Цикл уроків української мови на тему "Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета"

Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета.

Мета. Сприяти закріпленню й поглибленню знань учнів про просте речення, зокрема види речень за будовою. Ознайомити восьмикласників з різними типами односкладних речень, вчити розрізняти їх, правильно вживати. Дати змогу зуміти використовувати різні за будовою речення у власному мовленні. Розвивати усне й писемне мовлення, уміння зіставляти й узагальнювати. Виховувати любов до рідного краю.

Очікувані результати: учні вміють виділяти односкладні речення з-поміж інших видів речень; відрізняють односкладні речення від двоскладних; визначають типи односкладних речень; використовують різні за будовою речення у власному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи односкладних речень».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 — Який зв’язок між синтаксисом і пунктуацією?

 — Навіщо використовують у мовленні словосполучення?

 — Що таке речення?

— Які види речень ви знаєте? Наведіть приклади.

— За якими ознаками розрізняють речення?

— Які члени речення називають головними і чому?

— Які є види другорядних членів речення?

3. Робота біля дошки й у зошитах

Запишіть речення. У кожному з них укажіть граматичну основу. Позначте речення із двома головними членами та з одним головним членом.

Йдучи, міркую сам-таки з собою. (Т. Шевченко) По росах крапелястих ніч дзвони на коромислі несе. (А. Кащенко) Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах. (І. Нечуй-Левицький) Ось наша школа. (Ю. Збанацький) Надворі смеркало й сутеніло. (І. Нечуй-Левицький) Веселі очі дивляться по-дитячому свіжо й безтурботно. (Є. Гуцало)

IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Повідомлення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя

Для того, щоб охарактеризувати односкладні речення, уміти правильно й доцільно вживати їх в усному й писемному мовленні, щоб збагатити наше мовлення, зробити його яскравішим, виразнішим, ми повинні опанувати знаннями про односкладне речення.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання таблиці «Типи односкладних речень»

План пояснення нового матеріалу

1) Відмінність односкладних речень від двоскладних.

 2) Типи односкладних речень.

3) Поширені й непоширені односкладні речення.

4) Синтаксис односкладного речення.

2. Практична робота

Перетворіть подані двоскладні речення на односкладні.

1. Ми любим дивитись на зорі, на їх неосяжну сім’ю, шукаєм в буремному морі по зорях дорогу свою (П. Воронько). 2. Я візьму шматочок літа, кину в воду і зварю чистим золотом сповиту, нерозбризкану зорю (В. Бичко). 3. Молоденькі сади ми помадим на кручі, яворами прикрасим дорогу походу (А. Малишко). 4. Як я люблю оці години праці (Л. Українка).

3. Робота з підручником

1) Опрацювання теоретичного матеріалу – §18, стор.98.

2) Виконання вправ 196, 197 – усно; 198, 200 – письмово, стор. 98-100.

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Тренувальна вправа

Спишіть. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу. Укажіть односкладні речення, визначте їх тип.

  Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння своєї душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж, може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває. (Із тв. Л. Костенко)

2. Розподільний диктант

Запишіть речення, розподіляючи їх на дві колонки: 1) односкладні;2) двоскладні.

1. Ми з дитинства навчаємось мови.
2. Любіть мову! Бережіть її!
3. Мова розвивається, вдосконалюється.
4. Шануйте граматику!
5. Проникайте своєю допитливістю в механізм дії мови!
6. Хай мова викликає подив і зачарування!

V. Підсумок уроку

Рубрика «Вчимося культури мови» - стр.99.

Робота в групах. Тестове завдання

Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх типами.

1 безособове                                     А) Бережіть честь змолоду. (Нар. творч.)

2 неозначено-особове                      Б) Хати хитало течією. (О. Довженко)

3 узагальнено-особове                        В) Село. Обійстя. Мальва край воріт. (Є. Гуцало)

4 означено-особове                          Г) Шануй батька свого і матір свою. (З Біблії)

5 називне                   Д) Ударили у дзвін, народу сповістивши перемогу.  (Л. Забашта)

                                Е) Зеленіють по садочку черешні та вишні… (Т. Шевченко)

Відповідь: 1Б; 2Д; 3А; 4Г; 5В.

VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

 1. Завдання для всього класу:

1) опрацювати теоретичний матеріал §18, стор.98.

2) виконати вправу 203, стор.100.

2. Індивідуальне завдання: скласти усний твір-опис зимового ранку, уживаючи односкладні речення.

Тема. Означено-особові речення.

