Дидактичний матеріал до уроків української мови у 5 класі

Про матеріал

Перегляд файлу

________________________________________________________________

Варіант №1

Подані слова запишіть у такій послідовності: іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники.

Сонце, лежати, сотий, білий, гарний, цукровий, тепло, ліжко, сімдесят, я, гарно, світовий, п’ятий, особливий, тепло, зелень, торкатися, довго, п’ятірка, себе.

________________________________________________________________

Варіант №2

Ти, відповідальність, один, журба, лисий, воно, сидіти, вгорі, горе, малювати, десять, вчитель, зелений, Сашко, видніється, синій, стіл, математичний, він, влітку.

________________________________________________________________

Варіант №3

Дванадцята, півень, сімка, робити, восени, себе, помаранчева, робота, рівно, хмара, Наталя, ми, мило, п'ятнадцять, співати, солом’яна, вона, білий, шість, змінювати.

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Варіант №4

Вони, мова, красиво, лагідний, бібліотека, шкільний, воно, сьомий, ти, ростити, коваль, ви, мало, зимовий, заячий, дев’ять, кленовий, взимку, працювати, одинадцятий.

________________________________________________________________________________________________________________________________

Варіант №5

Дев’ята, праця, воно, зробити, кіт, середній, зимно, перевірити, схема, Андрій, груша, тепло, число, два, дев’яностий, холодний, слово, ходить, синій, ви.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Варіант №6

Горить, ціна, сідає, себе, кінь, дощовий, радіє, двадцятий, сонячний, здалеку, зима, сиджу, саджу, літера, восени, вони, сіре, соковитий, вісім, золото.

________________________________________________________________________________________________________________________________

НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

Слово стиль уживається досить широко. Це і архітектурний стиль у будівництві, і стиль гри в футбол, теніс або шахи у спорті, і стиль роботи, і власний стиль в одязі, а також стиль мовлення.

Колись давно слово стиль слугувало назвою для маленької загостреної палички з очерету, якою у Стародавньому Римі користувалися якзнаряддям для письма. Загостреним кінцем палички писали на табличці, покритій воском, а якщо помилялися, то другим, тупим кінцем палички затирали написане.

Коли щось було погано, невиразно написане, римляни казали: «Поверни стилус!», тобто «Виправ, поліпши написане».

Пізніше стилем почали називати манеру висловлювати свої думки.

Поступово діапазон уживання слова розширювався. Коли ми говоримо«стиль — це людина» (вислів належить природознавцеві Бюффону), то маємо на увазі, що справжня людина, яскрава особистість виявляє себе в усьому: способі мислення, манері розмовляти, ставленні до свого оточення, своїх смаках і уподобаннях, зокрема й у одязі.

Висока внутрішня культура людини є, як правило, наслідком значної праці та зусиль над самовдосконаленням. Недарма ж слово культус у давніх римлян спочатку означало «обробіток землі», а вже пізніше розширило значення. Проте в понятті культура й донині зберігається отой елемент праці, роботи, без якої немає справжньої культури.

Низька культура в манері висловлюватися, поводити себе, одягатися звичайно називається вульгарністю. Це слово прийшло з латинської мови через англійську. Що ми називаємо вульгарним? «Розперезану», надто емоційну манеру розмовляти з інтонаціями лайки, сварки, постійного незадоволення, низькі смаки у виборі слів для оцінки (шизанутий, кльовий, галімий), надто крикливі кольори в одязі, грубе й спрощене розуміння моди, надмірне користування косметикою тощо. Можна сказати, що це карикатура на справжній, вишуканий стиль.

За А. Коваль; 260 слів

Післятекстові завдання

Дібрати правильну кінцівку до кожного з наведених речень.

1. Словом стилус загострену паличку для письма називали у...

Стародавній Греції;
Стародавньому Римі;
Київській Русі;
Стародавньому Китаї.

2. Вираз «повернути стилус» означав:

перевернути навощену дощечку й писати на зворотному боці;
перевернути паличку й тупим кінцем стерти написане;
змінити щось у собі (в одязі, ставленні до оточення тощо);
зупинити якусь справу.

3. Іншомовне слово діапазон має таке значення:

прилад для проектування на екран діапозитивів (слайдів);
коло, обсяг уживання, інтересів, здібностей, діяльності;
висновок про хворобу на підставі обстеження хворого лікарем;
розмова між двома або кількома особами.

4. Вислів «стиль — це людина» означає:

про внутрішню суть людини можна дізнатися лише з того, як вона одягається;
чим яскравіше одягається людина і голосніше говорить, тим краща думка складається про неї в інших людей;
яскрава особистість виявляє себе в усьому: способі мислення, манері розмовляти, своїх смаках і вподобаннях:
чим більше сил і часу витрачає людина на зовнішній вигляд, тим легше їй живеться.

