Зв’язне мовлення Усний твір у публiцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему

Уроки № 42-43

Зв’язне мовлення

Усний твір у публiцистичному стилі  на морально-етичну або суспільну тему

Мета: формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати межі  запропонованої теми майбутнього твору, прогнозувати його головну думку, у процесі складання плану твору обмірковувати мікротеми його тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору, добирати адекватні задумові виражальні засоби мови, реалізувати власний задум;  виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей;  розвивати уяву,  логічне й образне мислення, усне мовлення, формувати культуру розумової праці; удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ.  Підготовка до складання усного твору.

* Прочитати уривки, з’ясувати їх стиль, свою думку обгрунтувати. До якого типу мовлення слід віднести уривки? Свою думку обгрунтувати. Як будується роздум? Чи можна сказати, що обидва уривки зачіпають морально-етичну тему? Що таке мораль? Етика? Чи  легко розмежувати теми суспільну й морально-етичну? Чому?

І. Як відродити гідність української людини? Я вжив слово відродити,  а не, скажімо, піднести, - щоб підкреслити міру її потоптаності  сьогодні. Її топчуть злидні,  її гнітить реальна – усупереч усім законам і Конституції – безправність перед чиновниками всіх рівнів; її на власній землі принижують, а на чужих землях тисячі й тисячі  громадян незалежної України стають  нещадно експлуатованими заробітчанами, людьми третього чи десятого сорту, яких зневажає чужа держава і не захищає власна.

Але й те треба сказати, що й самі українці, як мало хто, талановиті у справі самоприниження. Форми цього самоприниження найрізноманітніші. Нам бракує культури національної саморепрезентації. В тому числі й у повсякденному житті, що дуже важливо. Ми, україномовні українці, чи українські патріоти – а  це часто одне й те саме – в суспільстві на особливому приміті.  Коли лежить п’яний бродяга в калюжі – це нікого не дивує. Коли ж у калюжі побачать п’яного офіцера в погонах – це вже знахідка для  громадської думки. Українець повинен пам’ятати, що в нього на плечах невидимі йому, але видимі оточенню погони українства – і це зобов’язує його бути зразком поведінки у всьому, зразком культурності й такту.

З виступу І.Дзюби на ІІІ Всесвітньому

форумі українців 18 серпня 2001 р.

ІІ. Вас не дратують люди, проблеми яких торкаються лише того, що приготувати на обід, як  “дотягнути” до зарплатні, де що купити, де,  як  і з ким провести відпустку? Тобто люди, явно невідзначені високим рівнем духовності?

Та чи варто ж ставитися до таких людей зневажливо? Аж ніяк! Це однаково, що вважати  сірооких людей  гіршими за карооких або навпаки. Кожна людина має право бути такою, якою вона є, і жити так, як їй хочеться.

Зрештою, ті, хто менше замислюється над глобальними проблемами людства, роблять більше конкретних справ, без яких людство  давно могло б вимерти як біологічний вид. Тож – кожному своє.

Чесне життя завжди моральне. Невтручання у чужі долі (крім тих випадків, коли справді треба допомогти) – теж цілком моральне. Неморальним є напучування, менторство, звичка встромляти носа до чужого проса.

З журналу.

Словник. Мораль –  система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної  соціальної групи. Репрезентація – представлення, показ. Менторство – повчальність, моралізаторство; перен. -  надокучливість.

* Бесіда.

• У якій сфері суспільного життя вживається публіцистичний стиль? 
• Як це позначилося на його назві? 
• Які підстилі можна виділити в публіцистичному стилі? 
• У яких жанрах втілюється публіцистичний стиль? 
• Яка мета публіцистичного стилю? 
• Що спільного має публіцистичний стиль із наковим? З художнім?

* Пояснення вчителя.

З’ясування моральних понять, розв’язання етичних проблем, уточнення моральних норм і принципів, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали увагу.  Дослідженням рівня моральності  як суспільства в цілому, так і  окремої особистості займаються різні галузі  суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики  досліджує мистецтво. З’ясуванню моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

Здебільшого такий твір вибудовується у формі  роздуму (міркування). План твору-роздуму відповідає такій схемі:

І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився -  став

учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо).

ІІ. Теза твору.

1. доказ на підтвердження або спростування тези;
2. доказ (або приклад) ..........................................;
3. доказ (або приклад)...........................................;
4. доказ (або приклад)  і под.

ІІІ. Висновки.

Твір-роздум  на  суспільну або морально-етичну тему здебільшого складається у публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають публіцистичний стиль із науковим),  образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю  - вживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів,  риторичних запитань, стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилеві є відверта підкреслена оцінність, що виявляється у вживанні оцінних слів.

У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на  політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (вживається у публічних виступах).

Роботу над твором на суспільну або морально-етичну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропнованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що мен важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність.

Після цього потрібно  обміркувати головну думку майбутнього твору – висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап роботи над твором – це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація.  Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики  або те, що  у  вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також  власною уявою.

Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки  твір традиційно  має такі структурні елементи, як вступ, основна частина (виклад) та кінцівка( стосовно до твору-роздуму – висновок), план має бути складним.

Склавши на чернетці план твору, можна перейти  до наступного етапу роботи – створення тексту. Відступів від плану не слід уникати – навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.

Головні вимоги до твору-роздуму такі:  чітке формулювання тези,  добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання – добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогами вибраного стилю.

* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів на  суспільну або  морально-етичну тему. Обговорення творів.

ІІІ. Робота над  складанням твору.

*  Колективне складання учнями  плану  й  тексту усного твору на одну з тем:

• Вірний друг – друге серце

• У чому призначення людини (Людина – це обов’язок, а не титул)

• Що це значить – знайти своє покликання

• Без  мови немає народу

* “Проговорювання” усного твору.

* Обговорення прослуханого твору.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа 257 (усно).