«До нас іде Святий Миколай»

                                                                   Сценарій  свята «До нас іде Святий Миколай»

Мета:

навчально –розвивальна: відтворити образ Святого Миколая, створити святкову та таємничу атмосферу;

розвивальна: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти національну культуру; розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності;

 

виховна: прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України, створити атмосферу добра і дружби,

виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, милосердя, вдячність.

Музичне оформлення: пісня «Світом Миколай мандрує», пісня «Ходить по землі Святий Миколай», пісня «Миколай», танок «Сніжинки».

Обладнання: ікона Святого Миколая, вишитий рушник, інтерактивна дошка.

 

 

Ведуча 1. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускався на срібній вервичці з неба. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він приходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечки, чи в черевички. Не обминав він жодної дитини.

Ведуча 2. Миколай-Угодник – один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов’язана безліч легенд і переказів. Купці, мореплавці та землепрохідці бачили у Святому Миколаї свого охоронця й заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровителем Війська Запорізького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Ведуча 1.ЛЕГЕНДА. Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім’я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюд­ником, мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що одного разу Миколай дізнався, що на околиці міста живе бідна дівчина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не має посагу. Хлопець вирішив зарадити біді дівчини. Уночі він прийшов у її дім і непомітно підкинув пакунок із   сумою грошей їй у вікно. Ясна річ, бідна дівчина вирішила, що це втручання неземних сил, і містом пошири­лася чутка, що янгол спустився з неба й допоміг закоханим. Це була найщасливіша подія в житті Миколая, він зрозумів, що його призначення — робити добро. Ще ба­гато добрих справ зробив Миколай, і весь час він ховався, не виказував свого імені, а місто дивувалося все більше. Але люди дуже цікаві, тому й вистежили хлопця. Коли вони дізналися, хто насправді цей добродій, то зробили його своїм єпископом. По смерті він був канонізований. За переказами, навіть його святі останки мають над­звичайні властивості: вони зберігаються нетлінними й виробляють чудесне миро, від якого багато людей зцілилися.

Ведуча 2.Напередодні 19 грудня до дітей України має завітати святий Миколай і поклас­ти під подушки або в чобітки миколайчики — приємні подарунки від доброго свято­го за гарну поведінку протягом року. Довший час це свято було частково забуте, традиції зберігалися тільки в Західній Україні. Натомість зараз відбувається надзвичайно швидке відродження таких приємних національних традицій. На честь цього святого названо велику кількість церков по всій Україні.

За легендою, святий Касіян якось образився, що люди Миколая шанують більше за нього, й поскаржився Богу. Бог вирішив розібратися, але довелося аж чотири дні чекати на святого Миколая, бо він весь час був у роботі: то людей від пожежі ряту­вав, то козаків із турецької неволі визволяв, то рибалкам під час бурі допомагав… Аж за кілька днів з’явився він до Бога — брудний, у старому одязі, знову після своєї нелегкої роботи. Бог зрозумів, що Касіянові нарікання безпідставні, й порадив йому не на небі сидіти-пишатися, а спускатися на землю та людям допомагати — тоді й шана від людей більша буде.

Ведуча1 . Давня притча гласить: нічого не бракувало малому Миколі — ні гарного одягу, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й ма­ма. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю із свого гарного будинку і грався з дітьми. Це бу­ли діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах, спали на долівці й нерідко йшли голодні спати. Шкодував їх Микола і не знав, як їм допомогти.

Пісня    « Миколай »

Виконується сценка

Дійові особи:
Святий Миколай
дід Панас
1-й ангел Софія
2-й ангел Ірена
Жид
Чорт
Візник
Ведучий

На сцені висить великий лозунг: “Величаємо Тебе, Святителю Христовий, Миколаю, і почитаєм пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого”. В глибині сцени стоїть престіл на тлі темно-синього неба і великих золотих зірок. Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Два ангели – Софія та Ірена – сидять на стільчиках та приготовляють дарунки.

Софія:
Жваво, жваво, Ірено, бо роботи багато, а часу мало! Швидко верне Святий Миколай з засідання й поїдемо на землю. Треба, щоби все на час було готове. Там є куди і до кого ходити.