5. Позначити слова з протилежним значенням (антоніми):

вишуканість – витонченість;
вишуканість – вульгарність;
вишуканість – делікатність;
вишуканість – елегантність.

Головна думка висловлювання така …

сформувати гарний стиль спілкування самостійно не можна;
вдалий стиль спілкування й одягу можна лише перейняти в когось;
чим менше думати про власний стиль, тим швидше він сформується;
вироблення вишуканого стилю й високої внутрішньої культури – плід наполегливої праці, самовдосконалення.

ТЕКСТ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ

Батьківський скарб

Жив колись у Львові один генерал, і було в нього два сини. Батько дуже журився через те, що не було між синами ладу. Вони завжди знаходили причину, щоб посваритися. Коли ж генерал зовсім постарів, то покликав до себе синів і сказав, що вони зможуть отримати спадок лише тоді, коли віднайдуть на дні ставу скриню, у якій заховано його найцінніший скарб.

На той час у Львові ставів було багато: більших і менших, глибших і мілкіших. Почали брати міркувати: у якому з них заховано батьків скарб?

Кожен з братів розумів, що самотужки пошуків не подужає. Вони вирішили укласти угоду й працювати спільно.

Обстежили дно найглибшого ставу, проте нічого не знайшли. Пригадали, яке місце було в батька найулюбленішим, і обстежили всі стави у тій місцині. На дні однієї з водойм натрапили на великий предмет, окутий залізом. Підчепили знахідку гаком на мотузці й потягли до берега. На півдорозі між братами зчинилася сварка, і вони мало не потопили один одного, впавши з човна у воду. Студена вода охолодила їхній запал, і подальшу працю продовжували мовчки. Коли ж витягли на берег велику порожню діжку, збагнули, що всі зусилля і суперечки були марними.

Минуло вже декілька років, а брати все шукали скарб. Спільна праця здружила їх — вони ніколи тепер не сварилися.

Якось один зі ставків місцева влада вирішила осушити. Поки сходила вода, брати не полишали берега. Коли ж на дні вони помітили скриню, їхнім радощам не було меж. Не тямлячи себе, обоє кинулися до скрині. Вона легко відчинилась, і у ній брати знайшли лише добре закоркований глечик.

Відкривши глечик у батьковому домі, брати зрозуміли, який скарб заповів їм батько. У знайденій у глечику записці були такі слова:

Хто має брата, той має скарб.

Хто знайшов друга, той став багатим.

За П. Радковцем, І. Радковцем; 285 сл.

ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ

До кожного з наведених речень дібрати правильну кінцівку.

1. Батько двох братів журився через те, що ...

не мав багатства, щоб залишити синам у спадок;
не знав, чи зуміють сини поділити між собою спадок;
не було між синами ладу;
сини не поважали батька.

2. Брати вирішили укласти угоду, оскільки розуміли, що ...

той, хто знайде скарб, приховає його від іншого;
краще, щоб про скарб не дізналися сторонні;
удвох вони знайдуть скарб швидше;
самотужки ніхто з них пошуків не подужає.

3. Брати мало не знищили один одного, коли ...

втратили надію відшукати скарб;
намагалися поділити знайдений скарб;
тягли до берега порожню діжку;
натрапили на порожню батькову скриню.

4. Братів здружила ...

пам'ять про батька;
бажання виконати батькову волю;
спільна праця;
спільні злидні.

5. У знайденій скрині брати знайшли ...

добре заклеєний конверт;
добре загорнутий пакет;
добре закорковану пляшку;
добре закоркований глечик.

6. Подані в записці слова підтвердили те, що ...

усі ці роки брати витратили марно;
за ці роки брати не змінилися;
батько нічого не навчив дітей за життя, і вони нічого не навчились після його смерті;
- найціннішим багатством є дружба й братство.

ТЕКСТ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

Легенда про Чумацький Віз

Старі люди розповідають таку легенду.

Колись була страшенна посуха. Пересохли ставки, криниці, джерела і струмки.

В однієї дівчини занедужала мати. Узяла донька глек і пішла шукати для матері води. Три дні і три ночі блукала, а таки знайшла джерело. За півдня наточила глек води й побігла додому.

Уже недалеко від села її перестріло семеро хворих людей. Почали вони благати дівчину, щоб напоїла їх. Вона дала їм напитися. Потім поставила глек на землю. До нього підповз собака. І його пожаліла дівчина. Напився собака, а глек якось перекинув.

І тоді заголосила дівчина над порожньою посудиною. Сльози її піднялися вгору сімома великими зірками. А далі пішов такий дощ, що напоїв землю і всіх людей.

За М. Стельмахом; 115 слів

Пояснити значення слів: легенда (твір фантастично-казкового характеру про надзвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи), Чумацький Віз (назва сузір'я, яке складається з семи зірок).

Дібрати синоніми до слів занедужати (захворіти), благати (просити).

Скласти і записати план тексту.

Орієнтовний план

Легенду розповідають старі люди.
Колись була посуха.
Донька знайшла воду для матері.
Дівчина напоїла хворих людей.
Пожаліла собаку.
Перекинутий глек.
Сльози дівчини піднялись а небо зірками.
Дощ напоїв усіх.

Мова Використання мови.

Мовлення Сукупність загальноприйнятих у

суспільстві звукових сигналів для

позначення явищ навколишньої

дійсності, а також правила їх

поєднання.

Діалог Розгорнуте усне або писемне

мовлення однієї особи.

Монолог Розмова між двома або кількома

особами.

Читання Усне висловлювання думок і

поглядів.

Письмо Сприймання чого-небудь записаного літерами.

Говоріння Передача слів і текстів за

допомогою літер.

Аудіювання Слухання й розуміння слів і текстів.

Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі й сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява (О. Гончар).

Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводжується визначення української мови!

(О. Гончар).

Любо в гаю соловейко виспівує,

Слухаю ніжне лящання;

Чистую, щирую річ українськую

Чую я в тім щебетанні.

А. Кримський

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Олександр Олесь

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Олександр Олесь

Ти милозвучна, як рідна мати,

Що, нахилившись над сном дитини,

Тиху молитву шепче, щоб спало

Мале спокійно до світа днини.

І. Кращук

Хай іншим словом володію...

Хоч мов я знатиму до ста –

На материнській лиш посмію

Розкрить до матері вуста.

Г. Петрук-Попик

Розвивайся й далі, мово наша рідна,

І про нас нащадкам вістку донеси.

О. Підсуха

Це - матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мова вкраїнська!.. хто любить її,

Той любить мою Україну.

В.Сосюра

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Рідна мені до болю, -

Дужий я із тобою!

В.Бичко

Мова, наша мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Ю.Рибчинський

САМОСТІЙНА РОБОТА:

Хмара - видне з землі на фоні неба скупчення дуже дрібних краплинок води.

(Короткий тлумачний словник)

Раптом з-за високих осокорів гордовито випливла така чудернацька хмара, що я з моїм маленьким другом так і втупилися в неї очима. Освітлений сонцем бік хмари був біліший за сніг. А другий бік - темний та похмурий. Мабуть, там ховалася осінь.

(За А. Михайленком)

- Давай підемо до неї в гості.

- До кого? - не зрозумів я.

- Як до кого? До хмари, - мало не образився Олежко, що я такий нездогадливий.

(За А. Михайленком)

Над Дністром на правому березі, на дві милі нижче від міста Сам-бора, лежить велике село Пишнівці. Розташоване воно на узгір'ї, на чорній урожайній землі. Одна половина його, та, що до Дністра ближче, лежить нижче, і частенько Дністер, виливаючи нагально свої води в тих сторонах, заглядає до хат і виганяє їх мешканців з товаром і з тим, що захопити вдасться, на другу половину села, до сусідів, що мають хати на узгір'ї.

(А. Чайковський)

Чапля дзьобом повела,

Сміючись відповіла:

- Гойднетеся разів сім,

Любі жабенята,

А на восьмім... я вас з'їм –

Ось і буде плата! -

Жабенята не дурні –

Дружно квакнули:

-Е, ні!

Краще ми на тій вербі

Зробим гойдалку собі!

(В. Чубенко)

Ангеле святий,

Біля мене стій,

Чи у праці, чи в дорозі

Будь мені у допомозі.

Хоронителю, Хоронителю, Хоронителю!

(Віра Багірова)

Довідка

Видана Кузьменко Ганні Петрівні про те, що вона є ученицею 5-А класу ліцею № 36 м. Чернігова.

Довідка видана для пред'явлення в обласну бібліотеку.

Директор ліцею Т.С. Сиротюк

Наша мова не потребує, щоб ми ахкали і ехкали, яка вона красива. Досить просто розкрити, показати, де саме і чим саме вона красива. Хоч багато з нас бачать це й самі: насамперед це видно з наших народних пісень, крилатих виразів, фразеологізмів.

(За Д. Білоусом)

Слов'янські мови походять з одного джерела - спільнослов'янської (праслов'янської) мови, тому вони мають багато спільного у фонетичній, граматичній і лексичній системах. Усі слов'янські мови зберігають більшість голосних І приголосних спільнослов'янської мови, В них зберігаються також звукові чергування, що виникли ще у спільнослов'янській мові (наприклад, чергування з, к, х з ж, ч, ш. друг - дружба, плакати - плачу, тихо - тиша).

(За Г. Козачук)

Гаррі здивовано глянув на всіх.

- А ш-що я маю робити? - спитав він, затинаючись.

- Він же ніколи не мандрував з порошком флу, - здогадався Рон. -Вибач, Гаррі, я й забув.

- Ніколи? - здивувався містер Візлі. - А як ти потрапив на алею Діагон, де купував торік речі для школи?

- На метро...

(За Дж. К. Ролінг)

Більша частина піщаних рівнин розташована на заході Європи. Клімат тут з відносно сталою температурою протягом усього року і рясними дощами. Залежно від характеру ґрунту розрізняють піщані рівнини сухі, торф'яні або вологі.

(Енциклопедія «Світ природи»)

- Татку, - питає хлопчик, - чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

- Звичайно.

- То напиши, будь-ласка, його в моєму щоденнику.

Вже скоро північ. В кожному вікні

Засвітить гномик чарівний каганчик,

До губ притулить юна нічка пальчик

І прошепоче: вслухайтесь у сни.

Вони обіймуть ніжно вас крильми,

У казку заховають до світанку,

Співати будуть тихо колисанку...

Хай прилетять до вас барвисті сни.

(С. Когут)

Оголошення

Завтра, 25 листопада, відбудеться футбольний матч між командами 5-А і 5-Б класів. Початок о 15.00.

Спорткомітет школи

Перш ніж книжка потрапила до ваших рук, її писав письменник, художник розмальовував, видавець підготував до друку, а друкар надрукував у друкарні.

Берегти книжки, любі діти, ви повинні завжди. Адже справжній друг книжки — це той, хто дружить з нею все життя.

(З журналу)

Господи і Владико життя мого, дух млявості, недбайливості, владолюбства й пустослов'я віджени від мене.

(Молитва святого Єфрема)

Наука, яка вивчає стилі мовлення, називається стилістикою. Правильний вибір стилю висловлювання дуже важливий. Адже наукова праця не може бути написана, як лист до друга, а заяву при вступі до навчального закладу не створюють, як художній твір. Невиправдане змішування стилів називається стилістичною помилкою.

(З підручника)

Оголошення

Із завтрашнього дня якщо хтось дозволить собі прийти до школи без змінного взуття, нехай жаліється на себе. Він довідається, де раки зимують.

Директор школи

-Діду, а ви були колись малим? - питає онук.

- Був, дитинко, був.

- То ви, мабуть, були дуже смішні зі своєю лисиною і бородою!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав - іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло - визначати речі, -

ім'я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

(Д. Біулоус)

ВІДПОВІДІ:

Науковий стиль
Художній стиль
Розмовний стиль
Художній стиль
Розмовний стиль
Церковний стиль
Офіційно-діловий стиль
Публіцистичний стиль
Науковий стиль
Художній (або розмовний) стиль
Науковий стиль
Розмовний стиль
Художній стиль
Офіційно-діловий стиль
Публіцистичний стиль
Церковний стиль
Науковий стиль
Офіційно-діловий стиль
Розмовний стиль
Художній стиль

СЛОВО І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Слово

Словосполучення

Називає предмети, явища, ознаки, дії, що існують реально або тільки в уяві людини:

Ранок, рожевий, усміхнутися, земля

Порівняно зі словом повніше називає предмети, явища, ознаки, дії;

Утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а друге залежним:

Ранок (який?) рожевий;

Усміхнувся (чому?) землі

СЛОВО І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Слово

Словосполучення

Називає предмети, явища, ознаки, дії, що існують реально або тільки в уяві людини:

Ранок, рожевий, усміхнутися, земля

Порівняно зі словом повніше називає предмети, явища, ознаки, дії;

Утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а друге залежним:

Ранок (який?) рожевий;

Усміхнувся (чому?) землі

ТАБЛИЦЯ №2

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

залежне слово головне слово

ТАБЛИЦЯ №2

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

залежне слово головне слово

ТАБЛИЦЯ №2

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

залежне слово головне слово

ТАБЛИЦЯ №2

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

залежне слово головне слово

Варіант №1

Завдання: Перепишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення.

1. Я одержав листа.

2. Віє солодкий вітер.

3. Діброва ніжно шепоче.

4. Прохолодно пахне духм’яна м’ята.

5. Білі ручки чорної роботи не люблять.

Варіант №2

Завдання: Перепишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення.

1. Я написала про солов’я.

2. Спадає густий туман.

3. Надворі вечір настає.

4. Він виглядав лебедину зграю.

5. З малої хмаринки великий дощ буває.

Варіант №3

Завдання: Перепишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення.

1. Застукав дятел по сосні.

2. В росі купається трава.

3. Ще вчора джміль гудів.

4. Праця облагороджує душу людини.

5. З тихенького вітру велика буря починається.

Лебеді

Озеро було глибоке й широке. Ми виплили човном на його середину й зупинилися. Єдиною нашою зброєю був фотоапарат. Від такого полювання одержуєш велике задоволення. Зберігаються знімки довго.

Почувся шелест крил великого птаха. Він летів високо над водою. Пролетів метрів сто й сів на воду біля протилежного берега. Ми впізнали лебедя.

В Україні лебеді водяться у плавнях Дністра та Дунаю. Гніздяться ці птахи в очеретах. Відкладають по сім чи вісім яєць зеленуватого кольору. До гнізда лебеді добираються по воді.

Гнізда ми не торкалися і швидко пішли геть. Лебеді охороняються законом.

З книжки «У світі тварин»; 90 слів

*Однорідні члени речення*
*Однорідні члени речення*	*Приклади*	*На яке питання відповідають*
*Однорідні* *підмети*	*Дуб, сосна, верба, тополя*, ген ростуть посеред поля.	Росте що?
*Однорідні* *присудки*	*Лине* дощ ласкавий, *нагинає* трави.	Дощ що робить?
*Однорідні* *додатки*	*Шипшину* й *пісню* не віддам нікому.	Не віддам що?
*Однорідні* *означення*	Шумлять сади *вишневі, яблуневі.*	Сади які?
*Однорідні* *обставини*	Задзеленчав дзвоник *довго, дзвінко, весело*.	Задзеленчав як?

*Однорідні члени речення*
*Однорідні члени речення*	*Приклади*	*На яке питання відповідають*
*Однорідні* *підмети*	*Дуб, сосна, верба, тополя*, ген ростуть посеред поля.	Росте що?
*Однорідні* *присудки*	*Лине* дощ ласкавий, *нагинає* трави.	Дощ що робить?
*Однорідні* *додатки*	*Шипшину* й *пісню* не віддам нікому.	Не віддам що?
*Однорідні* *означення*	Шумлять сади *вишневі, яблуневі.*	Сади які?
*Однорідні* *обставини*	Задзеленчав дзвоник *довго, дзвінко, весело*.	Задзеленчав як?

КАРТКА №1

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Не одяг красить людину а добрі діла. Обережний хитрий лис до нори вечерю ніс. Співала мати колискову в дитя вчаровувала мову. Хвиля тихо черкалась об берег і шелестіла. А у Дем’яна страва добра була: і маслечко і сало і сметана.

КАРТКА №2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Покладайся не на силу а на вміння. Прибігло лисенятко до води тихенько зупинилось задивилось змочило теплу мордочку в росі і зникло десь за кущиком ліщини. Козакам були притаманні чесноти: добросердя щедрість безкорисливість гостинність чесність. Я нарву найкращих квіток: купчаків жоржин леліток. Черв’ячки попадались різні: товсті і тонкі прудкі і кволі.

КАРТКА №3

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Силою не хвались а трудись. Лис послухав тишу обійшов ярок кинувся на мишу а спіймав листок. Кожна мати свого сина і милує і голубить. Буйний хміль доверху обвивав не стару та вже зівялу грушу. Обізвалась трава голосами своїх жильців: коників метеликів жуків.

КАРТКА №4

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Дружи із землею а не з вогнем і водою. День об день ударився розбився розбився. В пасіці пахло медом молодою травою та польовими квітками. Барвінок цвів і зеленів слався розстилався. Птах літав цілісінький день і всього набачився: людей машин будинків стовпів афіш.

КАРТКА №5

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Будинки зводять не язиком а сокирою. Падав вечір на луги ліси. На вустах розквітає слово і любистково і барвінково. Незабаром до галявини стали підходити співаки: хлопці дівчата підлітки. Шумить верхами буйний ліс: дуби берези буки.

КАРТКА №6

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Спочатку свій дім позамітай а потім у чужий заглядай. В човні ви не вдвох а в компанії. Блакитні сизі жовті та червоні птахи веселку сіють навкруги. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. Сійся родися всяка пашниця: жито пшениця ячмінь горох гречка овес.

КАРТКА №7

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

У піснях з калиною порівнюють не тільки дівчину а й Україну. Море ласкавим цуценям лащиться до рук й облизує їх язиком хвиль. Ми маємо право на сум і любов на щастя на сонце на трави. Вітерець пушок збирає гарні шапочки сплітає і дубками і грибками і берізками і кленками. У серпні хліборобові три роботи: косьба оранка і сівба.

КАРТКА №8

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Мати перша навчила мене любити роси п’янкий любисток м’яту маковий цвіт і калину. Хмарка в воді ворухнулась прозорими ластами ластиться. На нашій землі родяться щедро правда добро мудрість розум честь відвага. Кожен з нас полюбляє національні страви: борщ млинці вареники голубці. Помордувався, помарудився дідусь біля машини і вона ожила: запчихала загула затремтіла й поїхала.

КАРТКА №9

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Любив дід гарну бесіду і добре слово. То ширшими то вужчими нивами стікають хліба по схилах. Фіалки пахнуть ніжно радісно і хвилююче. Повертались хлопчики додому відчували радість а не втому. Любила мама, щоб усе було красивим: і земля і люди і квіти.

