Доповідь "Особливості формування мотивації до навчання у дітей з особливими освітніми потребами"

ЗЗСО «Малоглушанський ліцей»

ОСОБЛИВОСТІ

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ

В ДІТЕЙ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Асистент вчителя

Кацевич В.С.

І. Вступ 

   Більшість методик навчання дітей з особливими освітніми потребами — специфічні. Наприклад, учневі з вадами зору допоможуть орієнтуватися в класі контрастні фарби та додаткове освітлення. А ось у дитини з іншою нозологією таке оформлення може спричинити погіршення стану здоров’я. Для кожного виду порушення є спеціальні методи, що допомагають повноцінно навчатися.

   Наприклад, шрифт Брайля, жестова мова чи дактильна абетка. Але є дещо спільне, що допоможе будь-якому інклюзивному класу почуватися комфортно. Це - мотивація до навчання.

     ІІ. Основна частина

      Мотивація учнів до навчання – це взагалі один з основних чинників, на яких базується освіта. І не один рік працюють педагоги, науковці над цією проблемою, але можу сказати одне: перед кожним навчальним роком і перед кожним уроком будь-якого класу шукаєш щось особливе і незвичайне, ту родзинку, без якої не вдасться захопити учнів і мотивувати, зацікавити і спонукати, змусити діяти і досягати. Чому  в одному класі спрацьовує супер-прийом, а у іншому ні. Чому досить певного натяку і все … робота кипить, діти видають цікаві ідеї… Та все тому, що світ змінився, змінилися люди і все навколо нас. Діти з особливими освітніми потребами потребують особливого ставлення. Всі швидкісні переміни вимагають від нас вгадати настрій, повний місяць чи молодик, виспався чи бува не посварився і т.д., щоб прийти в клас і розпочати урок.

Що таке мотивація? (демонстрація презентації)

МОТИВАЦІЯ – сукупність спонукальних факторів, які викликають активність в організмі і визначають його спрямованість.

Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.

Необхідними умовами мотивації до навчання в учня повинні бути:

 • допитливість учня;

• прагнення задовольнити свою допитливість;

• бажання самовдосконалюватися;

• досягнення поставленої мети.

  Але є і причини спаду мотивації дітей з ооп до навчальної діяльності.

 Слід відзначити, що дитина втрачає інтерес до навчання якщо:
- У дитини не сформовані позитивні взаємини із вчителем;
- Відмовляється від допомоги, хоча вона їй дуже потрібна;
- Перед тим, як іти до школи, скаржиться батькам на нездужання, а коли повертається додому, говорить про втому, сонливість.
- Незадоволена своїми успіхами у класі;
- Дитина упевнена, що у неї нічого не вийде, і хоче щоб її заспокоїли та похвалили;
-         Відмовляється розповідати про школу, не цікавиться життям класу;
- У першому класі – сумує за дитячим садком, у четвертому – боїться переходити у п’ятий клас;
- Скаржиться на відсутність друзів.

     Але шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація).         Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення. По суті, існує два способи змусити дітей учитися — через активізацію зовнішньої та внутрішньої мотивації.

      Найкращі уроки, книги і матеріали в світі не змусять дітей навчатися і старанно працювати, якщо у тих відсутня мотивація.

      Мотивація — як внутрішня, так і зовнішня — є запорукою успіху учнів на всіх етапах навчання. Учителі можуть зіграти ключову роль в забезпеченні мотивації й заохоченні своїх учнів. Звісно, це значно легше сказати, ніж зробити, оскільки у кожного мотивація своя. Учителеві необхідно багато витратити часу й докласти зусиль, щоб усі діти в класі захопилися його предметом, старанно працювали і прагнули успіхів.

Тому, я пропоную вам декілька порад для формування позитивної мотивації у дітей з особливими освітніми потребами.

• Своєчасний початок освітнього  процесу, відповідно до фізичного й психологічного віку
• Щоденна увага до учня, визнання його особистості.
• Постійний зв'язок із батьками. Сприятлива обстановка в сім'ї, однакові вимоги й методи виховання, довірча атмосфера в родині.
• Адекватне навчальне навантаження і вимоги до дитини.
• Адекватна оцінка її успіхів і промахів. Фіксація на успіхах.
• Навчання дитини ЯК навчатися, даючи їй правильні схеми й методи здобування знань, відповідність методів її віку й потребам.
• Повага до школи, вчителя, освітнього  процесу.
• Вивчайте своїх учнів.

    Знайомство з учнями — це більше, ніж просто запам’ятовування їхніх імен. Учні повинні знати, що вчитель щиро цікавиться ними, піклується про них і про їхні досягнення. Коли діти відчувають повагу дорослого до себе, це створює безпечне навчальне середовище і спонукає їх працювати старанніше, бо вони бажають отримати похвалу від того, хто їх знає і поважає як особистості.

• Зважайте на тривожність

     Деяких учнів не вдовольняють навчальні досягнення й те, що їхні очікування не реалізовуються. Їх необхідно переконати, що труднощі з вивченням предмета — це не кінець світу. Підтримуйте дітей незалежно від результатів навчання, особливо тоді, коли ті, остаточно виснажившись, ладні опустити руки.

• Робіть уроки веселими.

    Звісно, на уроці ми не тільки граємо та гарно проводимо час. Проте часом учні відвідують школу тільки тому, що уроки проходять невимушено й весело. І саме цікаві вправи, ігри, нестандартні прийоми навчання більше мотивують їх виконувати завдання.

ІІІ. Підсумок

    Тоні Роббінс, один із найвідоміших коучів у світі, розповідає про наші внутрішні потреби і внутрішню мотивацію, а також про науку досягнень та важливість наших рішень. Він якось сказав: "Немає лінивих людей, просто є цілі, які не надихають". 

   На жаль, не існує єдиної магічної формули для мотивації учнів. Багато чинників впливає на мотивацію: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху, впевненість і почуття власної гідності, наполегливість і терпіння, врешті-решт — подобається чи не подобається вчитель. І, звичайно ж, не всі учні орієнтовані на цінності, вони мають різні потреби й бажання. Навіть найдоброзичливішим й освіченим учителям іноді бракує навичок, аби вести дітей правильним шляхом. Тому, будь ви молодий учитель або досвідчений, спробуйте застосовувати ці методи, використати ці поради, щоб мотивувати своїх учнів і спонукати їх виявити властивий їм потенціал.  

   Сьогодні життя ні на що не дає гарантій. Але поки воно триває, варто багато чому навчитися: випромінювати любов, вірити в краще, дякувати за все хороше,радіти щодня…  Нехай нам на все вистачить душевних сил !