Джерела української фразеології

 

10 клас

Українська мова

Тема. Джерела української фразеології

Мета: поглибити знання учнів про «фразеологію», «типи фразеологічних одиниць», джерела їх походження; формувати загально пізнавальні вміння з’ясовувати походження і значення фразеологічних зворотів; удосконалювати вміння  використовувати їх в усному та писемному мовленні; підвищувати мовну культуру, виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, фразеологічні  словники, картки, таблиця

Епіграф:

                                           Наші предки стріляли з лука,

                                           Вміли точно влучати в ціль.

                                           Тож і образ іде звідусіль;

                                           Влучне слово в оздобі звука.

                                           Процвітай, українська мово,

                                           Заохочуй красою нас:

                                           Що багатший твій слів запас, -

                                           Легше вибрати влучне слово.

                                                                               Д. Білоус

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

Лекція з елементами бесіди

     Пам’ять народу зберегла для нас чудові перлини народної мудрості, які з глибини віків дійшли до нас і служать нам далі.

• Як у мовознавстві  називається розділ науки про стійкі мовні звороти?

     Фразеологія - слово грецького походження (φραστς – вислів, зворот мови, λογος –поняття, вчення, буквально означає «вчення про звороти мови») – розділ мовознавства , що вивчає усталені вирази, звороти мови. Сучасними мовознавцями вживається у двох значеннях:

     а) фразеологія – мовознавча дисципліна, що вивчає структуру і семантику фразеологічних одиниць, функцію їх у мові та мовленні, історію їх виникнення й розвитку;

     б) фразеологія – сукупність стійких зворотів мовлення, фразеологічних одиниць, властивих певній мові.

    Об’єктом вивчення фразеології є стійкі звороти, словосполучення – фразеологічні одиниці, фразеологізми, сталі вислови мовлення.

    Фразеологізми – стійкі відтворювані сполуки, що мають своєрідні специфічні структурні властивості.

    Вони не однакові за генетичними функціональними  та структурно-граматичними ознаками. Тому  вчені виділяють  декілька структурних типів фразеологічних одиниць:

1. Прислів’я.
2. Приказки.
3. Крилаті вислови.
4. Ідіоматичні словосполучення.
5. Каламбури.
6. Народні прикмети.

- Пригадайте, що називається прислів’ям?

Прислів’я – стислий, влучний, образний, здебільшого  народний вислів, що стосується різноманітних  явищ життя (Вчи дитину не штурханцями, а добрими ділами та слівцями).

- Що називається приказкою?

Приказка - влучний, образний народний вислів. Зміст не має  повчального характеру. Властива синтаксична незавершеність, це вкорочене прислів’я (Надоїв як гірка редька).

Крилаті вислови – створені  майстрами слова – граматично викінчені судження. Походять із літературних, міфологічних, історичних  джерел (Світ ловив мене та не спіймав.

Г. Сковорода).

Ідіоматичні словосполучення – семантично спаяні фразеологічні  одиниці. Їх декілька видів:

фразеологічні зрощення (замилювати очі, погріти руки), слова, що входять до їх складу не мають самостійного значення, синтаксично вони неподільні  й не перекладаються на іншу мову;

фразеологічні єдності ширші, ніж зрощення, за обсягом і різноманітніші за будовою (держати камінь за пазухою);

фразеологічні сполучення –семантично відносо подільні (сміх бере, зло бере, заклятий ворог).

Каламбури – іронічні вирази (Трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса).

Народні прикмети – зібрані народом спостереження за природою, які залишилися в людській памяті й відтворюються  у процесі спілкування в готовому вигляді (Як зозуля закує, так і літо настає).

Фразеологічні синоніми – фразеологізми, що вживаються для позначення того самого поняття (Дати дуба, віддати Богові душу, протягти ноги, піти на той світ).

Фразеологічні антоніми – зіставлення протилежних явищ, смислове протиставлення (легкий на руку – важкий на руку)

 

 Робота з таблицею «Джерела української фразеології»

 

Джерела української фразеології
З народних джерел	3 голови до п'ят, водити за носа, теревені правити
З професійно-технічних висловів	3 іншої опери (спів); на ловця і звір біжить (мисливство); де тонко, там і рветься (кравецтво); спускати на гальмах (транспорт)
3 релігійних висловів (Біблія)	Співати Лазаря, Хома невірний, терновий вінок, манна небесна, цап-відбувайло
Вислови античних часів	Прокрустове ложе, Юдині срібники, крокодилячі сльози
Прислів'я й приказки (УНТ)	Любиш кататися — люби й саночки возити; ліни­вому все ніколи; курям на сміх; чи так, чи  інак, а буде з риби рак
Крилаті вислови видат­них осіб, філософів, уче­них, політичних діячів, письменників	Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов). Бути чи не бути; Ромео і Джульєтта (У.Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирни).Любовний трикутник (Г.Ібсен)
Переклади іншомовних фразеологізмів	Дивитись крізь пальці (з нім.), се ля'ві (таке жит­тя) -  (з франц.)

 

ІV.Перевірка розуміння нового матеріалу.Бесіда.

-  Що вивчає розділ мовознавства «Фразеологія»?

-  Назовіть стрктурні типи фразеологічних одиниць.

-  Розкажіть про джерела української фразеології.

-  Як на вашу думку, що означає фразеологізм  «сміятися на кутні»?

Учитель. Послухайте як на це питання відповів Дмитро Білоус у поезії «Сміятися на кутні»

- Ану, - питає вчитель, -

дослідники майбутні!

Що означає вираз –

сміятися на кутні?

Гриць каже: - Кутня – цвинтар

(це скрізь – місця покутні).

Сміятись там – і значить

Сміятися на кутні.

А Федь: - Про смерть говорить

Цей вираз, досить грубий,

бо в черепі, звичайно,

видніють кутні зуби.

- Ану, - питає вчитель,-

хто ще як розуміє? –

Засумнівались учні ,

ніхто сказать не сміє.

- Тут, - каже вчитель, - треба

різницю в лицях бачить,

коли сміються люди

і коли люди плачуть.

По-різному в людини

видніються крізь губи

при сміхові – передні,

при плачі – кутні зуби.

Самі ж гримаси схожі,

нема чого й балакать.

Сміятися на кутні –

це й означає плакать.

 

V. Виконання практичних завдань.

 

Завдання 1. Знайдіть фразеологізми, що означають:

Запам’ятати –

Дрімати –

Мовчати –

Холодно –

Несподівано –

Ледарювати –

Покарати –

Дуже далеко –

Рано –

Гарний –

Самітний –

Поясніть до яких структурних типів належать знайдені фразеологізми.

 

     Правильні відповіді:

Зарубати на носі, намотати на вус.

Клювати носом.

Ні пари з уст, тримати язика за зубами, прковтнути язика.

Клацає зубами, хоч вовків гони, кров застигає в жилах.

Як сніг на голову, ні з того ні з сього.

Байдики бити, собак ганят; сидіти, склавши руки.

Всипати березової каші, дати перцю, дати прочуханки.

     Де козам роги правлять,  куди ворон кісток не  заносить.

Ні світ ні зоря, з першими півнями,  ще й на світ не благословлялося.

Хоч з лиця воду пий; хоч ікону малюй; ні в казці сказати , ні пером написати.

Один як палець, сам собі,  як місяць у небі.

 

Завдання 2. У фразеологічні одиниці вставте пропущені слова (користуйтесь довідкою). Поясніть значення фразеологізмів.

     Гострити …; сам собі …; … на … не попадає; викинути з …;  втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати …;  не по …;  на … ходити;  крізь … цідити.

     Язик до … доведе; пропав, як швед під …;  на городі бузина, а в … дядько; бачив …і …, і мідні труби;  у … був і папи не бачив.

Довідка: зуб, голова, очі, Київ, Полтава, Крим, Рим

 

Завдання 3. Вкажіть, які з фразеологізмів використано як засіб творення комічного, смішного.

1.Комунальний відділ планував підготовку снігоочисної техніки на кінець листопада, а тут раптом  сніг…як сніг на голову.2. – Тату, кажуть, що у Хоменкової Марійки розуму на двох. – От і женись на ній. 3. – Скажіть, куме, що, власне кажучи, означає вираз «сімейне вогнище»? – Це таке вогнище, на якому жінка все життя шкварить чоловіка.

4. – Ти мене любив? – Любив. – Не розлюбиш ніколи, говорив? -  А цього не пам’ятаю. Я ж тебе любив без пам’яті. 5. – Навіщо ти ото кидаєш слова на вітер? – Якби це можна було зробити, то моя жінка крутила б усі вітряки на світі. ( З кн. «Тисяча усмішок»)

 

Групова робота

 Завдання 4. Назвіть відомі вам фразеологізми  зі словами. Із одним фразеологізмом складіть речення

 

І група	ІІ група	ІІІ група
ніс	п’ята	вода
рука	зуб	око
кіт	курка	ведмідь

 

 

Завдання 5. Заповніть картки, з’ясовуючи джерело походження фразеологізмів.

 

Біблійні вислови
Антична література та міфологія
Крилаті вислови видат­них осіб
З професійно-технічних висловів
З народних джерел

 

Содом і гоморра; п’яте колесо до воза; око за око, зуб за зуб; сізіфова праця; прийшов, побачив, переміг; сміх крізь сльози; Учітеся, брати мої, думайте, читайте…; ахіллесова п’ята; сім раз відмір, а один раз відріж; терновий вінок;  дати задній хід; одного поля ягода.

 

Правильні відповіді

 

Біблійні вислови	Содом і гоморра; око за око, зуб за зуб; терновий вінок
Антична література та міфологія	сізіфова праця; ахіллесова п’ята;
Крилаті вислови видат­них осіб	прийшов, побачив, переміг(Юлій Цезар); сміх крізь сльози (М. Гоголь); Учітеся, брати мої, думайте, читайте…(Т. Шевченко);
З професійно-технічних висловів	сім раз відмір, а один раз відріж; дати задній хід;
З народних джерел	п’яте колесо до воза; одного поля ягода.

 

Завдання 6. Гра «Граматичне доміно»  (вчитель роздає учням картки: на одній із них – початок фразеологічної  одиниці, а на другій – кінець; один учень виходить до дошки і показує початок фразеологічної одиниці, а інший – кінець):

Не гріє сонце ……………………………………………...на чужині;

Не плюй в криницю,…………………………………...…бо води прийдеться напитись;

Не говори, що знаєш, …………………………………….а знай, що говориш;

Їж борщ з грибами, ……………………………………….держи язик за зубами;

Не зачіпай дурного, ………………………………………то й свого розуму не пощербиш;

Перш ніж оженитись, …………………………………….треба тричі зажуритись;

Погляд лисячий, ………………………………………….а  вовча думка;

Розумний, …………………………………………………як дядина курка;

Наука – срібло, …………………………………………...а практика – золото;

Навчай інших……………………………………………..і сам навчишся;

Добре того вчити, ………………………………………..хто хоче все знати.

 

Завдання 7. Відредагуйте  вислови.

Прийняти міри –

Отримати освіту –

Заключати в дужки –

Заключати договір –

Розбити парк –

Кидатися  в очі –

Згідно плану – 

Приймати участь –

По  загальній згоді –

Дати указания – 

Заслуговуючий уваги –

На слідуючій неділі –

 

Правильні відповіді

Вжити заходів, здобути освіту, брати в дужки, укладати договір,  посадити парк, впасти в око, згідно з планом,  брати участь,  за спільною згодою,  дати вказівку(навід), вартий уваги, наступного тижня

 

Завдання 8. Доберіть  синонімічні фразеологізми.

1. Загнати на слизьке –

2. Кури не клюють –

3. Ні в сих ні в тих –

4. Брати ноги на плечі –

5. Сидіти, склавши руки –

 

  Можливі варіанти відповіді

1. Підвести під монастир, підкласти свиню, вкрити мокрим рядном…
2. Хоч греблю гати, хоч лопатами вигрібай, як оселедців у бочці…
3. Не в своїй тарілці, ні живий ні мертвий,  як у воду опущений…
4. П’ятами накивати; намазати  п’яти салом, дати драла, землі під ногами не чути…
5. Байдики бити, на боці лежати, плювати в стелю, ні за холодну воду не братися, палець о палець не вдарити…

 

Завдання 9. Доберіть  антонімічні фразеологізми.

1. Схожий, як свиня на коня –

2. Як кіт наплакав –

3. Зуби скалити –

4. Вдарити лихом об землю –

5. Розпустити язика –

 

  Можливі варіанти відповіді

1. Схожий, як дві краплі води
2. Хоч греблю гати
3. Слізьми вмиватися, сміятися на кутні
4. Ніс повісити
5. Тримати язика,  ні пари з вуст

 

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Заключне слово вчителя

     Кожна розвинена мова, як відомо, має у своєму складі значну кількість стійких словосполук - фразеологізмів.  Саме  вони найвиразніше передають національний колорит,  дух і нев’янучу красу мови, яку витворив народ упродовж віків.

     Знання фразеології, вміле й доцільне використання її є невід’ємною складовою частиною високої мовної культури людини.

 

Рефлексія (Написання твору-есе)

 

                                                      ЕСЕ

Прізвище, ім’я _________________________________________________

 

Тема есе: Чи потрібно вивчати фразеологію…

Які думки у Вас викликала виучувана тема__________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Які у Вас почуття  від уроку_______________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Для мене сьогодні важливим було __________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Найбільший мій успіх ___________________________________________

______________________________________________________________

 

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити лекційний матеріал. Виписати  із художньої літератури  12 фразеологізмів,  визначте їх структурні типи.