Двокрапка між частинами складного безсполучникового речення.

Про матеріал
Мета: пояснити правила вживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір уживання розділового знака; виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова та мудрості фольклору; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування складних безсполучникових речень.
Перегляд файлу

Уроки № 33-35

Тема: Двокрапка між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір уживання розділового знака; виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова та мудрості фольклору; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування  складних безсполучникових  речень.

Тип уроку:  урок  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.

 

Хід уроку

 

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Попереджувальний диктант.  Накреслити схему одного з речень.

 

Тільки кривду купують золотом, тільки в сріблі несуть гроби, горде слово, розкуте молотом, переважує всі скарби. Морози бють важкі свої копита останніми походами впівсвіта; останній подих рудуватих криг рожевим ранком звівся і застиг.

З тв. А.Малишка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 12, с. 100).

 

* Робота з таблицею.

 

 

Двокрапка між частинами 

безсполучникового складного речення

 

Правило

Приклад

Двокрапка ставиться, якщо друга частина розкриває зміст першої.

І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий.  (Панас Мирний.) Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. (С.Черкасенко.)

Двокрапка ставиться, якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій

Ідемо вдвох: тут для гучних компаній не місце. (М.Рильський.)

Двокрапка ставиться, якщо в першій частині є слова так, такий; чути, бачити, знати,  розуміти  й под.

Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром. (П. Тичина.) Дивлюся я: полями вється рів, немов змія. (Б.Лепкий.)

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Прочитати. У кожному з речень визначити граматичні основи. Обгрунтувати вживання  двокрапки між частинами безсполучникових складних речень.

 

І. З-під хмарки, мов з-під кудлатої брови, краєчком ока глянуло сонце на землю і здивувалося:  чого це на полі так багато людей? (М.Стельмах.) У мене настрій радісний і добрий: рожевою щокою тихий обрій  залюблено торкається землі. (М.Косякевич.) 

ІІ. Я знаю, вірю: нам прийдешні роки відкриють  шлях у неземні дива. (В.Семченко.) Тонкі голки голосів комариних тоскно нагадують: літу кінець! (В.Вербич.) Люби відтінок і півтон: відтінок лиш єднати може сурму і флейту, мрію й сон. (П.Верлен.)

 

 

* Прочитати.  Складнопідрядні речення з підрядними зясувальними перебудувати на безсполучникові (усно). Пояснити вживання двокрапки.

 

Я чую, як вітер пронісся. Я бачу, як плачуть верхівя. (Д.Фальківський.) Я бачив, як вітер березу зломив, коріння порушив, гілля потрощив. (В.Александров.) Чую, як листя берези про тебе говорить. (Є.Гуцало.)  Не знаю, чи це ніч чи день. (Б.Лепкий.) Я знов почув, як хвилі неспокійні натхнення ніжного у серці прокотились. (М.Семенко.) Ти знай, що я з орбіти не зійду. Ти знай, що я морями не змілію! (Є.Гуцало.)

 

 

* Попереджувальний диктант.  Накреслити схеми першого й останнього речень.

 

І вірю я: любов зігріє жорстокий двадцять перший вік. (І.Гончар.) Я в давню істину увірував глибоко: найвища мудрість в простоті високій. (Б.Олійник.) Збагнеш: Вітчизна не бува мала, вона в житті, як всесвіти, велика. ( І.Іов.) Простої істини не забувай: людина й слово – то світи космічні. (М.Самійленко.) З природою найкраще навзаєм: слід за любов платити їй любовю. (Є.Гуцало.) Ще немало треба пережить: на землі шляхи не ті тільки рівні. (Л.Матусяк.) На кожного ката чекає розплата: не змив плин історії злочин Пілата. (В.Герман.) Для мене загадка довіку: яким святим, кому в догоду рукою злого чоловіка зітерли память родоводу? (Н.Білокриницька.) Забувши втому, жала, оглянувшись, зомліла: юрба нероб шпурляла об землю хлібом білим. (С.Комендант.) Жолуді схожі на кулі з війни: тільки нині кулі виходять  із тіла живої землі. (Є.Гуцало.)

 

 

*Робота біля дошки.  Прочитати записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Пусто серед степу,  сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти, ранні  заморозки пожовтили  та почервонили лист зелений; пташки щебетливі одлетіли у вирій. Вам стає гарно: по кожній жилочці пробігає  несподівана міць, в кожному суставі вона обзивається молодою радістю; серце ваше б’ється повно та рівно, груди дишуть глибоко та вільно, душу чарує почування любе.

З тв.  Панаса  Мирного

 

* Переписати,  розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).  У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника). Почитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

І. Проти неділі сниться мені сон: зійшов над нашою хатою місяць уповні, червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Сниться: із-за туману хата наша встає. (Н.Гришаєнко.) Найтепліший спогад із дитинства: мама вишиває рушники. (В.Кордонець.) І чула я: мої дитячі дні тікають швидко, як малі ягнята. (О.Теліга.) З дитинних радощів моїх убогих була мені найближчою одна: розвагою, розрадою в тривогах стояла вишенька біля вікна. (Р.Балясна.) В снах безжурного дитинства смак польоту я відчув: аж до сонця головою діставався я тоді. (Б.Олійник.) І тривожить, і мучить сон цей, що приснився мені давно:  наче струни, промені сонця я черкала своїм крилом. (В.Кордонець.) Запамяталося навік: у щедру ніч на Новий рік мене будили батько й мати: “Пора вже, сину, посівати...” Світилась радісно душа, я знав: завруняться зернята, дозріє гарний урожай, достатком виповниться хата. (Д.Луценко.)