Ірена:
Я ще не була ніколи на Землі. От цікаво подивитися. А чиї там діти і які вони?

Софія:
Є різні діти, але ці, до котрих ми сьогодні поїдемо, — це діти — українці, славного колись та лицарського роду! Вони гарні і добрі, люблять свій край та пильно привчаються йому служити. За те наш Святий Отець їх дуже любить, все про них пам’ятає.

Ірена:
То для них ці подарунки? Так багато?

Софія:
Бо стільки й треба сестричко. Українських дітей багато.

Ірена:
Ах, Боже! Що ж робити? Ми не встигнемо приготувати стільки дарунків. Ось глянь. Всі зорі засяяли, а я вже рук не чую від праці. Може старенького Панаса попросити, щоб поміг? Він теж і так весь день дрімає та куняє під дверима.

Софія:
Лишім його. Старий він, пора йому спочити. Досить натрудився весь свій вік на землі. Ми швидко скінчимо. Подивись, вже небагато лишилось.

Ірена:
Е, ні! Це ж раз у рік: для дітей нехай і він поможе дещо (будить діда). Дідусю Панасе, дідусю!

Панас: (будиться).
Що там такого? Що сталося?

Ірена:
Дідусю! Поможіть нам, будь-ласка, бо не встигнем на час скінчити.

Панас: (не дочуває)
Відчинити, кажеш? Чи хто дзвонив? А то я спішу, спішу... Я зараз... (хоче відчинити двері).

Ірена:
Ой ні, дідусі, ні! Ніхто не дзвонив, а от поможіть нам в’язати даруночки. Працюємо від ранку, а ще не готові. Вже й руки помліли.

Софія:
Нічого, нічого! Ось сядьте тут, біля нас, в’яжіть та й розказуйте нам про цих ваших українців, бо ми йдемо до них сьогодні в гості (садовить його біля себе і дає дарунки в’язати). Послухаємо, та й робота швидше піде.

Панас:
Ох, ох! Славний народ! Добрий, людяний, чесний. Бога любить і віру свою святу шанує, та тільки одного в нього лихо — незгода. Усі змагання, усі найкращі устремління під подувом незгоди розвіваються, розлітаються... Це було доб’ються волі, прийде незгода та й все зруйнує, знищить. Ох, ох!.. Молю я нашого Отця за моїх земляків, щоб освятив вже раз їх розум. Ох, ох! Дітоньки мої! Болить душа, коли згадаю... Ох, ох!..
(задумується).

Ірена:
Хтось дзвонить, дідусю! Дідусю Панасе! Дзвонять, чуєте, дзвонять!

Панас: (будиться)
Що? Що? Кого гонять? Де?

Ірена:
Дзвонять, кажу, хтось іде!

Панас:
Ох!.. Старість, старість... (іде відчиняє двері).

Жид:
А Гутен таг!

Панас:
Чого?

Жид:
Чи тут живе святий Миколай, той, що потребує вибиратися тепер на землю?

Панас:
Чого хочеш? Вмер на Землі? То не ту, не сюди! Друга брама направо! Йди туди і зголосися до Святого Петра (випихає жида за двері).

Жид: (входить знову).
Ай, вай! Я ще не вмер! Пощо мені вмирати! Хай мої вороги вмирають. Пощо мені до Святого Петра? Я не хочу мати з ним жодних інтересів. Я хочу до Святого Миколая. А коли його немає дома, то може шановне панство куплять що? Панство вибирається сьогодні між українців, а в мене є прекрасні для них даруночки на продаж. Гарненькі, дешевенькі. Маю ковбасу, горілку, тютюн, що хочете, все за гроші.

Панас:
Тут нічого не купують. Іди собі з Богом, відкіля прийшов.

Жид:
Як то, іди? Чому зараз іди? А з чим панство на Землю поїдуть, коли в мене нічого не куплять? Я свій чоловік, чому панство не мають купити у свого чоловіка? Пощо купувати в чужих? У мене товар — “Прима” сорт і дешевенька. Я можу і в борг дати! Я не боюся!

Панас:
Кажу тобі, що тут не гендлюють, тут небо! Як ти сюди зайшов, за чим?

Жид:
Як зайшов? Велика штука. За гроші всюди сьогодні зайдеш. А що мені робити? Де мені торгувати? На Землі не дають, а з неба викидають... Ай, вай! Що за робота? З чого порядний чоловік має тепер жити?

