23 квітня о 18:00Вебінар: Шкільна територія як об'єкт STEАM-дослідження

День краєзнавця «Свято простого речення з елементами народознавства та використанням здоров’язбережувальних технологій»

Про матеріал
Узагальнити та систематизувати набуті знання, уміння та навички з теми «Просте речення»; розвивати комунікативні навички учнів; виховувати пошанне ставлення до скарбниці народних знань та зацікавленість у збереженні найціннішого у житті – здоров’я людини.
Перегляд файлу

День краєзнавця

 

 «Свято простого речення з елементами народознавства та використанням здоровязбережувальних технологій»

(5 кл.)

 

 

Мета уроку: узагальнити та систематизувати набуті знання, уміння та навички з теми «Просте речення»; розвивати комунікативні навички учнів; виховувати пошанне ставлення до скарбниці народних знань та зацікавленість у збереженні найціннішого у житті – здоров’я людини.

За інтегровано компоненти: українська мова, читання «Я і Україна. Природознавство», «Основи здоров’я», музичне мистецтво, фізична культура.

 

 

Перебіг уроку

 

Вчителька: Добридень, дівчинко Галинко,

Куди ти з відрами зрання?

Чистенька на тобі хустинка,

Куди спішиш ти навмання?

 

Галинка:  Біжу хутчіш я до криниці

Води чистенької набрать

Полити треба кущ калини,

Та й всі рослини напувать!

 

Вчителька: Тож не запізнюйся до школи,

А справу добру робиш ти.

Зела цілющого доволі

Тут  всім на радість навкруги

(Дівчинка з відерцями біжить далі, а вчителька вирішила й собі захопити відерця на свій урок).

 

І. Постановка проблемного запитання:

  • А навіщо я сьогодні принесла ці чудові відерця, на урок?
  • Та ще й коромисло? До речі, хто знає значення цього слова?

Коромисло, коромисла – дерев’яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою:

Уже світлішає над гаєм,

 Дощем пахучим день промок:

По воду райдуга спускає

Кінці коромисла в ставок

(М. Стельмах)

 

2. Вступне слово вчителя:

Уявіть собі, що нашу тему уроку «Свято простого речення» можна уявити з опорою на малюнок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Давайте ж цілющою водою знань з відерця полиємо так необхідні для нас рослини – помічники.

 

Завдання 1. Перший гість.

Послухайте загадку:

Я росла в темній темниці,

Як зросла – взяли в світлиці.

З мене шкуру всі деруть,

Мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть,

Відгадайте, хто ж я є,

І яке ж ім’я моє?

(Картопля)

 

2. Розберіть речення за схемою:

Під землею птиця кубло звела.

- А хто знає продовження загадки? І яєць нанесла.

 

3. Інформаційна хвилинка «Поливаємо картоплю»

Як-не-як, а «другим хлібом» називають у нас картоплю. Смачна

вона і розварена, і товчена, і в лушпинні. Картопля ніколи не приїдається, кажуть у народі. Десятки різноманітних страв уміють приготувати з неї вигадливі господині. Картопля в нас щодня. Без неї просто неможливо  уявити сучасної української кухні.

В Європу «земляні яблука» привезли мореплавці вже після відкриття Нового Світу в XVI столітті. І вперше ця незвична для європейців рослина з'явилася в Іспанії.

 

4. Подарунок на свято (презентація сімейної страви з картоплі)

- А тепер розберіть таке речення:

Картопля ніколи не приїдається.

 

5. Фізкультпауза. Народна гра.

«Борщ»

Діти встромляють у коло палиці, які утворюють коло. Один стає у середину кола, а інші — кожен біля своєї палиці. Той, що всередині, підходить до кожного і просить:

— Дай борщу!

І йому дають будь-що — паличку, папірець, картоплину. Після того як він обійде усіх, усі швидко змінюються місцями, причому він намагається також зайняти місце біля палиці. Тоді гравець, котрий залишився без місця, іде в коло, і гра продовжується.

 

 

Другий гість 1)   Бабцю, де нам сісти?

