Дидактичний матеріал на тему "Відокремлені обставини"
Дидактичний матеріал до теми «Відокремлені обставини» (українська мова, 8 клас)
- Коментоване письмо
Записати речення, підкреслити відокремлені обставини, пояснити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір двох останніх речень.
Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки.
Сонце, зупинившись посеред неба, здавалося, вже не рухається далі.
Я ненавиджу тих, що, не сіявши, жнуть, що, садів не садивши, плоди об'їдають.
Вибравшись із натовпу, вони рушили по Сумській.
Пересвідчившись, що дівчина зникла в темряві, обернувся до Лагутіна.
Край самої дороги запітьпадьомкав перепел, потім чогось злякався і, втікаючи, зашелестів житами.
- Пояснювальний диктант
Записати, пояснити, чому обставини не відокремлюються
Бійці сиділи деякий час задумавшись.
Негоже сидіти цілий день склавши руки.
Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає.
Хлопець лежав розпластавшись.
- Зоровий диктант із завданням
Записати речення, пояснити розділові знаки, виправити помилки (порушення милозвучності)
Велична мелодія, швидко наростаючи і міцніючи, розросталася у могутнє гармонійне море.
Чорне небо висіло над степом, граючи незліченним розсипом зоряних іскор.
Вітер з півночі реве завиваючи, снігом дрібним замітає доріженьку.
Щовечора зірки в далекому просторі манливо миготять, хвилюючи серця.
Стогне завія до рання, зламавши об ліс крило.
Сади стоять, обдмухані вітрами, листки летять, киваючи гіллю.
Сахається розгублена душа, почувши раптом тихі кроки щастя.
На дорозі жили струмків погрубшали, потужавіли, набубнявівши сріблом води.
Швидко бігла по вулиці, дрібно вистукуючи підборами.
Шумно замітала вулицю запізніла двірничка, широко махаючи мітлою, і була як косар на голому полі.
Він хутко вийшов з лячного мороку, щільно, із острахом причинивши за собою двері.
Андрій перестав гребти, кілька разів глибоко вдихнув повітря, ширшаючи у грудях, й німів, немов прислухаючись до якогось тихого-тихого звуку.
- Пунктуаційний практикум
Микола Кузьмич стояв спершись на верстат мовчки стежив за розмовою.
Тільки під’їжджаючи до рідного міста Ігор зрозумів наскільки він скучив за домом.
Рано-вранці Петрусь пробрався до свого селища і лежачи в буряні з насолодою спостерігав як драпають гітлерівці.
Він ішов схиливши голову і про щось уперто роздумуючи.
Степ мовби спочиває вичахаючи м’яко оповиваючись духмяними сутінкам.
Петро сидів зіщулившись чекав слів директора.
Катря сиділа на покуті запнута по-жіночому тою ж таки бабиною хусткою й не кліпаючи як телятко на вогонь дивилася на свічки.
Карпо Васильович, ураз помолоділий з'явився на ґанку і скинувши кашкета став дивитися вгору мовби чекаючи звідти когось дорогого бажаного.
На лузі на тім Псьол навесні гуляє землю поїть рівчаки прорізує ріллі виполіскує а погулявши вертається до круч своїх і тече несе до Дніпра до старого прозору воду свою.
Хто з нас у дитинстві не боявся гадюки так за все життя й не побачивши її жодного разу?
- Зробити синтаксичний розбір трьох останніх речень.
- Робота в парах
Підкреслити в реченнях відокремлені обставини, схарактеризувати їх за морфологічним вираженням.
На долівку закапала вода – розмірено, мов стукіт годинника.
Прокричав він, як завжди, глухо, аж суворо наче
Він же й був – наперекір усьому – абсолютно й безмірно розкутий.
Майбутнє було зачинене, немов музей.
Останнім часом, у звʼязку з масовим осушенням боліт і суцільним розкорчовуванням прилісків, дикий хміль став надзвичайною рідкістю.
Шепотіли яблуні, тихо, пристрасно.
Маючи непереможний нахил аналізувати свої думки й поведінку, він по-приятельськи сварив сам себе за вчорашній гнів та невиразні марева.
Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його обгорнув жаль.
Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок.
- Редагування
Виправити помилки в побудові речень з відокремленими обставинами
Повертаючись із музею, йому довелось заглянути в школу.
Згадуючи село в моїй уяві постають літні вечори.
Розглядаючи пошту мою увагу привернув лист із редакції.
Блукаючи осінніми алеями, милуючись нестаріючими краєвидами, відчувається довкола присутність тіней великих людей.
Більшістю приїжджих, не ганяючись за оригінальністю, відвідуються одні й ті самі місця.
Очі Степана, одірвавшись поглядом від землі, уперше за цей вечір підвелися до неба.
- Творче конструювання
У поданих реченнях виділені слова замінити фразеологізмами (з довідки)
Працюють люди на ланах дуже важко.
Нічого вже сидіти нам без діла.
У таку спеку він випив склянку води зразу.
Назад ми поверталися дуже швидко.
Жили вони тепер з великими труднощами.
Куди так рано зібрався голодний?
Довідка: лиха прикупивши; склавши руки; не відчуваючи під собою ніг; не розгинаючи спини; не ївши, не пивши; не переводячи духу.
- Конструювання-доповнення
Доповнити фразеологізми, ввести їх у речення
…не чуючи ніг
…згорнувши руки
…не переводячи духу
…не пам’ятаючи себе
- Конструювання-трансформація
Переробити речення з відокремленими обставинами у речення з однорідними членами.
Зразок:
Штурман, вгадавши Андріїв намір, теж звівся. – Штурман вгадав Андріїв намір і теж звівся.
Йому хотілося кричати, благаючи невідомо кого.
Він помалу пішов понад шеренгами, когось шукаючи очима.
Дивиться на Андрія, вивчаючи його обличчя й всю постать й витримуючи довжелезну паузу.
Старе природно впліталося у сучасність, зовсім не заважаючи їй.
Андрій відмовився, подякувавши, зворушений.
Дівчина, зашарівшись, вийшла.
Побачивши його, Андрій інстинктивно шарпнувся, піддаючись якомусь внутрішньому панічному голосові.
Він помалу пішов понад шеренгами, когось шукаючи очима.
Він відчиняв вікно, не боячись шалених протягів великої незграбної квартири.
Люди розбігались хто куди, штовхаючи одне одного, збиваючи з ніг.
- Самоперевірний диктант
Шевченко підвівся й вийшов надвір. Невимовна туга стисла душу. Мовчало байдуже небо. Мочав і степ. Гарячий вітер, повний ароматів полину, зубрівки та інших запашних трав, м’яко огортав тіло.
І раптом згадав поет, дивлячись на зорі, що сьогодні ж ніч проти Івана Купала. Цієї чарівної ночі дівчата плетуть вінки і пускають їх з тоненькою восковою свічечкою на тихі степові річки, ворожачи про своє дівоче щастя. А чорновусі парубки шукають до ранку по лісових хащах вогняний цвіт папороті. Де ж він, той чарівний цвіт, перед яким розсипаються кам'яні мури, залізні ґрати й кайдани? Ні, нічого не вдіяла б тут і чарівна квітка папороті. Нема порятунку в цій безкраїй в’язниці кам’яних мурів, ґрат, дзвінких кайданів. Не для нього розквітне десь у хащах лісу цвіт папороті.
Довго стояв Кобзар. Дивлячись на зорі, довго дихав ароматом полину. А тоді знов пірнув у темряву казарми.
Зранку почнеться щоденна солдатська муштра (За З. Тулуб)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку