Підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів як засіб формування мовної компетенції
Дидактичний матеріал
Тема «Правопис прислівників»
Н та нн у прислівниках
Підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів як засіб формування мовної компетенції
Дидактичний матеріал
Тема «Правопис прислівників»
Н та нн у прислівниках
- Утворити від прикметників прислівники. Пояснити написання н і нн у прикметниках і прислівниках.
Ясний, бездоганний, безмежний, незмінний, щоденний, сонний, поважний, старанний, страшенний, доброчинний, спокійний, невпинний, сумний, позитивний, глибинний, немічний, радісний, негаданий, розумний, замислений, стомлений, наполоханий, незрівнянний, зоряний, здивований, останній, законний, стриманий, сумлінний, якісний, величний, невгамовний.
- Подані прислівники замінити синонімічними з орфограмою «н і нн у прислівниках». Пояснити написання чи відсутність подвоєння.
Одночасно (синхронно), трафаретно (шаблонно), переконливо (обгрунтовано), безгрішно (невинно), щодня (щоденно), самопливом (стихійно).
Навмання, залякано, шалено, безсонно, безвітряно, навмання, стримано, задушевно, навперемінно, загартовано, попідвіконню, емоційно, спросоння, незлічено, поіменно.
- Записати у перший стовпчик прислівники, що пишуться з нн, а у другий – з н. Увести їх у словосполучення (усно). Із виділеними словами скласти речення (письмово).
Доступно, старанно, неквапно, монотонно, надзвичайно, гостинно, безлюдно, шалено, незмінно, лагідно, сердечно, заслужено, резонно, невпинно, незрівнянно, синхронно, багряно, самовіддано, священно, організовано, невгамовно.
- Записати речення, обгрунтовуючи написання н і нн у прислівниках. Прокоментувати постановку розділових знаків.
Вітер мчить шалено з півночі, мов тікає від погоні пріч (Леся Українка). Поет співав глибинно, старовинно (І. Драч). А тут ніч темна така, що тільки навмання вгадуєш дорогу (П. Куліш). Неждано серце защемить скорботне (О. Маковей).
До дошки виходять двоє учнів, їм пропонується записати якнайбільше прислівників за відведений час (2 хв.): одному учневі – з однією буквою н, іншому – з нн.
- Списати речення. Поставити в прислівниках замість крапок н або нн. Вставити пропущені розділові знаки.
Попідвіко…ю цвітуть червоні маки. Марійка стара…о готувалася до зустрічі гостей. Дівчата невтом…о працювали. Рішення прийняли одностай…о. Поле було різнобарвне і несказа…о красиве.
- Списати прислівники, вставляючи пропущені н чи нн.
Відда..о, відмі..о, безстраш..о, стривоже..о, негада..о,
засмуче..о, спросо..я, навма..я, натхне..о, організова..о,
безумов..о, відповідаль..о, безви..о, незбагне..о.
з ними речення, пояснити правопис н і нн у прислівниках.
- До прислівників дібрати слова-синоніми з довідки. Пояснити вживання подвоєння. 2-3 прислівники ввести в самостійно складені речення.
Журливо, по секрету, виснажливо, млисто, суворо, казково, важливо, щиро, дбайливо, зразково, загадково, ввічливо, дохідливо, убого, несправедливо.
Довідка. Делікатно, незбагненно, сумно, упереджено, доступно, гостинно, відмінно, таємно, трудно, туманно, нездійсненно, старанно, цінно, злиденно, невблаганно, жалібно.
Хоч оком світи, чорним по білому, ніс у ніс, вірою і правдою, за спасибі, за власним бажанням, з усіма подробицями, слово в слово, як своїх п’ять пальців, душа в душу.
Довідка: добровіль(н,нн)о, друж(н,нн)ьо, тем(н,нн)о,
дослів(н,нн)о, відда(н,нн)о, вираз(н,нн)о, достеме(н,нн)о,
грунтов(н,нн)о, щіль(н,нн)о, дарем(н,нн)о.
- Який прислівник є зайвим? Пояснити чому.
- Пояснити розбіжність у написанні прислівників дружно і
дружньо. Визначити, чи від одного слова вони утворені.
без притулку | зрання |
куди очі спали | навмання
з самого ранку | спросоння
не продерти очей | попідвіконню
під вікнами | попідтинню
- Записати, замість крапок уставивши н або нн. Обгрунтувати написання.
Радіс..о, сум..о, упевне..о, безцеремо..о, височе..о, тьмя..о, змістов..о, відповідаль..о, напруже..о, невпи..о, схвильова..о, правиль..о, відповідаль..о, сезо..о, навма..я, піднесе..о.
- Скласти вірш-мініатюру, використавши прислівники: спокійно, востаннє, зрання, сумно, навмання.
- Побудувати словосполучення, додавши до поданих слів потрібні за змістом прислівники з орфограмою «Н і нн у прислівниках». З’ясувати тип граматичного зв’язку головного і залежного слова. Дібрати й записати 4 – 5 прислівників з н або нн: а) утворені від іменників; б) утворені від прикметників.
Слухати…, писати…, запитувати…, співати…, відповідати…, дивитися…, виховувати…, виконувати…, іти…, говорити….
НЕ і НІ з прислівниками
- Записати прислівники в три стовпчики:
перший – прислівники без не не вживаються;
другий – прислівники можна замінити синонімом без не;
третій – є протиставлення.
(Не)багато; (не)рано, а пізно; (не)подалік; (не)квапом; (не)даром, а за гроші; (не)рідко; (не)виразно, а заплутано; (не)самовито; (не)вмисне; (не)мало; (не)мало, а багато; (не)легко; (не)нароком; (не)впопад; (не)густо; (не)обхідно; (не)складно, а просто; (не)дорого; (не)щадно, (не)старанно, а як-небудь; (не)порушно; (не)ухильно; (не)показно.
Я зустрів тебе негадано, неждано. Пітьма прийшла, здається, ненароком легеньким кроком. Обіцяне було виконано не легко, а з великим напруженням. Хоч і нещасливо склалося життя, та якось треба жити. Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна. Вітер несамовито гудів у комині. Дощ ущух так само непомітно, як і почався.
(Не)раз повторювати; (не)нависно глянувши; (не)по-
людськи поставитися; рухатися (не)швидко, а повільно;
відпочинок (не)забаром; тримати (не)міцно; дивитися
(не)зле; (не)зрозуміло пояснювати; (не)дорого придбати, а
дешево; (не)спроста замінений; (не)значно пошкоджений.
- Пригадати якнайбільше рядків із віршів або пісень, у яких використано прислівники з не.
- Назвати фразеологізми, до складу яких входять прислівники з частками не і ні. Переможе той, хто дасть правильну відповідь останнім.
- Дібрати до прислівників синоніми.
Недорого, незвично, нечітко, неважко, небагато, неправильно, незабаром, неквапом, негайно, несподівано, непорушно.
Довідка: дешево, дивно, легко, помилково, розпливчасто, скоро, мало, швидко, тихо, раптово, поволі.
- До поданих слів дібрати з довідки прислівники-синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не.
Просто, грубо, збитково, тьмяно, низько, безрадісно, постійно, злочинно терміново.
Довідка: невтішно, невисоко, невибагливо, незмінно, незаконно, невигідно, невиразно, неввічливо, негайно.
- Розкрити значення фразеологізмів. Пояснити правопис прислівників з не та ні. Скласти кілька речень з фразеологізмами. У якій ситуації можна використовувати ці фразеологізми?
- Виписати з орфографічного словника десять прислівників з не і стільки ж з ні. Скласти з ними словосполучення і записати. Пояснити правопис.
- Списати спроектований на дошку текст. Пояснити написання ні з прислівниками.
1. Хто нічого не робить, той ні/коли немає часу. 2. Комусь ні/яково, а йому однаково. 3. Ні/туди, ні/сюди, ні саньми, ні колесами. 4. То снідаю, то обідаю, а погуляти ні/коли. 5. Дайте води, бо так їсти хочу, що переночувати ні/де.
- Відновити фразеологічні звороти, вставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні.
1. Голкою … ткнути. 2. Як … нічого. 3. … у світі. 4. І вгору глянути … . 5. … б не подумав. 6. Далі вже … . 7. … не годиться. 8. Переводиться на … .
Довідка: нікуди, нікуди, нінащо, ніде, ніде, нізащо, ніколи, ніколи.
- З поданими парами прислівників скласти і записати речення.
Зразок: недалеко – не далеко. Недалеко біля школи тече річка. Наша школа не далеко, а близько.
Непізно – не пізно, нешвидко – не швидко, несумно – не сумно, недорого – не дорого, невесело – не весело.
(Не)вдовзі; (не)самовито; (не)стримно; (не)швидко, а повільно; (не)порушно; (не)вдало; (не)надовго; (ні)трохи; (ні)де; (ні)звідки; (ні)світ (ні) зоря; (ні)бе (ні)ме; (ні)коли.
(Не)дружелюбно, а вороже; (не)широкий; (не)поганий; (не)ввічливий; (не)довірливо; (не)зворотно; (не)дорогий, а дешевий; (не)весело, а сумно; (не)показний; (не)розлучний; (не)воля; (не)малий, а великий; (не)швидко, а повільно; (не)красивий, а потворний; (не)щирість; (не)правильно, а помилково; (не)тихо; (не)потрібний; (не)друг.
Не пишеться разом (виступає в ролі префікса) |
Не пишеться окремо (виступає в ролі частки) |
|
|
- Записати у два стовпчики: в перший – прислівники з не – частиною кореня, в другий – з префіксом не.
(Не)істотно, (не)правомірно, (не)реально, (не)минуче, (не)навмисне, (не)подалік, (не)втомно, (не)впізнанно, (не)стерпно, (не)розважно, (не)втямки, (не)активно, (не)нависно, (не)йтрально, (не)осяйно, (не)складно, (не)щадно, (не)хотя, (не)забаром.
- Записати прислівники-відповіді у стовпчик. Визначити ключове слово, підкресливши четверту літеру кожного прислівника.
1. Синонім до прислівника невпад. 2.Прислівник, утворений від іменника рік за допомогою двох префіксів. 3. Синонім до прислівника низько. 4. Синонім до прислівника неозоро. 5. Антонім до прислівника близько. 6. З жодного боку. 7. Немає звідки. 8. Неважливо, неістотно. 9. Прислівник від прикметника неминучий. 10.Немає як.
В і д п о в і д і. 1. Невпопад. 2. Нівроку. 3. Невисоко. 4. Неосяжно. 5. Неблизько. 6. Нівідкіля. 7. Нізвідки. 8. Незначно. 9. Неминуче. 10. Ніяк.
Ключове слово – прислівник.
- Скласти антонімічні пари прислівників так, щоб один з них уживався з часткою не. З’ясувати, за якими правилами не з прислівниками пишеться разом. Визначити вид антонімів (спільнокореневі чи різнокореневі).
Життєрадісно - …, низько - …, чимало - …, чемно - …, достойно - …, позитивно - …, акуратно - …, далеко - …, правильно - …, тривало - …, розумно - …, приємно - …, вміло - …, гречно - …, щиро - ….
В і д п о в і д і. Невисоко, невесело, негативно, невиховано, недбало, недалеко, негідно, недовго, неправильно, небагато, неприємно, нечемно, нерозумно, незграбно, нещиро.
- Скласти й записати діалог жартівливого змісту з 10-12
реплік, використовуючи прислівники з не і ні.
- Змоделювати народні вислови, дібравши їхні
продовження з другої колонки. Пояснити
правопис ужитих прислівників. Розкрити зміст
висловів з виділеними початками. Правильно
наголосити виділені слова. Пояснити, в якому
значенні вжито прислівники.
(Не)страшно женитись, Яблучко від яблуньки Диво у решеті: Без води Глибока вода Вогонь з водою Криві дрова, Краще пізно, Хороший, хороший! Був би ще Воно б дуже добре,
|
…багацько дірок, а (ні)куди вилізти. … і (не)туди, і (не) сюди. … (не)гучно пливе. … та (не)погано горять. … кращий, та вже (ні)куди. … а страшно журитись. … ніж (ні)коли. … та (ні)куди не годиться. … (ні)коли не погодиш. … (не)далеко відкотиться.
|
- Ми потрапили на острів під назвою «Закодований».
Запишіть «1», якщо не і ні пишемо разом, а «2» - не і ні пишемо окремо. У вас вийде цифровий код.
Незабаром; недружелюбно; не повільно, а швидко; негайно; невгамовно; неспокійно; нещиро; не холодно, а тепло; ні туди ні сюди; нещадно; непривітно; незвано; ні так ні сяк; нізвідки; незрівнянно; ніде; неглибоко; не гірко, а солодко.
- Хто перший піднімає руку, той відповідає.
1. Як написати прислівник у прислів’ї «Вчитись ні/коли не/пізно»?
2. Закінчити думку: «Якщо в реченні є протиставлення, виражене сполучником а, то не з прислівником пишеться…».
3. Назвіть слово, яке треба написати окремо серед слів: ні/трохи, ні/як, ні/один, ні/де, ні/защо.
4. Назвати слово, яке треба писати разом: не/здогадуватись, не/той, не/квапно, не/дивлячись.
5. Продовжте думку: «Якщо прислівник з не щось стверджує, пиши…, коли заперечує, то пиши…».
- Назвати фразеологізми, до складу яких входять прислівники з частками не і ні. Перемагає той, хто дає правильну відповідь останнім.
- Прочитати. З’ясувати, в яких прислівниках частка не входить до складу префікса недо-. Сформувати віповідне правило правопису. Виписати прислівники з префіксом недо-. Порівняти їх правопис зі словами не до речі, не до вподоби, не до ладу, не до смаку.
Недоречно, недоброзичливо, недорого, недобре, недоброякісно, недостатньо, недосяжно, недоцільно, недоброхіть.
- Записати під диктовку слова. Пояснити правопис не і ні з прислівниками. Визначити, в яких випадках не і ні виступають часткою, в яких – префіксом, а в яких – частиною кореня.
Ні/защо; ні/звідки; ні/трохи; ні/туди ні/сюди; ні/так ні/сяк; ні/коли; не/дуже; не/влад; не/задовго; не/інакше; не/даремно; ні/яково; не/одноразово; ні/почому; ні/скільки; ні/де; не/мало.
И та І в кінці прислівників
- Провести дослідження: виділити у поданих прислівниках твірну основу і словотвірний суфікс, з’ясувати, після яких приголосних основи вживається суфікс –и-, а після яких – суфікс –і. Зробити висновки.
Мовчки, трохи, навкруги, навіки; по-українськи, по-батьківськи, по-вовчи, безвісти, почасти; вночі, двічі, опівночі, насторожі, завжди, поволеньки, надворі, навесні.
- Записати прислівники у два стовпчики з прикінцевим: а) –и; б) –і.
Філософськ.., навшпиньк.., вдалечин.., залюбки.., заоч.., навкулачк.., наприкінц.., ззовн.., дедал.., навпомацк.., навпак.., віднин.., утрич.., по-заяч.., звідусюд.., анітрох.., ополудн.., дос…
- Утворити від поданих слів прислівники, пояснити написання кінцевої букви. З трьома словами скласти речення.
В, ніч; без, вість; три; за, в, глибина; по, юнак; на, весна; на, в, круг; мовчати; по, ведмідь; у, два; по, Київ; в, ранок; по, товариш.
- Записати, вставивши –и або –і в кінці прислівників.
По-дитяч.., декуд.., мовчк.., залюбк.., поноч.., наскільк.., вдвіч.., по-хлопчач.., навкруг.., насправд.., трох.., по-мисливськ.., всередин…
- Змоделювати прислівники, утворені поєднанням іменників з прийменниками. Прислівники записати за абеткою. Пояснити написання.
В(кінець), на(вік), на(раз), в(осінь), на(весна), з(гора), в(знак), до(воля), до(купа), в(ранок), на(двір), до(середина), в(ніч).
- Відновити фразеологічні звороти, вставивши потрібні за змістом прислівники з правої колонки. Назвати орфограму.
… не впасти зі сміху … вітер віє І вдень і … Падати … Іти … Разі … Дивитися … вниз Зупинятися … Їздити … Давати себе … Рухатися … Не раз і не … … й довіку |
звідк … назирц … назавжд … навколішк … взнак … навпомацк … вноч … верх … віднин … згор … напівдороз … двіч … трох … |
- Записати по сім прислівників з суфіксом –и та –і в кінці .
- Вказати у кожній групі слів «зайвий» прислівник.
1. Навкруг.., трох.., навік.., вноч... .
2. По-товариськ.., по-молодецьк.., ввечер.. .
3. Навприсядк.., навкулачк.., удвіч.., завширшк.. .
4. Опівноч.., позаоч.., навшпиньк.., двіч.. .
5. Безвіст.., дибк.. навпак.., щодал.. .
- Прочитати текст. Чи траплялися такі ситуацїї у вашому класі? Як часто ви самі виявляєте співчуття? Чи співчувають вам однокласники? Дати письмову відповідь на поставлене у заголовку питання, вживайте прислівники з и та і.
Чому заплакала Оленка?
Три тижні не ходила до школи Оленка. Вона тяжко хворіла. Дівчинка скучала за товаришами, за своїм класом. Радісна, збуджена прийшла після хвороби до школи. Ось і її парта, навкруги однокласники жартують, сперечаються. Думалось Оленці: побачить їхню радість і подив. Та очі у всіх були байдужі, спокійні. тільки сусід по парті помітив Оленку: «О, ти тутечки. Задачу розв’язала? Дай списати!» «Розв’язала», - тихо сказала дівчинка і заплакала. (В. Сухомлинський).
- Скласти автобіографічне оповідання про один із випадків, що трапився у вашому житті, використовуючи подані прислівники.
Увечер.., вовік.., навкруг.., навшпиньк.., напередодн.., мимовол.. .
- Розкрити зміст вислову Вчитися ніколи не пізно. Свої міркування оформити у вигляді твору-мініатюри.
- Передати одним словом (прислівником) кожне зі словосполучень. Обгрунтувати написання и в кінці прислівників.
1. Завдати шкоди комусь неумисне. (Нехотячи). 2. Охоче, із задоволенням виконувати якусь роботу. (Залюбки). 3. Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях. (Навпочіпки). 4. Піднявшись на кінчики пальців ніг.(Навшпиньки).
- Відредагувати речення. Пояснити орфограми.
1. Весною зацвітають пишні конвалії. 2. Дважди на рік квіти та не процвітають, в житті літа найкращії дважди не бувають. 3. Його я ні чуть-чуть не боюся. 4. Слідкують за мною і ночью і днем.
1. У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо … 2. Труднощі в написанні виникають тоді … 3. У кінці прислівників пишемо и … 4. У кінці прислівників після ж, ч пишемо і, крім …
- Утворити прислівники шляхом поєднання іменників з прийменником в. Пояснити написання.
В(глибина), в(гора), в(далечінь), в(ніч), в(ранок), в(середина), в(купа), в(кінець), в(далина).
- Уявити, що ви знаходитесь в музеї (краєзнавчому, художньому, історичному або якогось письменника). Скласти діалог з однокласником, використовуючи прислівники з орфограмою «И та і в кінці прислівників».
- Переписати, вставляючи замість крапок и чи і. Пояснити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір останнього речення.
1. Дніпро розкішно ллється більше версти завширшк… попід самими горами. 2. Сонце пекло так, що й уноч… степ пашів. 3. Листоноша мовчк…, навшпиньк… підійшов до Антона. 4. Командир по-батьківськ… погладив хлопця по голові. 5. Знову завмирає, звівшись навшпиньк…, біла, кудлата постать.
Написання прислівників разом, окремо і через дефіс
- Утворити складні прислівники, дібравши їх другу частину. Заповнити таблицю. До виділеного прислівника дібрати синонімічні, що пишуться через дефіс. Пояснити спосіб їх творення.
Трохи-(трохи), туди-(сюди), звіку-(зроду), темно-(темно), от-(от), більш-(менш), далеко-(далеко), гидко-(бридко), так-(сяк), часто-(густо), рано-(вранці), ось-(ось), видимо-(невидимо), ледве-(ледве), там-(сям), тихо-(тихо), багато-(багато), давним-(давно).
Складання двох однакових слів |
Складання двох антонімічних слів |
Складання двох синонімічнх слів |
|
|
|
|
|
- Замінити подані словосполучення прислівниками з довідки, що пишуться через дефіс. Запам’ятати їх правопис.
Сам на сам; на підставі закону; грати на всі гроші; нечасто; зовсім;
у якомусь іншому місці; незалежно від чийогось бажання; за всяких умов; в окремих місцях, дуже тихо, невідомо куди.
Довідка: будь-що-будь, хіть-не-хіть, десь-інде, вряди-годи, хтозна-куди, ва-банк, тет-а-тет, де-не-де, де-юре, геть-чисто, тихо-тихо.
- Дібрати синонім до прислівника тет-а-тет (віч-на-віч) та антонім до прислівника де-юре (де-факто).
- Прочитати, розкриваючи дужки. Правопис прислівників вмотивувати. Придумати до тексту завдання, спрямовані на повторення орфограм. Пояснити розділові знаки.
Зелені ластівки вилітали з кожної бруньки. Тремтливо, тишком(нишком) розсідалися вони на гілля і ще безмовним лепетом заходились до сонця, до світу. Це всюдисуще пробудження опісля тривалого зазим’я (по)особливому бентежило, нетерплячим чеканням сповнювало материну душу. Невгамовна, мала, як цяцька, вівсянка ледве(ледве) задніє починала свою з(діда(прадіда відому, дзвінкотючу мелодію: «Господарю, не барись, кидай сани, бери віз». А пташці у відповідь голосно вторила з(усі)біч чутлива до всього дітлашня: «Ой весна, ой красна, що ти нам принесла? Де зимувала, кого зігрівала? А ми за тобою (як)то насумувались, а ми тебе, весно, навиглядались». Та весна не барилася з теплим словом. Голосом нашої матері (по)доброму повідала дітворі, що зимувала десь(то) в садочку, що пряла горобцю на сорочку. Той голос і досі в серці. (Що)весни чуємо, (по)синівськи думками гріємо. Щасливі ним, як хлібом, як любов’ю матері (М. Сингаївський).
- Записати, знявши риску. Поясніти написання слів. На кожне вивчене правило навести власні приклади.
1. Казна/де, як/небудь, будь/коли, хтозна/куди, по/справжньому, по/англійськи, ледве/ледве, пліч/о/пліч, врешті/врешт, всього/на/всього, на/гора, якось/то.
2. На/весні, обі/руч, з/молоду, мимо/хіть, аби/куди, в/троє, на/сам/перед, в/смак, як/най/ближче, чи/мало, босо/ніж.
3. Без/наміру, раз/у/раз, все/одно, у/сто/крат, по/троє, на/рахунок, сам/на/сам, тим/часом, з/переляку, кінець/кінцем, без/ліку.
Скраю, смерком, не з руки, час від часу, на добраніч, по-нашому, щогодини, нарешті, десь-інде, в основному, один одинцем, довкола, по-справжньому, хтозна-як, з розгону, де-небудь, по-латині, щойно.
- Скласти речення з поданими словами так, щоб в одному випадку вони були прислівниками, а в другому – іншими частинами мови.
По/весняному, по/нашому, з/верху, на/силу.
- Записати слова в стовпчик, розкриваючи дужки. З’ясувати, до якої частини мови вони належать. Дібрати до них прислівники, утворені за допомогою таких самих часток.
(Аби)який - … ; хто(небудь) - … ; (хтозна)що - … ; (де)чого - … ; (казна)хто - … ; котрий(сь) - …; (будь)ким - … .
- Побудувати схему, пояснити розділові знаки.
Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відшуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрящики барвінку… (М. Стельмах).
- Утворити словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-». Пояснити правопис прислівників через дефіс.
Співати (французький), написано (дитячий), одягнутися (модний), думати (свій), просити (добрий), захищати (геройський), визнати (чесний), пояснити (батьківський).
- Списати, розкриваючи дужки. Порівняти написання співзвучних слів. Зробити висновок про правопис прислівників із префіксом по- й однозвучних прикметників і числівників з прийменником по. Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.
1. Мисливець ішов (по)вовчому сліду. – Він дивився на їжу (по)вовчому.2. Пташки защебетали вже (по)весняному. - (По)весняному небі пролетіли журавлі. 3.Підписати зошит (по)шкільному. – (По)шкільному подвір’ї бігали діти. 4. Тепер живемо (по)новому. - Машина їхала (по)новому мосту. 5. (З)гори нависла непроглядна стеля чорного неба. – (З)гори до села спускається струнка вродлива дівчина.
- Знайти і виправити помилки. Аргументовано довести, які з однозвучних слів прислівники, а які – словосполучення. Чому так важливо їх розрізняти?
- Скласти речення, у яких би однозвучні слова виступали то прислівниками, то іменниками з прийменниками.
Назустріч, укупі, вдень, надворі, уголос, доволі, доверху.
- Розподілити прислівники, що пишуться через дефіс, за стовпчиками таблиці відповідно до правил правопису.
Префікс по- і суфікси –ому (-ему), -и, -е |
Префікси будь-, казна-, хтозна- |
Суфікси -небудь, - таки, -то, -от |
Складання однакових чи близьких за змістом слів |
|
|
|
|
По/сьоме, по/нашому, будь/де, близько/близько, як/небудь, хтозна/звідки, по/мирному, ледве/ледве, так/то, хтозна/куди, тихо/мирно, малу/помалу, по/київськи, по/своєму, казна/як, тишком/нишком, по/лисячому, часто/густо, бозна/де, як/от.
- До поданих сполучень слів дібрати з довідки прислівники-синоніми. Пояснити, яким способом утворені ці прислівники. 3-4 прислівники ввести в самостійно складені речення.
- Записати цифрами подані слова:
«1» - прислівники пишемо разом;
«2» - через дефіс;
«3» - окремо.
Вдосвіта, зверху, віч-на-віч, коли-небудь, близько-близько, навпростець, догори, зроду-віку, без кінця, повсюди, напоготові, вперше, ледве-ледве, анітрохи, аби-то, раз у раз, урозтіч.
- Зняти риску, підкреслити прислівники як члени речення, пояснити розділові знаки. Відгадати загадки, пронумерувавши відгадки в довідці.
1. Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає. 2. З/заду вильце, с/переду шильце, з/верху чорне суконце, с/під/споду біле полотенце. 3. Які ноги зав/вишки, такий хвіст зав/довжки. Хату на хаті має, жабам рахунок знає. 4. Хто в/літку гуляє, а в/зимку спочиває? 5. Їхала пані в золотім жупані. В’їхала в сад, не вернулася на/зад. 6. Хоч не шию я ні/коли, а голок завжди до/волі.
Довідка: риба, їжак, півень, чорногуз, ластівка, ведмідь.
- Прочитати народну усмішку, зняти риску, поставити розділові знаки при діалозі.
П о г о д а і л е д а р
Десь/інде жив собі чоловік на ім’я Хома. Він більше любив спати, ніж працювати. Як/ось бригадир каже йому
Завтра з/ранку , якщо буде погода, підеш солому возити, а якщо дощ, то працюватимеш на складі.
Добре сказав Хома й пішов до/дому спати. Прокинувся аж на другий день о/пів/дні. Зустрів його не/забаром бригадир і питає, що він робив.
Бачите, погода була ні сонячна ні похмура, от я й вирішив краще поспати не/гайно відповів Хома.
- Записати слова у три стовпчики: разом, окремо, через дефіс. Якщо правильно виконати завдання, то, читаючи згори донизу перші літери кожного слова, написаного разом і через дефіс, можна прочитати початок і закінчення афоризму Олександра Довженка.
На/льоту, де/не/де, по/заду, од/віку, от/таки, с/переду, без/угаву, будь/як, під/силу, по/середині, ін/коли, на/сміх, уві/сні, швидко/плинно, один/в/один, рано/в/ ранці, аби/як, по/троє, й/мовірно, ось/ось, тим/часом, в/цілому, екстра/вагантно.
…………………………. творити ……………………….(О. Довженко).
- Із кожної групи запропонованих складів утворити і записати: а) прислівники, що пишуться разом; б) прислівники, що пишуться через дефіс; в) прислівники, що пишуться окремо (прислівникові сполучення).
1. Ве, не, ло, се; но, не, руш, по; ку, вліт; да, ко, не, ле; де, ні; зим, в, ку; руч, во, лі; ру, вго; би, а, де, ли, ко, сь.
2. Є, по, мо, му; ків, ськи,по, бать; будь, де, не; зна, хто, що; пер, по, ше; як, зна, бо.
3. Ча, від, су, час; день, з, на, дня; у, рік, рік; нець, кі, цем, кін; ні, без, ву, сум; чі, до, ре; у, раз, раз.
- Розкрити дужки, правильно написавши прислівники: разом, окремо, через дефіс.
Без/пуття, по/двоє, у/двоє, так/то, по/де/куди, до/щенту, на/швидку/руч, по/друге, по/одинці, на/вибір, як/не/як, при/все/людно, до/речі, в/основному, на/гора, у/гору, як/най/ліпше, хоч/не/хоч, між/іншим, ні/на/гріш, тимчасово.
1. Як пишуться прислівники з ні?
2. Розкажіть про написання не з прислівниками.
3. Від чого залежить написання н і нн у прислівниках?
4. Коли в кінці прислівників пишеться и, а коли – і?
5. Розкажіть про написання прислівників разом, окремо і через
дефіс.
- Аргументовано пояснити правопис слів, записаних на дошці. Переписати у зошит, розкривши дужки.
(Не)ждано; (ні)туди (ні)сюди; (не)гайно; (ні)куди; (ні)як; (не)далеко, а близько; (не)щодавно; (в)гору; (ні)звідки; (на)(в)коло; (без)тямно; (до)дому; (на)зустріч; (що)правда; (на)швидку руку; (на)(в)випередки; (на)жаль.
- Щоб бути переконливим, дотримуйте такої структури висловлювання:
1. Скласти алгоритм написання прислівників разом, окремо,
через дефіс.
2. Скласти ребус, шараду, кросворд або чайнворд за темою
«Прислівник».
3. Скласти цікаві завдання чи запитання за темою
«Прислівник».
4. Скласти тестові завдання для перевірки знань і умінь за
темою «Прислівник».
5. Написати твори-мініатюри «Пори року» (на вибір),
використовуючи прислівники.
6. Скласти зв’язний текст диктанту для перевірки знань і
умінь з теми «Прислівник».
Тестові завдання з теми «Правопис прислівників»
1. Знайти слово з –нн-:
а) попар…о; б) охайн…о; в) невпевне…о; г) незако…о.
2. Знайти прислівник, що пишеться разом:
а) накласти компрес (на)бік; б) повернутися (у)край батьків;
в) (у)край рознервуватися; г) день (у) день.
3. У якому прислівнику в кінці пишемо і:
а) почаст…; б) догор…; в) вцілост…; г) навскок… .
4. У якому прислівнику в кінці пишемо и:
а) двіч…; б) поноч…; в) восен…; г) трич… .
5. Знайти прислівник, який пишеться разом:
а) хтозна/коли; б) будь/де; в) часто/густо; г) нав/присядки.
6. Знайти прислівник, який пишеться через дефіс:
а) ні/куди; б) коли/небудь; в) час/від/часу; г) о/бабіч.
7. Знайти прислівник, який пишеться окремо:
а) раз/у/раз; б) казна/як; в) рано/вранці; г) двічі.
8. У котрому з рядків усі прислівники написано правильно?
а) невесело, а сумно; нешвидко, а повільно;
б) нещодавно; неухильно; ненароком; незабаром;
в) у горі; праворуч; недобре; нерідко;
г) ні защо; ніде; ніколи; ніяк, нікуди.
9. У яких рядках усі прислівники написані правильно?
а) восени, насподі, безвісти, навкруги, по-китайськи;
б) напевно, втретє, знизу, справа, в горі;
в) босоніж, навприсядки, безперестанку; на втіки;
г) раз у раз, де-не-де, з розгону, з дня на день.
10. У яких реченнях немає слів з орфографічними помилками?
а) Зверху ревла вода, внизу кипіла хвиля.
б) Пасажир сів востаннє купе.
в) Школяр вивчив вірші на пам’ять.
г) якщо на пам’ять свою не покладаєшся, то краще запиши адресу.
11. Скласти і записати одне речення з прислівником, друге – з однозвучним прийменником та прикметником: востаннє – в останнє.
12. Поєднати словосполучення з синонімічними прислівниками:
А попід вікнами 1 по-українськи
Б українською мовою 2 голіруч
В з дуже давніх часів 3 давним-давно
Г власними руками 4 попідвіконню
5 власноруч
В і к т о р и н а
З а в д а н н я
1. Пригадати складні прислівники, які складаються з антонімів і пишуться через дефіс.
2. Назвати кілька прислівників, які складаються із синонімів і пишуться через дефіс.
3. Пригадати кілька складних прислівників, друга складова частина яких містить назви різних частин людського тіла.
4. У якому прислівниковому словосполученні слово чоло не можна замінити синонімом лоб?
5. Дібрати по п’ять складних прислівників, які дублюють однакові слова і пишуться одні через дефіс, а інші – окремо.
В і д п о в і д і
1. Більш-менш, туди-сюди, взад-вперед, тут-там, вгору-вниз.
2. Часто-густо, тишком-нишком, неждано-негадано, зроду-віку.
3. Голіруч, праворуч, ліворуч, горілиць, босоніж, стрімголов.
4. На чолі.
5. Віч-на-віч, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, як-не-як;
день у день, раз у раз, рік у рік, сам на сам, час від часу.
Анатолій Арсірій
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
4 |
|
|
|
|
||||||||||||
5 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
6 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
1. Синонім до слова неблизько (далеко).
2. Синонім до слова, дієво, жваво (активно).
3. Антонім до слова праворуч (ліворуч).
4. Синонім до слова деколи (іноді).
5. Синонім до слова повік (навіки).
6. Синонім до слова гучно (голосно).
- Поясніть правопис прислівників. Відгадайте загадки.
Довідка: бурулька; сніг; лелека; сова; ластівка; корінь, стебло, зерно.
- Протягом 2-3 хвилин учні уважно читають прислівники, записані на дошці. Завдання: записати по пам’яті якомога більше прислівників.
коли-не-коли по-християнськи сила-силенна
по-нашому пліч-о-пліч якось-то
споконвіку зроду-віку вряди-годи
на сміх назустріч по-перше
віч-на-віч де-таки без упину
скільки-небудь до пари спідлоба
- Учитель читає прислівники – учні добирають і записують прислівники з цією ж орфограмою.
З р а з о к: як-не-як – по-моєму, коли-не-коли, тет-а-тет, десь-то.
Поіменно; тричі; неймовірно; деінде; верхи; віч-на-віч; якось; нізвідки; невчасно; щовечір; досі; аніде; мимоволі; день у день; не голосно, а тихо; по-домашньому; без сумніву; рівноцінно; продумано.
- Визначити в кожному рядку «зайвий» прислівник за
правилом правопису. Свій вибір обгрунтувати.
Широче..о, безмі..о, радіс..о, поіме..о.
Самотужк.., взагал.., наввипередк.., завжд.. .
Не/байдуже; не/вгаваюче; не/гірше, а краще; не/добре.
Ні/звідки, ні/відкіля, ні/скільки, ні/так/ні/сяк.
Десь/то, як/раз, бозна/коли, казна/де.
В/купі, в/голос, в/обмін, в/край.