Дидактичний матеріал для вивчення української мови у 7 класі

Дидактичний матеріал

для вивчення української

мови у 7 класі

 

 

        

         Матеріал можна використовувати як тренувальні вправи при засвоєнні програмових тем, а також застосовувати для індивідуальної роботи з учнями,

для повторення і узагальнення у наступних класах того, що було опрацьовано в 7 класі.           

         Матеріал подано  по темах:

,,Дієслово’’, ,,Дієприкметник’’, ,,Дієприслівник’’, ,,Прислівник’’, ,,Прийменник’’, ,,Сполучник’’, ,,Частка. Вигук’’.

 

 

 

 

 

 

ДІЄСЛОВО

1. Записати висловлювання. Знайти дієслова, визначити їх граматичні категорії: вид і час, рід, число, особу (якщо є) та синтаксичну роль. До виділених дієслів дібрати синоніми. Скласти речення з прямою мовою, використовуючи синоніми до виділених дієслів.

З початком перебудови в суспільстві і державі змінилося відношення до церкви. Відроджуються храми і монастирі. Православний люд урочисто відзначив 1000-ліття Хрещення Русі. А Почаївська Лавра через свої уставні богослужіння і проповіді розкриває християнам красу й істинність віри Христової, виконує свою споконвічну місію — бути світильником Православ’я на західних землях України (З журналу).             

 

2. Випишіть із речень дієслова, поділивши їх на групи:

     а) дійсного способу; б) умовного способу; в) наказового способу.

1. Ми ще не встигли в місто Яготин, у нас ще планів цілі карнавали. Якби знаття, то ми ж би перед тим своє життя хіба так марнували б? (Л. Костенко). 2. Буде шарпати буря вітрила, пожене геть по темному морю (Л. Українка). 3. У світ широкий іди, не знаючи про спокій (М. Рильський).

 

3. Вибрати дієслова тільки в неозначеній формі і записати їх.

Мусити, читали б, не осліпнути, розмовлятиму, почути, побачу, бути, співать, могти, змагатися, розпустять, посіяти, сміятися, недобачати, збить, хотів би, оздоблений, розбито, сісти, з'їхатись, хотілося, розмірковуючи, підсипати.

 

 

4. Подані дієслова записати в неозначеній формі.

Сталось, не знаю, не бий, складаю, снишся, нападають, здобуду, накинемо, сичіть, засміймося, суджу, переносила, говоріть, закрався, братиму.

 

 

5. Перебудуйте речення так, щоб у кожному було безособове дієслово.

 Вітер розвіяв листя. Густий сивий туман покрив поле. Сніг замів дороги.

 

 

6.  У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його початкову форму. Визначте вид, спосіб, час, число, особу (або рід).

Блукає погляд мій в країні мрії (Л. Українка).

 

7. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини теперішнього часу.

Читати, бачити, косити, летіти.

 

8. Запишіть дієслова, що в дужках, у потрібній формі теперішнього часу. Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну та число.

Тепер я (бігати) в поле й годинами (слухати), як    в небі (співати) хори, (грати) цілі оркестри (М. Коцюбинський).

 

9. Спишіть речення, замінюючи форми минулого часу формами теперішнього.

Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів. Сідав на ґанку порожнього дому і дивився в ніч (М. Коцюбинський).

 

10. Запишіть дієслова у формі чоловічого роду однини. Складіть словосполучення, поєднавши їх з іменниками в потрібній формі. Вкажіть відмінок іменників.

Захоплюватись (театр), мріяти про (подорож). 

 

11. Прочитати речення. Знайти й виписати з них у три колонки дієслова, що виражають: 1) реальну дію; 2) не реальну, а бажану, можливу дію; 3) спонукання до дії.

1) Без людської праці вся земля заросла б бур’яном (О. Довженко). 2) Книжку читай — розуму набувай. 3) Коли б знав, де впаду, то соломки підстелив. 4) Візьмись за діло з розумом — і сніг запалає. 5) Не зарікайся всього робити, тільки зарікайся своє вухо відкусити. 6) Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. 7) Було б бажання, а розум знайдеться. 8) Була б голова на плечах, а хліба вона придумає (Нар. творчість).

 

12.  Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну, число та особу.

Знаход...ш, хоч...те, лет...те, див...шся.

 

13.  Відновити народні вислови, поставивши дієслова, що в дужках, у формі 2-ої особи однини дійсного способу.

1. Як (дбати), так і (мати). 2) Як (працювати), так і (мати). 3) Як не (робити), так й не (мати). 4) Як (робити), так і (ходити). 5) Як (шити), так і (пороти). (Нар. творчість).

 

14. Із поданих словосполучень вибрати дієслівні з керованим залежним словом. Записати їх у два стовпчики: у перший — з дієсловами І дієвідміни, у другий — з дієсловами ІІ дієвідміни.

Виконати завдання, писати на замовлення, просити приїхати, учитися вишивати, двічі перепитати, гарно працювати, шанувати їх, червоніти за нього.

 

15. Підкресліть у тексті дієслова, визначте їх дієвідміну.

 Нині ми не можемо уявити новорічного вечора без ялинки. Ця запозичена традиція стала для багатьох родин неабиякою проблемою: з кожним роком все тяжче придбати соснові чи ялинкові деревця. Щоб задовольнити цю забаганку, дехто вдається навіть до злочину: самовільно вирубує красунь у скверах і парках, на обочинах доріг і цим завдає непоправної шкоди не тільки краєвидам, але й екології. (В. Скуратівський).

 

16. Від дієслів утворити якомога більше дієслів префіксальним способом.

Зразок. Учити — перевчити, довчити, недовчити, підучити, відучити.

Нести, читати, майструвати, різати, слухати.

 

17. Відновити прислів’я: вставити потрібні за змістом дієслова на -ться, -шся. Записати речення. Визначити дієвідміну дієслів та інші морфологічні ознаки.

Не плюй у криницю, бо… і тобі води… 2) Як…, так і спатимеш. 3) Силуваним конем… 4) Зло, причинене чужому теляті, …на твоїй корові. 5) Людина людиною…, а дерево — землею. 6) Держись за гриву, бо за хвіст… 7) У ноги…, а за п’яти кусає (Нар. творчість).

 

 

18. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

1. (Не)бійся правди, хоч яка гірка (Л. Костенко).2. Школярі (не)зчулися, коли вдарив дзвоник (С. Васильченко). 3. Хто (не)жив посеред бурі, той ціни (не)знає силі (Л. Українка).

 

19. Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

1. (Не)може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить (І. Франко). 2. Глухо зітхали хвилі, і білі чайки (не)покоїлись над морем (О. Гончар). 3. Наша дума, наша пісня (не)вмре, (не)загине (Т. Шевченко).

 

20.  Запишіть дієслова, розкриваючи дужки.

1. (Не)можуть душу зігрівати ті, що (не)палають, (не)горять (В. Симоненко). 2. Я (не)навиджу брехню у всякій одежі (М. Рильський). 3. Добре тому багатому: його люди знають; а зо мною зустрінуться — мов (не)добачають (Т. Шевченко).

 

21. Подані дієслова записати в усіх формах наказового способу. Пояснити наявність або відсутність м’якого знака. З виділеними дієсловами скласти три спонукальні речення-заклики до підвищення мовної культури.

Учити, уміти, сказати, писати, затямити, облишити, читати.

 

22. Записати дієслова. Пояснити вживання орфограм.

Беріть, злазьте, плачте, голублю, здобуватимемо, сиплеш, бережеш, крикнете, хай зроблять, хочеш, стоятимете, гляньте, ходімо, сміймося, нехай цвіте, шукай.

 

23. Утворити від поданих дієслів складну і складену форми майбутнього часу в ІІІ особі множини. Знайти слово, від якого утворюється лише проста форма майбутнього часу. Пояснити.

Ходити, оберігати, збудувати, створювати, доглядати, виготовляти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДІЄПРИКМЕТНИК

1. Прочитати словосполучення. Розподілити їх у дві колонки: у першу — прикметник з іменником, у другу — дієприкметник з іменником. Довести правильність виконання завдання.

Солона капуста, посолена капуста; зелене поле, зеленіюче поле; біла стеля, побілена стеля; міцний хлопець, міцніючий хлопець; освітлена кімната, світла кімната; стихаючий вітер, тихий вітер.