Щось би з’їсти – згризти.

- Ой, зайці і малята!

Все, що маю – нате;

Сорочки, кофтини,

Плаття, кожушки…

- Щедра ви бабуся!

 - Так? А як я звуся?

(Капуста)

 

2) Михайло Стельмах написав так:

Ми капусту розділяли,

Сто одежинок знімали,

А одежинки оці

Підуть на голубці.

- Чим запропоноване речення відрізняється від попереднього.

 

3) Інформаційна хвилинка «Поливаємо капусту»

Про капусту багато писали античні вчені й письменники. А давньогрецький математик Піфагор сказав, що капуста — це «овоч, який підтримує бадьорість і веселий, спокійний душевний настрій».

Вважають, що першими почали вирощувати капусту стародавні іберійці, які населяли теперішню Іспанію, що її батьківщиною є європейське узбережжя Атлантики й береги Середземномор'я. Тут і сьогодні можна побачити дикорослих пращурів капусти.

 

4) Подарунок на свято (страва з капусти або презентація її видів)

 

5) А тепер знайдіть головні та другорядні члени у такому реченні:

І між доброю капустою люди знаходять багато інших качанів.

- Отже, слова в реченні пов’язані за запитаннями.

 

6) Фізкультпауза. Народна гра.

«Капуста»

Вибирають найбільшу і найсильнішу дівчинку маткою. їй на коліна сідає друга дівчинка, і так сідають всі, від найсильнішої до найслабшсї, крім ведучої, кожна міцно держить на колінах свою подругу. Ведуча також повинна бути сильною. Вона на одній нозі прискакує до сидячих і здоровається з маткою.

— Чого прийшла? — питає матка.

— Дай капусти.

— А де та?

— Я поставила на полицю, а вона упала у дійницю та й розбилася.

— Тягни собі.

Ведуча легко витягує першу дівчинку, оскільки крайні найслабші дівчатка. Потім ведучій допомагають ті, котрих вона забрала. У кінці всі витягують матку. Витягли – виграла ведуча, не витягли – виграла матка.

 

Третій гість 1. Відгадайте загадку:

Її усякий обминає

Не дерево, а листя має.

Лиш доторкнеться до долонь –

То припече, немов огонь.

(Кропива)

 

2. А Ліна Костенко написала про неї так:

Дощ полив – і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові,

Лиш дідок, старесенький, кропив’яний,

Блискавки визбирує в траві.

 

3. Розберіть речення:

Часом і між кропивою лілія росте.

- Поясніть, яке за метою висловлювання це речення. Переробіть на інші за метою висловлювання. А за інтонацією?

 

4. Інформаційна хвилинка «Хоч й не поливаємо, зате користь маємо»

У природі немає нічого зайвого. Окрім усього іншого, вона ще и надзвичайно корисна. Листя та стебла кропиви— добрий харч для свійських тварин. А ще вона лікує. Так, люди помітили, що, коли свиням щоденно домішувати в раціон посічену сиру (а взимку — й висушену) кропивку, вони рідше хворіють, значно набирають вагу.

 

5. Подарунок на свято «Незвичайний рецепт» (страви або ліки з кропиви).

 

6. Фізкультпауза. Народна гра.

«Куна»

У куну грають хлопчики й дівчатка. Для того всі беруться за руки й роблять круг, а всередину пускають хлопчика або дівчинку. Круг повільно повертається в один бік — зліва направо — і співає:

Ходе баба по бору, по бору

Та рве зілля кропиву, кропиву.

І рве, і бере, на беремок кладе,

Оце куна, оце лиша,

А це виступи геть!

Діти, що утворили круг, переступають з місця на місце та ото так співають, а той, що в середині круга, і собі переступає й співає та при кожному окремому слові пісні тикає пальцем у груди, і коли останні слова «виступи геть» припадуть на котрогось, то той зразу й виступає з круга. Тоді круг змикається, і пісня починається знову.