Мета: Створити умови для поглибленого вивчення матеріалу про односкладні речення. Забезпечити можливість правильно визначати види односкладних речень. Удосконалювати навички конструювати односкладні речення й сприяти доцільному використанню їх в усному й писемному мовленні. Розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу. Виховувати любов, повагу й шану до рідної землі.

Очікувані результати: учні вміють виділяти односкладні речення, визначають їх типи; конструюють односкладні речення (означено-особові) та доцільно вживають і використовують їх в усному та писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

1) Перевірка письмового завдання.

2) Перевірка індивідуального завдання.

2. «Мозковий штурм»

— Яке речення називається двоскладним?

— Чим двоскладне речення відрізняється від односкладного?

— Чи вважається односкладне речення повним? Свою думку обґрунтуйте. Наведіть приклади.

— З чого може складатися граматична основа в односкладному реченні?

3. Пошукова робота.

Прочитайте поезію. Визначте її основну думку. Знайдіть двоскладні й односкладні речення. Випишіть односкладні речення, визначте спосіб, час, особу головного члена у формі присудка.

СОЛОДКА ЗЕМЛЯ

Босоніж стежка побіжить левадою в городи…

Як любо тут, як славно жить — серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі забайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову.

Нема солодшої, повір, за неї, пречудову. (В. Коломієць)

IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Повідомлення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми продовжимо поглиблювати знання про односкладні речення, а саме означено-особові, з’ясуємо, на яку дію вказує головний член означено-особового речення, та способи його вираження.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з підручником

1) Опрацювання теоретичного матеріалу  - §19, стор.100.

Розповідь вчителя за узагальнюючою схемою «Означено-особові речення»

Односкладні речення є яскравим виражальним засобом. Означено-особові речення вживаються тоді, коли автор свідомо усуває своє «я» і наголошує на дії, характерній для ліричного героя.

Ці речення широко використовуються в художньому та розмовному стилях: Гортаємо історії томи. Вслухаємося в тишу на планеті (Л. Забашта). Вір мені – кращої поживи, як сушений хрущ, для сома не знайти (М. Чабанівський).

Також означено-особові речення використовуються в науковому стилі (Розглянемо умови проведення хімічного досліду), офіційно-діловому (Вважаю своїм обов’язком довести до Вашого відома).

Означено-особові речення енергійні, експресивні, у науково-популярних текстах вони є засобом вираження логічної послідовності, концентрації уваги на певних явищах.

Означено-особові речення з дієсловом-присудком у наказовому способі служать засобом вираження експресії, волевиявлення, створення спонукальної, окличної інтонації й використовуються в публіцистичному, художньому та розмовному стилях.

2. Практична робота

Виконання вправ 204, 205, 207, 209.

3.Пошукова робота в парах

Прочитайте речення. Визначте, які з них можна перетворити на означено-особові, запишіть їх. Поясніть, чому інші речення не підлягають такому перетворенню.

1. Ви розкажіть про ваші враження від поїздки.2. Петро вчиться у десятому класі.3. Ти виконав роботу успішно. 4. Ти не забудь написати замітку до стінгазети. 5.Я поспішаю додому.6. Люди радіють літу.

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Творче завдання

Складіть із поданими дієсловами означено-особові речення з присудком, вираженим дієсловом дійсного способу в різних формах. Запишіть їх. Укажіть особу дієслів-присудків, визначте дієвідміну.

Любити, шанувати, розказати, виконати, поспішати, летіти, приймати, вивчати, вчитися.

2. Гра «Хто швидше»

Прослухайте речення. Якомога швидше і правильно дайте їм характеристику: односкладне              чи              двоскладне              речення;              тип односкладного речення і форма вираження головного члена.

Любімо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха) Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю. (В. Сосюра) Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі — сапфірові квіти сон-трави. (Б. Заверуха) Високо в захмар’я навколо нас здіймалися гостроверхі млини, срібнокорі осики, похмурі дуби. (Б. Харчук)

3.Робота в групах

 Складіть 5–6 гасел за темою «Збереження природи», формулюючи їх у формі односкладних речень. Зразок: Шануйте й оберігайте рідну природу!

4. Індивідуальна робота з картками

Зробити синтаксичний аналіз речень

1. Повільно йшли мовчазні до перону (В. Симоненко).
2. Вірю людині, вірю людині, в розум її в цілім світі єдиний (Л. Забашта).
3. Прокидаюсь у незрозумілій тривозі і сідаю на ліжко (М. Коцюбинський).
4. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті піски, ні на скелі (О. Олесь).
5. Люблю вночі на небеса дивитись (Д. Павличко).
6. Слухай тисячу разів, а говори один раз (Нар. творчість).
7. Упаду під березу, цвіркунів розжену, закохаюсь безтямно у траву запашну (І. Муратов).

V. Підсумок уроку

Рубрика «Вчимося культури мови» - стр.104.

Інтерактивна вправа «Рефлексія»

 — Чи вдалося нам досягти мети уроку?

 — Які прийоми роботи вам найбільше сподобалися?

 — Яким кольором можна відобразити ваш настрій?

VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

 1. Завдання для всього класу.

1) Опрацювати теоретичний матеріал §19, стор.100.

2) Виконати вправи 213, 214 на стор. 103-104.

2. Індивідуальне завдання. Із будь-якого твору виписати 6–7 означено-особових речень. Підкреслити граматичні основи.

Тема. Неозначено-особові речення.

Мета. Забезпечити можливість поглибленого вивчення односкладних дієслівних речень. Сприяти формуванню поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена. Створити умови для  визначення стилістичної функції цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення. Розвивати творчі вміння аналізувати та узагальнювати. Виховувати любов до мови.

Очікувані результати: учні вміють визначати неозначено-особові речення; правильно знаходять їх у текстах; аналізують неозначено-особові речення, відрізняють їх від означено-особових; правильно та доцільно використовують їх в усному та писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки, схема «Способи вираження головного члена неозначено-особових речень»

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

— Яка різниця між двоскладними та односкладними реченнями?

— Назвіть типи односкладних речень.

 — Чим виражений головний член у кожному з них?

— Чи можуть бути односкладні речення частинами складного речення? Наведіть приклади.

— На що або на кого вказує головний член в означено-особових реченнях? Наведіть приклади?

— У яких стилях мовлення найчастіше вживають означено-особові речення?

2. Перевірка домашнього завдання

1) Перевірка письмового завдання.

2) Перевірка індивідуального завдання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Повідомлення теми й мети уроку

Проблемне завдання

Порівняйте двоскладні речення з односкладними. Яка між ними різниця? Як мислиться дійова особа в неозначено-особових реченнях?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л. Забашта)

 — Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали… (Нар. творч.) Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі в степу. (З підручника) — Поховали громадою, як слід, по закону. (Т. Шевченко)

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання схеми «Способи вираження головного члена неозначено-особових речень»

2. Бесіда за розглянутою схемою

— Що ви дізналися з опорної схеми про неозначено-особові речення?

— На чому допомагає зосередити увагу вживання неозначено-особових речень?

 — Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях?

3.Тренувальна вправа

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота з підручником

1) Опрацювання теоретичного матеріалу §21, стор.108.

2) Виконання вправ 225, 230, 231 – письмово; 227, 228, 233 – усно.

2. Творче завдання

Складіть усне зв’язне висловлювання про спільні та відмінні ознаки означено-особових та неозначено-особових речень.

3. Дослідження-зіставлення

Прочитайте речення. Визначте, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а у яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.

Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку. (Н. Романович-Ткаченко) Під вогнище ми видовбали в піску яму. (О. Васильківський) На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове. (О. Васильківський) Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною. (Д. Гуменна) Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву. (Ю. Смолич) На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя. (Р. Мовчан) Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом. (А. Коваль).

4. Розподільний диктант

Запишіть речення, розподіляючи їх на групи: а) двоскладні; б) означено-особові; в) неозначено-особові.

1. Розвиднятися вже стало. 2. Хто оратиме? 3. Отару женуть із пасовища. 4. Змалку звикайте до праці. 5. Озимину посіяно. 6. Ти сам усе зробиш? 7. Питали тут про тебе. 8. Смілива думка. 9. На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий.

V. Підсумок уроку

1. Рубрика «Вчимося культури мови» - стор.111.

2. Гра «Укажи речення»

Прочитайте речення. Позначте ті речення, у яких головний член указує на дію, виконану невизначеною особою.

Маю дивовижну пам’ять. (І. Драч) Учителя і дерево пізнають з плодів. (Нар. творч.) Він нехотя звівся і сів на лаві під мисником. (М. Коцюбинський) Одробились у полі, справили обжинки. (Марко Вовчок)

VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1) Опрацювати теоретичний матеріал §21, стор.108

2) Виконати вправу 235 на стор.112.

2. Індивідуальне завдання.

На основі прислів’їв написати твір-мініатюру, використовуючи односкладні речення.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Решетом воду не носять.