 

2. Запишіть слова, поділивши їх на групи: а) активні дієприкметники теперішнього часу; б) активні дієприкметники минулого часу;  в) пасивні  дієприкметники.

Розтривожений, пригорілий, контролюючий, вірячий, вишитий.

 

3. Утворіть від поданих дієслів активні дієприкметники теперішнього часу. Позначте дієприкметникові суфікси.

Благають, блукають, люблять.

 

4. Відгадати загадки. Виписати словосполучення з дієприкметниками у дві колонки: у першу — активного стану, у другу — пасивного.

Чого не було й не буде, а назване людьми. 2) Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени стрижене. 3) У лісі рощене, з лісом рівняється, а лісу не бачить. 4) Почорніле сукно залізло у вікно. 5) Повернуте до сонця золоте донце. 6) Скручена, зв’язана, на кілок посаджена, по подвір’ю гуляє. (Нар. творчість).

 

 

5. Запишіть дієприкметники у дві колонки: 1 – активні, 2 – пасивні.

Скривджений, думаючий, змальований, прогнилий, вихований, охриплий, лежачий, знаючий, стиснений, задубілий, міцніючий, знемагаючий, заціпенілий, зсунутий, зчорнілий, побілений,

гуркочучий, оживаючий, знайдений, киплячий, знепритомнілий, оцінений, переписаний, діючий.

 

 

6. Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники.

Теперішнього часу. Виконують, зростають, дрижать, організовують, лежати, розквітнути, жевріти.

Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, просвітліти, змокріти.

 

 

7. Переписати речення. Неозначену форму, що в дужках, замінити відповідними дієприкметниками.

Ми розмістилися на возі, добре (вимостити) свіжою травою. Віз м’яко покотився ще не (в’їздити) дорогою. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, пливли по небі хмаринки. І знов у тумані бриніли окремі розмови, як (зачепити) струни. Невеличка Джерина пасіка була (обгородити) низьким тином.

 

8. Записати словосполучення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

 (Збережений) хвилиною, на (зачинений) дверях, (зростаючий) свідомості, (почервонілий) листя, у (споруджений) оселі, на (заощаджений) кошти, (зростаючий) добробутом, на (намальований) полотні, на (відцвілий) кущі, (звільнений) праці, на (зігрітий) землі, над (синіючий) долом, у (виконуваний) завданні, під (розвантажений) машиною, (посаджений) дерево, до (скошений) луків.

 

9. Від поданих дієслів утворити дієприкметники. З’ясувати спосіб їх творення. Позначити суфікси. Пояснити правопис.

Виварювати, купувати, нести, єднати, підбілювати, працювати, думати, співати, нафарширувати, створювати, малювати, натрапити.

 

10. Прочитати. Замінити дієприкметники дієслівними формами на -но, -то. У якому відмінку стоїть при них іменник? Визначити головне слово в утвореному словосполученні.

Грядка прополота, вікно відчинене, твір написаний, сукня пошита, план накреслений, книжка прочитана, почута відповідь, зібраний урожай, скошена трава, просіяне борошно, загартована сталь, ділянка зорана, пофарбована підлога, відправлений лист.

 

11. Прочитайте речення. Випишіть дієприкметникові звороти разом із означуваними словами. Звороти підкресліть.

1. Гарячі коні помахували обтиканими виноградним листям головами (М. Коцюбинський). 2. Поля, пробуджені сонцем від зимового сну, злегка парували (В. Козаченко).

 

 

1. Стіл застелений полотняною скатертиною. 2. Альтанка збудована на лісовій галявині.

 

 

13. Запишіть речення, замінюючи дієприкметники безособовими формами на -но або -то.

1. Дідові очі прикуті до фотокартки на стіні. 2. Робота завершена.

 

 

14.  Порівняти пари словосполучень. Назвати прикметники і дієприкметники. Чим вони відрізняються? Відповідь аргументувати.

Нескінчена розповідь — нескінченна розповідь, несказана промова — несказанна безмежність, неоцінені знання — неоціненні скарби, незлічені кошти — незліченні зорі, незнищені реліквії — незнищенні слова.

 

15. Прочитати. Вставити н чи нн. Визначити, якими частинами мови чи формами дієслова є залежні слова у поданих словосполученнях.

Натхне..і ідеями — натхне..і у праці, здійсне..і мрії — здійсне..ий захід, проще..ий випад — проще..ий вчинок, порівня..і величини — порівня..і предмети.

 

16. У виділених словах обгрунтувати написання нн.  Вказати серед них прикметники, дієприкметники та прикметники  дієприкметникового походження.

І. Благословенний мамин заповіт ніхто в мені не зможе поламати. (Д.Павличко.) І знову завмирає в чеканні стражденне  хліборобське серце. (М.Стельмах.) Надвечір лихо склалось: страшенна буря зразу заревіла. (Л.Глібов.) І котяться хвилі невпинної бурі. (Л.Первомайський.) Насувають хмари в обріях зелених, ніч проходить чорна  в зорях незчисленних. (П.Усенко.)

ІІ. Під літнім широченним  набокраєм мене стрічають друзі і знайомі, і кожен добрим словом пригощає. (А.Малишко.) І є така натхненна тишина, коли сузір’ями спадає вишина. (П.Воронько.) І здавалось, наче не  дерева, а  якесь страшне і темне військо із страшенних велетнів зібралось... (Б.Грінченко.) Ніч здавалася таємницею, яка береже в собі стільки незбагненного (Є.Гуцало.) Мов нескінченний сон, тягнуться  виткані на тумані дерева. (М.Стельмах.) Знаю я у лісі, куме,  незліченний скарб багатий, та того не знаю слова,  що ним можна скарб узяти. (Б.Грінченко.)

 

 

17.  Переписати, вставляючи Н або НН. У прикметниках дієприкметникового походження поставити  наголос. Яким чином їх написання залежить від місця наголосу?

І. Шале..ая муха вкусила за вухо. То гріх непроще..ий – їсти хліб немащен..ий. Заробле..ий хліб глевким не буває. Купова..ий хліб завжди маленький.  Важке не є нездола..е. Незва..ий гість гірше вовка. Його кожен знає, як облупле..ого. Невгомо..ому не варто свині пасти.  Ужале..ий змією й мотузки боїться.

 

 

18.  Прочитати речення. Виписати дієприкметники із залежними словами. Пояснити орфограму в дієприкметниках.

1) Неосяжний простір, розквітчаний на початку травня, коли на зеленому тлі спалахують численні біло-жовті острівці, що сповнюють повітря тонкими ніжними пахощами, видається чудовою картиною, яка ніби вийшла з-під пензля матінки-природи. 2) Місце розташування Центрального ботанічного саду настільки чудове, що робить його несхожим на всі інші сади наших міст. 3) Незвичайні рухомі зображення були відомі ще в давнину (З енциклопедії). 4) І світиться на тому поверсі ліфт кришталевий, оправлений червоними дротами, і хтось, нікому ще не знаний, у нім стоїть… (М.Воробйов). 5) На полях трава не кошена (П.Воронько). 6) Попереду виднівся неподоланий осінній степ.

 

19. Прочитати вголос прислів’я і приказки. Пояснити їх значення. Списати, розкриваючи дужки. Пояснити написання не.

1) Поле (не) міряне, вівці (не) лічені, пастух рогатий. 2) Дівка заплетена, а хата (не) метена. 3) Вченому світ, а (не) вченому тьма. 4) Під лежачий камінь вода (не) біжить. 5) Згаяного часу і конем (не) доженеш. 6) Якщо бажаєш стати заможним, у праці будь (не) переможним.

 

20. Прочитати речення. Записати їх. Знайти дієприкметникові звороти. Яку роль відіграють означувані слова? Пояснити вживання розділових знаків.

1) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою. 2) Усі побігли по широкій греблі, обсадженій знизу вербами. 3) Через гілки берестів синіло море, блищала широка тераса над морем, заставлена столами та стільцями. 4) Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша. 5) Небо, обсипане ніби рожами, тихо гасло. 6) Її маленька постать, облита м’якою зеленуватою тінню акацій, була незвичайно граціозна (За І. Нечуєм-Левицьким).

 

21. Складіть із дієприкметниковим зворотом одягнений у темну куртку три речення так, щоб у першому зворот стояв на початку речення, у другому — в середині, у третьому — в кінці.

 

22. . Утворіть із поданих двох речень речення з дієприкметниковим зворотом.

23.Додайте не до дієприкметника розгорнутий і побудуйте з ними два словосполучення або речення так, щоб в одному випадку не писалось з дієприкметником разом, а в іншому — окремо.

 

 

24. Утворити за поданим початком слова-дієприкметники.

Зач…, відг…, перев…, підн…, спис…, непідбіл…, посив…, зниж…

 

25. Замініть подане складне речення простим з дієприкметниковим зворотом.

Сніг, який зігріло сонце, був надто пухкий.

ДІЄПРИСЛІВНИК

 

1. Розгляньте подані форми дієслів. Випишіть дієприслівники.

Наповнюючи, покладено, пригорнувши, показаний, сп'янілий, доручено.

 

 

Загострити, перемогти, злетіти.

 

 

3. Записати речення, поставити питання до виділених слів. З якими членами речення пов’язані ці слова за змістом? На  яку дію – головну чи додаткову – вони  вказують?

 

І. На дубі сидячи, зозуля закувала. (Є.Гребінка.) Дівчинка скликає голубів, вийшовши на ганок. (В.Швець.) Низько нам нами, враз пролетівши, скрикнув птах. (П.Тичина.) А синиці з горобцями,  посідавши на карниз, реготали до нестями. (Д.Павличко.)

ІІ. І сам полковник вийшов наперед, хвилюючись і стримуючись владно. (М.Бажан.) Ішла людина, просто йшла людина, закинувши шарманку на плече. (Л.Костенко.) Я їхав, дрімав, загорнувшись в кожуха. (Л.Первомайський.) Сидять діди, сплітаючи билицю. (А.Малишко.)

ІІІ. Заховавшись в вулик свій, тихо спить бджолиний рій. (В.Паронова.) Сірко, забравшись на копицю,  від сіна відганяв телицю. (Л.Боровиковський.) Продершись рвучко між гілляк, на стежку вискочив хижак. (М.Бажан.) І собака, зронивши голову, сльози лапами витирав. (Б.Олійник.)

 

 

4. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть дієприслівники.

1. Над лісом загорілась срібна сережка засвітивши золоте павутиння межи гіллям старої сосни (С. Васильченко). 2. Сміючись покотились серед молочного туману ранку нервові звуки піаніно

 (Г. Косинка).

 

 

5. Прочитайте речення. Запишіть дієприслівники, розкриваючи дужки.

1. Коли ти маєш вчинити щось погане, сім разів подумай— і не вчини, а добро роби (не)думаючи М. Рильський). 2. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, (не)здобувши нового добра (Леся Українка). 3. Я сиджу тихо, (не)спускаючи погляду з поплавця (О. Макаренко). 4. Легко одягнені й матроси йшли назустріч ворогові, (не)маючи жодного уявлення про суворість гір і війни в горах (В. Логвиненко).

 

 

6. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники недоконаного виду і запишіть у дві колонки: 1) із суфіксом –учи ( – ючи); 2) із суфіксом –ачи ( – ячи).

Вносити, свистати, белькотіти, свистіти, іти, палахкотати, клекотати, лізти, ойкати, одужувати, місити, здоровити, волочити, туркотати, очікувати, смалити, ліпити, сипати.

Ключ. З других букв має скластися закінчення виразу О.Підсухи (чотири слова) “Щастя – не знати спокою, …”.

 

 

7. Прочитайте речення. Побудуйте з поданих у дужках слів дієприслівниковий зворот. Запишіть, розставляючи розділові знаки.

Відставний майор (попихкує, люлька) не спускав очей із своїх супротивників (В. Логвиненко).

 

 

8. Прочитати дієслова. Утворити дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Пояснити, від яких дієслів вони утворені. З’ясувати спосіб творення дієприслівників.

Перевірити, перевіряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радіти, зрадіти, будувати, збудувати, чути, почути, підіймати, підняти, штовхати, штовхнути.

 

9. Прочитати словосполучення. Записати їх, поставивши замість пропусків і чи и. Аргументувати свій вибір.

1) Вітаюч.. промови. Вітаю.. зі святом. 2) Співаюч.. діти. Співаюч.. у хорі. 3) Відповідаюч.. учні. Відповідаюч.. біля дошки. 4) Розповідаюч.. вчителі. Розповідаюч.. нову тему. 5) Линяюч.. футболки. Линяюч.. восени. 6) Літаюч.. об’єкти. Літаюч.. до космосу.

 

10. До наведених дієприслівників доберіть дієслова, від яких вони утворились. Запишіть парами. У дужках після кожної пари вкажіть вид дієприслівника. Позначте дієприслівникові суфікси.

Вставши, сідаючи.

 

 

11. Спишіть, вживаючи замість дієслова, що в дужках, утворений від нього дієприслівник. Вкажіть вид дієприслівника.

Білий кінь, поводдя (попустити), летить у степи (А. Малишко).

 

 

12. У поданому реченні знайдіть дієприслівниковий зворот. Перебудуйте речення так, щоб той самий зворот стояв у середині й у кінці речення.

Ударяючись об повалені паркани, вітер тоскно завивав (П. Панч).

 

 

13. Утворіть дієприслівники від поданих дієслів. Визначте, від яких дієслів і яким способом творяться дієприслівники доконаного виду, від яких недоконаного.

Зразок. Шукати – шукають + ючи → шукаючи (недок. вид); розшукати – розшука + вши → розшукавши.

Стояти, постояти, перевірити, перевіряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радіти, зрадіти, чути, почути, штовхати, штовхнути.

 

 

14. Записати речення, назвати в них дієприслівники і слова до яких вони належать.

Далеко на обрії дорога вигиналася, зникаючи десь під самим сонцем. (О. Гончар). Верби, схилившись над тихим Дінцем розчісують коси зелені.

(В. Сосюра). З вузьких провулків темрява відкочувалась на луки, зали шаючи після себе дрібну росу на землі. (Гр. Тютюнник)

 

15.  Переписати речення. Вказати дієприслівники, з’ясувати синтаксичну роль дієприслівників разом із залежними від них словами. Позначити орфограму “Буква и  в суфіксах дієприслівників”. Дієприслівникові звороти підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

  І. Учись, на інших дивлячись. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Кривою дорогою йдучи, попереду мало побачиш. Збираючи по ягідці,  надбаєш кошик. Не їсть соловей калину, пропустивши малину. Впустивши роги, за хвіст не вдержиш. Бувши конем, не станеш волом. Не цурайся коня, й трактора придбавши.

Народна творчість.

ІІ. Стояв кремезний лісоруб, опершись ліктями на дуб. (П.Воронько.) Прокинулися лісоруби, своєму віддають народу, пускаючи на бистру воду, в плоти зв’язавши, ліс гінкий. (М.Рильський.) Плоти спускаючи  в дніпрові хвилі, не раз скупаюсь в поті гаряче. (М. Стельмах.) Лісосплав, вимагаючи сили, сміливості, витривалості, спритності й загартованості, завжди вважався суто  чоловічою професією. (З підручн.)

ІІІ. А кущ троянди паленіє, в землі вогонь свій беручи. (М.Рильський.) Полюбивши троянду, терпи її колючки. (Нар.творч.)  А нам зоря тулилась все  до віч,  зростаючи в троянду у червону. (І.Драч.) Піднявши камінь, мусиш його котити. Шпурнувши камінь до неба, матимеш ним по голові. (Нар.творч.) Сміється баба, клята скіфська баба, сміється, ухопившись за живіт. (Л.Костенко.)

 

 

 

16. Відредагувати речення.

І. Проходячи повз вікно, почулася пісня. Вона зачіпала душу, вслухавшись у її слова.  Зачарувавшись мелодією, нас зацікавили  співаки.

ІІ. Опинившись у лісі, нам стало страшно. Згубивши стежку, нас охопила розгубленість. На щастя, дорогу було знайдено, зустрівши лісничого.

 

 

17. Запишіть словосполучення, вставляючи закінчення.