ІІ. Задзвонили в Батурині у великий дзвін: прощається із Богданом весь гетьманський двір. Кругом поле широкеє рястом зацвіло: не ряст – військо гетьманськеє у поход пішло. (Л.Боровиковський.) І не треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона. (В.Симоненко.) І враз неа чужині постане, мов спалах, в памяті моїй: вітчизна – соняшник весняний – цвіте на грані польовій. (Є.Гуцало.) Обізвалися пташки: десь цьомкала кропивянка, закувала зозуля, в кущі біля самого вікна защебетав соловейко. (Панас Мирний.) Давно на землі все із часом змінилося: давно плуг порізав пейзажі старі. (М.Ткачук.) Прошу пробачення, байко антична:  мурашка скупа не така симпатична. От коник співучий – до серця мені: він не продає, а дарує пісні. (Д.Родарі.) Пробігає лис голодний, через пеньки скаче, аж слухає: десь ворона на гілляці  кряче. (С.Руданський.) Нарешті вже щасливий ти: здолав бар’єри суєти і думою високою сягнув Говерли спокою. (В.Герман.) Збагни глибинно і затям:  з краплин утворюється море, переростають в прикре горе  помилки власного життя. (Д.Луценко.)

 

* Завершити народні прислівя, записати їх, обгрунтувати вживання  двокрапки.

 

1. Рідна мова – не полова: ... . 2. Бабиних груш не руш:... . 3. Замкнув вовка межи вівці: ... . 4. Живемо, як сорока на тину: ... . 5. Добре бідному: ... . 6. Бідний і на тім світі на панів робитиме: ... . 7. Добре найнявся: ... . 8. Любов – не пожежа: ... . 9. Зовиця – як синиця: ... . 10. Брати – що коти: ... .  11. Говори до гори, гора горою : ... . 12. У старого голова, як решето: ... . 13. Наговорила: ... . 14. Така господиня: ... . 15. Ото ткач: ... .

Народна творчість.

 

Для довідок. 1. ... її за вітром не розвієш. ... 2. ...свої тряси і бабі неси! 3. ... нехай тюрму знає. 4. ... хто не йде – сполохне. 5. ... од багатства голова не болить. 6. ... пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме. 7. ... дають рано води, а ввечері пити. 8. ...займеться – не погасиш. 9.  ... вона все хвостом вертить. 10. ... вони погризуться і помиряться. 11. ... вона стоїть собі в спокою. 12. ... багато було, та висіялось. 13. ... на осиці кислиці, а на вербі груші. 14. ... на три городи – одна диня.  15. ... нитка рветься, а він в плач.

 

* Робота з підручником. Самостійне виконання вправи  195

 

* Диктант із коментуванням.

 

І. На світі  складно все і просто:  заходить сонце, щоб зійти. (З.Кучерява.) Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною в мамині пісні заслухувавсь я. (І.Франко.) Ступа сутулий вечір без очей: зіркі зірки  ще не повиступали. (Є. Гуцало.) Краси чарівної мені не хвали: із личка ще зроду води не пили! (Р.Бернс.) Я вірю: той щасливий у житті, хто путь служіння людям вибирає. (К.Лесьєв-Лесь.) Що таке творчість? Я сформулював  би це так: творчість – це найчастіше здатність  захоплюватись і вміння своє захоплення передати іншим. (О.Гончар.) Нема чого печалитися всує: чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує, а це в житті народу – головне. (І Гнатюк.) Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка, ще одчайдуха-зуха, ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому  було перед смертю всього лише сорок сім. (І.Драч.)

ІІ. Яке тривожне слово – Україна: у ньому пісня волі невмируща, Шевченків заповіт вовіки сущий, затхання матері і мужній голос сина. Яке велике слово  - Україна: сім сотень літ його хотіли вбити, воно ж як жито: жити, жити, жити! І розгинається зігнута спина, й підводиться на повен зріст Людина. (Ю.Мушкетик.). Процвітає цвітом давняя руїна:  переходить свята правда від батька до сина. (П.Куліш.) І я стояв і милувався: ніхто ж народ не поборов! (П.Тичина.) Не зітхай, а працюй і одне памятай: тільки праця одна захистить рідний край! (Т.Романченко.)  Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде: рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде! (П.Куліш.) Нехай не виє самотина, як чорний пес за ворітьми! Скажи крізь муку: я людина! Зрадій крізь горе: я з людьми! (М.Рильський.)

 

* Самостійна робота. Накреслити схеми поданих речень. Обгрунтувати вживання розділових знаків.

 

Ти на бджіл поглянь: є робучії, але й трутні є  неминучії. Так і на світі: одні риються, другі потом їх тілько миються. (С.Руданський.) Говори, говори, моя мила: твоя мова – співучий струмок. (П.Тичина.) Не дурно ж кажуть: дівка, як верба: де посади, то прийметься. (І.Нечуй-Левицький.)

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.  П. 12, вправа 198.

 

doc
Додано
20 березня 2020
Переглядів
5093
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку