Дослідницько-пошуковий проєкт "Моє родинне дерево" 1 клас

Моє родинне дерево

Дослідницько-пошуковий проєкт

1 клас

Проблема:  уявлення про сім’ю як спільноту рідних людей, приналежність кожного до певної сім’ї.

 

Мета проекту: формувати у дітей поняття про рід, родовід; виховувати природну потребу «триматися свого родоводу»; уточнити уявлення дітей про їхні обов’язки  у сім’ї; викликати у дітей бажання до ведення сімейних альбомів, календарів, складання дерева свого роду; спонукати учнів до збереження та збагачення сімейних традицій та реліквій; учити шанувати й любити своїх батьків та інших членів родини; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки.

 

Змістові питання:

• Склад сім’ї. Слова-терміни найближчої спорідненості людей.
• Взаємні обов’язки дітей і батьків.
• Традиційна сімейна мораль українців: шанобливе ставлення до старших, піклування про старих, немічних, хворих членів сім’ї, дітей; любов до матері, бабусі, їхнє шанування; ставлення до батька.
• Збереження національних особливостей у сучасному побуті, в одязі, в їжі, у проведенні свят.
• Родинні реліквії.

 

Навчальний предмет : «Я і Україна».

Тривалість: 3 уроки.

 

Хід роботи над проєктом

1-ий урок

1. Підготовчий етап.

Емоційне налаштування.

 З роду в рід життя кладе мости,

 Без коріння саду не цвісти,

 Без вітрила човен не пливе,

 Без коріння гине все живе.

– Родина посідає особливе місце у житті людини. Тато й мама дали вам життя, доглядають за вами, виховують, привчають до праці, дуже люблять. Сьогодні на уроці ми починаємо говорити про ваших близьких та рідних людей, про ваші родини.

 Що таке сім’я

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

Люба матінка моя, –

Як пишаюсь нею я!

В неї руки золотії,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий –

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабця у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»,

Знайте, це і є сім’я.

   Н.Чемерис

 – Про що розповідається у вірші? З кого вона складається?

 – А з кого складається ваша родина? Чи хотіли б ви розповісти про неї?

 

2. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів.

• Формулювання завдань.
• Складання плану дій.

Індивідуально – складання та оформлення родовідного дерева.

Робота у групах:  «Як було раніше?»,

   «Народна мудрість»,

   «Реліквії моєї родини»,

   «Професії батьків».

• Узгодження спільних видів діяльності.

 

3. Повідомлення зібраної інформації.

2-ий  урок

1-ша група  «Як було раніше?»

Рід – це рідня із давніх часів і до сьогодні. У сиву давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого коліна як мінімум. А це значить, що всі повинні були знати свій рід від прапрабабусь і прапрадідусів. Тих, хто цурався чи нехтував своїм родом, зневажливо називали – «людина без роду-племені».

Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері та бабці – вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічого ремесла від батька чи діда.

Наприклад, колись було за правило, що дівчинка 7-10 років могла вже вишити собі сорочку. Дітей брали з собою на сінокіс, на жнива, по гриби, по ягоди, на ярмарок, в гості.

Діти у сім’ї завжди були зайняті. Старші бавили менших братиків та сестричок, змалку пасли худобу. Старші розповідали меншим багато казок, легенд про історичні події.

Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяли далеко не все, за провини часом карали. Існували певні правила поведінки для дітей.

Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільше виховує дитину сім’я.

 

2-га група  «Народна мудрість».

 – Лихо і радість бувають у кожній родині, але головне – гідно виходити зі скрутного становища, мирно розв’язувати конфліктні ситуації. Для цього потрібна життєва мудрість. Саме цієї мудрості вчать нас народні прислів’я та приказки. 

Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад.

Бабине слівце – плідне зеренце.

Який рід, такий і плід.

 У кожної деревини – свій плід, а в кожної людини – свій рід.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.

Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

Добре й батькам, як дитина в славі.

 

3-тя група  «Реліквії моєї родини».

 – У спадок від старших нам залишається не лише мудрість, поради, але й речі, які вони зробили своїми руками або купили чи одержали в нагороду. Такі речі стають родинними реліквіями. (Вчитель показує кілька своїх родинних реліквій та фотографій).

Діти показують сімейні реліквії, що змогли принести до класу, та розповідають про них.

 

4-та група   «Професії батьків».

 – В давні часи кожна дитина повинна була знати, чим займається її тато, мама, бабуся, дідусь. З покоління в покоління старші передавали свої уміння молодшим. Так люди навчилися будувати гарні оселі, майструвати меблі, машини, шити одяг, лікувати людей, літати в космос. Кожний дорослий має свою професію. Що ж таке професія? (Основна робота людини).

Учні цієї групи загадують загадки про людей різних професій. Потім розповідають про професії своїх батьків і яку користь вони своєю працею приносять людям.

Спитай у тата чи у мами,

  Які професії у них…

  Професій в світі є чимало –

  Сповна їх вистачить на всіх…

  Учитель, лікар чи геолог,

  Письменник, слюсар чи кресляр –

  Всі називають головною

  Одну професію – школяр!

  Бо всім відомо, що без школи,

  Без знань, що мусиш там набуть,

  Не станеш у житті ніколи

  Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

     А.Костецький

 – Навіщо необхідно добре вчитися?

 – Поясни зміст прислів’їв:

Дерево дороге плодами, а людина – справами,

Гарна робота два віки живе.

Який майстер, така й робота.

 

4. Створення виставки «Родинні дерева нашого класу».

 – Розгляньте дерево (малюнок на дошці). Маленькі листочки – це ви, гілки – ваші батьки, дядьки і тітки (рідні брати і сестри батьків), стовбур – це дідусі і бабусі, коріння – це батьки ваших дідусів та бабусь (прабабусі і прадідусі). Кожен з вас може скласти дерево свого роду. Чим більший рід, тим могутніше дерево. Рід до роду – одержуємо народ. Якщо із вас на знає імен членів свого роду, обов’язково розпитайте своїх близьких.

 3-ій урок

 Протягом тижня, по мірі підготовки, у класному куточку на стенді розташовуються «Родинні дерева» дітей класу.

На уроці проводиться дидактична гра «Оживи дерево».

 Діти підходять до свого дерева і, вказуючи на листочок, гілочку, стовбур, розповідають, хто це в їхній родині.

 

5. Підсумок роботи над проєктом.

 – Про що йшла мова в нашому проєкті?

 – Про що нове ви дізналися?

 – Що таке родовід?

 – Завжди намагайтеся бути слухняними й вихованими, турбуйтеся про своїх батьків та не завдавайте їм прикрощів.