Дидактичні матеріали з української мови для учнів 9-11 класів на основі творчості Михайла Стельмаха
Дидактичні матеріали з української мови для учнів 9-11 класів на основі творчості Михайла Стельмаха
ПІДГОТУВАЛА:
учитель української мови та літератури
Бахмацького ліцею №1
Степаненко Ірина Юріївна
( 16500 Чернігівська обл. м. Бахмач
1 провулок Богунівський 4
Тел.0974068204)
Пояснювальна записка
Дидактичні матеріали призначені для використання вчителями української мови при підготовці до уроків української мови в 9-11класах.
Завдання дидактичного матеріалу – сприяти вивченню, повторенню та узагальненню знань з теми «Складносурядне речення» та «Складнопідрядне речення». У цьому стане в нагоді багатий образний світ Михайла Панасовича Стельмаха, що тримається «на міцній, віками перевіреній основі — хлібі й солі; у цьому світі добре знають високу, нічим не сплачену ціну людської крові; тут, різко розмежувавшись, ведуть одвічний герць правда і кривда; тут безвідмовно діють закони великої рідні, і, долаючи хуртовини життя, люди йдуть під калиновим вітром долі назустріч своїм чотирьом бродам; тут священними є великі поняття — Любов, Мати, Земля, Батьківщина». (М. Марко.)
МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ
Нехай не знає втоми та рука,
Що добре зерно в добру землю сіє,
Не зневажає чорні суховії
І щедра, як напровесні ріка.
Благословенна праця рільника,
Що оре цілину в ясній надії,
Пшеницю від полови він одвіє,
Як жнив кінчиться радість нелегка.
Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру,
Во ім’я правди кривду тне з плеча!
Хвала тому, хто людям у приполі
Несе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча!
Максим Рильський
Може, тим без пісні
я не можу
Працювати, жити
навіть дня,
Що округ земля
моя хороша,
А на ній - моя рідня!
Михайло Стельмах
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. на Вінниччині в родині хлібороба. Увесь, поетичний світ природи, праці, пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого: «Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитнавих очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп'янілий джміль».
Із ніжністю він згадував батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи. До речі, про чоботи йдеться впродовж усієї повісті «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха — у дитинстві письменника чоботи були ознакою достатку.
А з яким теплом говорив Михайло Стельмах про діда Дем'яна — народного філософа й талановитого майстра: «Чого тільки не вмів мій дідусь! Залізо й дерево аж співали в діда... Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев'яні квіти розкидає по них».
Ще до школи хлопчик навчився самотужки грамоти, прочитав «Кобзаря» і «Тараса Бульбу», був надзвичайно допитливою дитиною. Про шкільні роки письменника ти прочитаєш у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства. Михайло Стельмах закінчив Вінницький педагогічний інститут, потім декілька років учителював на Поліссі та Поділлі.
Перша збірка віршів («Добрий ранок») побачила світ 1941 р. Війну письменник пройшов солдатом-артилеристом, був тяжкопоранений і контужений. Однак воля до життя і прагнення творити стали найкращими ліками для Михайла. З-під пера молодого письменника виходять нові твори. До речі, одним із творчих наставників Михайла Стельмаха був відомий український поет Максим Рильський, який допомагав редагувати перші його твори навіть під час війни.
У повоєнні роки письменник працював в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук України в Києві.
Михайло Стельмах помер 27 вересня 1983 р. в м. Києві.
Могила Михайла Стельмаха
Бюст Михайла Стельмаха на алеї видатних
земляків у м. Вінниця
Завдання №1
Запишіть речення , підкресліть у них граматичні основи.
1. А за садком в світанні урочисто важкі скирти звелися на виду, і дзвонить золотом зернина чиста, шука й знаходить землю молоду. 2.На темно- попелястому небі бродили димчасті пошматовані хмари, і повітря тремтіло набряклим вишневим клеєм.3. Крізь дерева на дорогу впали надвечірні сонячні сіті, а далечінь аж грає чистим барвінковим небом. ( Із творів М.Стельмаха)
Завдання №2
Диктант - конструктор. Утворіть із поданих простих речень складні сполучникові. Підкресліть головні й другорядні члени. Проаналізуйте смислові відношення між частинами другого й третього речень.
- Біжить пшениця понад яром. Дзвонить крильцями овес. (і)
- І хоч прийшла година журавлина. Серце й досі чує трепет крил. (та)
- Я прислухаюсь до їхнього співу. Мені хочеться полетіти з лебедями.(і)
( Із творів М.Стельмаха)
Завдання №3
Творчий диктант
Утворіть із поданих попарно простих речень складні складносурядні, запишіть їх. Підкресліть граматичні основи.
- Гарячі щуки плещуть у хмарі. Ловить в невід їх земля. (і) 2. Данило ще прислухається до землі. Думки його згодом ідуть до людей. (і) 3. Ночами тривожилися прибузькі луги, даю чи притулок перелітним птахам. Дні дивовижно пахли доспілими яблуками й лісовою прив’ялою прохолодою. (а) 4. Обруси гречок віддають бджолам мито. В плесі дрімають і човник, і лінь. (а) (Із творів М.Стельмаха)
Завдання №4
Пояснювальний слуховий диктант.
- Життя — це завжди театр. Тільки одним у ньому випадають справжні ролі, а інші стають довічними статистами. 2. Потайник затаїв свій мед, а жито для хлібороба солодше меду. 3. Знову ледве чутно плеснуло весло, і човен безшумно, як тінь, поплив понад берегом. 4. І зморене тіло ниє, і очі ріже сон. 5.Деркач, почувши дівочу ходу, замовк, притаївся в татарському зіллі, а потім знову задиркав, наче поспішав розклювати нетривку пелену ночі. (Із творів М.Стельмаха )
Завдання №5
Спишіть речення. Розставте розділові знаки. Поясніть їх уживання.
1.Далі туман зсовується ліворуч і сивим дідом бреде на долину до ставу а вечір скрадається на хутір заблукавши у вишняку та гречках. 2. Скільки не йдеш і перед тобою і за тобою плачуть степи. 3. Крізь дерева на дорогу впали надвечірні сонячні сіті а далечінь аж грає чистим барвінковим небом. 4. На темно - попелястому небі бродили димчасті пошматовані хмари і повітря тремтіло набряклим вишневим клеєм.( Із творів М.Стельмаха )
Завдання №6
Лінгвістичне дослідження.
Запишіть речення. Установіть, які існують смислові зв’язки між частинами складного речення. Вставте, де треба, пропущені букви . Підкресліть граматчні основи речень.
- На темно - попелястому небі бродили д…мчасті пошматовані хмари, і повітря тр…мтіло набряклим вишневим клеєм. 2. У дряпака надламана одна лапа, і Дмитро зразу ж бер…ться виготовити нову. 3. Над лісом ро…росталась хмара, укривала небо, і незабаром пустився лапатий сніг. 4. Крізь д…рева на дорогу впали надв…чірні сонячні сіті, а далечінь аж грає чистим барвінковим небом. ( Із творів М. Стельмаха)
Завдання №7
Записати речення. Визначити вид підрядного речення в поданих складнопідрядних.
- Мені хочеться полетіти за лебедями , тому й підіймаю руки, наче крила. 2. Але я не хочу, щоб вони відлітали від нас. 3.Люба, задумано посміхнувшись, пройшла повз корову, що лежала на мураві. 4. Блакитна тихосяйна ніч стояла у своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм, де й пшеничний хліб пахне зіллям дібров. ( Із творів М. Стельмаха)
Завдання №8
Напишіть твір – мініатюру на тему
«Я мрію так життя прожити,
Щоб кров і піт віддать землі своїй,
Щоб у плодах мої хилились віти,
Щоб розроставсь в глибинах корінь мій»(М.Стельмах), використовуючи складнопідрядні речення.
Завдання № 9
Випишіть із запропонованого тексту складнопідрядні речення і поясніть уживання розділових знаків.
І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогника під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець воду, і дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, та й не журяться, а цвітуть собі.
І над усім цим світом, де пахощі сіна злегка притрушує туман і дух молодого, ще не затужавілого зерна, сяють найкращі зорі мого дитинства. Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею, що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям...
І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що причаївся в узголов’ї на другому покосі, торкається повік і наближає до мене зірки (М.Стельмах).
Завдання №10
З’ясуйте , на яку тему можна написати твір, використовуючи запропонований уривок із поезії Михайла Стельмаха. Сформулюйте тему і напишіть твір, використовуючи складносурядні та складнопідрядні речення.
Земле моя, запашна, барвінкова,
Ріки медові, дощі золоті,
Тільки побачить тебе у обнові –
Більше нічого не хочу в житті.
Завдання № 11
Прочитайте речення. Випишіть складні речення з підрядними способу дії, ступеня, порівняння.
1.На плесі вода така темна, ніби на чорному камені настояна. 2. Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару так, що видніється лише срібний край . 3.Де-не-де біля ярів синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. 4. І весна йому теж здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходить по землі. 5.Коли взяти вбік до лісового озера, дерева рідшають, відкриваючи чималу прогалину. (Із творів М.Стельмаха)
Завдання №12
Прочитати текст, визначити його тему, скласти план; виписати складнопідрядне речення (на вибір), охарактеризувати його.
У лісах теж відчувалася хода весни. Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відшуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві прутики тамариксу, а на тлі сірих замшілих дубів перегойдувалося червоне мереживо березових гілочок. На них.іще тільки намічалось крихітне сім'я веснянок, які потім аж накипають на кожному молоденькому паростку. В долині біля обсмиканого, схожого на гриб стогу заспівали жайворонки, що так зарання прилетіли в цьому році; злякавшись хлопчика, вони табунцем злетіли вгору, а потім знову сірими грудочками впали на притиснуту, притрушену снігом стежину, що обривалась біля стогу.
Коли взяти вбік до лісового озера, дерева рідшають, відкриваючи чималу прогалину. На ній між двома дубами, мов колиска, біліє хата; так і здається, що дуби погойдують її своїми вузлуватими руками. Хата, з трьох боків оточена садом, привітно Кличе до себе хлопчака, але Максим спочатку прямує до округлого, схожого на серце озера. Воно й насправді є серцем Медвединського лісу, тому, певне, лише в найлютіші морози береться льодом.
Зараз над поворонілою водою в ріст людини, мов прив'язана, висить тонка й прозора намітка синьої імли. На березі й досі лежить довбаний човен, знизу він взявся льодом, а зверху притрушений снігом, посеред озера плавають дві пари крижнів. Вони то пірнають у воду, то, пропливши трохи, ховають голови під крила, наче збираються спати.
Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку, і з розгону стрибає в човен, посковзнувшись, вискакує на лід і ледве не влітає у воду, а качва неквапливо відпливає до протилежного, наче виплетеного купинами, берега. На купинах стирчать буйні, надламані стебла ситнягу і татарського зілля, а за ними щільною стіною підвівся сухий, із сиво-рожевим волоттям очерет.
(269 сл.) М. Стельмах
Завдання №13
Записати речення, поставити розділові знаки, накреслити схеми, визначити вид підрядної частини.
1.Звелися ріки і лугами блакитно простягають путь а в небі хмари лебедями із ополонок воду п’ють. 2.Лука зазеленіла і груша із зломленою верховиною біля хатки вбралася в листву і зашумів гай по горах округи і розливсь Дніпро й далеко-далеко заточивсь у луку розливним потоком і налетіли птахи з далеких країв заспівали й защебетали. 3.Над світом стояла така тиша що було чути як плакала надламана гілка. 4 З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю.5. Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкає. (Із творів М.Стельмаха)
Завдання №14
Диктант - самоперевірка за допомогою інтерактивної дошки
Осін… на порозі
Осін… уже торкнулася лісу. Ро(з,с)кішними червоними гніздами обвисає горобина, жаринами горить у без/листих кущах рясний свербиус; білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, забиваючи сумовиті повіви прив…ялих трав і квітів. Восковим ніжним оксамитом уже під/бито знизу липовий лист; пожовтіли на ньому гострі зубчики, почорніли в суцвітті дрібні горішки насі(н,нн)я. В низинах трава припала до самої землі, обгортаючи головки дев…ятисилу. Зацвітали крихітні, неначе виши(т,тт)я, блідо /червоні хрещики вересу. А у верховітті пливли, коливаючись, шуми: то зелені/зелені, осипані сонцем, то срібні, наче кожний листок став дукатом, то попелясто/сині... Завуркотів дикий голуб, на дубі озвалася, скрегочучи, сорока, і знову шуми: то стихають, як пісня, то роз/ростаються, не/мов повінь. Пролетів хазяйновитий, не/повороткий джміль, припав до блакитної квітки і не/задоволено загув...
(За М. Стельмахом)
Завдання №15
Тексти для контрольних диктантів
***
Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мiй дiд Дем'ян, якого знав увесь повіт. Чого тiльки не вмiв мiй дiдусь! Треба десь зробити сiчкарню — спiваючи, зробить, дайте тiльки залiза, дерева i ввечерi добру чарку. А хочете вiтряка, то й вiтряка вибудує пiд самi хмари;у кузнi вкує сокиру, у стельмашнi злагодить воза й сани, ще й дерев'янi квiти розкидає по них.
Залiзо й дерево аж спiвали в дiда, поки сила не повиходила з його рук. Мiг чоловiк нехитрим iнструментом вирiзати i просту людину, i святого. Сусiди не раз, смiючись, згадували, як на замовлення вiн робив нашому пановi фiгури апостолiв Петра й Павла. Вони виходили з дерева не пiсними святенниками, а могутнiми молодоокими бороданями, яким приємно було тримати в руках i книгу, i ключi вiд раю.
Фiгури закрасувались перед входом до панського палацу, а жаднюга пан, звикши все мати на дурничку, не заплатив нічого колишньому крiпаковi. Дiд якось нагадав вельможному за плату, але той лише розреготався i крiзь сміх сказав: «То це ж, Дем'яне, завелика честь, коли пан винен мужиковi! Чи тобi не досить її?» Тодi мiй дiд i показав свiй норов: уночi викрав у пана апостолiв i порiзав їх на дрова. Вранцi коло нашого подвiр'я вже юрмилися люди, розглядаючи розкиданi бiля дровітнi голови, бороди, тулуби i ноги святих.
Незабаром над'їхав за фiгурами розлючений пан зi своїми гайдуками. Побачивши, що робиться на подвiр'ї майстра, вiн вилаявся та й подався до батюшки зi скаргою на богохульство. Свята церква поклала на дiда покуту: вiн якийсь час мусив кожного, навiть найменшого, свята ходити на всi служби.
(За Михайлом Стельмахом)
***
Лебеді
Прямо над нашою хатою пролітають лебедi. Вони летять нижче обвислих хмар i струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.
Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитна дiброва пiд селом, i чорнотiла земля, що пробилася з-пiд снiгу.
I цей увесь свiт тріпоче, мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони відлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: знову над нашою хатою пролiтають лебедi!
Чи вони послухались мого слова — обкружляли навколо села й повернулись до мене, чи це новий ключ?
А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину. I хороше, i дивно, i радiсно стає менi, малому, в цiм свiтi.
(Михайло Стельмах)
Диктант – письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.
Ефективність диктанту полягає в тому, що він формує в учнів самостійність, уміння швидко вибирати єдино правильний варіант, оперативно застосовувати правило. Диктант дає змогу проводити тренування та контроль на великій кількості прикладів із мінімальними затратами часу, диференціювати процес навчання.
Джерела
http://metodportal.com/node/53413
http://metodportal.com/node/60396
http://stelmaxsuchasnist.blogspot.com/
https://www.youtube.com/watch?v=KUz3iPNttmY
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку