В першу чергу матеріали допоможуть вчителям при роботі з першокласниками на різних уроках, не тільки на уроках навчання грамоти. Підібрано загадки, вірші, мовні ігри, скоромовки, прислів'я, що активізують пізнавадьну діяльність учнів та допоможуть учителеві в підготовці до уроку. Можливе використання і під час інших уроків.
ВЕСЕЛА ДИДАКТИКА
БУКВАРНИЙ ПЕРІОД
Буква «I» , звук ІiІ
Мов кілочок буква і
З шапкою на голові…
Чи не шапка то, а крапка
У малої букви і ?
А велика личко мила,
Певно, шапку загубила.
Отакі вони чудні,
Дві сестриці – букви І-і.
С. Жупанин
Буква і неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «і».
В. Гринько
Для І, щоб справжньою була,
Ірису квітка розцвіла,
Бо носить всюди, наче шапку,
Над стовпчиком маленьку крапку.
І. Макота
Є чорна і червона,
А поживна ж бо яка!
Зветься цей продукт чудовий
Не інакше, як … (ікра).
Назови мене швиденько,
Та гляди не помились!
Радо мною ти смакуєш,
Мій малесенький ласун,
Мною друзів почастуєш
Здогадався? Я … (ізюм). Словник: родзинки.
Г. Чубач
Ідуть у хату до індика
Каченя й курчатко
Святкувати іменини
Разом з індичатком.
Імениннику несуть квіточки й іриски,
І солодкого ізюму три великі миски.
Індик у вирій захотів,
Індик спитав у журавлів:
- Чи я дійшов би в вирій пішки?
Бо я літаю зовсім трішки.
Івасик іграшками грався,
А по двору ішов індик.
Івась побачив і злякався,
І від індика в дім утік.
На лужок примчали діти,
Наче бджілок рій,
І гайда збирати квіти
У траві густій.
Поспитав у сонця вітер:
- Спробуй зрозумій,
Де тут діти, а де квіти
У траві густій.
Бігли білі їжаки,
Погубили в них голки.
А тепер усі голки
Почіплялись на гілки.
(Іній.)
А відгадайте-но: що я таке?
Всі хочуть, як народиться дитина,
Щоб я було красиве і дзвінке,
Бо носить все життя мене людина.
(Ім’я.)
Натужиться, напружиться,
Почне лопотати, по-чудному белькотати.
(Індик.)
Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.
Ілько з Іринкою до школи йдуть
Й індичатка з собою ведуть.
На печі, на печі смачні та гарячі
Пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.
Коло млина, коло броду
Перескочив Іван воду,
Перескочив, не змочився,
До дерева причепився.
Вранці часу я не гаю,
На зарядку вибігаю,
Марширую, присідаю,
Легко бігаю, стрибаю
І не стомлююсь ні трішки,
Бо я дужі маю ніжки.
І підслухало розмову,
І з’єднало слово з словом.
І виспівує пісні, і веселі, і сумні.
Над собою крапку носить,
І нічого нас не просить.
- Ей, хлопчику!
- Я не хлопчик!
- Ей, хлопчику!
- Я не хлопчик!
- Хто ж ти?
- Буква І!
- Що в тебе на голові? Шапка?
- Ні, крапка!
« Дай ім’я ляльці»
- Ляльку звуть на букву І. Дайте ім’я ляльці.
( Ірина, Ілона, Інна, Іванна, Ірма)
«Назвіть одним словом»
Багато квіток, сплетених разом - … (вінок).
Лялька, ведмедик, м’яч, машинка - … (іграшки).
Шафа, крісло, стілець, стіл - … (меблі).
Ірина, Марина, Олена, Ганна - … (імена)
«Яке слово зайве?»
Гімнастика, футбол, теніс (немає і)
Крісло, стілець, стіл, двері (не меблі).
Кросворд
У пароплава на борту
Я висну в будь-яку погоду.
А тільки з’явимось в порту,
Я першим кидаюсь у воду.
( Якір.)
- Що ти, донечко, шепочеш ?
І чому це ти не спиш?
- Я, матусю, спати хочу,
Але треба вивчить … (вірш).
Буква «ен» , звуки ІнІ, Ін’І
Дві палички – лічилочки гуляли у саду,
Он до хати перелаз,
Хоч обходь, хоч перелазь.
Він видніється ген – ген –
Перелаз, як буква «ен».
Буква «ен», немов драбинка:
Палки дві і перетинка.
Як тільки під ковдру залізу,
Йому потрапляю в полон.
Дивлюся немов телевізор,
Цікавий з пригодами … (сон).
Не олень він і не бик,
В краях теплих жити звик.
Є на носі в нього ріг.
Хто ж це друзі?.. (носоріг).
Сів до столу носоріг.
Наштрикнув на ніс пиріг.
Мучить думка носорога:
«Як пиріг дістати з рога?»
У нашої Наталочки
Є кізоньки – брикалочки.
В них гостренькі ріжки
І тоненькі ніжки.
Норці в нірці не сидиться,
Непогоди не боїться.
Норки нишком нирк у хащу.
Не знайти її нізащо.
За день сонечко втомилось,
Спать за обрій покотилось.
Я йому кричу: «Постій!
Ще хоч трішечки погрій!»
Вона тоненька та міцна,
Латає нам кожух і свитки.
І зветься штука чарівна,
Ви здогадались, дітки?
(Нитка.)
Все життя один одного обганяють,
А випередити не можуть.
(Ноги.)
Чорна корова всіх людей поборола,
А білий віл всіх людей підвів.
(Ніч і день.)
Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок.
(Небо і зорі.)
Блакитна хустина, жовтий клубок:
По хустині качається, людям усміхається.
(Небо і сонце.)
На –на –на бачу сірого слона.
Но –но –но довгий хобот у нього.
Ну –ну –ну яблука даю слону.
Ни –ни –ни люблять яблука слони.
Ні –ні –ні дайте яблук і мені.
На –на –на смішна у мене новина.
Но –но –но сію добірне зерно.
Ну –ну –ну скільки житечка нажну?
Ні –ні –ні ось і сонце у вікні.
Не –не –не а тепер впіймай мене.
Ни –ни –ни он лежать зернини.
Ни –ни –ни там ще й горошини.
Но –но –но дай пташці пшоно.
Ні –ні –ні скільки взять мені?
Ну –ну –ну цього не збагну.
Ніна ноти у Насті взяла
І швиденько на концерт пішла.
Ніна на ниві нарвала трави,
Маленького зайчика хоче знайти.
Ніна, Ната заспівали,
Пісню знали і співали.
Ніжки, ніжки, ноженята!
Годі, годі нудьгувати.
Нумо всі на килимок,
Потанцюєм гопачок.
«Звук упіймай – слово називай»
[н, і, ч] [ н, о, р, а] [т, и, н] [ н, у, м, о] [о, л, е, н ] [ к,і,н]
«Букви жартують»
Мишкам хвалилась бабуся стара:
Кіт не страшний – в нас глибока гора. (нора)
- Впаде стіна-стіна-стіна! –
Казали Насті-Насті-Насті.
Але не вірила вона:
- Оця стіна не може впасти.
«Плещи, але не помились»
Учитель читає, а діти плещуть у долоні, якщо почули звук [н].
Встала весна, чорну землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом, барвінком укрила;
І на полі жайворонок, соловейко в гаї
Землю, убрану весною, вранці зустрічають.
Т. Шевченко
«Намисто»
Йшла Настуся по стежинці,
Загубила намистинки.
А ви їй допоможіть,
Їх швидесенько зберіть.
На довгу нитку намистинки
Настуся хоче нанизать.
Вона, напевне, буде нині
На нашім святі виступать.
(нитки, нині, Ніна, Ната)
«Дощик»
Які літери змила хмаринка?
Н.на, с.іп, .ат.лка, н.ти, .о.оріг.
(Ніна, сніп, Наталка, ноти, носоріг.)
«Ну-мо, прочитай!»
Слова – анаграми:
шіна лускати вситятьс
(наші) (слухати) (свистять)
Два кінця, два кільця, посередині цвях.
(Ножиці.)
Що горбочком посередині обличчя стоїть.
(Ніс.)
Лісом він котився з ревом,
Їв кущі, траву, дерева.
А коли напивсь води –
Стих і згаснув назавжди.
(Вогонь.)
Поля письменник – агроном
Засіяв буквами – зерном.
Отож, читачу, поспішай
Зібрати мудрий урожай.
(Книжка.)
А носоріг уздовж доріг
Насіяв незабудок
І написав:
«Не насмітіть! Не наступіть!
І не зірвіть! –
Нехай на радість будуть!»