Давньогрецький історик Геродот (V століття до нашої ери), описуючи побут скіфів, говорив, що в традиційному одязі цього народу використовувалася вишивка. Скіфи – це древні племена, що населяли степову зону нинішньої України. Арабські джерела, які відносяться до Х століття, згадують русів, які носили одяг з вишивкою. Археологічні розкопки підтверджують давнє походження вишиванки: на Черкащині була знайдена збережена сорочка, походження якої відносять до IV століття.
Символізм кольорів у вишивці давніх українців Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток. Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.