ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОВЛЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ЕНЕРГОПАСИВНИХ БУДИНКІВ

Про матеріал
У нас в Україні з кожним роком зростає кількість побудованих енергопасивних будинків. Мешканці України до недавнього часу майже не замислювалися над таким питанням, як економія енергоресурсів. Це було пов’язано з тим, що всі тарифи на ресурси в нашій країні були дуже низькими. Проте за останні декілька років спостерігається тенденція швидкого зростання цін на тарифи всіх видів ресурсів. Тому люди почали приділяти більше уваги енергозбереженню, адже це дозволяє їм заощаджувати на цьому від 20% до 45% сплачених коштів.
Перегляд файлу

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОВЛЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ  ДЛЯ ЕНЕРГОПАСИВНИХ БУДИНКІВ

Воронцова О.М.

У нас в Україні з кожним роком зростає кількість побудованих енергопасивних будинків. Мешканці України до недавнього часу майже не замислювалися над таким питанням, як економія енергоресурсів. Це було пов’язано з тим, що всі тарифи на ресурси в нашій країні були дуже низькими. Проте за останні декілька років спостерігається тенденція швидкого зростання цін на тарифи всіх видів ресурсів. Тому люди почали приділяти більше уваги енергозбереженню, адже це дозволяє їм заощаджувати на цьому від 20% до 45% сплачених коштів.

У державній економічній політиці в Україні до останнього часу більша увага наголошувалася на понятті «енергозбереження», тоді як у європейських та інших розвинених країнах оперують поняттям дещо іншого і більш комплексного виміру – «енергоефективність», яке розглядається в єдиній системі координат з екологічністю та конкурентоспроможністю [1].

За кордоном енергоефективність – це не просто використання ресурсозберігаючих технологій, рекуперації, встановлення, наприклад, енергоефективних вікон, утеплення стін. Це – комплексний підхід від етапу проектування до введення в дію та експлуатації об’єкта чи технології (обладнання).

Енергоефективність – це напрям діяльності, який одночасно сприяє вирішенню трьох основних цілей енергетичної політики: підвищенню енергетичної безпеки країни; підвищенню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та міжнародному рівні; зниженню викидів парникових газів [2].

Сьогодні у провідних країнах формується нова енергетична цивілізація, основні риси якої: енергоефективність; інтелектуальні енергетичні системи, побудовані згідно концепції Smart Grid; децентралізація енергетики; нові джерела енергії.

Досвід провідних країн підтверджує, що органи державного управління України, учасники процесів впровадження енергоефективності та приватний сектор повинні об'єднати зусилля, щоб досягти необхідного масштабу і своєчасного впровадження енергоефективності, необхідної для сталого економічного розвитку. Міжнародний досвід свідчить, що за відсутності скоординованої національної політики і чіткого керівництва на найвищому рівні заходи з підвищення енергоефективності не приносять суттєвих результатів [2].

    Найвищою горою у світі є гора Еверест, її висота 8850 метрів. Для розвитку альтернативних джерел енергії в Україні нам потрібно подолати дві таких гори: перша – нормативно-правові акти, друга, мабуть ще вища за іншу, гроші, всі решта проблем похідні від цих двох.
             Для звичайного пересічного українця альтернативні джерела енергії це щось зі світу фантастики, тому що пересічний українець не може собі дозволити встановити у себе на присадбній ділянці вітряка, оскільки вартість такого задоволення в середньому складає 15 тисяч доларів, плюс до цього установка обслуговування обладнання. Для заможних українців це по кишені, але далеко не кожен готовий витратити гроші на встановлення даного обладнання. Наприклад у Данії за установку того самого вітряка фермеру чи підприємцю (особі, що встановила вітряк) зменшують щорічний податок чи фінансують установлення вітряка. Це все регулюється на законодавчому рівні [4].

Використання фотоелектроперетворювачів (ФЕП) і вітроенергетичних установок (ВЕУ) у світі за останні 10 років зросло в 15 разів і щороку збільшується на 15–30 %. Швидко розвиваються також сонячне теплопостачання, геотермальна енергетика, біоенергетика [1].

Пасивний будинок, енергозберігаючий будинок або екобудинок (нім.
Passivhaus, англ. Passive house) – споруда, основною особливістю якого є від-
сутність необхідності опалення чи мале енергоспоживання – в середньому
близько 10% від питомої енергії на одиницю об'єму, споживаної більшістю сучасних будівель.

Аналізуючи сучасні вимоги до питань енергозбереження, можна зробити висновок що світова тенденція полягає в тому, щоб будувати будівлі з мінімальною енерговитратою або енергоактивні будівлі. Застосування енергопасивних будинків дозволить отримати значну економію на опаленні та електроенергії в майбутньому. Але перед тим як будувати будинок необхідно вирішити який саме будинок ви бажаєте : типовий чи пасивний. Необхідно провести докладний розрахунок, тому що енергопасивний будинок обійдеть  в середньому на 100 тисяч гривень дорожче.  Але протягом року у вас зменшаться витрати на електоренергію і це дозволить скоротити витрати при будівництві. В умовах сьогоднішньої економічної ситуації таке рішення є одним з найбільш рентабельних.

Комфорт та умови проживання у пасивному будинку значно кращі і це ти відчуваєш. Але головним є те, що в такому будинку зразу досягається високий рівень економії власних коштів на всі види енергоресурсів, тому пасивні будинки з кожним роком стають все актуальнішими.

Одним із шляхів пошуку та головним стратегічним завданням для вирішення цієї проблеми є розробка екобезпечних способів одержання енергоресурсів на території нашої держави, пошук екологічно чистої енергетичної сировини на основі нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Найбільш  ерспективним для України буде виробництво енергії з використанням таких ресурсів, як енергія вітру, сонця, енергія біомаси, геотермальна енергія тощо. Саме на основі цих джерел можливо розробляти екологічно чисті технології продукування енергоресурсів [3].

 

 

Література

  1. Денисюк С.П., Коцар О.В., Чернецька Ю.В. , Енергетична ефективність України //Навчальний посібник, Київ, 2016. 79с.  
  2. Аналіз ефективності використання енергоресурсів у розвинених зарубіжних країнах і залежність від їх імпорту: збірник матеріалів відділу інформаційно-аналітичного забезпечення зарубіжною інформацією ВП НТЦЕ ДП «НЕК «Укренерго», Київ, 2015. 88с.
  3. Про альтернативні джерела енергії: закон України // Відомості Верховної Ради – України // – 2003. – № 24.  С. 155.
  4. Лось Л. В., Терлецький М.Д., Перспективна альтернативна енергетика// стаття Житомірського національного агроекологічноного університету, 2016. 12с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Економіка (профільний рівень) 11 клас (Крупська Л. П., Тимченко І.Є., Чорна Т. І.)
Додано
19 листопада 2020
Переглядів
458
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку