Дидактичні матеріали до теми «Рим від республіки до імперії. Гай Юлій Цезар.»

Гай Юлій Цезар

  Гай Юлій Цезар народився 13.07.100 року до н. е. Походив із стародавнього і знатного патриціанського роду. Він сам, з притаманною справжньому римлянові гордістю, підносив свій рід до напівлегендарних царів і навіть до богів. „Рід моєї тітки Юлії підноситься від матері до царів, а по батьку ж - до безсмертних богів, так як від Анка Марція походять Марси-Рекси - рід Юліїв, до якого належить і моя сім'я".  Зазвичай знатні римляни мали два або три імені. Наприклад, Гай (особисте ім’я), Юлій (родове ім’я — прізвище), Цезар (прізвисько). Прізвисько Цезар у давнину звучало як Кесар, що в перекладі означає «слон». Воно було дане одному із членів роду Юліїв за те, що він у Другій Пунічній війні під час бою убив слона.

  Завдяки такому походженню і зв’язкам свого сімейства, молодий Цезар мав прекрасні передумови для подальшої блискучої кар’єри. Юлій отримав дуже хорошу освіту, мав надзвичайні здібності, міг одночасно робити кілька справ: писати листа, читати, слухати донесення гінця. Був гармонійно розвинений, чому сприяло фізичне виховання.

  Свою політичну діяльність почав як оборонець республіканських традицій, що забезпечило йому повагу плебеїв. Проте в 60 р. до н. е. Цезар уклав угоду з Гнеєм Помпеєм і Марком Крассом про захоплення і розподіл влади та боротьбу із сенатом. Цей союз дістав назву першого тріумвірату.

У 59 р. до н. е. Цезаря було обрано консулом. Через рік він, за підтримки інших тріумвірів, був призначений намісником у приєднану до Риму, але ще не приборкану провінцію Галлію (територія сучасної Франції) строком на п’ять років. Цезар жорстоко придушив кілька повстань галлів. Легіони Цезаря знищували загони повстанців, узятих у полон галлів продавали в рабство, спалювали їхні домівки. Остаточно підкорити мужніх галлів не вдавалося. У 56 р. до н. е. тріумвіри дали згоду на те, щоб Цезар ще п’ять років залишався намісником провінції. Ціною винищення майже чверті населення Цезар остаточно встановив римське панування. Зміцнивши свою владу, він дійшов до Ла-Маншу і навіть зробив кілька спроб підкорити племена бритів на Британських островах. Ставши майже одноосібним правителем на підкорених землях, Цезар мав наповнену скарбницю і десять легіонів відданих йому, добре навчених, загартованих воїнів, що упродовж багатьох років поділяли з ним усі труднощі походів.

    У 53 р. до н. е. загинув Марк Красс під час розпочатої ним війни з могутньою парфянською державою. Із союзу трьох залишилися Цезар і Помпей.

   Зростання популярності Цезаря непокоїло колишнього тріумвіра Помпея. Йому вдалося переконати сенат відкликати Цезаря з Галлії. Цезар мав розпустити свої легіони і постати перед судом. Тепер він стояв перед вибором — піти проти сенату й республіки чи підкоритися. Він обрав спротив. 10 січня 49 р. до н. е. Цезар на чолі одного із десяти своїх легіонів форсував річку Рубікон, яка була кордоном між Галлією й Італією, і почав боротьбу з Помпеєм. Так розпочалася чотирирічна громадянська війна. Помпей мав значно більше військ — 17 легіонів і велику кількість дрібних загонів. Проте армія Цезаря була більш дисциплінованою, вона постійно поповнювалася рекрутами. Помпей виявився неготовим протистояти Цезарю. Він залишив Рим і переправився у Грецію. Цезар без перешкод увійшов до столиці. Сила зброї вірних йому легіонів змусила сенат проголосити його диктатором. Проте Цезар не мав необмеженої влади, сенат залишався досить впливовим. Цезар, на відміну від Сулли, не розправлявся зі своїми супротивниками, чим збільшив кількість своїх прихильників. До того ж він відновив права громадян, яких переслідували за Сулли. Невдовзі між Цезарем і Помпеєм відбулась вирішальна битва на рівнині Фарсал. Цезарю вдалося здобути перемогу. Помпей утік, залишивши війська. Юлій Цезар переслідував свого ворога аж до Александрії Єгипетської, де Помпея було вбито за наказом єгипетського царя Птолемея XIII.

  Але в самому Єгипті в цей час почалося повстання проти римлян. Усю зиму 48—47 pp. до н. е. армія Цезаря перебувала в оточенні й вела запеклі бої. Лише навесні римському диктатору вдалося перемогти. Захопивши столицю Єгипту Александрію, Цезар проголосив царицею країни Клеопатру VII, сестру переможеного Птолемея XIII. Після цього йому довелося придушувати повстання понтійського царя Фарнака в Малій Азії. Війна була блискавичною: сам Цезар, повідомляючи сенат про перемогу, написав: «Прийшов, побачив, переміг!». Після повернення на батьківщину Цезар роздав жителям Риму гроші, а ветеранам — земельні ділянки. Він збільшив кількість сенаторів утричі, що різко зменшило їхній вплив у суспільстві. Було видано закони, спрямовані на впорядкування життя у провінціях, на обмеження розкоші. Йому було запропоновано стати довічним диктатором, а також надано титул «батько вітчизни». Утвердивши владу, Цезар блискавичним нападом здолав своїх ворогів у Північній Африці та Іспанії, відсвяткував одразу чотири тріумфи — галльський, єгипетський, азіатський і африканський.

 У 45 р. до н. е. Цезарю довелося зіткнутися із синами Помпея, які зібрали велику армію і виступили проти нього. Остання битва громадянської війни відбулася біля міста Мунд, де Цезар здобув чергову перемогу. Вже ніщо не заважало йому бути одноосібним правителем усієї Римської держави. Сенат і народні збори вже не мали великого впливу на життя країни, хоча формально щороку обирали Цезаря консулом. Цезар на знак своєї величі з’являвся перед людьми у пурпурній тозі тріумфатора, трон, на якому він сидів, був виготовлений із золота. Його друг Марк Антоній пропонував навіть проголосити Цезаря царем. Сам Цезар говорив: «Республіка — це ніщо, пусте ім’я без тіла та обличчя». Це викликало спротив сенаторів і стало приводом для об’єднання його ворогів. Цезаря вбили просто на засіданні сенату 15 березня 44 р. до н. е.

  Напередодні загибелі Цезаря нібито відбувалися дивні речі, які римляни вважали знаменням наближення смерті правителя: табуни коней, які він присвятив богам і відпустив під час переходу через Рубікон, відмовлялися від їжі і проливали сльози; до приміщення, де відбувалося засідання сенату, влетіла невелика пташка із лавровою гілочкою в дзьобі, а за нею — зграя птахів, які, наздогнавши її, роздерли на шматки. Народ змовників не підтримав, і вони змушені були тікати з Риму. Римляни віддали диктатору найвищі почесті — тіло Цезаря спалили на Форумі. Тисячі римлян кидали у поховальне багаття свою зброю і коштовності. Цезар залишив слід в історії не тільки як правитель, а і як великий реформатор.

За своє життя Цезар ввів реформу дорожнього руху. Правила, звичайно, були не досконалі і суттєво відрізнялися від сучасних, але дещо з них використовується і зараз, наприклад, вулиці з одностороннім рухом. Зі сходу сонця і до кінця робочого дня (за 2 години до заходу сонця) заборонявся приїзд по Риму колісниць, екіпажів, приватних возів. А іноземці повинні були залишати транспорт за містом і пересуватися тільки пішки або в найманих паланках (своєрідне таксі). Щоб правила виконувалися, був створений спеціальний патруль, який повинен був не допускати сутичок між «водіями».

   У 45 році до н. е. за його наказом було проведено календарну реформу. Календар у Римі вели спеціальні жерці. За багато років вони так заплутали лік днів, що й самі не могли у ньому розібратися. Тому про римських полководців говорили, що вони завжди перемагали, але ніколи не знали, в який день це трапилось. Цезар запросив до Риму вченого-агронома з Єгипту, щоб той виправив календар. Відтоді новий календар стали називати іменем Юлія Цезаря - юліанським. У нашій країні ним користувалися аж до 1918 року. Гай Юлій - один з кращих римських прозаїків. З його творів збереглися „Записи про галльську війну" - 7 книг - важливе історичне джерело для вивчення суспільного ладу, побут й культури кельтських і германських племен І ст. до н. е. та „Записки про громадянську війну" - 3 книги. Для них характерна продуманість, ясна композиція, проста невимушена розповідь, точна мова, конкретність образів і тонка характеристика, як поодиноких людей, так і цілих народів (особливо галлів). Відомі збірники мови і листів Цезаря, 2 памфлети, ряд віршованих робіт.

  Ім’я Цезаря залишилося в історії, головним чином, завдяки його непересічній, багато в чому неоднозначній державній, політичній діяльності, таланту великого полководця.

Запитання та  завдання

1. Вправи з історичної математики

1. Скільки років пройшло від заснування Рима до моменту, коли Цезар вимовив слова «І ти, Брут».    Про яку подію йдеться?

2.Гай Юлій Цезар загинув у 44 р. до н. е. у віці 56 років. Коли він народився?

3.Перехід Цезаря через Рубікон поклав початок Другої громадянської війни. Скільки років минуло після закінчення Першої громадянської до початку Другої громадянської війни?

2. Вставте пропущені слова.

У 49 році до н. е. Цезар, перейшовши з легіонами річку ... (Рубікон), розпочав нову ... (громадянську) війну. Він захопив Рим, а його супротивник ... (Помпей) втік до Греції, де зібрав армію. Вирішальна битва відбулася біля міста ... (Фарсал). Перемогу одержав ... (Цезар), а ... (Помпей) втік до Єгипту, де його було ... (вбито). Цезар, прибувши до Єгипту, став на бік єгипетської цариці ... (Клеопатри). Посадивши її на трон, Цезар вирушив до Малої Азії, де розбив армію сина Мітридата ... (Фарнака), про що повідомив сенату: «Прийшов, ... (побачив, переміг)». Повернувшись до Риму, Цезар відсвяткував чотири ... (тріумфи). Він був проголошений ... (диктатором) та отримав титул ... (імператора). У 44 році до н. е. під час засідання сенату Цезар був ... (убитий).

3. Виправте помилки.

До складу першого, другого, третього тріумвірату, який виник в 60, 70 році до н. е., входили Красс, Сулла, Марій, Помпей, Цезар, Спартак, Ганнібал.

4. Кому належать слова та про кого йдеться:

 «Ця людина не зробила мені нічого дурного, я навіть уважав його своїм другом. Але він поводився, як цар, і знищив наші давні свободи. І я був з тими, хто виконав свій обов’язок»? (Бруту, другу Юлія Цезаря, що взяв участь в убивстві імператора. Рядки присвячені Цезарю.)

5. Продовжіть речення

Перший тріумвірат був створений Цезарем, Крассом і Помпеєм з метою ... . (Завоювання політичного верховенства в Римі)

За часів Цезаря законом вважалося... 

6. Із якими подіями пов’язані наведені вислови: «Перейти Рубікон», «Жереб кинуто», «Прийшов, побачив, переміг!», «І ти, Брут!».

 Що вони означають у наш час?

7. Поставте події життя Гая Юлія Цезаря в хронологічній послідовності (позначте цифрами). Із попередніх букв відповідно до порядку зростання цифр складіть назву землі, де висадився з легіонерами Цезар.

 А Битва біля міста Фарсал

 І Цезар — довічний диктатор

 Н Єгипетський похід

 Т Захоплення Риму

 Б Виникнення першого тріумвірату

 И Перехід через Рубікон

 Р Завоювання Галлії

 Я Убивство Цезаря

8. Які з цих висловів належать Юлію Цезарю

1.«Гроші не пахнуть!»

2.«Нехай ненавидять, аби боялися!»

3.«Друзі мої! Я втратив день, якщо не зробив нічого доброго!»

4.«Жереб кинуто!»

5.«Отримав Рим глиняним, а залишив мармуровим».

6. «Ти в моїх руках, Африко!»

7.«Перейти Рубікон» 

9. Дайте відповіді на запитання

Як змінився характер влади за часів Цезаря?

Чому Цезар у битві при Фарсалі наказав легіонерам бити в обличчя кіннотників Помпея.

10. Цезар мав необмежену владу. Поясніть, як ви розумієте наведені факти, що характеризують володаря.

1) Коли Антоній спробував одягти Цезарю царську корону, той відмовився під оплески юрби.

2) Коли трибуни наказали зняти царські атрибути зі статуй Цезаря, то він усунув їх від влади.

11. Робота з документом

 Чому виникла змова проти Цезаря?

Гай Светоній Транквілл про смерть Цезаря

Він сів, і змовники оточили його, наче для привітання. Відразу Туллій Цимбр, що взяв на себе першу роль, підійшов до нього ближче… схопив його за тогу вище ліктів. Цезар кричить: «Це вже насилля!». І тут один Кассій, розмахнувшись ззаду, завдає йому рану нижче горла. Цезар хапає Кассія за руку, проколює її грифелем, намагається підвестися, але другий удар його зупиняє. Коли ж він побачив, що з усіх боків на нього спрямовані кинджали, він накинув на голову тогу… Він був уражений 23 ударами, тільки при першому, навіть не крикнувши, а застогнавши… Марка Брута, що кинувся на нього, запитав: «І ти, дитя моє?».

Запитання до документа

1) Чому сенатори вирішили вбити Юлія Цезаря?

 2) Що в оповіді свідчить про мужність Юлія Цезаря?

«Показання свідків» С в е т о н і й Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник).

 ...Він (Ю. Цезар) був винний у зловживанні владою і вбитий заслужено. Крім того, що він дістав почестей понад міру: постійний консул, довічний диктатор, опікування моральністю, потім — ім’я імператора, прізвисько «батько вітчизни», статуя серед царських статуй, підвищене місце в театрі — він навіть допустив на свою честь постанови, що перевищують людську межу: золоте крісло в сенаті й суді, ... храми, жертовники, статуї поруч з богами, назву місяця за власним ім’ям; і всі ці почесті він отримував і роздавав з власної волі.  ..У змові проти нього взяло участь понад шістдесят чоловік; на чолі її стояли Гай Кассій, Марк Брут і Децім Брут.

 Запитання до документа

1. Як Светоній пояснює мотиви осіб, що здійснили убивство Юлія Цезаря?

2. Яким було ставлення автора документа до убивства Цезаря?

 3. Чому ви так вважаєте?

А п п і а н ((?–70-ті рр. II ст. н. е.) — римський історик).

 Залишилося всього чотири дні до відбуття, коли вороги вбили його (Цезаря) в сенаті, через заздрість до щастя Цезаря та його безмежної сили, чи, як вони самі говорили, через піклування про відновлення державного ладу батьків. Бо вони добре знали Цезаря і побоювалися, що, коли він підкорить і ті народи, проти яких він збирався йти, він, без сумніву, стане царем. Я думаю, що приводом до вбивства Цезаря стало це слово, бо між «царем» і «диктатором» є лише різниця в назві, насправді ж, будучи диктатором, Цезар був наче царем. Коли злочин був здійснений вбивцями у священному місці над особою священною та недоторканною, розпочалася метушня в усьому місті; в цьому хаосі деяких з сенаторів було поранено, інших — убито.

Запитання до документа

1. Що, на думку римського історика Аппіана, стало причиною, а що приводом до вбивства Цезаря?

2. Якими мотивами керувалися, на думку автора, убивці Цезаря?

3. Яким, на вашу думку, є ставлення історика до убивства Цезаря?

4. Чому ви так вважаєте?

 5. Порівняйте ставлення до вбивства Цезаря Аппіана та Светонія.

П л у т а р х (46–125 рр. н. е.) — давньогрецький історик та письменник). Проте найбільше неприхованої ненависті до Цезаря, яка, врешті-решт, спричинила його смерть, викликала його прагнення царської влади. Для загалу римлян вона була основною причиною нелюбові до Цезаря, а для прихованих його недругів давно стала пристойним приводом, щоб кувати проти нього змову. Однак ті, хто прагнув зміни державного ладу, скеровували свої погляди або на нього одного (Брута), або з-поміж інших віддавали йому перевагу, хоч ніхто не наважувався сказати про це йому відверто. Цезарю не довелося скористатись могутністю і владою, до яких він прямував крізь незліченні небезпеки і яких досяг величезними зусиллями. Він дістав лише ім’я володаря і славу серед громадян разом з її невідступною супутницею — заздрістю. Запитання до документа

1. Порівняйте, як пояснюють причини убивства Цезаря Плутарх та римські історики.

 2. Що в їхніх поглядах є спільного, а що відмінного?

 3. Що давньогрецький історик вважає причинами убивства Цезаря, а що приводом?

 4. Чи можна з документа встановити, яким було особисте ставлення Плутарха до убивства Цезаря?

«Висновки експертів» У т ч е н к о С. Л.

...Ця знаменита політика («милосердя») Цезаря в цілому не виправдала себе. Крім того, вона виявилася великою політичною помилкою, що мала для її творця та ініціатора рокові наслідки. Якщо політика «милосердя» була не першою і не головною, то все ж однією з суттєвих причин, що привела до сенатської змови. Проте, як і кожний політик, Цезар не уник помилок та прорахунків. Політика «милосердя» призвела до появи в сенаті групи людей, які хотіли усунути Цезаря від влади. Саме ці сенатори поширювали чутки про прагнення Цезаря стати царем і перенести столицю з Рима до Олександрії. Запитання

 1. Як сучасні історики пояснюють причини убивства Ю. Цезаря?

2. Що є спільного в поясненнях убивства Ю. Цезаря стародавніми істориками та сучасними?

3. Якою мала бути політика Цезаря, на думку сучасних істориків, щоб уникнути змови?

11. Історичний диктант.

1) Перехід армії Цезаря через яку річку ознаменував початок громадянської війни? (Рубікон)

2) Хто очолив супротивників Цезаря? (Помпей)

3) Де армія Цезаря розбила війська Помпея? (Біля міста Фарсал)

4) Кого підтримав Цезар у Єгипті? (Клеопатру)

5) Яке повідомлення відправив Цезар після перемоги армій Фарнака в Малій Азії? («Прийшов, побачив, переміг»)

6) Який титул отримав Цезар? (Імператор)

7) Хто очолив заколот проти Цезаря? (Брут)

8) Коли Цезаря було вбито? (У 44 році до н. е.)

9) Хто увійшов до складу другого тріумвірату? (Антоній, Лепід, Октавіан)

10) Де відбулася вирішальна битва Антонія з Октавіаном? (Біля мису Акцій)