Панас:
Слухай, жиде, ще раз тобі кажу, що тут не торгують. Тут небо. Йди там на Землю і торгуй собі довіку. Чого тут шукаєш?

Жид:
Як то торгуй? Чи там торгувати? Грошей хлоп не має, до шинку не ходить, якусь видумали кооперативу, жидові прийдеться хіба з голоду помирати? Що то порядок? Який то порядок? То не є жадний порядок!

Софія:
Коли ваш інтерес не йде, то може б ви взялися до якої іншої роботи? Не всі ж люди торгують, а живуть якось...

Жид:
Що значить до роботи? Я ж не можу робити того, що простий хлоп робить! Я порядний чоловік. Я люблю наших хлопів, я не хочу відбирати їм хліба. Але нехай він і мені дасть жити! Ну, купіть що на початок, пане святий (оглядається нишком до діда). В мене є все, чого захочете. Може тютюнець, може папіроски, може...

Панас:
Та що це ти? Що це ти собі надумав? Ти вже й на небо заліз з тією поганню? Гони ж мені звідси, бо як свисну, то просто чортові в губу полетиш. Ах ти, Іродова душа!

Жид: (тікає за дверима).
Ай, вай! Пощо свистати! Не треба свистати. Я сам піду. Та не гарно свистати (зазирнувши в двері). Ай, вай! Який мені великий пан-марципан (пішов).

Панас:
Ох, ох... А то поганий день сьогодні! Не можна й хвилинку подрімати. Ох, ох... поганий день (сідає під дверима і далі дрімає).

Софія: (до Ірени)
Так, сестричко, (встає) ми вже готові. Дарунків досить. Тепер ходімо на зустріч Святому Миколаю (виходять).

Чорт: (перебраний у широкий плащ).
Ледве туди дістався. Якби там не фальшивий пашпорт та цей убір — то було б ніяк не пощастило (побачив діда Панаса). Спить сердега. От і гаразд. Зможемо своє діло без труду зробити (виймає з-під плаща в’язанку різок і кладе між приготовлені ангелами подарунки). Це українцям від мене дарунки. А їм цього треба! Ой треба!

Візник: (за кулісами)
Агов!... Тпру!.. Агов!..

Чорт: (ховається)
Хтось приїхав.

Візник: (дзвонить раз і другий, далі входить, оглядається)
Що це. Немає нікого! (побачив діда). Пане! Ласкавий пане! Агов! Чуєте? От спить! Треба пождати (придивляється). Ех! Та й гарно тут та пишно. От і небо. Тепло, ясно, привітно... Гей, гей!.. Де вже нам грішникам... І нас на Землі така завірюха та заметіль, що й світу Божого не видно (тре замерзлі руки). Та й часи ж тепер настали... Тяжкі такі, що крий Господи! Заробітку ніякого, прийдеться нам піти з торбами.

Панас: (пробудився)
Що за галас? Хто тут? Чого, за чим? Що це й хвилинку не дасте мені сьогодні подрімати.

Візник: (кланяється)
Слава Ісусу Христу!

Панас:
Навіки слава! Хто тут? Вмерлі? Не тут, люди! Друга брама на право! Гайда звідси!

Візник:
Хорони Господи! Я живий! Я приїхав, святий угоднику, як щороку, по Святого Миколая. Сьогодні його празник. Час уже на Землю.

Панас:
А, це ти, Дринда? Ох, ох... Старість... Недобачаю, недочуваю, не пізнаю. Здоров, друже, вибачай. Не пізнав. Що ж там чувати доброго? Як інтерес?

Візник:
Ой зле, дуже зле. Тепер намножилось тілько тої бензинової погані, що скоро порядним візникам зовсім не буде місця...

Панас:
То за чим ти тут?

Візник:
Та до Святого Миколая.

Панас:
Нема дома.

Візник:
Знаю, пожду.

Святий Миколай: (входить, стає біля престолу).
Хвала Предвічному на небі, а людям спокій на Землі! (сідає на престіл).

Ангели: (входять і стають побіч Миколая)
Амінь!

(Панас і візник вклякають)

Св. Миколай:
Хто це? За чим сюди прийшов?

Панас:
Це, Святий Отче, візник. Прийшов щоби тебе відвезти сьогодні на Землю.

Св. Миколай:
Не треба мені сьогодні візника. Панасе! Замовиш сьогодні аероплан. А ти іди собі з Богом (показує на зал глядачів). А це що за дітвора?

Панас:
Це наші діти, Святий Отче. Тебе очікують. Вони і чемні і побожні, кохають рідний край... Благослови їх, Отче, і обдаруй.

Софія:
Зглянься на них, Святий Отче, і благослови цих дітей на довгий шлях життя.

Ірена:
Благослови нове покоління і дай йому силу, якої лицарським батьками не стало. Благослови цей нарід безталанний.

  ( Виходять зі сцени )

(Забираються декорації. В цей час на сцену виходять учні 1 класу

Ведуча. Чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але дорога його далека. Та він прислав до нас своїх провісників – ангелів.

Ангел 1

Просим, глянь, Дідусю Божий:

Тут в цій залі, світлій, гожій

Ми зустріли цих дітей.

 

Ангел 2

Нам якраз сюди пора.

Тут чекає дітвора.

Щоб її здійснилась казка.

 

 

Святий Миколай

А скажіть, небісні діти, -
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі,
Цілий рік були чемненькі?

Чи молитву рідну знають?

Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову, українське рідне слово?

 

Ангел 3

Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньку.

 

Ангел4

Так, і моляться й читають, різні пісеньки співають, ще  й таночком звеселяють.

(виступ 1 класу)

 

1 учень

Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так людей багато?

 

2 учень

Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли всі люди
Бога прославляти,
Про святого Миколая
У цей день згадати.

 

3 учень

Маємо чого радіти,
Добре знають усі діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це?

 

4 учень
Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок усіх він чує,
Подарунки їм готує,
 

5  учень
Пісню слави заспіваймо 
Щирим серцем нині враз, 
Миколая зустрічаймо 
В цей святий величний час.

 

6  учень
Що він несе у своїй торбині? 
Багато гарних забавок 
Несе чемненькій він дитині, 
А для нечемних — жмут різок.

7  учень
За ним спішать і янголята, 
Тримають книги у руках. 
Що, де, кому з нас треба дати — 
Написано у тих книжках.
 

8 учень. 

Святий, небесний Отче Миколаю,

До тебе діти прибігають,

І просять щиро: "Нас ти не забудь,

І в ніч чудес з дарунками прибудь”.

9  учень
Святий наш, добрий Миколаю, 
На тебе ждемо вже давно, 
Що даси нам, про це не знаєм, 
Та просимо Тебе одно:

 

10 учень

Ти нашим родичам дай сили, 
Щоб виховати нас могли, 
Щоб тої втіхи ще дожили, 
Щоб доросли їх діточки.

11 учень
А всьому нашому народу 
Ти добру долю принеси, 
Усяке зло й лиху пригоду 
Від України відверни.

 

12 учень

А нам в здоров'ї дай зростати, 
Завзяття й сили нам надай, 
Щоб ми з руїн могли піднятись
І звеселити рідний край.       

 

13 учень

 0. Боже великий, творче всесвіту,

На нашу рідну землю поглянь.

Ми будемо  вірні твоєму завіту,

Вислухай нині наших благань.

 

14 учень

Просимо ми тебе, Владико,

Втіху нам зроби велику,

Радість нам найбільшу дай:

Звесели наш рідний край

 

15 учень

Ми будемо всіх вітати по дорозі,

Просить здоров'я своїм рідним в Бозі.

Будемо чесні та слухняні з вчителями.

Будемо рости у дружбі дні за днями.

 

Діти виконують танець «Сніжиноки»

 

Святий Миколай

Милі мої дітки,

Ідіть в майбутнє без тривог,

Між вами є правда,

Аз вами-Бог!

Будьте дружні, діти,

 щоб за вас радіти!

Усім гостинці я подарую

За справи добрі вас пошаную.

 

(роздає подарунки 1 класу)

( на сцену виходить 2 клас)

 

Святий Миколай

Ну ж бо діти сміливіше йдіть до мене всі скоріше,

Розкажіть мені ,ви ,діти,що навчилися робити?

Чи молились ви в цю днину за добробут України,

За бабусеньку – сирітку, за дідуня і за тітку,

За ровесників дітей і за рідних всіх людей?

 

 

 

пісня «Світом Миколай мандрує»

 

Святий Миколай

Божі слуги Янголята! Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці Святославу і Галинці.

Роздавайте всім , як треба, подаруночки із неба

(роздає подарунки)

 

Святий Миколай

Чи є ще у нас дітки, які хочуть показати  свої таланти?

 

(на сцену виходять учні 3 класу)

 

1 учень

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці
І принесе у твою хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
І принесе Тобі здоров'я!!!!

2 учень

Хай Микола принесе у хату
Здоров'я й радості багато,
Приємні, щирі поцілунки
І ще багато подарунків!

3 учень

 Набита подушка хай буде щастям!
Земної злагоди й тепла!
Здійсниться найсвітліша казка,
Така чудова і ясна!
Щире серце тобі бажає,
У день Святого Миколая!

4 учень

 Місяць засурмив в ріжок:
- Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.

 

 

5 учень

Для Максимка є машинка,
Для Мар'янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для Катрусі.

6 учень

Від хати до хати біленьким сніжком
Ходить Святий Миколай із мішком,
Приносить дарунки на втіху,
Радості море і щирого сміху!
 

7 учень

Хай осінить своєю любов'ю,
Мудрості дасть, і сили, й здоров'я,
Ласкою серденько хай зігріває
І усі мрії заповітні здійсняє!!!

8 учень

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай!!!
Він в шапці-невидимці,
У теплім кожушку
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку!

9 учень

Від хатинки до хатинки
Ходить Миколай —
Кожушок чарівний,
Срібна борода.
Він несе дарунки
Діточкам малим
І любов дарує
Українцям всім!

 

Пісня «Ходить по землі Святий Миколай»

 

 

Святий Миколай

Благословляю вас, щоб у силі розуму тіла виростали, в любові, злагоді жили, бо розум і наука, бо любов і згода — це сила не побіденні, незламні ніким і ніколи!
Подайте, Ангели, дарунки, роздам любим діточкам, щоби пам’ятали про день Святого Миколая і його науку.

( на сцену виходять учні 4 класу)

Учень 1

Святий Отче!Обіцяємо завжди добрими бути,

І в житті, і в молитві тебе не забути.

Ти опікун віддавна українського народу,

Добре знаєш,що ми усі козацького роду.

 

Учень 2

Дитячі молитви велику силу мають,

Про волю церкви,України промовляють.

Святий отче Миколаю!Ми усі-твої діти.

Поможи нам життя це уміло прожити.

А після-вічне щастя в небі заслужити.

 

Пісня «Зіроньки на небі»

 

Святий Миколай

Ви ж дивіться, будьте гарні, 
Не грішіть і не пустуйте. 
Щоб слова не стали марні, 
За своїм життям слідкуйте. 
З неба будемо слідити! 
Прощавайте, любі діти.

Діти виходять всі на сцену і виконують пісню «Ой хто, хто Миколая любить»

   

                         Висновки

Цей виховний захід виховує у молодих душах дітей шанобливе ставлення до надбань рідного краю, його традицій, обрядів.

Діти ознайомилися з традиціями та святкуванням дня Святого Миколая.

До проведення заходу було залучено батьків та учнів школи.

Цикл проведення свят Миколая сприяє вихованню в учнів любові до ближнього, почуття доброти й милосердя, розвитку творчих здібностей, виникає бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів.

 

                      Література

Дарунки Святого Миколая:(сценарій свята)

//Позакласний час – 2012 №21-22 с138-141

Двигун О.Т.Українські вечорниці до дня Святого Миколая (сценарій свята) Виховна робота в школі. -2006р №11 с45-47

Демків Л.Д. «Свято Миколая на землю сходить» (сценарій) //Початкове навчання та виховання// -2007-№32 с24-25

Кирилюк В. Миколай Миколай подарунки роздай. Розкажіть онуку

 -2008 - №11 с32-34

Мірошниченко Початкове навчання та виховання -2008р -№33 с 7-9

Наумова Л.В.Свято Святого Миколая: Початкове навчання та виховання – 2006р - №33 с.19-20