Дидактичні матеріали до теми «Суспільство і держава в Стародавній Греції. Солон.»

Солон

  Батько Солона належав до знатного евпатридського роду Кодридів, а мати була родичкою Пісістрата. Рік його народження точно невідомий. В усіх біографічних даних, що дійшли до нас, багато легендарних прикрас. Батько Солона не мав великого статку і не користувався впливом, так що Солон належав до людей середнього стану. Вже замолоду він став займатися торгівлею, до чого його спонукали фінансові обставини сім'ї. У торгових справах він багато подорожував. Під час подорожей Солон, за переказом, зустрічався зі славнозвісними мудрецями того часу (Періандром Коринфським, Фалесом Мілетським, Анахарсісом).

  На основі поширеного в античному світі переказу, Солон набув популярності завоюванням у мегарян острова Саламін. Унаслідок декількох невдач, що їх зазнали афіняни в боротьбі з мегарянами через Саламін, пропозиції щодо поновлення боротьби за «бажаний» острів, нібито були заборонені під страхом страти. Тоді Солон вдав божевільного і прочитав на площі свою елегію. Натхненні нею афіняни почали війну і, під начальством Солона, завоювали острів.  Імовірніше за все, дійсною причиною піднесення Солона і його широкої популярності була його поетична діяльність.

  У 594 р. до н. е. його було обрано першим архонтом, людину знатного походження, але яка користувалася повагою й довірою в демосу за чесність і порядність. Солон провів реформи для демосу та в управлінні державою. Було полегшено становище селян, скасовано боргове рабство та борги, знищено боргові камені, звільнено від рабства тих, хто потрапив туди за борги. Частина селян разом зі свободою отримала назад свої землі. Відтепер заборонялося брати в рабство афінян за борги. У господарствах багатіїв могли працювати лише раби-чужинці.

  Реформи Солона підривали політичне панування знаті, тепер політичні права залежали не від знатності, а від розміру майна. Усе чоловіче населення — уродженці Аттики — вважалися громадянами Афінської держави. Населення Афін Солон розділив на чотири групи залежно від розміру їхнього майна та прибутків. До першої та другої груп входили найбагатші люди, до третьої — середняки, до четвертої — бідняки (фети). Усі чотири групи мали право брати участь у відроджених народних зборах і у створеному народному суді. Але найвищі посади в державі посідали представники тільки першої групи. До ради чотирьохсот мали право обиратися представники перших трьох груп. Суддями можна було обирати будь-кого з усіх чотирьох груп. Перші три групи мали служити у війську важкоозброєними воїнами та вершниками. Четверта група повинна була нести службу під час війни в легкій піхоті або матросами на кораблях. До жодної групи не входили люди, що за своїм походженням не вважалися афінянами, а також раби. Вони не були допущені до управління державою. Реформи Солона прославили його як засновника афінської демократії, тобто народовладдя. Сам він дуже пишався тим, що йому вдалося примирити аристократію з демосом.

  Солон призначив виданим ним законам столітній (за іншими звістками — десятилітній) термін і виїхав з Афін під приводом торгових справ, передавши владу архонта союзнику й, на думку більшості дослідників, братові — Дропиду. Він бажав уникнути наслідків невдоволення, що збудив у багатьох своїми реформами: в уривку однієї з елегій він сам говорить, що багато хто були незадоволені ним, тому що він не зробив переділу всієї землі, на яку вони сподівалися; інші (знатні) вважали, що і так він зайшов занадто далеко. Плутарх цитує висловлення Солона: «Важко у великих справах догодити одразу всім».

  Приблизно в 560 році до Хрестової ери в Афінах почав набувати впливу Пісістрат, родич Солона по материнській лінії. Він інсценізував замах на своє життя і домігся виділення йому особистої охорони, хоча Солон, розуміючи хитрість свого родича, протидіяв цьому. Пізніше з допомогою загону особистих охоронців Пісістрат захопив владу і встановив тиранію. Солон, котрий був категоричним противником тиранії, покинув місто.

  Згідно з даними Діогена Лаертського, помер на Кіпрі у віці вісімдесят років. Хоча в Афінах тоді був звичай хоронити людей головою на схід, тіло Солона спалили, а попіл розвіяли над Саламіном. За іншими відомостями на момент смерті йому було більше вісімдесяти років, а число 80 взяте з його поезій.

  Свої політичні й етичні погляди Солон формулював у віршах і прославився також як перший елегійний поет доби архаїки, один із «семи мудреців». Писав переважно елегії, темами для яких він брав моральні, соціальні і політичні питання. За збереженими (головним чином у біографів Солона, наприклад, у Плутарха і Аристотеля в «Афінській політії») уривками його елегій ми можемо скласти уявлення про нього і його моральну філософію.

  Подібно іншим «мудрецям» того часу, цікавився переважно питаннями практичної моралі. Він був ворогом несправедливості і всіляких крайнощів: йому приписувався вислів: «усе в міру». Завдяки своїм елегіям, Солон набув популярність як прихильник необхідних реформ, що виявляв співчуття пригнобленому демосу. Він виховував у населення високі громадянські почуття і патріотичні прагнення. Зокрема, відома його елегія про необхідність відвоювання острова Саламіну, захопленого в афінян егінцями. Це - яскравий зразок дійової агітаційної поезії. Літературна творчість Солона сприяла його популярності і впливу в Афінах.

Заповіти Солона

Богам шана — батькам честь.

Не спілкуйся з поганими людьми.

Твій розум хай буде тобі поводирем.

Нехай твої думки будуть зайняті лише важливими справами.

Вір не тому, хто божиться, а тому хто добрий і прекрасний.

Чого не клав — не бери!

 Не бреши!

А найголовнішим правилом було таке: Не бажай нічого надміру!

Правило «золотої середини"!!!

Запитання та завдання

1.  Вправи з історичної математики.

1. У 594 році до н. е. Солон став архонтом, а в 560 році до н. е. Пісістрат став тираном Афін. Яка подія відбулася раніше і на скільки?

 2. У 621 році до н. е. архонт Драконт уперше записав закони Афін. Через скільки  Солон провів свої реформи?

3. Що було раніше: правління Цінь Шихуанді в Китаї чи правління Солона в Греції?

4. В якому році виповнилося  2500-річчя  з часу проведення реформ Солона?

5. Скільки років тому Солон заклав основи афінської демократії? Яке це було століття, яка його половина?

2. Вставте пропущені слова.

  У … р. до н.е. першим архонтом було обрано … . Він провів реформи в Афінському … . Усе населення поділив на … групи залежно від їх …, скасував … рабство,  були знищені … камені. Усе чоловіче населення - … Аттики – вважалися … Афінської держави. Реформи … прославили його як засновника афінської … .

3.Продовжіть речення

Головні вимоги афінського демосу в VII столітті до нашої ери.

1.Відмінити ...

2. Переділити ...

3. Домогтися права самим ...

4. Укажіть реформи, що були запроваджені Солоном в  в Афінах .

1) Землі аристократів — селянам; 2) податок — десята частина; 3) заборона боргового рабства; 4) адміністративна реформа (10 філ); 5) допомога селянам; 6) рада 500; 7) остракізм; 8) чотири розряди (майновий ценз); 9) культ Діоніса; 10) суд присяжних; 11) грошова реформа; 12) колегія стратегів.

5.Знайди помилки в реченнях.

1. Солон наказав відпустити всіх рабів на волю. Віднині рабів в Афінах більше не було.

2. Солон постановив, що суддями в Афінах могли бути тільки багаті і знатні люди.

6. Які з реформ, запроваджених Солоном, зображені на ілюстраціях? 

7.Робота з джерелами

Уривки з твору Плутарха

1. …Солон, насамперед, скасував усі закони Драконта, за винятком закону про вбивство. Бо майже за всі злочини призначалась тільки одна кара - смерть. Отже, людина, що провинилась у бездіяльності, мусила також вмерти; хто вкрав ярину або фрукти, підлягав тій самій карі, що святокрадці та вбивці. Тому пізніше дуже подобався вислів Демада, що Драконт написав свої закони кров'ю, а не чорнилом. Навіть сам Драконт, як кажуть, пояснив, що, на його думку, вже найменші провини заслуговують цієї кари, а для більших - він іншої не знає.

Запитання

1.На вашу думку , Солон  зробив це з уваги на  жорстокість та суворість таких законів?

2. Про які риси характеру говорить цей вчинок?

2. …А друге було те, що Содон усі вищі урядові посади як дотепер, так і на майбутнє, хотів залишити тільки заможним громадянам, а для інших посад, до яких народ не залучався, він вирішив допускати його, залежно від майнового стану.

Тих, що виробляли на своїй землі сухі і рідинні продукти, всього п'ятсот мірок (чверток), він зарахував до першого класу і назвав їх пентакосіомедимнами» (п'ятсотмірковими). До другого класу входили всі, що могли утримати коня ,або виробити триста мірок; вони належали до стану вершників ("гіпейс"). А парниками («зевгітами») називалися ті, які для обробки землі могли тримати пару запряжених тварин і виробити двісті мірок плодів обох видів; вони входили до третього класу. Всіх інших називали «фетами» (батраками). Їм Солон не дав можливості посідати жодної вищої урядової посади, вони займалися громадськими справами. Лише тими, що брали участь у народних зборах і виконувати обов'язки суддів.

Запитання

Хто міг стати суддею?

Як змінилося судове засідання?

3.…В такому стані найрозсудливіші з афінян помітили, що один Солон без вини, не причетний до несправедливості багатіїв, але і не пригнічений злиднями, як бідняки; отже, вони зобов'язали його перейняти на себе управління державою і покласти кінець цим чварам. Фаній Лесбоський розказує, що Солон, аби врятувати Батьківщину, вдався до обману обох партій і потаємно пообіцяв бідним поділ, а багатим  - підтвердження боргових зобов’язань. Але сам Солон каже, що він спочатку взяв на себе керівництво державними справами з деяким ваганням - зі страху перед жадністю однієї та нахабністю другої партії.

Запитання

Чим була викликана поява законів Солона?

Чому Солон не забрав землю у аристократів і не розділив її між бідняками?

Подумайте, а чи міг він задовольнити інтереси і тих, і інших?

8. Оцініть рівень життя афінського громадянина, якщо знаємо, що одна драхма дорівнювала 6 оболам.

Відомо, що громадянин у стародавнніх Афінах, якщо був присяжним, за кожне засідання в суді отримував 2 обола, воїн заробляв за день 5 чи 6 оболів, каменотес – 6 оболів на день, а вчитель в афінській школі – 40 драхм на місяць. Також відомо, що афінська сім’я в середньому витрачала на харчування 3-4 обола на день. А ціни були такими: хліб для однієї сім’ї на один день – 3 обола, свиня – 3 драхми, баран – 10 драхм, предмет розкоші -100 драхм, раб – від 130 до 350 драхм. 

9. Подумайте і дайте відповідь на запитання.

1.Солон заборонив вивіз зерна з Аттики.

Якій частині населення був вигідний цей закон, проти кого спрямований?

2. Син не зобов'язаний утримувати старого батька, який втратив працездатність, якщо батько свого часу не подбав про те, щоб син навчився якому-небудь ремеслу.

Які цілі переслідував Солон цим законом? Чи справедливий він?

3. Солон говорив: «Я точно вовк, крутився серед зграї псів».

Після проведення своїх реформ Солон був змушений покинути Афіни

на 10 років. Чому?

10. Історичний диктант.

1) У якій частині Греції розташована область Аттика? (У Середній)

 2) Яке найбільше місто Аттики? (Афіни)

 3) Як називається ринкова площа в Афінах? (Агора)

 4) Як перекладається слово «акрополь»? (Верхнє місто)

 5) Як називали вільних негромадян Афін? (Метеки)

6) Як називали людину, якій народні збори передавали всю повноту влади?     

    (Тиран)

7) Як називалася загальна рада старійшин? (Ареопаг)

8) Хто написав «криваві» закони? (Драконт)

9) Хто розпочав реформи в 594 році до н. е.? (Солон)

10) Як називалося голосування за допомогою черепків? (Остракізм)