Насичуюч... речовини, насичуюч... повітря, блимаюч... фарами, блимаюч... зірки, блукаюч... вогні, блукаюч... в темряві, наступаюч... війська, наступаюч... фронтом.

 

18. Відредагуйте речення.

Столітній дуб зацікавив хлопців, перебуваючи на екс­курсії.

Якось шукаючи фіалок, нас застала ніч. Повертаючись додому, у нас був чудовий настрій.

 

 

19. Визначте вид поданих дієприслівників і випишіть їх у дві колонки: 1) дієприслівники недоконаного виду; 2) дієприслівники доконаного виду.

Кличучи, встигнувши, допомігши, теревенячи, оклигавши, вживаючи, бачачи, зиркнувши, вразивши, очікуючи, дивлячись, замріявшись.

Ключ. З других букв прочитайте два слова, пропущені у прислів’ї “…, й … іржею візьметься.”.

 

20. Запишіть речення, вводячи в них відповідні за змістом дієприслівникові звороти з довідки. Розставте розділові знаки.

1. Неподалік на чистоводді плив вуж (Гр. Тютюнник). 2. В лісі аж вививалася в танку маленька дівоча постать (М. Стельмах). 3. Невеличкі гуртки гайвороння з криком перелітають з місця на місце (М. Івченко).

Довідка: наспівуючи собі на сонячнім кружальці; тривожачи осінню тишу; лишаючи за собою два тонкі водяні вуса.

 

 

21. Побудуйте із дієприслівником читаючи два речення, вживши його в першому як одиничний дієприслівник, а в другому — у складі дієприслівникового звороту.

 

 

22. Перебудуйте речення, замінивши одне із дієслів дієприслівником.

Василько закинув вудочки на плече і почимчикував до лісу.

 

 

1. Підходячи до воріт, вартовий зупинив хлопця. 2. Під'їжджаючи до міста, хлопець почав хвилюватись. 3. Під'їжджаючи до міста, хлопця охопив неспокій.

 

 

24. Виписати  у стовпчик дієслова з не і утворити від них дієприслівники. Пояснити написання не з дієприслівниками.

Не смійтесь над старістю і старими людьми; про старість треба говорити тільки з повагою.

Не заходьте в суперечку з шанованими і дорослими людь­ми, особливо зі старшими.

Не виявляйте незадоволення тим, що у вас немає якоїсь речі.

Не допускайте, щоб мама давала вам те, чого не бере собі.

Не робіть того, що осуджують старші.

Не залишайте старшу рідну людину одинокою.

Не збирайтеся в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших.

Не сідайте до столу, не запросивши старшого.

(В. Сухомлинський)

 

25. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть дієприслівники.

Обернувшись наш Ромео побачив свою чарівну Джульєтту. Ярослав побіг їй назустріч не звертаючи уваги на вигуки офіцера (В. Андріюк).

 

 

26. Прочитайте речення. Запишіть дієприслівники, розкриваючи дужки.

1. (Не)повертаючи голови, Антон намагався згадати, де він міг чути цей густий низький тембр (А. Шевченко). 2. Хо йде далі, (не)чуючи втоми

(М. Коцюбинський). 3. Почистивши дзьоба, шпак заходився передражнювати домашнього півня, який, (не)тямлячись від люті, одразу біг до вікна (В. Логвиненко). 4. Гнат копав та копав, (не)розгинаючись (М. Коцюбинський).

 

 

27. Перебудуйте речення, замінивши одне із дієслів дієприслівником.

Хмара зупинилась і розгорнула над лісом велетенські вороні крила.

 

 

 

28. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду.

 Мислити, говорити, бачити, спостерігати, фарбувати, нагадувати, вивчати, співати, переносити, сяяти, шкодити, запам’ятовувати.

ПРИСЛІВНИК

1. Випишіть із речень прислівники. Підкресліть прислівники зі значенням місця дії.

1. Десь збоку високо підпадьомкає перепел (М. Коцюбинський). 2. Ввечері на землю сходили тихі зорі й ясні вогні ярів (М. Івченко).

 

 

2. Згрупуйте словосполучення «дієслово + прислівник» відповідно до того, що вони означають: а) дія і спосіб її виконання; б) дія та час її виконання; в) дія і місце її виконання; г) дія та її причина; д) дія та її мета.

Прокинутись уночі, розповідати захоплено, повернути вправо, розбити ненароком, хворіти місяць, захопити зненацька, сказати навмисне

 

 

3. Серед спільнокореневих слів виписати такі, що відповідають на запитання як? коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови належить решта слів.

Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо.

4. Прочитати, виписати прислівники.

Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з давніх-давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона розповідала детальніше. Цього дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія засвідчує, що на свято обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною. Прообраз Зими цілком реальний: це перестаріла баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витикаються сиві та скуйовджені пасма волосся.

Натомість Весна з’являється на двобій у прообразі симпатичної юнки; в неї нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта.

Упродовж дня між Зимою і Весною відбувається запеклий двобій. Якщо під кінець дня потепліє, то вважається, що перемогла Весна, а тому — «Зима йде туди, де було Літо, а Весна йде туди, де гостювала Зима» (За В. Скуратівським).

5. Записати речення, вказати в них слова,  що означають  ознаку дії, ознаку  іншої ознаки. Поставити до цих слів питання.

І. Шуба гріє людину взимку, а праця – постійно. Зоравши неліниво, заживеш щасливо. Талан – не птах, що прилітає зненацька. Трудяща копійка годує довіку.

ІІ. Ледар літо проспав, а восени облизня впіймав. Хлібороб сподівається щороку, а рибалка щодня. Удосвіта встанеш, то більше діла зробиш. Як погано зшив, то  хоч гарно випрасуй.

Народна творчість.

 

6. Записати, вставляючи в подані прислівники Н або НН, обґрунтувати орфограму.

На відмі…о, на проща…я, насиль…о, неви…о, не вимір..о, не  вимов.., невиправда..о, непевне..о, негада.., недореч…о, не поруш…о.

 

 

7. Від прикметників утворити прислівники, вставляючи  Н або НН.

Цінний, єдиний, невпинний, щоденний, бажаний, впевнений, гостинний, здивований.

 

8. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники.

1. (В)день пригріло сонце, почалася відлига (О. Донченко). 2. (У)день пекучий, наковтавшись пилу, ми спраглими устами припадали до краю дерев'яного відра (М. Рильський).

 

 

9. Прочитайте речення. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки.

1. На думці у мене тепло й гарно, що (не)дарма я по землі ходив!

 (Л. Дмитерко). 2. Ніде (не)видно ні живої душі ( Нечуй-Левицький).

 3. Берези й клени, ще (не)давно голі, стоять, зеленим маючи гіллям

(М. Рильський).  4. (Не)сподівано кухню затопило дивним сріблястим світлом (Л. Ніколаєв).

 

 

10. Запишіть речення, поширивши їх відповідними за змістом прислівниками з довідки. У дужках після речення вкажіть розряд прислівника за значенням.

 1. Я тупцюю з ноги на ногу. 2. Прохолодна зелена травиця лоскоче ноги. 3. Похитуючи головами і метляючи хвостами, пасуться корови (О.Макаренко).

Довідка: неподалік, приємно, ніяково.

 

 

11. Доберіть до дієслова відпочивати прислівники зі значенням способу дії та часу дії. Запишіть словосполучення.

 

 

12. Побудуйте словосполучення з прислівниками мовчки та знадвору. Позначте в них головне і залежне слово.

 

 

13. Розкрити дужки і пояснити правопис прислівників:

(Хтозна) як, (будь) хто, (коли) небудь, (по) дружньому, (мало) помалу.

 

 

14. Скласти і записати віршовані рядки, використавши прислівники швидко, повільно. Указати їх розряд за значенням.

 

 

15. Записати прислівники, розкриваючи дужки.

 (По)нашому, (від)давна, (від)сьогодні, на(віки)вічні, будь(куди), (по)друге, (у) стократ, навряд(чи), часто(густо), (де)далі, аби(як), ні(за)що.

 

 

16. Випишіть із речень прислівники. Підкресліть прислівники зі значенням способу дії.

 1. Цілий день вітер гуде надворі, надвечір скресає ріки й ламає кригу (М. Коцюбинський). 2. Гілки дерев мокро блистіли, ніби зволожені по-весняному (О. Гончар).

 

17. Згрупуйте словосполучення «дієслово + прислівник»відповідно до того, що вони означають: а) дія і спосіб її виконання; б) дія та час її виконання; в) дія і місце її виконання; г) дія та її причина; г) дія та її мета.

Приїхати здалека, відповідати впевнено, посіяти навесні, плакати з болю, зійти вниз, виставити напоказ, розмовляти без упину.

 

18. Утворіть всі можливі форми ступенів порівняння прислівника дорого.

 

19. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники.

1. У нас усе попросту, (по) домашньому (І. Франко). 2. (по)заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Нар. тв.).

 

20. Прочитайте речення. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки.

1. Дуби ростуть поволі, (не)квапливо (М. Рильський). 2. Довге розтеліпане волосся (не)дбало лежало на плечах дівчинки (М. Тарабарова). 3.(Не)порушно стоять дерева, загорнені в сутінь (М Коцюбинський). 4. Ще (не)давно дихало в мої думки студеним пахом зів'ялого листя, а вже сьогодні лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі (Є. Гуцало).

 

21. Запишіть речення, поширивши їх відповідними за змістом прислівниками з довідки. У дужках після речення вкажіть розряд прислівника за значенням.

1. Михайло зачинив за собою двері (Ю. Дрім). 2. Абігаль скотилася з ліжка і підповзла до дзеркала (М. Тарабарова). 3. У вікно зазирав перший сніг.

Довідка: навколішки, знадвору, щільно.

 

 

22. Побудуйте речення з прислівником утрьох та з однозвучними із ним числівником і прийменником у трьох.

 

23. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис прислівників.

 Тоді,   восен..,   майже   в  кожній   хаті   жили   перепели.   Вноч..

німці   несподівано   вчинили   запеклий   опір.   Маковей   раптом   відчув,   як   навкруг..   стає   легко,  просторо,   вільно.   Команду  дали пошепк..,   а  враження   було   таке,   що   пролунала   вона   громом.   (Із тв.  О.  Гончара)

 

 

24. Записати народні прикмети. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.

1) Багато інею на деревах — щедрим буде медозбір. 2) Береза викине лист раніше за вільху — літо буде сухе, пізніше — холодне й дощове. 3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою. 4) Весна рання — попереду багато морозів. 5) Граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано. 6) Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові. 7) Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало (Нар. творчість).

25.  Виписати прислівники, поставити до кожного питання, з’ясувати його належність до певного розряду за значенням.

Узимку чекай, сподівайся на літо, мій сину. (Є.Гуцало.) Неси в душі напоготові матусин мудрий заповіт! (М.Нагнибіда.) Взагалі, у нас говорять – як ходять: прямо, повноросто, навпрошки (Б.Олійник.) У кожної людини душа щасливо й гордо ожива. (О.Довгий.) Та тут зненацька збудився я. (П.Тичина.) Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. (Д.Луценко.) Сходить сонце стороною і назустріч нам іде. (М.Стельмах.) Чорне хмарище суне повагом. (М.Старицький.) Хай буревій впокорить все  навколо, але  не моє серце молоде! (М.Гриценко.) Загін, навксач лети! (А.Малишко.) Минули вдосвіта якесь село. За вигоном котило поле  вдалеч. (Б.Олійник.) Знов зоря світання стерла сон крилом, цвірінчить горобчик срібно за вікном. (В.Сосюра.) Сидить просмолена ворона в береті сонця набакир. (Л.Костенко.) І лобода одвіку для синиць зарані до зими готує сім’я. (М.Самійленко.) Напевне, знічев’я учора й сьогодні гукають та манять людей верховини. (П.Воронько.)

 

26.  Запишіть, розкриваючи дужки.

 (Хтозна) куди; (по) армійськи; (пліч) о (пліч); (казна) де; (по) твоєму; (зроду)віку;  (на) бік; (на) певно; (горі)лиць; (за)між; (в) третє; (право)руч.

27. Вставте в подані прислівники н або нн.

  На відмі..о, невгамов..о, невпи..о, не вимов..о, перед час..о, стара..о.

 

 

28. Спишіть розкриваючи дужки.

 (Не) рідко, (ні) трохи, (не)ухильно, (не)просто, а складно, (ні)так  (ні)сяк, (ні)звідки.

 

 

29. Запишіть вставляючи замість крапок букви и та і.

  Навік…, докуп…, анітрохи…, ополудні…, навкруг…

 

 

30. Випишіть із речень прислівники. У дужках вкажіть їх розряд за значенням.

 1. Заблищав навкруги рівний степ (Ю. Яновський). 2. Старі розкішні кущі здіймали догори, мов руки, цупке галуззя. Крізь чорне лапате листя де-не-де мигтіла зірка (Г. Косинка).

 

31. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники.

1. День був погожий, (по)осінньому променистий (3. Тулуб). 2. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по)глибокому снігу (М. Коцюбинський).

 

 

32. Прочитайте речення. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки.

1. Вже другий рік живе чиж у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день (не)угавно співає (О. Копиленко). 2. Весь ясний соняшниковий світ стояв (не)рухомо (О. Довженко). 3. (Несподівано з туману виринула нерухома постать (О. Макаренко). 4. Шкільний автобус зупинився (не)далеко від старого п'ятиповерхового будинку (М. Тарабарова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИЙМЕННИК

 

1. Розгляньте наведені сполучення. Запишіть прийменники, поділивши їх
на групи : а) непохідні; б) похідні.

Без сонця, в галузі мовознавства, про книгу, задля перемоги, поблизу вокзалу, при школі.

 

 

2. Випишіть із поданих речень іменники з прийменниками.

1. Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М. Рильський). 2. Зграя акордів перлистих із неба на землю полетіла (Леся Українка).

 

 

3. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прийменники і вкажіть відмінок іменників.

Жити в (місто), гукати до (діти).

 

 

4. Запишіть, вживаючи на місці крапок відповідні прийменники з довідки.

... будинком ... широкому подвір'ї ... піддашшям^. стояли запряжені коні.

Довідка: на, перед, за.

 

 

5. Прочитайте. Запишіть прийменники, розкриваючи дужки.

1. Хилить вітер жита (по)над шляхом (В. Сосюра). 2. (З)під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко).

 

 

6. Утворіть із поданих слів словосполучення, добираючи потрібні за змістом прийменники.

Дійти, будинок; говорити, матір.

 

 

7. Виразно прочитати вірш. Визначити, у яких поетичних рядках міститься основна думка висловлювання. Виписати прийменники зі словами, до яких вони належать.

Є багато країн на землі, Є багато пташок голосних,

В них озера, річки і долини, Любі, милі нам співи пташині,

Є країни великі й малі, Та завжди наймилішими з них

Та найкраща завжди — Батьківщина! Будуть ті, що у рідній країні.

Є багато квіток запашних, І тому найдорожчою нам

Кожна квітка красу свою має, Є і буде у кожну хвилину

Та гарніші завжди поміж них Серед інших країн лиш одна

Ті, що квітнуть у рідному краї. Дорога нам усім Україна!

 

8. Виписати словосполучення з прийменниками, указуючи на смислові відношення, виражені за допомогою прийменників.

Привабливого вигляду набирають вулиці й площі наших міст і сіл, подвір’я та присадибні ділянки. Мешканці традиційно вийшли на велику весняну толоку, звільняючи від накопиченого за зиму сміття алеї і парки, сади, узбіччя доріг, розчищаючи канави, обрізуючи сухе гілля дерев, висаджуючи саджанці й кущі. Оновлюються малі архітектурні форми у міських скверах, на автобусних зупинках.

У ході Всеукраїнської акції «Благоустрій України» знаходять свій найкращий вияв притаманні нашому суспільству милосердя і взаємодопомога. Школярі, учні училищ і технікумів, студенти зараз бажані гості соціальних установ, інвалідів, одиноких: перед Великоднем прибирають у їхніх оселях, миють вікна, допомагають полагодити паркани тощо (З газети).

 

9. Побудуйте два словосполучення з поданими словами.

Одяг, діти, свято, для, на.

 

 

 

10. Перебудуйте наведені словосполучення, замінивши прийменники синонімічними.

Плакати від радості, чекати з літа.

 

 

11. Доберіть до прийменника перед антонімічний і складіть з ними два словосполучення.

 

 

12. Прочитайте словосполучення. Запишіть їх, згрупувавши відповідно до значення, яке виражають поєднання «прийменник + іменник». Значення вкажіть у дужках після кожної групи.

Лежати під столом, приїхати під вечір, висіти на дереві, поїхати на тиждень, подарувати на згадку, скопати під засів.

 

 

13. Замініть наведене складне речення близьким за змістом простим. Для цього перетворіть другу частину на сполучення «прийменник + імен–
ник».

Батько повернувся додому, коли минув рік.

 

 

14. Розгляньте наведені сполучення. Запишіть прийменники, поділивши їх на групи; а) непохідні; б) похідні.

Між полями, поруч з братом, з-попід тину, навколо саду, протягом дня, над степом.

 

 

15. Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

 

16. Підкресліть прийменники.

 Квіти навколо хати, подивитися навколо; близько другої години, близько сотні; поруч хаток, стояли поруч; широке коло інтересів, почекай коло хвіртки; сидить край столу, край дідів-прадідів.

 

Привчати до (дисципліна), почервоніти від (сором).

18. Випишіть із поданих речень іменники з прийменниками.

1. З-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (М. Рильський). 2. А пожовкле листя мчить кудись у просинь І безсило пада на стежки сумні (Д. Фальківський).

 

 

19. До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за допомогою прийменників, і відмінки іменників.

Просто неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.

Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.

 

20. Списати, вставляючи замість крапок прийменники (префікси) у або в. Пояснити їх уживання.

…господарстві, як… млині: ..се щось туркоче. 2) …дощ хату не покривають, а …погоду й так не капає. 3) Він ані… воді не ..тоне, ані… огні не згорить. 4) …своїм дворі ..сяк хазяїн. 5) …чужім оці бачить зразу, … своїм — ні разу. 6) Голка маленька, та …морі до самого дна добирається. 7) Гуде, немов чотири вітри …лісі. 8) Гуде, як вітер… порожній димар. 9) Два борсуки …одній норі не …живуться. 10) Краще …латанім, ніж …хапанім (Нар. творчість).

 

 

 

21. Записати прислів’я, добираючи з дужок потрібний варіант

 прийменника з. Обґрунтувати за допомогою правил милозвучності свій вибір.

(З, із, зі) своєї печі дим солодкий. 2) (З, із, зі) чужого коня перемоги. 3) (З, із, зі) письма слова не викидають. 4) (З, із, зі) глибокої криниці — студена водиця. 5) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) відро молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею. 6) Дощ іде, як (з, із, зі) відра ллє, а (з, із, зі) стріх біжить, як цівкою. 7) Дружи (з, із, зі) розумним — не будеш дурнем. 8) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому — вузькі (Нар. творчість).

 

22. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть прийменники і вкажіть відмінок іменників.

 Привчати до (дисципліна), почервоніти від (сором).

 

 

23. Запишіть, вживаючи на місці крапок відповідні прийменники з довідки.

 Озолотило сонце похмурі хмари ... заході і втопило червону багряницю, як той сум ... ставу, та й прослало ... пожарищем (Г. Косинка).

Довідка: над, на, у.

 

 

24. Прочитайте. Запишіть прийменники, розкриваючи дужки.

 1. Зелень   ялинкових   гілок   свіжо   виглядає   (з)під   снігу (М. Коцюбинський). 2 Хто не жив (по)серед бурі, той ціни не знає силі (Леся Українка).

 

 

25. Утворіть із поданих слів словосполучення, добираючи потрібні за змістом прийменники.

 Приїхати, село; тужити, домівка.

 

 

26. Виписати прислів’я, у яких уживаються похідні прийменники. Визначити спосіб їх творення.

 1) Не всяка дорога проходить коло села. 2) Коли не таланить, то й серед битого шляху обламаєшся. 3) І найсолодший хліб на чужині бажаного смаку не має. 4) З чужим і посеред села розставайся. 5) Для проханого гостя багато треба. 6) Далеко, як від землі до неба. 7) Треба все робити задля того, щоб заможно жити. 8) У процесі роботи час швидко минає (Нар. творчість).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПОЛУЧНИК

 

1. Із поданих речень випишіть в один рядок сурядні сполучники, в

 другий — підрядні.

 1. Руки торкнулись до струни ніжно, і кобза дзвеніла, немов у чеканні (Ю. Яновський). 2. Очі Ждана Будиновича нагадували розпечені вуглини, хоч насправді були чорніші за ніч, а вуста розтяглись хижою посмішкою (І. Білик).

 

 

 

2. Спишіть, вживаючи на місці крапок вибраний з дужок відповідний за змістом сурядний сполучник. Вкажіть його розряд за значенням.

 Осінній день короткий, ... ( а, але, тому що) сьогодні він згасав надто повільно (Я. Стецюк).

 

 

3. Спишіть, вживаючи на місці крапок вибраний з дужок відповідний за змістом підрядний сполучник. Вкажіть його розряд за значенням.

 Вже сонце стало на вечірньому крузі, ... (/, бо, щоб, колії) почали збиратися ближчі сусіди (І. Нечуй-Левицький).

 

 

4. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть сполучники.

 1. Серед прибулих було багато артистів і Сонгород вперше почув і гарну музику і гарні співи (П. Панч). 2. Як усе-таки добре що природа відроджується, зацвітає (М. Чабанівський).

 

 

5. Запишіть сполучники, які потрібно вжити на місці крапок у наведених реченнях. Охарактеризуйте їх як сурядний чи підрядний, вкажіть розряд за значенням та за будовою.

 1. В яру шуміли верби густим, затишно-рівним співом, ... бадьоро гомоніли на горі дуби (М. Івченко). 2. Мені спочатку навіть здалося,... кружляю на одному місці (Є. Гуцало).

 

 

6. Подані пари речень поєднати в одне за допомогою сполучників, поданих у довідці. Записати, визначити вид речень за будовою. Виділити головні члени речення.

1) Маріїнський палац розташований у мальовничому куточку Києва. Його оточує чудовий парк. 2) Авторство Царського палацу приписують Растреллі. Проект споруди розробив архітектор Іван Мічурін. 3) Архітектура палацу вражає багатством орнаментів, картушів, ваз на балюстраді, сандриків вікон. Ще більшої виразності надає йому колірна композиція. 4) У ХVІІІ ст. палац складався з головного двоповерхового корпусу. Був прикрашений чудовим ліпленням. 5) Другий поверх, виконаний із дерева, призначався для житлових кімнат. Перший кам’яний поверх належав челяді. 6) У 80-х рр. ХХ ст. було проведено великі реставраційні роботи. У палаці проводяться урядові прийоми (За О. Ламоновою).

Довідка: проте, бо, а, оскільки, і, хоча.

7. Замінити слова і словосполучення синонімічними фразеологізмами із довідки. Виділити сполучники сурядності, указавши на групу за значенням.

Завжди, як-небудь, назавжди, віддано, несподівано, неуважно слухати, усе без винятку, скрізь, дуже бідний, слабохарактерний, виражати гнів.

Довідка: вірою і правдою; метати громи і блискавки; і вдень і вночі; то сим, то тим боком; ні риба ні м’ясо; ні думано ні гадано; уздовж і впоперек; в одне вухо впускати, а вдруге випускати; віднині й довіку; від і до; і босий і голий.

 

8. За поданими початками скласти речення. З’ясувати, що з’єднують сполучники сурядності: однорідні члени чи частини складного речення.

1) Храм вражає багатством оформлення і… 2) Стіни храму були розписані чи то фресковим живописом, чи то… 3) В оздобленні інтер’єру собору брали участь як запрошені з Візантії, так і… 4) Більшість мозаїк храму легко зрозуміти і… 5) У другій половині ХVІІ ст. настав період розквіту української архітектури, проте… 6) Наша історія, можливо, деколи сумна, але…

 

9. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть   сполучники.

1. Як(би) я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). 2. Як(би) не крутила хуртовина, блисне промінь— крига розтає (З. Гончарук). 3. Берег Європи був по-весняному ласкавий, мов(би) намагався відшкодувати пораненим всі страждання війни (П. Загребельний).

 

10. Розгляньте подані сполучники. Випишіть синонімічні.

Щоб, бо, аби, що, для того щоб, або, але.

 

11. Побудуйте речення з підрядним причиновим сполучником.

 

12. Вкажіть ознаку, яка об'єднує три сполучники в наведеній групі. Підкресліть зайвий сполучник. Чим він відрізняється від інших?

Тому що, через те що, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що.

 

13. Спишіть речення, замінюючи сполучники синонімічними.

1. Він говорив небагато, зате кожна фраза його була наче карбована (А. Головко). 2. Після того як луг покосять, знову трави ростуть у цвіту (В. Ткаченко). 3. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було встати (/. Нечуй-Левицький).

 

14. Записати речення, уставляючи пропущені розділові знаки і замість крапок варіанти сполучника і (й). Свій вибір обґрунтувати.

1) До 1800 року у «Софіївці» було створено штучні скелі… гроти. 2) Міфологічні герої… сюжети мають між собою часові… територіальні зв’язки. 3) Багато умільців займалися художньою обробкою каміння, виготовляли гранітні столи… вази, лави… п’єдестали, колони… сходи. 4) Від входу в парк углиб комплексу веде головна алея, обсаджена каштанами… тополями. 5) Територія між Нижнім… Верхнім ставами наймальовничіша… має багато художньо виконаних споруд. 6) Основна композиція парку складається з водної системи — озер, водоспадів… цілої мережі каналів. 7) «Софіївку» називають храмом природи, поемою з каменю, води, землі, архітектурних споруд… скульптур.

 

15. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть сполучники.

1. Що(б) не робив, роби тільки найкраще (І. Кульська). 2. Що(б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 3. Це страшенно вразило Євгенія, немов(би) хтось здирав в його душі найкращі окраси (І. Франко).

 

16. Розгляньте подані сполучники. Випишіть синонімічні.

Або, бо, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що, оскільки, що, через те що, аби, тому що.

17. Складіть і запишіть речення з поданими словами.

 Зате, за те, проте, про те.

 

18.  Прочитати народні вислови. Записати, доцільно замінюючи сполучник та синонімічними (а, проте, зате, але, і, й).

1) Аби день переднювати та ніч переночувати. 2) Багато трудився, та шани не добився. 3) Багато трави, та вся пішла у висушку. 4) Високо літав, та низько сів. 5) Усе починає, та нічого не кінчає. 6) Зачепився за пень та простояв цілий день. 7) Індик думав, та у борщ попав. 8) Погнав пасти телят, та пригнав гусят (Нар. творчість).

 

19. Спишіть речення, замінюючи сполучники синонімічними.

1. Нарешті запалили свічку, та вітер одразу ЇЇ погасив (В. Канівець). 2. Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати

(Л. Первомайський). 3. Листя тріпотіло на деревах вздовж шляху, дарма що стояло тихе, сонячне безвітря (Ю. Смолич).

 

 

20. Побудуйте із наведених двох простих речень складне, частини якого з'єднані сполучником. Виконайте його морфологічний розбір.

1. Падав сніг. 2. Ні в чому не відчувалася зима.

 

  21. Перебудуйте подане просте речення на близьке за змістом складне. Для цього замініть виділене сполучення на підрядний сполучник та частину речення.

Іній на деревах обсипався від надто гучного гарматного реву.

 

 

Що, після того як, зате, а, якщо, неначе.

 

  23. Із поданих речень випишіть в один рядок сурядні сполучники, в другий — підрядні.

1. Хлопець пробував розповідати веселі історії, одначе не всі присутні розуміли жартуна (О. Гончар). 2. Ріка вирує сонцем, а плавні вниз десь аж до лиманів синіють (О. Гончар). 3. Нота міниться, пролітають дрібні сплески звуку, ніби в скрипці проривається сміх (Ю. Яновський).

 4. Хотілось упасти на зелений килим і вічно слухати, як срібно журиться сопрано в левадках (П. Панч).

 

24. Спишіть, вживаючи на місці крапок вибраний з дужок відповідний за змістом сурядний сполучник. Вкажіть його розряд за значенням.

Хтось дмухнув на свічку, ... (а, але, тому що, і) враз настала непроглядна темрява (В. Малик).

 

25. Спишіть, вживаючи на місці крапок вибраний з дужок відповідний за змістом підрядний сполучник. Вкажіть його розряд за значенням.

На морі ставало темно, ... ( а, тому що, щоб, хоч) з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).

 

26. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть сполучники.

1. Човен гнало вперед і від збитих вершків хвиль сіялися бризки на веслярів і на дітей (Ю. Логвин).

 

 

ЧАСТКА

 

1.  Випишіть із поданих речень частки.

1. Життя — єдина мить, для смерті ж — вічність ціла (Олександр Олесь). 2. Ні, я хочу крізь сльози сміятись (Леся Українка). 3.Ось ринуло від сходу ясне проміння (М. Коцюбинський).4. Нехай ніхто не плаче по мені (Леся Українка).

 

2. Розгляньте наведені форми дієслів. Запишіть ті, що утворені за допомогою часток. Частки підкресліть.

 Нехай заспіває, буде співати, заспівав би, хай співають.

 

3. Запишіть речення, вставляючи на місці крапок частки не, ні, ані.

 1. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ... яблучко ... сниться

(Л. Костенко). 2. Як тихо навколо! ... одного звука (X. Алчевська).

 

4. У наведених реченнях знайдіть модальні частки. Запишіть їх у певному порядку відповідно до ролі в реченні: а) висловлення сумніву; б) вказів–
ка на кількість; в) підсилення значення слова.

 1. Гули мости, двигтіли автостради, машини мчали наче навмання. І явори просили христа ради хоч жменьку тиші у долоні - дня (Л. Костенко). 2. Світиться майже у всіх хатах (М. Коцюбинський).

 

5. Записати речення. Знайти частки і пояснити, якого значення надають вони реченням або окремим словам.

 1) Невже тобі неволя не обридла? (Леся Українка). 2) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина). 3) Що за страшний був той дядько! Що за лихий! (І. Нечуй-Левицький). 4) Он верби розступилися від берега й розсипалися по зеленій траві (І. Нечуй-Левицький). 5) Дивлюсь, аж світає, край неба палає (Т. Шевченко). 6) Ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній, проти сонця він — як синій. Гілля по землі звиса, — дим же в небеса

 (П. Тичина). 7) З почуттям радості й незрозумілої тривоги взяв Ґонтар листа (Я. Баш). 8) Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко).

 

6. Спишіть, вживаючи на місці крапок подані в довідці частки. У дужках після речення вкажіть їх групу за значенням.

 1. Сукно було ... рябе від чорних плям з чорнила (М. Коцюбинський).

2. ... там, у долині, під білими берізками, копають діл глибокий, довічну хатину чумакові (М. Коцюбинський). 3. Було темно, як у льоху, ... видно було ... комина, що стирчав густо, мов жито на ниві (М. Коцюбинський).

Довідка: он, не, аж, навіть.

 

7. Відновити текст: уставити необхідні частки з довідки.

 

САДИ ЦВІТУТЬ

 …густим молоком облиті фруктові дерева. …виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них …одведеш. …тягне до них, підійдеш, …милуєшся і …намилуєшся. …радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Вони неквапно збирають …нектар. …перший весняний взяток. А на землі — сила-силенна …справжніх весняних квітів. Недаром… …місяць зветься квітень (За О. Копиленком).

Довідка: ніби, ось, не, хоча, ото, не, це, таки, справді, вже, же, цей.

 

8. Запишіть дві форми дієслова ходити, утворені за допомогою формотворчих часток. Назвіть ці форми.

 

9. Спишіть, розкриваючи дужки.

 Написав(би), та(й), надумав(таки), стань(но), (таки)прийшов.

 

10. Наведіть приклади сполучників, до складу яких входить частка б.

 

11. Перебудуйте наведене речення так, щоб в одному випадку в ньому була формотворча частка, у другому — заперечна, у третьому — модальна.

В житі червоніють квітки польового маку.

 

12. Складіть два речення, в одному з яких і виступає сполучником, а в другому — часткою.

 

13. Поєднайте наведені слова з часткою ж різними способами так, щоб утворилися слова, з якими ця частка писалась би разом та окремо. Запишіть їх відповідно у двох колонках.

 Еге, виконали, таки, а, все,то.

 

14.Випишіть із поданих речень частки.

 1. Хай буде вік прожито як належить. На жаль, від нас нічого не залежить (Л. Костенко). 2. Он бачиш, хто сидить в тому саду? Невже я з ним розмову заведу? (Л. Костенко).

 

15. Відгадати загадки. Назвати частки і з’ясувати, яких відтінків значення надають вони реченням.

1) Яких каменів немає в морі? 2) Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Коли б угадати та менш його знати. 3) Була німа і нежива — тепер говорить і співа. 4) Мене не їдять і без мене не їдять. 5) Без нього, як дерево без кореня, не проживеш (Нар. творчість).

Відгадки: сухих, сльози, сопілка, сіль, родовід.

 

16. Запишіть речення, вживаючи на місці крапок частки не, ні, ані.

  1. «Ось є гіацинти, нарциси і рожі, азалії є запашні, конвалії свіжі фіалочки гожі». — «..., пролісків треба мені!» (Леся Українка). 2. Я ... можу дивитись байдуже на небо осіннє (Х. Алчевська). 3.... треба думати мізерно (Л. Костенко). 4. На небі палкому ніде ... хмари (Леся Українка).

 

17. У наведених реченнях знайдіть модальні частки. Запишіть їх у певному порядку відповідно до ролі в реченні: а) підсилення значення слова;
б) оформлення питання; в) вказівка на предмет.

1. Невже я з'їм те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?! (Л. Костенко). 2. Що ж мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка). 3. Ось камінь той (Л. Костенко).

 

18. Виписати з речень частки й визначити їх розряди за значенням. Довести правильність виконання завдання.

1) На тебе, краю мій, не надивився ні вдень, ні вночі, ні вранці на зорі… (А. Малишко). 2) Не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння, — я про них би не згадала в краю вічного проміння (Леся Українка). 3) Рання весна тільки-но заходить у тихі села (І. Цюпа). 4) На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський). 5) Птиця спускалась усе нижче та нижче (І. Нечуй-Левицький). 6) У квітках усі вулиці кричать: нехай, нехай живе свобода! (П. Тичина). 7) Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було?

(Т. Шевченко).

 

19. Записати частки, розподіливши їх у три стовпчики: а) модальні; б) заперечні; в) формотворчі.

 Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, за що, то що, ось, от, це, оце, ото, он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, таки, уже, мов, ніби, годі, бодай, бо, давай.

 

20. Спишіть, вживаючи на місці крапок подані в довідці частки. У дужках після речення вкажіть їх групу за значенням.

 1.... дальній берег в сонці медом плавиться (Л. Костенко). 2. Гришка ... примружує очі від такого великого щастя (Г. Косинка). 3. Ми ідемо, спочинку ... хвилини (Леся Українка). 4. Голі дерева... курились сизо-зеленим димом (М. Коцюбинський).

Довідка: ні, немов, хай, аж.

 

21. Дібрати синоніми з часткою не до поданих слів.

 Загроза, вигадка, рабство, ворог, підозра, брехня, тривога.

 

22. Спишіть, розкриваючи дужки.

Прикрашай (же), немов (би), знав (би), все (таки), (таки) прийшов.   

 

 

ВИГУК

 

1. Випишіть вигуки із поданих речень.

         1. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (Олександр Олесь). 2. Жити хочу!   Геть, думи сумні (Леся Українка). 3. Цить, доню, цить ... (М. Коцюбинський).

4. Холодно ... у-ух!! (М. Старицький).

 

2. Записати вигуки в чотири стовпчики відповідно до значення: а) емоційні; б) спонукальні; в) вигуки етикету; г) звуконаслідувальні слова.

Гой, о-о, фі, ого, ну, шабаш, тррр, тьох-тьох-тьох, леле, цить, спасибі, кукуріку, бубух, будь ласка, привіт, ай, от тобі й раз, ква-а-а, мяу-у, на добраніч, геть.

3. Відновити зміст речень, уставляючи потрібні за змістом вигуки. Визначити синтаксичну роль вигуків, розряд за значенням.

1) …, …, місяць май: теплий та холодний. 2) Дай, …, веснувати, лише на голому полі житувати. 3) …, якби та якби, то виросли б на голові гриби — був би город. 4) Не кажи…, поки не перескочив. 5) Один день, …, а ціле життя, … (Нар. творчість).

4. Утворити від поданих дієслів вигуки. Пояснити їх правопис за допомогою правил.

Зразок. Мекати — ме-е-е.

Гуркотіти, цвірінькати, чалапати, жужати, сміятися, квакати, сьорбати, дзеленчати, ойойойкати.

 

5. Випишіть із поданих речень вигуки.

1. Ох, той годинник! Хоч би він не потрапив до чужих рук

(М. Стельмах). 2. — Хомо! — голосніше обізвалась Хима. — Агов!

 (М. Коцюбинський). 3. Ей, не вчись брехати, бо ти ще молодий! Язика шкода (Леся Українка). 4. Геть звідціля! Нема тобі тут шляху (М. Кропивницький).

 

6.  Випишіть із наведених речень вигуки.

1. Ой, снігу, снігу! Прийшла в ліс зима (О. Донченко). 2. Ген, на весла, щоб понесла Буря човен на простір! (Г. Чупринка). 3. Гуде! Ух, гуде як!! (М. Старицький). 4. Ну, це ти вже почала розказувати сон рябої кобили (М. Кропивницький).

 

 

7. Розподілити вигуки по групах за значенням: а) емоційні;

 б) волевиявлення; в) мовного етикету; г) звуконаслідувальні слова.

 О, годі, Добрий день, ха-ха-ха, хр-р-р-р, хай йому грець, ох, цить, фас, геть, Боже мій, киш, кап-кап, вибачте, бувай, ой, гай-гай, ану, лишенько.

 

8. Випишіть із наведених речень вигуки.

1. Ах, ця осінь; осінь у задумі сонній (Д. Фальківський). 2. — Мамо, годі про це... — Ого, годі! Такого зятя доскочу, що тільки тпру! (М. Старицький).

 

9. Запищіть подані в довідці вигуки в такому порядку, в якому їх можна записати на місці крапок у наведених реченнях.

1....! Що се за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка). 2. — ..., шкода! —зітхнув Рудик (М. Коцюбинський). 3...., тихо! Діло кажуть! (М. Старицький).

Довідка: цитьте, ой, ех.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.Чукіна В., Почтаренко О., Почтаренко Г. Український правопис у таблицях і      

    схемах. – Київ, ТОВ «ВП Логос – М». 2013. – с.171

2. Омельчук С. А., Ляшкевич А. І., Чаловська М. В. Українська мова 7 клас. Усі 

    плани-конспекти на відривних аркушах. І семестр. – Харків, Видавнича 

    група «Основа». – 2013. – с. 104

3. Омельчук С. А., Ляшкевич А. І., Чаловська М. В. Українська мова 7 клас. Усі

    плани-конспекти на відривних аркушах. ІІ семестр. – Харків, Видавнича

    група «Основа». – 2013. – с. 120

4. Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української

    словесності. – Тернопіль, Видавництво «Підручники і посібники». – 2007. –

    с.63

5. Баран Г. В., Музика Л. Ю. Українська мова. Завдання для поточного

    оцінювання. 7 клас. Книга для вчителя. – Харків. – 2005. – с.42

6. Подлєсна Б. В. Дидактичний матеріал для вивчення української мови в 7

    класі. – 2013. – с.99

7. Глазова О. П. Рідна мова. Плани-конспекти уроків. 7 клас. – 2013.- с.168

8.Електронний конструктор уроку. Українська мова. 7 клас. –  Видавнича

   група «Основа». - 2011

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Оксана Леонідівна Кулакевич, вчитель української мови та літератури Залавської ЗОШ І-ІІ ступенів, народилася 13 липня 1982 року в селі Залав’я Рокитнівського району Рівненської області.

 Після закінчення Рівненського державного гуманітарного університету за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література», здобувши кваліфікацію вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, практичного психолога у закладах освіти, працювала і на даний період працює в Залавській ЗОШ І-ІІ ступенів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Для нотаток