КАРТКА №10

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Скрипка прямо не грала а говорила. В Україні ростуть такі лікарські трави: дев’ятисил звіробій деревій горицвіт м’ята. І хотілось добігти до бору не таємно а всім напоказ. І гречка біла пролива меди на борозни на хати на сади. Усміхнися всім навколо: небу сонцю квітам людям.

КАРТКА №11

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.

Летять на нас з небес дощі сніги і зорі. Вісниками весни врожаю добра і здоров’я в Україні вважалися птахи: ластівки лелеки лебеді журавлі. Вдивлявся я в простори сині, зелені сиві золоті. Чай кава й сік майже повністю витіснили традиційні напої: узвар кисіль сирівець. Слово й пісня із рідного б’ють джерела.

Велика літера в іменниках

Правило

Приклади

З великої літери пишуться:

1. Імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська

2. Імена міфологічних істот і божеств

3. Імена дійових осіб у байках і казках

4. Клички тварин

5. Географічні власні назви

6. Астрономічні назви (всі слова)

7. Назви держав, областей, районів

8. Назви театрів, музеїв, вулиць, майданів, вищих навчальних закладів

9. Назви соборів, пам’яток історії

10. Назви свят, знаменних дат

1. Тарас Григорович Шевченко, Марко Вовчок, Іван Сірко

2. Перун, Коляда, Афіна, Одіссей

3. Вовк та Ягня, Водяник, Кіт у чоботях

4. Гнідко (кінь), Пушинка (кішка)

5. Європа, Чорне море, Дніпро, Карпати

6. Велика Ведмедиця, Оріон, Чумацький шлях

7. Україна, Миколаївська область, Жовтневий район

8. Національна опера, Державний музей Т.Г. Шевченка, майдан Незалежності, Радісна вулиця, Національний педагогічний університет ім.. М.П. Драгоманова

9. Софійський собор, Золоті ворота

10. Різдво, Новий рік

ІМЕННИК ЧИСЛІВНИК

зошит, школа дванадцять, сьомий

ПРИКМЕТНИК САМОСТІЙНІ ДІЄСЛОВО

веселий, осінній ЧАСТИНИ МОВИ читати, навчатися

ЗАЙМЕННИК ПРИСЛІВНИК

я, ми, ти, ви. він, гарно, восени

вона, воно, вони

ІМЕННИК ЧИСЛІВНИК

зошит, школа дванадцять, сьомий

ПРИКМЕТНИК САМОСТІЙНІ ДІЄСЛОВО

веселий, осінній ЧАСТИНИ МОВИ читати, навчатися

ЗАЙМЕННИК ПРИСЛІВНИК

я, ми, ти, ви. він, гарно, восени

вона, воно, вони

ІМЕННИК ЧИСЛІВНИК

зошит, школа дванадцять, сьомий

ПРИКМЕТНИК САМОСТІЙНІ ДІЄСЛОВО

веселий, осінній ЧАСТИНИ МОВИ читати, навчатися

ЗАЙМЕННИК ПРИСЛІВНИК

я, ми, ти, ви. він, гарно, восени

вона, воно, вони

КАРТКА 1

Переписати текст, підкреслити іменники. Після кожного виділеного іменника записати в дужках його рід, число та відмінок.

Зразок. Ще учора день (ч. р., оди., Н. в.) був довгим і теплим.

Осіннє небо все ще радує ранковою свіжістю, блакиттю, яскравістю сонця. Та це останні теплі дні. Повітря виблискує сріблястими павутинками. Ті шовкові парашутики підхоплюються теплим вітром і ніби плавають над золотими й багряними деревами. Хочеться павутинці полинути за дужими журавлями, та не в силах вона відірватися від останньої в цім році краси природи.

КАРТКА 2

Переписати речення, на місці крапок уставляючи про пущені літери. Після кожного виділеного іменника позна чити в дужках його відмінок і число.

Зразок. Як на своєму язиці (М. в., одн.) не вдержиш¹то на чужому не втаїш.

1. Живе білка в лісі, ласує на горі..і. 2. Не та риба, що рі..і, а та, що в ру..і. 3. І короткий хвіст му..і заважає. 4. У ведмежому барло..і жолудів не збирають. 5. У нашої бабусі живе дід в кожу..і, проти пічки гріється, без води умиється. 6. Удалося, як Соло..і.

КАРТКА 3

Переписати речення, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі. Відгадати загадки.

1. Хто на одній (нога) дрімає і на (стріха) гніздо має? 2. Хто в гарячий день у (луг) випасається в (кожух)? 3. Стою при (дорога) на одній (нога), голова мала, а в ній тьма. 4. Коло вуха завірюха, а у (вухо) ярмарок. 5. Стоять у (луг) сестрички, золотенькі очі, білі вії. Довідка. Вівця. Лелека. Мак. Ромашки. Бджоли.

КАРТКА 4

Поставити іменники у формі давального відмінка однини. Записати слова парами.

Зразок. Прага — Празі.

Прага, щока, птаха, тривога, муха, спека, тайга, свекруха, дорога, яруга, спрага, допомога, онука, щука, завірюха, блискавка. Словник. Яруга — глибокий і великий яр.

КАРТКА 5

Переписати текст, вибираючи з дужок велику або малу літери- Іменники-власні назви підкреслити.

У небі виблискує (В,в)із. Він зовсім був би схожий на звичайний земний (В,в)із, аби хтось начепив на нього колеса. Одначе я все-таки збагнув, скільки і яких є планет і яка відстань од (З.з)емлі до Місяця і Сонця. А де ж та дорога, що єднає небо й (3,з)емлю та й біжить собі поміж зорями?

НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ ІЗ НИМИ СЛІВ

ПРИСЛІВНИКИ

Де ластівка не літає, а на зиму додому повертає.

Народна творчість.

Грім жив у хмарі, і згори він бачив, хто що хоче.

М. Вінграновський.

Хвалений борщ надвір виливають.

Народна творчість.

ОДНОЗВУЧНІ СЛОВА

Звечоріло, коли дівчина врешті пішки дійшла до дому.

П. Загребельний

З гори вскач, а на гору — хоч плач!

Народна творчість

Глянь на двір — знатимеш господаря; глянь на хату — знатимеш господиню.

Народна творчість.

НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ ІЗ НИМИ СЛІВ

ПРИСЛІВНИКИ

Де ластівка не літає, а на зиму додому повертає.

Народна творчість.

Грім жив у хмарі, і згори він бачив, хто що хоче.

М. Вінграновський.

Хвалений борщ надвір виливають.

Народна творчість.

ОДНОЗВУЧНІ СЛОВА

Звечоріло, коли дівчина врешті пішки дійшла до дому.

П. Загребельний

З гори вскач, а на гору — хоч плач!

Народна творчість

Глянь на двір — знатимеш господаря; глянь на хату — знатимеш господиню.

Народна творчість.

НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ ІЗ НИМИ СЛІВ

ПРИСЛІВНИКИ

Де ластівка не літає, а на зиму додому повертає.

Народна творчість.

Грім жив у хмарі, і згори він бачив, хто що хоче.

М. Вінграновський.

Хвалений борщ надвір виливають.

Народна творчість.

ОДНОЗВУЧНІ СЛОВА

Звечоріло, коли дівчина врешті пішки дійшла до дому.

П. Загребельний

З гори вскач, а на гору — хоч плач!

Народна творчість

Глянь на двір — знатимеш господаря; глянь на хату — знатимеш господиню.

Народна творчість.

ВІДОМЕ І НОВЕ У РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ

«ВІДОМЕ» «НОВЕ»

Об’єднує речення Рухає думку

ВІДОМЕ І НОВЕ У РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ

«ВІДОМЕ» «НОВЕ»

Об’єднує речення Рухає думку

ВІДОМЕ І НОВЕ У РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ

«ВІДОМЕ» «НОВЕ»

Об’єднує речення Рухає думку

Способи вираження підмета

Іменником

у формі назив-ного відмінка

Слова інших

частин мови в значенні іменника

Неозначена форма дієслова

Словосполу-

чення

Слово – то дивний витвір людини (В. Су-хомлинський).

Один у полі не воїн.

(Н. творч.)

Слухати розповіді вете-

ранів завжди цікаво.

Три шляхи широкії доку-пи зійшлися.

(Т. Шевченко)

Способи вираження підмета

Іменником

у формі назив-ного відмінка

Слова інших

частин мови в значенні іменника

Неозначена форма дієслова

Словосполу-

чення

Слово – то дивний витвір людини (В. Су-хомлинський).

Один у полі не воїн.

(Н. творч.)

Слухати розповіді вете-

ранів завжди цікаво.

Три шляхи широкії доку-пи зійшлися.

(Т. Шевченко)

ОСНОВНІ ВИДИ ПОМИЛОК

Змістові (3)

Не розкрито тему тексту.

Нечітко передано головну думку тексту.

Про щось сказано недостатньо.

Додано щось зайве.

Порушено послідовність викладу.

Лексичні (Л)

Слово вжито у невластивому йому значенні.

Використано спотворене, перекручене слово. Невиправдано повторюються слово або спільнокореневі слова. Невиправдано

повторюються подібні речення. Ужито зайве

слово. Вжито росіянізм (російське слово

замість українського).

Граматичні (Г)

Ужито неправильно утворене слово.

Слово вжите у спотвореній формі.

Слова неправильно поєднано між собою. Неправильно побудовано речення.

Орфографічні (І)

Слово написано з порушенням правил

написання літер, що позначають

ненаголошені голосні звуки: приголосні

звуки; звуки, що уподібнюються, вживання

м'якого знака чи апострофа тощо.

Пунктуаційні (V)

Неправильно розставлені розділові знаки

Дятел

Звичайно, багатьом доводилося чути в лісі стукіт. Здається, хтось маленьким долотом довбає дерево.

Ви підходите і бачите дятла. Він лазить на стовбурі дерева і довбе його міцним дзьобом. Дятел роздовбує щілинки на корі дерев: дубів, буків, осокорів. Птах ловить шкідливих комах, що там ховаються. Ось у глибокій щілині затаївся жучок. Дятел миттю засуває в цю щілину довгий і липкий язик

Язик у дятла не лише гострий, а з твердим роговим кінчиком Він подібний до стріли або списа. Коли дятел наколов жучка чи черв'ячка, то та комаха з язика вже не сприсне. Майстерний ти мисливець, дятле.

За О. Копиленком; 95 сл

Три сестри

Калиновим мостом ішли три сестри: Калина, Малина і Шипшина Не вміли вони шити й прясти. Вміли лише вогонь заливати та кров зупиняти

Так мовиться у народних замовляннях. Справді, про цілющі властивості калини, малини і шипшини люди знали давно. Відварами з ягід калини и малини рятувалися від простуди. У кожній хаті заготовляли на зиму ліки: калинові ягоди, кору, цвіт. З ягід малини готували страви: киселі, варення, начинку для пирогів. Із пелюсток квітки шипшини варили мед для очищення крові. Перетерті пелюстки вживали для загоювання ран.

Шипшина, за народним повір'ям, створена для того, щоб люди лаялися й грішили, коли вколються.

З довідника; 100 сл.

Снігове мовчання

Увечері вітер затих. Уночі повалив сніг, тоді все навколо повеселішало. Степ уже не гомонів вітрами. Міста й села лежали у білому мовчанні.

Сніг сліпив очі і людям, і птиці. Щиглики крутили голівками в жокейських шапочках. Стрибали синички в чорних фартушках і жовтеньких светрах. Горобчики піднімали хвостики козирком і мережали хрестиками сніжок

Усе раділо зимі: природа, птиця, люди. А зима бралася, давила, шаленіла. Сніг не скрипів під ногами, а вищав.

Орися зупинилася біля малесенької ополоночки. Чорна жменя показувала на темному дні дива: голубі тіні, риб'ячі очі. До великої ополонки, без сумніву, наближатися було небезпечно.

За Григорієм Тютюнником; 95 сл.

ОБСЯГ ТВОРЧОГО ЗАВДАННЯ ДО ПЕРЕКАЗУ,

ВИКОНАНОГО ПИСЬМОВО

*КЛАС*	*КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК*
*5-й*	*0,3 – 0,5*
*6-й*	*0,3 – 0,5*
*7-й*	*0,5 – 0, 75*
*8-й*	*0,5 – 0, 75*
*9-й*	*0,75 – 1,0*
*10-й*	*0,75 – 1,0*
*11-й*	*1,0 – 1,5*
*12-й*	*1,0 – 1,5*

ОБСЯГ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

*КЛАС*	*КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК*
*5-й*	0,5 – 1,0
*6-й*	1,0 – 1,5
*7-й*	1,5 – 2,0
*8-й*	2,0 – 2,5
*9-й*	2,5 – 3,0
*10-й*	3,0 – 3,5
*11-й*	3,0 – 3,5
*12-й*	3,5 - 4,0

КАРТКА 1

Виписати парами слова, які різняться між собою одним звуком. Відтворити ці слова звукописом.

Спить старий сердитий сом, сому сниться сьомий сон
Індик в миску воду лив, індик шию довго мив.
Вкрита травами гора. Збоку — лисяча нора.
Я на гору, лис у нору.
Часом на гірку, а часом у нірку.
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх — упав на моріг.

КАРТКА 2

Назвати слова, які спотворили зміст речень. Які звуки, потрібно в цих словах замінити, щоб відтворити зміст? Переписати речення, замінивши букви в потрібних словах.

Бродить у ліску лоза і дерева обгриза.
Щоб прогнати ту лозу, почали ламать козу.
За рікою біля кручі, під зеленим вишняком посваривсь буряк колючий із вусатим лопухом.
Передати звукописом слова порада, промова, день міст, повінь, відповідь.

КАРТКА З

Відгадати шаради. Слова-відгадки передати звукописом, назвіть звуки, якими вони різняться. У чому полягає відмінність між дзвінкими й глухими приголосними?

З [д] скликаю всіх до себе: друзі, м'яч, погода - рай!

З [т] — мене писати треба - вибирай!

З [ш] я могутній східний цар, сиджу собі на троні,

З [ж] я шалений, дикий страх, рятуюсь від погоні.