Дидактичні ігри на уроках математики в початкових класах

Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань. Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму. Граючись, діти вчитимуться лічити, розв’язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.

Знайти помилку. Матеріал гри: картки з прикладами та числами, таблиця, набірне полотно. Зміст гри: Учитель вивішує на дошці таблицю із записами і пропонує знайти помилку. Можна замість таблиці зробити відповідні записи на дошці або виставити картки на набірному полотні.

Знаю. Зміст гри: Учитель пропонує дітям, починаючи з першої парти, почати лічбу вголос. Кожен учень по порядку та встановити (попередній сідає), називаючи наступне число. Замість числа 5 п’ятий учень повинен сказати “знаю”, а наступний почати лічбу з одиниці і т.д. до останнього учня класу. Слово “знаю” разом з п’ятим учнем можуть говорити вголос усі учні ласу. Це слово можна говорити замість будь-якого іншого числа (пізніше ділити клас на 3,5, 7, 9 тощо). “Знаю” можна говорити замість всіх парних (непарних) чисел або замість чисел, що містить певну цифру (наприклад 3, 13, 23, 3...).

Багато – мало – один. Матеріал гри: у кожного учня на парті лічильні палички (або будь-який інший матеріал, а саме: олівців, геометричні фігури, картинки із зображенням різної кількості предметів тощо). Зміст гри: Учитель називає слово: “багато”, “мало”, “один”, а учні повинні мовчки показати відповідну кількість предметів. Що гру можна ускладнити.

Гра в лото. Матеріал гри: карточки (8х4 см), які поділені на чотири рівні частини. В кожній частині карточки намальовані предмети або геометричні фігури різних розмірів. Трафаретки предметів або геометричних фігур, рівні за розміром намальованим на карточках. Зміст гри: кожний учень повинен підібрати до намальованого на карточці предмета такої ж величини трафаретку. Потім вчитель перевіряє, чи правильно діти розставили трафаретки на карточках лото.

Весела лічба. Матеріал гри: прямокутники з числами. В квадратах записані числа від 1 до 10 в 1 класі, а в ІІ - від 1 до 20. Зміст гри: змагаються два учня. Хто швидше назве й покаже числа по порядку від 1 до 10 (від 1 до 20), той і переміг. 4 6 1 0 2 9 3 7 1 8 5

Мовчанка. Матеріал гри: таблички з цифрами, числові фігури. Зміст гри. Вчитель показує табличку з цифрою, наприклад, 8. Кожен учень повинен показати дві числові фігури (з зображенням кружечків). Сума їх повинна складати вісім. Вчитель жестом викликає послідовно до дошки учнів, які дали різні варіанти складу числа. Учні записують ці варіанти на дошці.

Скільки Зміст гри. Варіант 1. Виставляю на набірному полотні трафарети яблук, показуючи кожний з них указкою, пропоную полічити хором. Потім указкою показую трафарети яблук, починаючи з останнього, а учні лічать від останнього до першого. Звертаю увагу дітей на те, що в обох випадках дістали одне й те саме число. Далі, виймаючи трафарети яблук по одній (не по порядку), пропоную знову полічити. З'ясовується, що і в цьому роді дістали те саме число. Після цього замінюю два трафаретні яблук двома трафаретами груш і знову лічимо. Виявляється, що і цього разу кількість трафаретів та сама. Варіант 2. Виставляю іграшки на столі і пропоную учням, показуючи іграшки указкою, не лише лічити вголос, а й піднімати – цифру, яку вони називають. Варіант 3. Плескаю в долоні, учні також плескають і лічать оплески. Варіант 4. Плескаю в долоні кілька разів, а учні полічивши кількість оплесків мовчки, піднімають картку з відповідною цифрою. Варіант 5. Показую цифру, а учні відповідно роблять стільки ж оплесків. Таким чином, учні поступово усвідомлюють суть гри, запам’ятовують порядок лічби, співвідношення між числами і предметами. В третьому класі, при вивченні нумерації в межах 100, проводила ігри:

ГРА «ФУТБОЛ» Клас ділиться на дві команди. Учень першої команди називає довільний приклад і вказує на учня з іншої ко­манди, який буде відповідати. Якщо відповідь правиль­на, гра продовжується в зворотному напрямку. Якщо ж учень з іншої команди не впорався з прикладом, то зара­ховується цій команді «гол». Виграє команда, в якої мен­ше «голів».

ГРА «ЗАБИЙ ГОЛ» У ворота, які прикріплюються на дошці, вчитель ста­вить «м'яч» з числом. Діти по черзі називають будь-який приклад, результатом якого є даний м'яч. Виграє учень, який найбільше назвав прикладів.

ГРА «ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ» Гра проводиться індивідуально. Дитина під ритм ударів м'ячем об землю промовляє: «Я знаю 12 місяців: січень — раз, лютий — два, березень — три, квітень — чотири, тра­вень — п'ять, червень — шість, липень — сім, серпень — вісім, вересень — дев'ять, жовтень — десять, листопад — одинадцять, грудень — дванадцять». Переможцем вва­жається той, хто назвав усі місяці підряд і не випустив м'яча.

ГРА «ХТО ШВИДШЕ?» На дошці у 2 стовпчики записані приклади табличного множення, а між ними результати. Два учні з'єднують свої приклади з правильним результатом за допомогою стрілок. 2x3 18 2x7 16 2x8 27 2x9 18 21 14 12 6

ГРА «ХТО БІЛЬШЕ» Роздаю дітям по карточці з будь-яким числом, даю 1 хвилину, за яку кожен учень придумує якомога більше прикладів з результатом — числом на даній йому карточці. Наприклад: 2 x 9 = 18 16 + 2=18 20 - 2 = 18 28 - 10 = 18 3 x 6=18 42 - 24 = 18 10 + 8 = 18 23 - 5 = 18

ГРА «ДОПОМОЖИ ЇЖАЧКОВІ ПЕРЕЗИМУВАТИ» На фланелографі малюнок їжачка. Допоможемо їжач­кові перезимувати, назбиравши якомога більше яблук, грибочків. На малюнках написані приклади. Хто обчис­лив правильно, кладе їжачкові на голочки яблука, грибочки.

ГРА «СКЛАДИ БУКЕТ» На фланелографі виставлена ваза; квіти, намальовані на папері, лежать на партах. На зворотному боці квіток написані приклади, які необхідно розв'язати. Правильна відповідь дає право поставити квітку у вазу.

ГРА «КВІТОЧКА-СЕМИЦВІТОЧКА» Діти розв'язують запропоновані вчите­лем завдання. Після кожної правильно виконаної вправи прикріплюють пе­люсточку. Виходить «семибарвна квіточка».

ГРА «ПТАШИНА ГРАМОТА» На пелюстках квіточки записані приклади на ділення. Після їх вирішення в результаті отримуємо 6. Прилетіли ластів'ята, забрали резуль­тати. Діти знаходять ту пташку, яка тримає в дзьобику правильний результат.

ГРА «СПЛЕТИ ВІНОЧОК» В кожної дитини на парті лежить листок кольорового паперу з різнобарвними стрічками. Діти пригадують, з яких квіточок складається український віночок. Після кожного правильно виконаного завдання роздаю дітям по квіточці. В кінці уроку в старанних, активних дітей віно­чок готовий.

ГРА «ЗБЕРЕМО ОВОЧІ» На фланелографі виставлено малюнки овочів з цифрами. Дітям роздаються кошики. Потрібно зібрати стільки перцю або моркви, сума цифр яких дорівнює номеру ко­шика. На картках записано цифри від 1 до 100. На набірному полотні викладаємо так: 8 + 12 60 15 3 9 17 Діти в зошити записують приклади: 8 + 12 = 20 8 + 3 = 11 8 + 60 = 68 8 + 9 = 17 Картки з числами від 1 до 100 можна використати і для такого завдання: 89189126931116429171110Числа на набірне полотно можуть викладати самі діти.

ГРА «ПЛУТАНКА» Два учні викладають будь-які числа, а всі учні ви­бирають лише ті, які діляться на дане число. 26 25 5 16 18 10 : 5 21 24 13 7 14 28 : 7 8 + 15 = 23 21 : 7 = З 7:7=1 14: 7 = 2 28 : 7 = 4 8 + 17 = 25 Один учень викладає на набірному полотні стовп­чик прикладів на +, -, х, :. Сідає на місце і разом з діть­ми розв'язує приклади в зошитах. Учень, який першим розв'яже стовпчик прикладів, бере зошит, приносить вчителеві на перевірку, а сам викладає інший стовпчик прикладів, бере у вчителя зошит, сідає на місце розв'язу­вати приклади і так далі. Після закінчення роботи можна ще раз переглянути зошити цих дітей, оцінити їх.

ГРА «ПАРНІ Й НЕПАРНІ ЧИСЛА» Викликаю чотирьох учнів, які підходять до набірного полотна, стають біля стовпчика кишеньок, а в руках ма­ють картки з числами. 1-й учень — викладає непарні числа, 2-й учень — парні, 3-й — непарні, 4-й — парні. 4-й учень робить крок вправо і знову перед ним чиста колонка кишеньок, але тепер він уже під 1-м номером і викладає непарні числа, біля нього розміщується учень, який був під 3-м номе­ром, але тепер буде 2-м, і викладатиме парні числа, і так далі.

віршовані задачки П'ять берізок, дві смерічки Зеленіють біля річки. Поряд з ними є ожина.. Скільки всіх дерев, скажино?

Півень голосно кричить, Сто душ може розбудить. Скільки півнів посадити, Щоб душ двісті розбудити?

Сидить Яцків, ловить зайців. Як ще одного спійма, то ще 9 зостанеться , щоб було 10. Скільки зайців зловив Яцків?

Прилетіли голуби та й сідають на дуби. Сядуть по двоє — один дуб гуляє. Сядуть по одному — дуба не вистачає. Скільки було голубів і скільки дубів?

Кіт скочив з дерева і пробіг 30 м, тоді повернувся і пробіг назад 40 м. На якій відстані від дерева він зупи­нився?

Трійка коней пробігла за годину 40 кілометрів. А скільки пробіг кожний кінь?

Сорока-ворона діткам кашку варили: Цьому — дам, цьому — дам, а цей уже їв. Скільки всього пташенят?

В клас зайшов Мишко, А за ним — Петько, А за тим Маринка, За нею Ярина, А за нею Ганна. Скільки всіх хлоп'ят?

Якось бігло через ліс 8 кіз. 5 були з них білі-білі, А останні — сірі-сірі. Скільки бігло через ліс сірих кіз?

Чотири груші Ваня мав, Ще чотири братик дав. . На подвір'ї Ваня сів, Вісім груш відразу з'їв. І подумав — чи не мало? Скільки груш іще зосталось?

Скільки фарб тут, не скажу, Відгадай, не покажу. Якщо три до них додать, От тоді їх буде п'ять

Бігла квочка до струмочка, Спереду вісім курчаток, Дев'ять курчаток позаду. Скільки добігло, ти можеш сказати?

Скільки яблук на столі? Чотири лежало, одне упало, А одне розрізали?

Висновок Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.