Стаття"Краплинні інфекції у дітей"

 КЗ «Нікопольський фаховий медичний коледж» ДОР»

Стаття

 «Краплинні інфекції у дітей»

Підготувала: викладач Лариса СИТНИКОВА

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії професійної підготовки №2

Протокол від «____» _______2023 р.  № ___    

Голова циклової комісії ______ Тетяна ЖУРАВЛЬОВА

Нікополь – 2023

Перше «знайомство» людини з повітряно-краплиними інфекціями проходить в ранньому дитячому віці, потім значно частіше при вступі в організований колектив. Так діти, які відвідують садок і школу, хворіють повітряно-крапельними інфекціями значно частіше, ніж неорганізовані. Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце в світі за частотою і кількістю випадків захворювання і становлять 95% всіх інфекційних патологій.

Повітряно-краплинний (пиловий, інгаляційний) – один з найпоширеніших і швидких способів передачі інфекційних хвороб.. Запальний процес слизових оболонок верхніх дихальних шляхів сприяє поширенню збудників. Велика кількість мікробів виділяється з краплинками слизу при кашлі, чханні, розмові, плачу, крику.

Повітряно-краплинні інфекції можна розділити на вірусні інфекції (ГРВІ, грип, парагрип, аденовірусна інфекція, вітряна віспа, кір, краснуха, епідемічний паротит) і бактеріальні (ангіна, скарлатина, дифтерія, менінгококова інфекція).Розглянемо деякі з них.

Дифтерія. Збудник дифтерії – токсигенна дифтерійна паличка. Джерелом зараження є хвора людина. Збудник хвороби передається повітряно-краплинним шляхом. Дифтерійна паличка, потрапляючи на іграшки, книги, посуд, одяг, може довго зберігати життєздатність. При зараженні на дифтерію її збудник осідає на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів і починає виробляти токсин, який, всмоктуючись у кров, отруює організм і іноді йому завдає непоправної шкоди. Інкубаційний період триває зазвичай 2-10 діб.Дифтерія зіва починається з нездужання. У зіві з’являється припухлість, потім на мигдаликах і м’якому піднебінні виступають сірувато-білі плівчасті нальоти.При дифтерії гортані поряд з вищевказаними ознаками з’являються охриплість голосу і грубий гавкаючий кашель,потім афонія, а в подальшому настає розлад дихання. У таких випадках необхідна екстренна медична допомога, інакше дитина може загинути від задухи.Дифтерія носа також дуже небезпечна. Вона проявляється утрудненням носового дихання і гнійно-кров’яними виділеннями з носа,типовими дифтерійними плівками на слизовій. На шкірі біля носових ходів утворюються кірки і тріщини. Дихання через ніс утруднене. Температура іноді буває підвищеної, в деяких випадках залишається нормальною. Дифтерія  ускладнюється міокардитом ,периферійними паралічами, поліневритами, ураженням нирок. Для попередження захворювань приймають профілактичні заходи: щеплення, дезінфекцію, госпіталізацію хворих, виявлення бактеріоносіїв.

Кашлюк. На кашлюк зазвичай хворіють діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Збудник кашлюку належить до числа паличковидних бактерій(Борде-Жангу). Джерелом зараження є хвора дитина. Ця хвороба дуже заразна. Інфекція поширюється повітряно-краплинним шляхом. У перехворілих на кашлюк виробляється стійкий імунітет. Інкубаційний період триває від 3 до 14 діб.Хвороба починається невеликою температурою, кашлем, який поступово посилюється, приймаючи спазматичний характер. В добу може бути до 50 нападів. Кашель нерідко супроводжується блювотою. Кашлюк послаблює захисні сили організму і може давати ускладнення. Для попередження захворювань проводять профілактичні заходи: щеплення, ізоляцію хворих на весь термін хвороби.

Скарлатина. Збудник скарлатини – гемолітичний стрептокок. Інфекція передається від хворих повітряно-краплинним шляхом, через інфіковані речі і треті особи. Найчастіше на скарлатину хворіють діти до7 років. У найбільш типових випадках захворювання починається гостро: з високої температури до 39-40 ° С, головного болю, болю в горлі при ковтанні. Інкубаційний період триває від 2 до 7 діб. Найбільш характерними ознаками хвороби є біль в горлі, блювота, носогубний білий трикутник, ясно проступає на тлі почервонілої навколо нього шкіри, яскраво-червоний дрібноточковий висип по всьому тілі. Зустрічаються стерті форми скарлатини, при яких деякі, а іноді і майже всі перераховані симптоми малопомітні. Після скарлатини можуть бути ускладнення.Найчастіше вони настають через 10-15 діб після встановлення нормальної температури. До них відносяться отит, гломерулонефрит, ревматизм. Учні перших  двох класів не допускаються в школу протягом 7 днів з моменту ізоляції хворого.

Кір. Збудник кору відноситься до вірусів. Джерелом зараження, яке відбувається повітряно-краплинним шляхом, є хвора дитина. Інкубаційний період триває від 9 до, частіше, 11 діб. Ознаки кору проявляються катаральними явищами, такими, як нежить, кон'юктивіт , світлобоязнь, кашель, хрипкий голос,на слизовій рота плями Бєльского-Філатова-Копліка. На третю-четверту добу хвороба досягає повного розвитку: температура сильно підвищується і виступає плямисто-папульозний висип. Кір часто викликає ускладнення: отити,пневмонії,стоматити,енцефаліти,менінгіти. До профілактичних заходів належать імунізація контактних дітей живою вакциною. Так як збудники кору поза організмом швидко гинуть, дезінфекція при цій хворобі не проводиться.

Краснуха. Збудником краснухи є вірус. Джерелом захворювання є хвора дитина. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Інкубаційний період триває від 9 до 21 діб. Ознаки хвороби – невелике підвищення температури (іноді вона буває нормальною), слабо виражений нежить, кашель,збільшення і болючість шийних лімфатичних вузлів(особливо задньошийних,потиличних). Протягом першої доби на обличчі і шиї з’являється дрібна блідо-рожева плямисто-папульозна висипка і за кілька годин вона поширюється на весьтулуб. Дитина з моменту появи висипки підлягає ізоляції на 5 діб. Ускладнення у дітей дуже рідко.

Вітряна віспа. Збудник вітряної віспи – вірус. Джерелом зараження є хвора дитина. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Інкубаційний період триває від 11 до 21 діб. Ця хвороба відноситься до малих інфекцій і супроводжується невеликим підвищенням температури, появою висипу на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. Висип швидко перетворюється в сверблячі везикули, наповнені рідиною. Через одну-дві доби пухирці підсихають, і на їх місці утворюються плоскі кірочки, які відпадають через кілька днів. Найважливішим профілактичним заходом є ізоляція хворого(контактнихна 21 день).Вакцини немає.

Епідемічний паротит. Ця хвороба, звана також свинкою, завушниця, виражається в запаленні привушної слинної залози. Джерело захворювання – хвора дитина. Збудник – вірус. Інкубаційний період триває частіше 18-20, іноді 11-12, але може затягнутися і до 23 діб. Передача інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом, рідше – через книги, іграшки, посуд. Особливо сприйнятливі до свинки діти від 5 до 15 років. Іноді хвороба вражає і дорослих людей до 25-річного віку. Ознаки – підвищення температури, набрякання привушних залоз, гостра їх болючість. У хлопчиків в період статевого дозрівання свинка може вразити одне або обидва яєчка.Епідемічний паротит може давати ускладнення – серозний менінгіт, стійку глухоту і енцефаліт. Діти початкових класів, які не хворіли на епідемічний паротит, в разі контакту з хворою дитиною підлягають 21-денному карантину.

Грип – дуже поширене епідемічне захворювання. Джерелом і розповсюджувачем грипу є хвора людина. Грип передається повітряно-краплинним шляхом. Існують три основні різновиди вірусу, що позначаються буквами латинського алфавіту А, В і С. Вірус А викликає масові епідемії з перервою в 1-2 роки. Вірус В дає менші осередки захворювання з перервами в 3 роки, від вірусу Страждають в основному діти молодшого шкільного віку. Інкубаційний період грипу триває всього 1-2 діб. Хвороба починається гостро, швидким підвищенням температури, іноді до 39-40 ° С, сильним головним болем, болеем у м'язах, суглобах,попереку і болем в усьому тілі. Нежить і кашель іноді з’являються пізніше.Перенесений на ногах грип небезпечний ускладненнями. До їх числа належать бронхіти, пневмонії, плеврити, запалення  приносових пазух, отити, ускладнення на серце, легені, нирки, суглоби, а іноді виникає запалення мозкових оболонок (грипозний менінгіт) і самого мозку (грипозний енцефаліт).Профілактика грипу полягає в тому, що хворих ізолюють від здорових, застосовують живу вакцину з вірусу того типу, який циркулює в даний момент. Особливо велике місце займають профілактичні заходи і дотримання правил особистої гігієни (правильний режим дня, провітрювання і вологе прибирання приміщень). Важливе значення в профілактиці грипу має загартовування організму.

Парагрип- інфекція дуже схожа з грипом.Збудник цієї інфекції – також вірус. Парагрипозна інфекція протікає в легшій формі, ніж справжній грип. Звичайною ознакою захворювання служить катар верхніх дихальних шляхів.осиплість голосу.  Це захворювання також може давати ускладнення. Профілактичні заходи ті ж, що і при грипі.

Для підтримки гарного імунітету і, як наслідок, зниження сприйнятливості організму людини до захворювань, що передається повітряно-крапельним шляхом, необхідно здійснювати оздоровчі заходи:

• формування здорового способу життя (загартовування організму з використанням різних водних процедур, виконання регулярних фізичних вправ, правильний режим харчування, калорійність їжі, її насиченість вітамінами).
• своєчасне лікування хронічних вогнищ запалення,

Важливе значення в профілактиці повітряно-крапельних інфекцій мають санітарно-гігієнічні заходи:

• дотримання основних правил особистої гігієни (ретельне миття рук з милом, промивання слизових носа і ротоглотки антисептичними розчинами);
• щоденне проведення вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів, а також часте провітрювання приміщень (3-4 рази на день, не менше 30-40 хвилин кожного разу);

обмеження контактів в період поширення інфекції, відмова від відвідування місць скупчення людей і розважальних заходів до моменту закінчення епідемії. При появі перших ознак захворювання не можна відвідувати школу, дитячий садок, дорослим – установи і підприємства, де вони працюють. При епідемії не слід відвідувати громадські заклади.

 Імунізація проти пневмококової, менінгококової та гемофільної інфекцій, грипу, коклюшу, дифтерії, кору, краснухи, епідемічного паротиту, туберкульозу в терміни, встановлені Національним календарем профілактичних щеплень та за епідемічними показаннями, захистить від цих інфекційних захворювань.

Найефективнішим способом профілактики повітряно-крапельних інфекцій є специфічна профілактика – вакцинація.