І так грають до того часу, поки з усього круга лишиться один — ото й буде куна. Тоді та куна сідає на землю, витягає вперед ноги; спиною до нього між ноги сідає другий, і так сідають всі, опріч двох, які стоять на ногах. Усі, котрі сидять на землі, міцно тримають один одного руками, а ті двоє, що стоять, підходять до крайнього, беруть його один за одну руку, а другий за другу і відривають од купки. І так аж до самої куни. Куну хапають в руки, термосять то в один, то в другий бік, злегка скубуть за волосся, регочуться. І тоді вже й кінець всієї гри.

 

Гість четвертий «Шпинат»

1) Почнемо зразу ж з інформаційної хвилинки

Дуже важливо, що в шпинаті утворюється багато хлорофілу, який за своїм складом близький до гемоглобіну крові людини. Цей овоч вважають незамінною їжею для дітей, навіть немовлят, адже він містить якісні «будівельні матеріали» — вітаміни та мінеральні солі, потрібні для кісток, зубів, розвитку всіх систем, посилення опірності до інфекційних збудників. Слід пам'ятати про те, що його рекомендують вживати сирим (молоде листя) і що страви зі шпинату швидко псуються, у них утворюється чимало шкідливих сполук, тому зберігати їх, навіть у холодильнику, не слід.

Дієтологи рекомендують шпинат для зміцнення імунітету, нервової системи. З огляду на ці 2 чинники та наявність фолієвої кислоти зрозуміла необхідність споживання шпинату для покращення складу крові.

 

2) Розберіть речення за будовою:

Дієтологи рекомендують шпинат для зміцнення імунітету, нервової системи.

- Дайте визначення для слів, які відносяться до одного й того ж слова і відповідають на одне й те ж запитання. (Однорідні члени речення).

 

3) Подарунок на свято (конкурс бутербродів із шпинатом, інші страви з ним).

 

4) Д/з: придумайте загадку про цю городню рослину з використанням простих речень, ускладнених однорідними членами речення.

 

5) Фізкультпауза. Народна гра.

«Шпинат»

Маленькі дівчатка, коли хочуть грати в «шпинат», сідають на землі в рядок, одна одній на коліна. Одна з дівчаток не сідає, а підходить до першої в ряду й каже:

— Просили мама шпинат на юшку, — сказавши так, бере її за руки й хоче вирвати з рук подружки, котра, обхопивши руками, не пускає. Вирвавши і поставивши її обіч, підходить до другої, далі — третьої і так до останку. Якщо дівчинка, котра рве «шпинат», слабенька, то довго пручається, поки їй вдається вирвати «шпинат», а інші в той час сміються.

 

Гість п’ятий «Катран татарський»

1. Прослухайте уривок з тексту:

Чималий кулястий кущ катрану десь у травні всуціль укривається сотнями дрібних білих квіточок. Дивишся на це квітобуйство й завмираєш від захвату. Навколо катранового квіткового гейзера стоїть густий медвяний дух нектару.

То не лебеді, а тільки білий катран, чи крамба, красовитии родич морської капусти. Колись він ріс кущами завбільшки з козака. Гей, гей, буйноцвітий катране, яка ж бо то краса, коли ти квітнеш у степу! Саме про катран татарський співають «Ой, не цвіти буйним цвітом, зелений катране...»

Сьогодні величну картину катранового буйноцвіття можна по бачити лише в заповідному Хомутівському степу, невеликими групами — у Криму.

 

- А який це тип тексту? (Розповідь, опис, роздум).

 

2. Ой, не цвіти буйним цвітом, зелений катране.

- Доведіть, що тут немає підмета?

- А що це за словосполучення «зелений катране»? Це звертання

- Прокоментуйте розділові знаки при звертанні.

- Чому у слові катране закінчення е а не __ . Про що це свідчить? Іменник вжито у кличній формі.

 

4. Інформаційна хвилинка.

Чималий кулястий кущ катрану десь у травні всуціль укривається сотнями дрібних білих квіточок. Дивишся на це квітобуйство й завмираєш від захвату. Навколо катранового квіткового гейзера стоїть густий медвяний дух нектару.

То не лебеді, а тільки білий катран, чи крамба, красовитий родич морської капусти. Колись він ріс кущами завбільшки з козака. Гей, гей, буйноцвітий катране, яка ж бо то краса, коли ти квітнеш у степу! Саме про катран татарський співають «Ой, не цвіти буйним цвітом, зелений катране...»

Сьогодні величну картину катранового буйноцвіття можна по бачити лише в заповідному Хомутівському степу, невеликими групами — у Криму.

 

5. Подарунок на свято «Легенда про перекотиполе»

Прийшов колись на Запорізьку Січ молодий і завзятий козак Пилип Зайда. Не козак, а писанка, хто не йде мимо - замилується.

Шанувало його товариство за хоробрість та відчайдушність. Дарма що був молодий, призначили його курінним отаманом.

Повів якось Зайда свій курінь у похід на турків. Посідали козаки на чайки і вийшли в море. До самого Стамбула доскочили, наробили біля султанської столиці великого переполоху - і, захопивши здобич, щезли в морі. Послав султан за козаками галери в погоню. Не злякався Зайда, накинувся на ворожі кораблі, попалив їх. З того часу і запишався Пилип, загордився, почав поглядати на товариство звисока.

Почули козаки вихваляння та й зняли Пилипа з курінного. Де це видано, щоб козак сам себе в гетьмани виставляв? Скипів люттю Пилип на товариство і гайнув у Крим до татарського хана.

Сподобався Пилип ханові. Глянув він на Зайду, на широкі плечі, на дужі руки, вдоволено зацмокав губами:

- Гарний воїн, дужий воїн, нема в мене таких орлів, як ти.

Отак і став Пилип Зайда ханським прислужником. Тепер він разом з татарами ходив на Україну, палив села, гнав невільників у Крим. І вірою, і правдою служив Зайда ханові. А через рік повелів хан Зайді очолити все його військо. Осипав його дарунками, дав золота. Не було тільки в Зайди друзів вірних. Для всіх він був зрадником, ханським псом, якого ненавиділи і боялися.

Не згледівся Зайда, як підкралась до нього старість. І дедалі частіше снилася йому Україна, бачив він у сні привільний Дніпро, вишневі садки, верби над тихим ставом...

Не стало сили жити серед чужинців, захотілося востаннє глянути на землю рідну. Полишив Зайда свої скарби, одягся в жебрацький одяг - і пішов крізь степи на землю козачу.

Довго йшов він безкраїми шляхами. Коли дійшов нарешті, впав на коліна, низько вклонився рідній землі. Побачив криницю, підійшов до неї, щоб напитися води. Та тільки простягнув руку, щоб зачерпнути жменю води, - висохла криниця. Пішов далі, ледве переставляючи ноги. Добрів до хутора, побачив старого діда:

- Дайте мені, нещасному, шматочок хліба...

Підніс дід Зайді окраєць м'якого хліба, схопив його той, та до рота навіть не підніс. На камінь той хліб обернувся.

Пішов Пилип далі. Довго йшов степом, поки не впав знесилений від голоду і спраги. Лежав у куряві і не міг підвестися. А на ранок на тому місці, де лежав відступник, з'явилася купа сухої трави.

Підхопив вітер ту траву і погнав її поперед себе, покотив по битій степовій дорозі. Даремно та трава чіплялася за пагорби, за кущі, намагалася втриматися за землю. Не мала вона коріння, і вітер гнав її геть, поки не вимів далеко в сухий, безводний степ.

І назвали люди ту траву перекотиполем.

 

6. Фізкультпауза. Народна гра.

«Покотило»

Покотило відрізають од кряжа (дерев'яний обрубок) якого-небудь дерева, щоб було міцне і кругле, товщиною в четверть (17,5 см). Хлопці, скільки зійдеться, діляться на дві рівні команди, кожен бере гилку. Одна команда стає проти другої ступнів за двадцять, і одні одним качають покотило, силкуючись загнати його якомога далі від того місця, де почали.

