День цивільного захисту у школі Урок «Радіація і ми». 

Мета: ознайомити учнів з поняттям радіоактивності, шляхами її поширення, впливом на організм, способами та засобами захисту, правилами поведінки в надзвичайних ситуаціях;

            отримати практичні навики користування індивідуальними засобами протихімічного та радіаційного захисту, ознайомитись з приладами радіаційного контролю (дозиметрами), їх призначенням та правилами ористування;

           осмислити масштаби техногенних катастроф та їх наслідків, трагічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

            виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя, ліквідовуючи наслідки трагедії;             пробудити відчуття відповідальності за наслідки людської діяльності, її вплив на природу, прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання: мультімедійні технічні засоби, комп’ютер (мультиборд); презентація, відеоматеріали, роздатковий матеріал, дозиметри, протигази, загальновійськовий захисний комплект ЗЗК; виставка приладів, спеціально обладнаних машин для радіаційної та хімічної розвідки, музичне оформлення, малюнки, плакати дітей на тематику уроку, якими оформлено стіни кабінету, дошка.

                       Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель: Доброго дня усім! Радо вітаю наших гостей. Сьогодні особливий день у школі - день цивільного захисту. На нашому уроці присутні військові підрозділу протихімічного та радіаційного захисту військової частини, з якою співпрацює наша школа. (Представлення присутніх осіб)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети, очікуваних результатів

       Учитель оголошує тему. Запитує учнів про те, що вони хочуть дізнатись, очікують від уроку. Заслухавши декілька відповідей (можна записати їх на мультимедійному екрані, дошці, підготовленому ватмані - на вибір), коротко окреслює види діяльності на уроці та очікувані результати уроку. Учні формулюють колективну відповідь на запитання: «Для чого мені це потрібно знати?».

Якщо є можливість, можна скласти хмару слів-асоціацій відповідно до теми із відображенням результату на екрані чи мультиборді, наприклад, використовуючи онлайн-ресурс Mentimeter.

ІІІ. Робота над темою уроку 1. Вступна бесіда

             Звучить музична фонограма, на фоні якої відбувається слайд-шоу зображень, які відображають тематику уроку

Учитель: Слово «радіація» досить часто зараз можна почути. Усе живе на Землі постійно перебуває під впливом радіоактивного випромінювання, яке надходить від природних джерел радіації - Сонця, зір, космосу, речовин і тіл на Землі. В умовах існування природного радіаційного фону виникло життя на нашій планеті і еволюціонувало до сучасного стану. 

Кожний живий організм зазнає як зовнішнього, так і внутрішнього опромінювання. Джерелами зовнішнього опромінювання є радіоактивні ізотопи земної кори і космічне випромінювання. Внутрішнє опромінювання потрапляє в організм з їжею, водою і повітрям під час дихання.

2. Що таке радіація?

            Відео №2: «Відкриття радіоактивності, її переваги та згубна дія» Учитель: Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає промінь і дослівно означає те, що рухається у просторі, як промінь світла. Її не можна побачити і відчути.

        Нам відомо, що все довкола - тіла, люди і, навіть, пилинки, всі речовини складаються з молекул, а ті, в свою чергу, з атомів, таких малих, що їх не можна побачити у звичайний мікроскоп. Атом - найменша частинка хімічного елемента. Але і атом має складну будову: масивне ядро і електрони, що наколо нього рухаються. Деякі речовини складаються з атомів, ядра яких можуть самовільно руйнуватись - розпадатись.  При цьому утворюються інші  атоми, - хімічні елементи, ізотопи, ядра яких також можуть бути нестабільними і зазнавати подальшого розпаду. Під час розпадів атомних ядер виділяється енергія у вигляді альфа-, бета-, гама-променів.  Це і є випромінювання, особливістю якого є іонізація речовин, на які воно потрапляє - іонізуюче випромінювання.

        Речовини, атоми яких самовільно розпадаються, називають радіоактивними. Випромінювання, яке утворюється під час розпаду атомів - радіоактивне випромінювання або радіація.

Проміжний підсумок - виконання інтерактивної вправи.

3.                  Шляхи проникнення і поширення радіації. Безпека людини в умовах радіаційного забруднення

 Військовий: Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм людини з їжею, водою, повітрям включаються в молекули кісткової тканини та м’язів і продовжують опромінювати організм зсередини. Тому безпека людини в умовах радіоактивного забруднення місцевості досягається захистом від зовнішніх випромінювань, від зараження радіоактивними опадами, а також постійним виведенням радіоактивних речовин з організму.

       Учні описують  (за плакатами) можливі джерела ішляхи потрапляння радіонуклідів в організм людини;

Учитель: В своїй діяльності людина використовує радіоактивні речовини в багатьох галузях виробництва і науки, навіть в побуті ( телевізори, монітори тощо). У медицині рентгенівські промені дають змогу лікарям отримувати на екрані або фотоплівці тіньові зображення внутрішніх органів людини.

Радіонуклідна діагностика дає можливість виявити важкі захворювння на ранніх стадіях. Опромінювання широко застосовується у  лікуванні ракових пухлин. Радіоактивні речовини використовують для добування електроенергії на атомних електростанціях, як ядерне паливо для атомних криголамів тощо. 

4. Чи безпечний атом?

Відео № 3: «Світ замислився про безпеку атома»

       Повідомлення учнів

       Учень 1: Вже минуло більше 30 років після страшної трагедії - катастрофи на Чорнобильській АЕС. Цвітом скорботи і суму зацвітають щороку чорнобильські сади, залишаються безлюдними вулиці, кинуті школи, будинки, дитячі майданчики…  Це трагедія не тільки для України, а й цілого світу… Учень 2: В результаті недосконалої конструкції і порушення умов проведення випробувань на четвертому блоці АЕС вибухнув реактор, що спричинило його часткове руйнування і витік радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Це сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.         Учень 3: За офіційними даними в результаті аварії на САЕС було викинуто

63 кг радіоактивних речовин. Для порівняння: під час бомбардування Хіросіми - 740г таких речовин. Як наслідок - радіоактивне забруднення частини території України, Білорусії, Росії (5 млн. Га - в перші дні).

       Учень 4: Аварія на Чорнобильській АЕС продовжує впливати на здоров’я людини не тільки в радіаційно забруднених областях, але й по всій Україні. Постраждало більше 3 млн. 427 тис. осіб, у тому числі - 1 млн 260 тис. Дітей. Серед тих, хто живе на радіаційно забруднених територіях, здоровими визнані лише 11-15 %.     

       Учень 5: На даний час ЧАЕС законсервована і не працює, але на території

України ще є 4 діючих електростанції - Рівненьська АЕС (м. Кузнецовськ,

Рівненська область), Хмельницька АЕС (м. Нетішин, Хмельницька обоасть), Запорізька АЕС (м. Енергодар, Запорізька область), Південноукраїнська АЕС (м. Південноукраїнськ, Миколаївська область).

       Учень 6: Усього з моменту експлуатації атомних станцій у 15 країнах світу сталося більше 150 аварій різного ступеня складності. Одна з останніх - в Японії, де через сильний землетрус і цунамі на станції Фукусіма-І було пошкоджено атомні реактори.Ударна хвиля, світлове випромінюання і прникаюча радіація - небезпечні фактори атомної аварії. 5. Поезія говорить болем : «Чорнобильська трагедія» Фоном слугує відеофрагмент Прип’ять : зо років потому» Учень 7: 

Він відомий сьогодні кожному - Не ім’ям своїм , а бідою.

Тою вулицею порожньою Понад прип’ятською водою…

Учень 8:

Сонце терпне… Катастрофа… Чом стає Чорнобиль катом?

Україна, як Голгофа,

Розпинає квітень атом…

Радіація незрима

Проникає у свідомість…

Що там завтра? За дверима Безнадія, невідомість…

Над природою насилля.

Хто людина? Гладіатор В поєдинку із довкіллям?

Має статус «ліквідатор»…

Опромінення, хвороби,

Навіть вітер у судомах… Вас вбиває, хлібороби, Вірус ядерний удома.

Учень 9:

Жахливий звір уп’явся пазурами У чорний грунт. І полонив усе. Сади цвіли і сипали квітками,

Ішло життя - спокійне, чарівне.

Дитячий сміх. Пронизлива сирена.

Невидимий, незнаний досі звір.

Приийшов із нею на ліси зелені.

Прийшов не з моря, не з далеких гір.

Учень 10:

Прийшов із серця. Надійшов із пульсу Енергії, що била, мов струмок.

Життя ішло. Та це чарівне русло Перепинив потвори страшний крок.

Жахивий звір здушив родючі землі,  Уп’явся в ріки й полонив до дна. Він - не з природи. Адже, будьте певні - Жахливй звір - це помилка людська.

Учень 11:

Немов війну ми згадуєм той день, Немов чуму, що поповзла землею Й не зупиняється ні уночі, ні в день, Ніхто не видумав ще зброї проти неї.

Слоа ці знають і старі, й малі: «Чорнобиль», «радіація» і «зона», Та ще страшніші їхні похідні:

І «рак», й «рачиця», «лімфи» й «аденома»

Вмирають люди, пусткою стають

Колись життям наповнені оселі… Кому в майбутньому історики «приш’ють» Цей геноцид українських поселень?

Учень 12:

Синочку, ненароджена моя дитино!

З меча Чорнобиля упав ти на росу.

Апокаліпсисова жертва безневинна.

Цей біль у серці все життя я пронесу.

Душа моя роками за тобою тужить…

Гірким дощем проллю її в квітневі дні. Можливо, й справді мирний атом бути мусить, Але хіба замінить сина він мені?

Чи жкртви хоч колись Чорнобиль порахує?

Чи людям стане сліз оплакати усіх?

Хто звідав опік зірки - хай мене почує, Можливо, разом ми відмолимо цей гріх.

Синочку мій, зів’яла ніжна квітко!

Прості за все ти бідну матінку свою.

Душа моя одна без тебе, мов сирітка.

В дитині кожній бачу я тебе й люблю. Про тебе в пам’ять маю я очистить душу Від безнадії, горя й дум тяжких.

Нести по світу я добро й кохання мушу.

Господь, молю, нам одпусти полинний гріх!

Учитель: ми схиляємо свої голови перед усіма, хто сьогодні вже не з нами, хто ціною свого життя оплатив шанс на життя мільйонів людей.

6. Основні правила поведінки у разі радіаційної загрози.

Наслідком аварії на атомних об’єктах є забруднення території і опромінення населення. Для того, щоб себе захистити, потрібно дотримуватися відповідних правил поведінки та здійснювати певні санітарно-гігієнічні заходи.       Під час виникнення загрози радіоактивного забруднення населення повідомляють для того, щоб можна було вжити передбачені заходи захисту.  Перед повідомленням сирени, переривчасті гудки підприємстві транспортних засобів дають попереджувальний сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!».

Потім через мережі мовлення: по радіо й телебаченню передається інформація про небезпеку, що виникла, і рекомендації штабу НС рпро дії населення. Почувши таке повідомлення, треба не панікувати, а дотримуватися певних правил поведінки.

Правила поведінки після отримання інформації пр радіаційну загрозу

•    Одразу сховатися у житловий будинок. Стіни дерев’яного будинку послаблюють випромінювання вдвічі, а цегляного в 10 разів. Заглиблені сховища (підвали) ще більше знижують ризик.

•    Щоб захистити квартиру (будинок) від випромінювання, потрібно зачинити кватирки, щільно притиснути рами і двері.

•    Допомогти батькам підготуватися до можливої евакуації: взяти з собоюдокументи, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни й одягу, консерви. Зібрані речі слід упакувати в поліетиленові мішки.

•    Терміново запастися водою, набрати її в закритий посуд, перекрити крани.

•    Використовувати в їжу тільки консервовані продукти, що збереглися в закритому приміщенні й не були радіаційно забруднені.

•    Не вживати в їжу овочі, що росли у відкритому грунті й зірвані після аварійної ситуації.

•    Не пити воду з відкритих водойм після оголошення радіаційної небезпеки, накрити колодязі поліетиленовою плівкою. 

•    Заходячи до приміщення, брудне взуття залишати за дверима.

Правили захисту органів дихання і шкіри

•    Прикрити рот і ніс змоченою у воді марлевою пов’язкою, носовичком, рушником.

•    Шкіру і волосся прикрити будь-якими предметами одягу, головними уборами.

•    За потреби вийти на вулицю слід узути гумові чоботи. вивчення пам’ятки для населення «Радіаційна небезпека».

7. Ознайомлення із приладами (дозиметрами) та засобами протихімічного та радіаційного захисту

Розповідь військового про призначення і види дозиметрів, умови і основні правила користування ними; виконання практичних завдань: надягання респіратора, протигаза, одягання ЗЗК.

Протигаз винайшли російський вчений-хімік М. Д. Зелінський та інженер Е. Л. Кумант. Протигаз складається з протигазної коробки і ліцьової частини маски. У протигазній коробці є протидимовий фільтр і спеціальні поглиначі. Повітря спочатку проходить крізь фільтр, де затримуються частки пилу, диму, а потім крізь поглиначі, де осідають отруйні речовини. Лицьова частина складається з гумової маски з окулярами і клапанової коробки.

Респіратор Р-2Д - це фільтраційна півмаска, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху і носовим затискачем.

Практичні завдання

•    Надягання протигаза.

•    Надягання респіратора.

•    Одягання ЗЗК.

ІV. Розглядання виставки

V.      Підсумок уроку. Рефлексія

Із хмари тегів, складеної на початок уроку учні складають реченя; діляться враженнями, визначають питання, з яких ще бракує знань, над чим ще потрібно попрацювати; як використають знання у своєму житті.

Учитель: Ми всі живемо в радіоактивному світі. Розвиток ядерної енергетики в багатьох країнах світу зробив загрозу радіоактивного забруднення великих територій реальною. 

 Геніальному Ейнштену належать слова, які завершать урок: «Ми всі однаковою мірою перебуваємо в небезпеці, і коли ми усвідомимо цю небезпеку, то залишиться надія, що спільними зусиллями ми зможемо подолати її»

VI.   Домашнє завдання

•    Пояснити слова Альберта Ейнштейна;

•    Написати ессе «Радіація і ми»

Додатки

№1 Завдання «Вставити пропущені слова»

№ 2

№ 3

№4

№5 а

№5 б

Фото

Використані джерела:

•    https://youtu.be/eiPayy6olA0

•    https://youtu.be/Ucn6YZYqctE

•    https://youtu.be/PYwMr9GgenY

•    https://youtu.be/qbx4mTFPc7Q