уваги не залишусь.

Хай, нехай, не, ні, ані –

До вподоби що мені.

Точно, власне, мов чи наче –

Дуже гарна я одначе.

Вчіть усі мене, будь ласка.

А зовусь я просто…(частка)

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки частки

1

Ч

2

А

3

С

4

Т

5

К

6

А

1.Модальна, вивчається для оформлення питання (чи)

2.Заперечна (ані)

3.Модальна, увиразнює значення слів (власне)

4.Модальна, вживається для виділення окремих слів,     посилення їх значення (тільки)

5.Модальна, вживається для виділення окремих слів,     посилення їх значення (таки)

6.Модальна, вказує на кількість (майже)

 

 

 

 

 

 

 

Я емоцій стільки маю,

Почуття я виражаю:

Ой, ай, о, ого, іч? Ух,

Аж захоплює вмить дух!

А чи окрик, чи звертання,

Чи ще, власне, спонукання:

Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –

Волевиявлення ці.

Ще наслідувати можу

Голоси тварин я гоже:

Няв, ж-ж, пугу, ку-ку,

Гав, ко-ко, кукуріку-у.

Скрізь кручусь, неначе дзиґа,

Маю йменнячко я …(вигук)

Впишіть у клітинки вигуки

	1			В
		2		И
			3	Г
4				У
			5	К

 

1.	Звуконаслідувальне слово, голос тварини (няв)
2.Волевиявлення, спонукання (цить)
3.Волевиявлення,окрик(гей) 4.Волевиявлення, спонукання (тпру)
5.Звуконаслідувальне слово, голос тварини (ку-ку)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В мене родичі повсюди,

І злічити всіх несила.

Моря сплеск, пташиний щебет,

Плач дощу і вітру шум…

Скрізь і завжди – звуки й звуки.

Та у мові їх чимало.

В українській – 38!

Пам’ятати варто їх.

Бо із звучика малого

Виросла велика мова,

Як з маленької цеглинки

Возвели великий дім.

 

 

Чергування приголосних звуків

 Коли змінити слово

 Або створити нове,

 То звук, буває, зміниться –

 З новим ім’ям живе.

 Це нелегке завдання

 Ми звемо чергуванням:

 Книга – книжці – книзі,

Рука – ручний – руці.

Якщо запам’ятали,

 То всі ви молодці.

 В чарівній країні мови

 Все цікаво й загадково,

Ми загадки відгадаєм

І цей віршик  прочитаєм.

В ньому звуки хитрі дуже,

 Але нам це геть байдуже,

Звуки люблять не ховатись,

 А мінятись, чергуватись.

 Ти літаєш, я лечу,

 Випікаєш, я печу.

Косить тато, я кошу,

Носять сіно, я ношу.

 Ще загадочка така:

Скажем : ручка і рука,

Бідолаха й бідолашка,

Зграя птахів й ніжна пташка,

 Слово жінчин й слово жінка,

Слово крига і крижинка.

Відгадали всі слова?

Тому вправа вже нова.

 

Спрощення в групах приголосних

Шістнадцять  «сміливців» за лижі взялись,

 Хвастливо крутнулись і в ліс подались.

Баластний вантаж за плечима – рюкзак,

Минули дубовий, зайшли в березняк,

Присіли спочити на чийсь хворостняк.

 Чомусь тут їх сон став пестливо морить…

 (Мороз на дворі аж гуде, аж рипить!)

 Тут раптом дідище кістлявий з’явивсь

І грізно на тих хвастунів подививсь:

 - Замерзнуть у лісі, щось треба робить! –

 Чарівний браслет став зап’ястний крутити :

 Шістнадцять «сміливців» від сну пробудились,

 Побачили діда ,- чкурнули щосили !

 А дід Морозенко пустив заметіль, -

 Сніжинки посипались тут звідусіль…

Зі снігу форпостні ворота зробив, -

 Ніхто в завірюху щоб в ліс не ходив!

 Дивуються люди: контрастна погода, -

 Тут небо синіло – тут маєш – негода.

Шістнадцять хвастливих кістлявих сомів

 Сховали на дно хворостняк  від бобрів.

 Зап’ястний браслет і пестливі слова –

 Такий подарунок сомам від бобра.

 Контрастний, баластний у нас хворостняк,

 Ти ж дім свій форпостний збудуєш і так.

 

 

                                Чергування голосних звуків

                                    В переливах слів  ми  раді

                                     Відтінити  тут  одне:

                                     Там  де І  в  закритім  складі,

                                     У  відкритім –  О та Е.

                                     У закритім  складі  кінь,

                                     У відкриті тому –  коня.

                                     Поміркуй  над цим, прикинь –

                                      Не поїдем навмання.

                                      У закритім  складі  гість,

                                      У  відкритім –  гостя  жди.

                                      У  закритім  складі  шість,

                                      У  відкритому –  шести.

                                      Не кінець  тут прикладам, ‒

                                      Ще раз  вам викладем:

                                      Лебідь –  лебедя;  обід –  обода,

                                      Невід –  невода, чобіт –  чобота…

                                      А є й виняток: хобот – хобота.

                                      Й ще сучасніший: робот –  робота. 

                                      Але є слова, що в них

                                      Написання  голосних

                                      Через  наголос, бува,

                                      Перевірить  неможливо,

                                      А тому  такі  слова

                                      Пам’ятати  нам важливо.

                                      Я включаю  їх  у  вірш:

                                      Це, наприклад, керувати,

                                     Це –  легенда  і чекати,

                                     Це –  левада і леміш.

 

 

 

 

Правила вживання апострофа

Швидко в нас настане свято,

 І роботи так багато.

 Скло на вікнах дуже тьмяне,

 І заріс он лан морквяний,

Цвях забити над диваном ,

Зготувати сік медвяний.

Дзвякати немає часу,

 Ставить мавпячу гримасу. 

 

 

Подвоєння приголосних

 Що буває спросоння

Зрання будила матуся Миколу:       

Спросоння Микола подумав:

«У школу!»

Біг навмання, навпростець, без упину,

Біг попідтинню – і, таким чином,

 Вчасно добіг: аж на дверях замок

Хто ж у неділю проводить урок!?

Попідвіконню Микола блукає,

 І не кажіть, що спросоння буває.