А качають покотило так: хтось з однієї команди покотить покотило противникам, а ті намагаються якомога швидше зупинити, щоб далеко не покотилось. Тоді, де воно зупинилось, звідти і починає котити знову та команда, котра почала. А вони знову силкуються зупинити його, щоб далеко не покоти¬лось. А як покотило котиться і його навстріч улучать гилкою, то воно котиться назад до тих пір, поки не упаде боком. От тоді звідти і качають. Котра команда зажене далі, тій і хвала.

 

7. Я дійшов висновку: «Людина, яка не цікавиться минулим свого народу – перекотиполе на вітрах історії»

 

Шостий гість «Нечуйвітер» (яструбинка)

 

1) Інформаційна хвилинка – цікавинка.

Серед рослин української флори рекордсменом за чисельністю видів є рід Нечуйвітер (яструбинка).

Його надзвичайно мінливі, пов'язані між собою перехідними формами види становлять неабиякі труднощі для систематиків, а тому докладно порахувати все їхнє різноманіття майже неможливо. Ботаніки розходяться в оцінці обсягу роду і включають до нього від 1 до 5 тис. видів.

 

2) Виправте помилку в реченні:

Ботаніки розходяться в оцінці обсягу роду і включать до нього від 1 до 5 тис. видів.

! Ботаніки розходяться в оцінці обсягу роду і включать до роду (нього) від 1 до 5 тис. видів.

- Як називається помилка? (Повтор)

Висновок: отже, уникайте повторі!

3) Подарунок на свято «Цікавий обряд»

Про цікавий обряд, що його влаштовували в новорічну ніч в одному із сіл на Полтавщині, розповів відомий дослідник цього краю Микола Маркевич.

Згідно з повір'ям, саме взимку росте відома в Україні рослина — нечуйвітер, яку широко використовують із лікувальною метою. Проте, за переказами, вона має особливу властивість саме напередодні нового року: її можуть відшукати «тільки незрячі, яким нечуйвітер коле очі»; вона допомагає не лише рибалкам, а й іншим «щасливо переправлятися через ріки».

 

4) Фізкультпауза. Народна гра.

«Нечуйвітер» «Цурка»

Усі діти діляться на дві команди і стають у два ряди один проти одного на відстані трьох сажнів (сажень - 2,13 м). Кожен хлопчик у руках тримає шест, який називається цурковником. Посередині, між рядами, лежить кулька, яка називається цуркою. Цю кульку кожна з команд намагається перекотити на протилежний бік. Діти тривалий час ведуть боротьбу, перекочуючи цю кульку. Команда, котра наблизить до себе кульку, вважається переможеною.

У цурку діти грають переважно взимку.

 

ІІІ. Підсумок уроку.

 

1. Повторення матеріалу за схемою - опорою

 

Характеристика речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Чи відповідає обраний малюнок – асоціація темі уроку?

Чи вдало підібраний до уроку епіграф?

 

ІV. Д/з: диференційоване

І рівень. Знайти і записати загадку про городні та степові рослини, підкреслити ГО та другорядні ЧР.

ІІ рівень. Скласти загадку про шпинат, перекотиполе чи нечуйвітер, використовуючи прості речення, ускладнені однорідними членами.

ІІІ рівень. Скласти зв’язне висловлювання за одним із записаних прислів’їв, уникаючи повторів.

ІV рівень. Використовуючи прості складні речення, висловити міркування за поданим початком: «Людина, яка не цікавиться минулим свого народу – перекотиполе на вітрах історії» або розповідь «Моя улюблена страв із картоплі», вводячи іменник картопля в кличній формі у якості звертання у запропонований текст.

 

Вчителька: От відерця й знадобились,

І новим ми збагатились,

Бо цілюща знань водиця

У житті всім знадобиться!

 

Галинка: Добре день розпочала,

Всі рослини я полила.

І у школу не спізнилась -

Я знаннями збагатилась.

Хай же речення просте

Нас у добру путь веде!!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
22 лютого
Переглядів
60
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку