Спілкування державною мовою : розвиваємо

ключові компетентності

Підготувала викладач української мови та літератури Шинкар В.С

В типовій освітній програмі, затвердженій 20.04.2018 № 405, визначено основні ключові компетентності здобувачів освіти.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Що таке ключові компетентності?

У перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно

діяти в ній.

Спілкування державною мовою – одна з ключових компетентностей

майбутніх випускників . Про її сформованість свідчить ціла низка чинників, серед яких такі:

•           наявність необхідного лексичного запасу;

•           правильна вимова всіх звуків;

•           дотримання нормативного наголошування;

•           вживання частин мови відповідно до законів граматики;

•           уміння доречно використовувати лексику і фразеологію;

•           володіння різноманітними техніками спілкування;

•           вправність у побудові монологів і діалогів, а також у роботі з текстом;

Здобувач освіти повинен уміти :

•       ставити запитання і розпізнавати проблему;

•       міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках);

•       розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою;

•       доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень;

•       уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета;

•       поповнювати свій словниковий запас.

Навіщо це робити?

Людина, компетентна у питаннях спілкування державною мовою, буде успішною у комунікації, оскільки вмітиме усно і письмово висловлюватися, сприймати, розуміти й інтерпретувати поняття, думки і факти, використовувати мовні засоби у навчанні та у позаурочний час.

Як це все зробити?

Фахівці розробили чимало способів та інструментів, які можна застосувати при формуванні навичок спілкування. Це різноманітні вправи на закріплення мовного матеріалу, тести і робота з текстом. А щоб працювати було цікавіше, можна застосовувати :

Ø   рольові та карткові ігри

Ø   прийом моделювання ситуацій

Ø   проєктні роботи

Ø   флеш-картки

Ø   інфографіки

Ø   різноманітні онлайн-ресурси

Ø   інтелект-карти

Ø   хмари слів

Ø   сенкан

Ø   метод дискусії

І неодмінно значної уваги потребує оцінювання (у тому числі й самооцінювання). Адже від того, наскільки правильно, коректно і обґрунтовано буде висловлено думку щодо виконаної роботи або завдання, залежить, зрештою, те, як учні сприйматимуть наші поради і коментарі, а надалі – й результат роботи.

Але краще розглянемо конкретні приклади

Скажімо, при вивченні теми «Фразеологізми» запропонуйте своїм учням реалізувати цікавий проєкт – створити виставку ілюстрацій до фразеологізмів, які вони вивчали на уроках. Тільки є одна обов’язкова умова: ілюстрація має зображувати буквально те, про що говорить вислів, а не те значення, до якого всі звикли. Буде цікаво і дуже весело відгадувати, що автор роботи мав на увазі. Такий проєкт допоможе краще запам’ятати фразеологічні одиниці, зрозуміти, яким чином вони утворилися, розвиватиме творчість та креативність здобувачів освіти.

Можливо, ви запропонуєте своїм здобувачам освіти при підготовці до ЗНО створювати хмари слів до кожного програмового твору. А потім усі разом обговорите, чому з’явилися ті чи інші слова і поняття в хмарі, яка їхня роль, що вони називають і т.п.

Де це все зробити?

Звісно, найбільше можливостей для формування компетентності спілкування державною мовою мають уроки української мови та української літератури. Проте не слід забувати, що й інші заняття можуть і мають сприяти її розвитку.

Наприклад, лінгвістичні ігри на уроках фізики або математики розвиватимуть навички мовлення здобувачів освіти.

Цікаво буде провести на уроці історії дебати, а на уроці фізики – засідання учнівського наукового товариства, де виступатимуть доповідачі та їхні опоненти. Така робота неодмінно захопить учнів, які зможуть відчути себе науковцями і дослідниками. А ще вона сприятиме розвитку ключових компетентностей.

Спробуйте на уроках математики при розгляді нової теми або при повторенні та закріпленні вивченого замість записів у зошиті застосовувати інтелекткарти. Це допоможе структурувати матеріал, навчити учнів встановлювати зв’язки між поняттями і категоріями, що досліджуються, увідповіднити вивчені термінологічні одиниці з описаними процесами і діями.

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.

Олесь Гончар