Дидактичний супровід уроку зарубіжної літератури 7 клас

РОБОЧА КАРТКА УРОКУ

Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів

Детективи  домінують серед книг, які вийшли в світ протягом більшої частини  ХХ століття.

М.Коен

ЗАВДАННЯ 1. Пограймо в детективів! Поєднайте версію з розгадкою.2 б.

               В одній країні спеціальною міркою вимірюють стопу ноги. Кого      розшукували в цій країні?

                Проста «працівниця» сільського господарства створює виріб з коштовного металу. Її господарі — літнє подружжя — починають випробовувати його на міцність. Несподівано з’являється незнайома і розбиває скарб. Як вона це зробила?

             Одна вельможна пані за допомогою спеціального приладу з’ясовує місце знаходження своєї родички і завдає їй смерті за допомогою фрукту. Померлу поміщають в кришталеву труну. Але, на щастя, вона оживає після поцілунку свого нареченого. Як звуть нареченого героїні?

ЗАШИФРУЙТЕ відомим вам шифром слова детектив, таємниця, додайте інструкцію, як скористуватися вашим шифром

ЗАВДАННЯ 2. Опрацюйте сторінку 169 у підручнику (О.Николенко) і знайдіть слова, які відповідають даній темі уроку. Скористайтесь словником, якщо зустріли незнайомі слова.2 б.

Слово « детектив »  багатозначне. Запишіть, які значення ви знаєте. 1._________________________________________________________________2._________________________________________________________________3._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Словник уроку

• Детектив (англ. detective — агент розшуку, лат. deteсtіо — розкриття) — жанровий різно­вид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємни­ця, пов'язана зі злочином.
• Дедукція - (Від латинської deduco – відводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату.
• Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По.
• Інтрига - потаємні, переважно непорядні, дії, вчинки, спрямовані на досягнення якої – небудь мети.
• Пергамент — спеціально оброблена шкіра молодих тварин. До винайдення паперу — матеріал для писання.
• Криптограма — напис, виконаний тайнописом, зрозумілим тільки для обі­знаних із ним.

ЦЕ ЦІКАВО! Історію детективного жанру можна простежити з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину  злочину,   докази, спробу  приховати злочин, навіть знаряддя  вбивства;   цар  Соломон влаштовує  психологічну  пастку  псевдоматері  тощо).

Проте історія детективу як жанру починається тоді, коли в англосаксонських країнах сформувалася дійова система дотримання суспільного порядку. В Англії це сталося на початку ХІХ ст., а вже в середині цього  століття вийшли в світ перші класичні зразки: між 1840 і 1845 роками Едгар Алан По створив п’ять новел, в яких викладені фундаментальні принципи детективу:

-         детектив-аматор, ексцентричний, з оригінальними манерами; він перевершує поліцію у вмінні спостерігати й узагальнювати; він має товариша, який розказує про нього;

-         каркас сюжету: злочин – дедуктивне розслідування – розкриття – покарання злочинця;

-         сюжетні ходи: вбивство в закритій кімнаті, екскурси в психологію, помилково підозрювана людина, нестандартне вирішення проблеми, формула “найочевиднішого місця”, ланцюжок хибних доказів, вбивця – найменш підозрюваний персонаж;-         злочин розкривається за допомогою роботи інтелекту;

-         два «золоті» правила детективу: коли виключені всі варіанти, крім одного, іноді найнеймовірнішого, він і є істинним; чим складніше справа, тим простіше її розв’язання;

-         можливість застосування методів дедукції до реальних злочинів.

       Першими детективами зазвичай вважають розповіді Едгара По, написані у1840-х роках, але елементи цього жанру використовувалися багатьма авторами й раніше. Наприклад, у романі В. Годвіна "Пригоди Калеба Вільямса" (1794), де один із центральних героїв – слідчий-аматор. Великий вплив на розвиток детективної літератури також виявили "Записки" Є.Відока, опубліковані у 1828 р. Однак саме Едгар По створив  детектива-аматора  Дюпена з оповідання "Убивство на вулиці Морг". Дюпен згодом породив Шерлока Холмса й патера Брауна (Г.Честертон), Лекока (Є.Габоріо) і містера Каффа (У. Коллінз). Саме Едгар По ввів у сюжет детектива ідею суперництва в розкритті злочину між приватним детективом і офіційною поліцією, у якому приватний детектив, як правило, бере гору. Саме Едгара По вважають засновником детективного жанру.

Наступною віхою в розвитку (Англія) детективу стала публікація “Етюду в багрових тонах” А. Конан Дойла у 1887 році. Автор зосередився на  процесі дедукції, який дозволяє досягти високих результатів на бідному матеріалі. Він також ввів значну кількість побутових деталей; уреальнив, наскільки це було можливо, Шерлока Холмса (на відміну від напівфантастичної фігури Огюста Дюпена – героя детективних новел По).

Антиподом англійця Шерлока Холмса став француз Арсен Люпен, в образі якого Морис Леблан втілив узагальнені риси французького характеру. В галузі детективної практики нововведеннями М. Леблана стало перетворення дії на розслідування, прискорення темпу розповіді, розширення переліку основних ситуацій сучасних детективів (оповідач-злочинець, загадки зачиненої кімнати, віртуозний ланцюжок дедуктивних висновків).

Отже,сучасну  історію  детективу  дослідники  відраховують  від  часу  появи «логічних оповідань» Е.А. По «Вбивство на вулиці Морг» (1841), «Таємниця Марі  Роже» (1843), «Украдений  лист» (1844),  спільним  героєм  яких  був перший знаменитий детектив Огюст Дюпен. Деколи до зразків детективного жанру зараховують ще дві новели По: «Золотий жук» (1843)  і «Ти єси муж, який сотворив сіє» (1844).  

Сьогодні одне  із провідних місць у творчості багатьох авторів посідає так  званий «історичний  детектив» –  жанр,  що  дозволяє  відкрити  читачеві невідомі  до  цього часу  факти  і  теорії  та  назавжди  причарувати  його історичними таємницями. Історичним  детективом  нового  покоління  став  роман  італійського вчено-го,  історика  середньовічної  літератури,  критика  та  есеїста,  професора Болонського університету  Умберто  Еко «Ім’я  рози» (1980) . 

ЗАВДАННЯ 3. РОБОТА В ГРУПАХ: з допомогою поданого вище матеріалу, сторінок підручника,  інтернет-джерел (http://www.livelib.ru/selection/1851/~2#books) доповніть  таблицю авторами детективного жанру, з творами яких ви можете познайомитися.3 б.

ЗАВДАННЯ 4. Доповніть схему:2 б.

ЗАВДАННЯ 5. ПІДСУМУЄМО! Оберіть один із висловів і прокоментуйте, як ви його розумієте, чи оберіть останнє завдання.. 3 б.

А. Детективи  домінують серед книг,які вийшли в світ протягом більшої частини  ХХ століття. (М.Коен)

Б. Детективні оповідання корисно читати хоча б тому, що вони приносять задоволення. (Генріх Манн, німецький письменник ХХ 1т...)

В. Якщо я за тиждень не прочитав жодного детектива, він минув для мене як для читача даремно. (Бертольт Брехт, німецький письменник ХХ 1т...)

Г. Вечір з детективом – це чудово! Тут і побут, тут і світське життя.

(Анна Ахматова, російська поетеса ХХ 1т...)

Використана література

1.Зарубіжна література в навчальних закладах. №2 лютий, 2003,с 15

2. Щурова Т.В.Зарубіжна література. 7 клас.ІІ семестр:Навч.посібник.-Х.:Країна мрій^тм,2006.

3. Николенко О.М.,Конєва Т.М.,Орлова О.В.Світова література.Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

4.Електронний конструктор уроку. 7 клас. Світова література: методичний комп’ютерний посібник. Вид.група Основа

5.               http://www.livelib.ru/selection/1851/~2#books
6.               Чорна О.В. Усі уроки світової літератури. 7 клас: (Текст)/О.В.Чорна.-Х.: Вид. група «Основа», 2015.